ВС: Вся карʼєра суддів підлягає судовому перегляду

ВС: Вся карʼєра суддів підлягає судовому перегляду 

«Верховний Суд ❗️є судом ❗️повної юрисдикції у розумінні статті 6 Конвенції, тобто судом, що ❗️має достатні та ефективні повноваження щодо ❗️перевірки обставин, які були підставою для прийняття оскаржуваного рішення. А тому, будь-яке ❗️рішення щодо відбору чи «кар`єри суддів» або щонайменше ❗️процедура, згідно з якою таке рішення приймається, ❗️мають підлягати судовому перегляду.»

…до Верховного Суду надійшло клопотання «Дорадчої групи експертів» про закриття провадження у справі. В обґрунтування цього клопотання відповідач посилається на те, що частиною тридцять другою статті 10-2 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» (по тексту - Закон № 2136-VIII) установлено ❗️вичерпний❗️ перелік підстав, з яких можуть бути оскаржені рішення Дорадчої групи у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду… 

Отже, законом встановлені виключні підстави та умови, за яких особі надається право на оскарження рішень Дорадчої групи. В інших випадках судовий захист особі ❗️не надається❗️, що цілком кореспондує дискреційним повноваженням Дорадчої групи при здійсненні конкурсного відбору кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України. 

Водночас, підставами оскарження рішення Дорадчої групи … визначає ❗️помилковість та ❗️незаконність, на його думку, ❗️висновків та ❗️мотивів, на основі яких ухвалено це рішення. Це означає, що оскаржено рішення Дорадчої групи ❗️не з підстав, визначених Законом № 2136-VIII, а у зв`язку з ❗️незгодою з ❗️мотивами Дорадчої групи, що ❗️виключає можливість розгляду такого спору в судовому порядку. 

Таким чином, оскільки рішення Дорадчої групи ❗️не може бути оскаржено та скасовано з інших підстав, аніж ті, які визначені частиною тридцять другою статті 10-2 Закону № 2136-VIII, зокрема, з підстав ❗️незгоди з викладеними у такому рішенні ❗️мотивами, то подання такого позову не може призвести до його скасування.

За таких обставин, Дорадча група вважає, що заявлені позовні вимоги ❗️не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, як і ❗️не підлягають судовому розгляду взагалі, у зв`язку з чим провадження у справі слід ❗️закрити… 

Верховний Суд дійшов наступних висновків. 

За частиною першою статті 55 Конституції України кожному ❗️гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). 

Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, ❗️має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно із частиною третьою статті 124 Основного Закону ❗️юрисдикція судів поширюється на ❗️будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За частиною першою статті 5 КАС України кожна особа ❗️має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із способів, передбачених цією статтею, або в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача, а тому особа повинна довести (а суд - установити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. 

Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

До справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але й їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір, тобто щодо особи, яка звернулася до суду. Прийняте суб`єктом владних повноважень при виконанні управлінських функцій рішення, вчинені дії або бездіяльність безпосередньо стосуються правового статусу (прав, законних інтересів, свобод, обов`язків) цієї особи.

Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, ❗️встановлюється під час ❗️розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначав про те, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень ❗️прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, ❗️має право на захист. Право на судовий захист передбачає ❗️можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, ❗️гарантоване статтею 55 Конституції України й ❗️конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Окрім того, ❗️перевірка рішення, яке оскаржується, на предмет дотримання ❗️принципів, наведених у частині другій статті 2 КАС України, є гарантією досягнення мети адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховний Суд також ураховує, що у рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ❗️ЄСПЛ) від 7 липня 2022 року у справі «Gloveli v. Georgia» (заява № 18952/18), яка стосувалася скарги заявниці за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на порушення її права на доступ до суду у зв`язку з відсутністю можливості отримати судовий перегляд рішення про відмову в призначенні її на посаду судді, ЄСПЛ дійшов ❗️висновку, що, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, виключення заявниці, кандидатки на посаду судді, яка відповідала встановленим законом критеріям допуску, за ❗️відсутності будь-якого судового перегляду цього рішення й з огляду на важливість захисту суддівської незалежності, не може вважатися таким, що відповідає інтересам правової держави. 

Будь-яке ❗️рішення щодо відбору чи кар`єри суддів або щонайменше ❗️процедура, згідно з якою таке рішення приймається, ❗️мають підлягати судовому перегляду.

Наведене у своїй сукупності свідчить про те, що цей спір ❗️підлягає судовому розгляду і ❗️підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, визначену статтею 19 КАС України.

Якщо позивач вважає, що рішення Дорадчої групи, у якому встановлена невідповідність кандидата критерію високих моральних якостей, порушує певні його права у сфері публічно-правових відносин, учасником яких ця особа є (або була), їй ❗️має бути забезпечено право на судовий захист та ❗️можливість довести перед судом обґрунтованість позовних вимог.

Безперечно, що судовий контроль за таким рішенням ❗️не може бути безмежним з огляду на закріплені у законодавстві вимоги, однак право на доступ до суду з позовом, предметом спору у якому є ❗️рішення, яке мало наслідком припинення участі позивача в конкурсному доборі, ❗️не може бути обмежено.

Ураховуючи ❗️відсутність органу, до повноважень якого належали б функції з повного ❗️перегляду обґрунтованості ❗️мотивів і ❗️висновків Дорадчої групи: 

• Верховний Суд у даному випадку ❗️є❗️ судом повної юрисдикції у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо перевірки обставин, які були підставою для прийняття оскаржуваного рішення, за результатами розгляду справи по суті.

*** 

Справа № 990/136/24

Ухвала від 27.06/2024 у справі №990/136/24 (№П/990/136/24), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В.М., суддів: Мацедонської В.Е.,  Губської  О.А.,  Єресько Л.О.,  Білак М.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/120096667#