Декларування не загрожує адвокатурі

 



Декларування знову під загрозою: Конституційний Суд України розглядає скаргу,-НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) закликає громадськість, активістів та міжнародних партнерів стежити за перебігом розгляду у Конституційному Суді України (КСУ) скарги Оксани Бухтоярової щодо конституційності деяких положень Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі – Закон) та не допустити повторення конституційної кризи 2020 року.

14 лютого 2024 року КСУ розпочав розгляд конституційної скарги Оксани Бухтоярової, члена Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі – КДКА). Адвокатка має сумніви щодо відповідності Конституції України деяких положень Закону, якими визначено поняття терміну «суб’єкти декларування», перелік таких суб'єктів, обов’язок подачі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб,  а також види фінансового контролю.

Під час засідання постійний представник Верховної Ради України в КСУ заявив відвід в.о. Голови КСУ Сергію Головатому через сумніви щодо його неупередженості та об’єктивності. Нагадаємо, у жовтні 2023 року НАЗК внесло припис в.о. Голови КСУ за ненадання інформації. В листопаді Національне агентство склало протокол  за невиконання припису, за результатами розгляду якого суд визнав С.Головатого винним. В січні 2024 року НАЗК склало ще один протокол стосовно судді вже за порушення вимог Закону щодо конфлікту інтересів.

НАЗК не бачить підстав задовольняти конституційну скаргу адвоката, зокрема, з наступних причин: 

  • представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інших осіб, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а отже є суб’єктами декларування;
  • КДКА як орган адвокатського самоврядування здійснює публічні функції, які фактично делеговані державою, зокрема щодо набуття статусу адвоката, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
  • використання засобів фінансового контролю щодо відповідної категорії суб’єктів зумовлене існуючими корупційними ризиками, пов’язаними з діяльністю КДКА;
  • декларування як інструмент фінансового контролю жодним чином не зачіпає незалежності ні адвокатури в цілому, ані окремих адвокатів зокрема, адже взагалі не стосується питань функціонування адвокатури чи безпосередньої діяльності адвокатів – здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Зауважимо, що НАЗК готове до розгляду скарги в КСУ і буде послідовно захищати наявні інструменти фінансового контролю та обов’язок подавати декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Декларування як інструмент фінансового контролю, запроваджений в Україні, є дієвим антикорупційним механізмом, який дозволяє громадськості контролювати статки як осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, так і прирівняних до них осіб. Крім того, декларування дозволяє виявляти ознаки незаконного збагачення, необґрунтованих активів, конфлікту інтересів у відповідних осіб.

Чинна система декларування активів цілком відповідає міжнародним стандартам у сфері запобігання корупції та позитивно оцінюється міжнародними партнерами, зокрема Організацією економічного співробітництва та розвитку та Європейським Союзом.

Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року КСУ ухвалив рішення, яке спричинило конституційну кризу, що ледь не знищила антикорупційну реформу та заблокувала роботу НАЗК.

14.02.2024, НАЗК: https://nazk.gov.ua/uk/novyny/deklaruvannya-znovu-pid-zagrozoyu-konstytutsiynyy-sud-ukrainy-rozglyadae-skargu/?fbclid=IwAR0HfY1_lQ3NaM9JwJp5qIvBKP5whZJh3d55oBlqLY9m_N4BijEHSn_Dqa8_aem_AYsmlocE_qW2QAo93li9oqI2UPOuRDXG58teGKxgJlDSGaXzO_nkhxD0ZcPCsbYOL34 


Конституційний Суд України оголосив перерву у розгляді справи за конституційною скаргою Оксани Бухтоярової у зв’язку з заявленим клопотанням https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciynyy-sud-ukrayiny-ogolosyv-perervu-u-rozglyadi-spravy-za-konstytuciynoyu-skargoyu



+++ ________________________________ +++ 


24 лютого 2022 країна агресор терористична росія віроломно розпочала війну проти України. Видима війна йде на 2 фронти: перший зовнішній фронт - зовнішні загарбники - країна-агресор терористична росія і другий внутрішній фронт - внутрішні загарбники - корупція, мародери, олігархи, мафія, клани, відкриті, латентні особи наближені чи агенти спецслужб росії, колаборантів зрадників України, мародери та «проросійська агентура» у владі, політиці, правоохоронних органах, суді, адвокатурі, в бізнесі та науковій сфері, у яких відкрито (латентно) вбачається «російський слід» та яких маємо виявляти задля захисту національної безпеки. 


31 січня 2024 року, завершилася кампанія декларування за 2020, 2021, 2022, 2023 звітні періоди. Вона є особливою, оскільки декларанту одночасно необхідно подати дві, три або чотири декларації, а їх кількість та вид визначається індивідуально. 


Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання несе виключно декларант. За умисне неподання суб'єктом декларування декларації, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 366-3 КК України. За несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстру корупціонерів).


Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) під час проведення моніторингу способу життя встановлює ознаки набуття необґрунтованих активів. Матеріали моніторингу способу життя скеровуються до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) для вирішення питання щодо цивільної конфіскації та звернення до суду за ст. 290 ЦПК України з позовом про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх в дохід держави.



Щодо суб’єктів декларування - суб’єктів подання декларацій, якими є всі адвокати КДКА (голова, голови палат і члени) та ВКДКА


Згідно діючого законодавства, наявної судової практики та правових висновків Великої палати Верховного Суду - всі адвокати-члени КДКА - і в тому числі голова «Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» (КДКА) і голови Атестаційних і Дисциплінарних палат і всі інші члени КДКА належать до суб’єктів декларування - суб’єктів подання декларацій. Згідно вимог Закону України «Про запобігання корупції», іншого законодавства України передбачено обов’язок подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядуванняв в НАЗК. Згідно Закону України «Про запобігання корупції» та із врахуванням постанови Великої палати Верховного Суду від 29.03.2018 року (справа №640/12325/15-ц), у якій сформульовано правовий висновок, що знайшов своє відображення й у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 року (справа №804/11334/15) та від 17.09.2020 року (справа №1740/2484/18), за яким в тому числі КДКА (Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури) наділена «владними управлінськими повноваженнями», а також Постанови з Окремими думками суддів Великої палати Верховного Суду від 02.02.2023 року (справа N260/3380/21, пр11-133 апп22), Постанови Верховного Суду (КАС) від 15.03.2023 року (справа N 380/9317/21 пр. N К/990/31003/22) - всі члени (голова і члени) таких комісій КДКА (Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатур, голова КДКА, голова і члени Атестаційних палат, голова і члени Дисциплінарних палат) відповідають ознакам, визначеним у п.п. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції», оскільки відповідні комісії утворюються відповідно до Закону «Про адвокатуру...», тобто відповідно до «інших законів» (05.05.2023, Запит Вадима Хабібулліна щодо декларування всіх адвокатів КДКА (голови, голів палат і членів), ВКДКА «Про належність всіх членів (голови, голів палат і членів) Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури до суб’єктів декларування - суб’єктів подання декларацій», 96арк.: https://drive.google.com/file/d/1A7Dzm183BkQYYYAow6IC6KYVKKtcOz94/view?usp=share_link).


Тобто Верховний Суд в огляді судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (актуальна практика), у питанні «Про належність членів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (всіх членів КДКА) до суб’єктів декларування» ПОСТАВИВ КРАПКУ та зазначив: «Отже, положення статті 50 Закону №5076-VI у поєднанні з позицією Верховного Суду щодо правового статусу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (КДКА) дають підстави стверджувати, що члени таких комісій (всі члени КДКА) відповідають ознакам, визначеним у підпункті «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII, оскільки відповідні комісії утворюються згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто відповідно до «інших законів» (Верховний Суд, декларування, 5арк.: https://drive.google.com/file/d/17Zpg9Tr7xUru517IvhPc2lfg1BBDdSx6/view?usp=sharing).


Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» викривач корупції - це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. Згідно Розділу VIII «Державний захист викривачів корупції» передбачено права, свободи та гарантії державного захисту викривача корупції та згідно зі ст. 53 Закону - викривачі корупції, їх близькі особи викривача корупції перебувають під захистом держави. Згідно ст. 53-3 (Права та гарантії захисту викривача корупції) - права викривача корупції виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. Згідно ст. 53-4 Закону щодо захисту в тому числі трудових, соціальних прав - викривача корупції не може бути притягнуто до юридичної, дисциплінарної відповідальності, тощо.

06.08.2023, Клопотання Вадима Хабібулліна щодо декларування адвокатури до Конституційного Суду та НАЗК та інших, 144арк.: (https://drive.google.com/file/d/1xYGmC-m07JFukyqBKgTTa1sKk9r_Yl32/view?usp=sharing).   


Щодо підбурювання до неподання суб’єктами декларування-адвокатами декларацій неповноважними, нелегітимними і недієздатними з 17.11.2022 року - Національною асоціаціацією адвокатів України, Радою адвокатів України


30.01.2024 року стало відомо, що неповноважні, нелегітимні і недієздатні - «Національна асоціація адвокатів України», «Рада адвокатів України», які є неповноважними, нелегітимними і недієздатними у зв’язку із закінченням у них повноважень ще 17.11.2022 року та відсутності у них інституціонального континуїтету, який не розпочався навіть за помилково ними застосованим рішенням-роз’ясненням Ради адвокатів України № 69 прийняли і оприлюднили протиправне і злочинне рішення № 134 (https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/rishennya/2023-12-15-r-shennya-rau-134_65ae8e453554b.pdf?fbclid=IwAR0-Cl9rKNdc-JaPp4-mf8Blk-4vVDFajIY4pF8cy4QmGLlmKqcmdevt_oM_aem_AVa8c86oQxzozWg0zXr9nu_ZxwjIF5XYLGu31ag8iX6rlM5oDGQvcbrNU3-3JKWLL6c). 


Цим протиправним і злочинним рішенням № 134 вбачається, що неповноважна, нелегітимна екс-голова НААУ РАУ (2012-2022) ІЗОВІТОВА Л.П., інші члени без законного продовження повноважень в порядку закону, які навіть не можуть мати інституціональний континуїтет, оскільки ІЗОВІТОВА Л.П. перебувала на посаді «більш двох строків підряд», що імперативно заборонено законом - є підбурювачем і закликає і підбурює адвокатів України своїм начебто «обов’язковим рішенням» до вчинення кримінальних дій (кримінального злочину) – не подавати членами ВКДКА і КДКА декларації до НАЗК, тобто вчиняє дії з ознаками підбурювання до вчинення суб’єктами декларування-адвокатами кримінального злочину за ознаками ч.4 ст.27, ч.2 ст.29, ст. 366-3 Кримінального кодексу України, тобто підбурювання до неподання суб’єктами декларування-адвокатами декларацій, вчинення суб’єктами декларування - адвокатами кримінального злочину за ознаками ст. 366-3 Кримінального кодексу України з неподання декларацій до НАЗК.


  • 30.01.2024 року, Звернення голови «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадима Хабібулліна № 3001 зв фг / НААУ РАУ ІЗОВІТОВА - ПІДБУРЮВАННЯ «Щодо підбурювання суб’єктів декларування - адвокатів до вчинення злочинів з неподання декларацій до НАЗК та врахування в ході здійснення оперативно-службової діяльності та у законотворчій діяльності у питаннях реформування адвокатури України та звільнення адвокатури від «проросійської агентури», у якої вбачається відкритий «російський слід», 21арк: (https://drive.google.com/file/d/1YskWOnO-sYitW1bdMqdAXJ_NiXiegezH/view?usp=sharing). 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

У мародерів Івано-Франківщини — обшуки?

Чорний день судді КСУ Петра Філюка

666 тис проти мародерів: Хабібуллін оголосив війну прикарпатській мафії