Хабібуллін у справі Ізовітова-Вакім проти Президента (9901/309/21)

  

Заява Вадима Хабібулліна у справі судді Ізовітова-Вакім проти Президента (9901/309/21)

+++ ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН +++ 

sites.google.com/view/istina999

06.08. 2024​,   №​ 9901/309/21 - ІЗОВІТОВА-ВАКІМ / хабібуллін (БРС/ГЛБ)

Суд: ВЕРХОВНИЙ СУД у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єресько Л.О., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., Білак М.В.,  Жука А.В у справі: №9901/309/21 адміністративне провадження №П/9901/309/21

Позивач: ІЗОВІТОВА-ВАКІМ Олена Василівна 

• (суддя Харківського адмінсуду (яка також має свідоцтво адвоката № 906 від 15.12.1999) та яку ЗМІ, медіа внесли до «ТОП суддів, які ЗАБОРОНЯЛИ Майдан, Євромайдан, мирні протести» і яка за Рішенням ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ДОБРОЧЕСНОСТІ та ВККС не відповідає займаній посаді судді та ВККС 18.01.2024 внесла до ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ подання ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ О.В.ІЗОВІТОВА-ВАКІМ з посади судді). 

Відповідач: ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ЗЕЛЕНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

3-я особа: ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ (ВРП)

(00013698) / вул. Студентська, 12-а, Київ, 04050 / 444810626 / assistant@hcj.gov.ua / 

3-я особа: ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ (ВККС)

(37316378) / 01601, Київ, Липська, 18/5 / 442336376 / inbox@vkksu.gov.ua / 

3-я особа: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ 

(2739505516) / 03146, Київ, а/с 13, Вадиму Хабібулліну / 1975istina1975@gmail.com / 

3-я особа: ГРОМАДСЬКА РАДА ДОБРОЧЕСНОСТІ

3-я особа: НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ України С. ЛАРІН 

3-я особа: НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ України Є. БРАГАР

ЗАЯВА ВАДИМА ХАБІБУЛЛІНА 

ПРО ВСТУП У СПРАВУ ЯК ТРЕТЬОЇ ОСОБИ 

06.08.2024 Заява 3особа 9901_309_21 (Ізовітова-Вакім) 13арк-Дод149арк.pdf https://drive.google.com/file/d/1IVYVVVq07BBAncJlrV_JOl6Zcehf1BSp/view?usp=sharing

Високошановний Суд, шановні сторони, учасники!

СПРАВА

Стало відомо про справу: Ухвала від 28.06.2024 у справі №9901/309/21, адміністративне провадження №П/9901/309/21 - ВЕРХОВНИЙ СУД у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:  судді-доповідача - Єресько Л.О.,  суддів: Мартинюк Н.М.,  Мельник-Томенко Ж.М.,  Білак М.В.,  Жука А.В., за позовом ОСОБА_1 до ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЗЕЛЕНСЬКОГО ВОЛОДИМИРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА, за участю третьої особи ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ… (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120065400). 

Отже, Вадим Хабібуллін подає «Заяву про вступ у справу як третьої особи» та надає до уваги шановного суду та сторін і учасників справи наступні додаткові пояснення для прийняття до уваги і врахування, оскільки суд ЗОБОВ’ЯЗАННИЙ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ, а саме. 

Суддю Харківського адміністративного суду ІЗОВІТОВА-ВАКІМ Олену Василівну (яка також має свідоцтво адвоката № 906 від 15.12.1999) ЗМІ, медіа внесли до «ТОП суддів, які ЗАБОРОНЯЛИ Майдан, Євромайдан, мирні протести» і яка за Рішенням ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ ДОБРОЧЕСНОСТІ та ВККС НЕ ВІДПОВІДАЄ ЗАЙМАНІЙ ПОСАДІ СУДДІ та ВККС 18.01.2024 внесла до ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ подання ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ О.В.ІЗОВІТОВА-ВАКІМ з посади судді. 

На жаль, але у судді Харківського адміністративного суду ІЗОВІТОВА-ВАКІМ О.В. також відкрито вбачається «РОСІЙСЬКИЙ СЛІД» завдяки її НАЙБЛИЖЧИМ РОДИЧАМ, а саме: 

• родич №1 - Лідія ІЗОВІТОВА (екс-голова 2012-2022 Національної асоціації адвокатів України (НААУ), Ради адвокатів України (РАУ), яка має свідоцтво адвоката № 003, є мати судді, а також давня соратниця, кума і поплічниця ЗРАДНИКА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, який є кумом терориста путіна і агентом ФСБ країни-агресора терористичної росії - Віктора МЕДВЕДЧУКА, який має свідоцтво адвоката № 001 та завдяки якій в тому числі дотепер, уявіть, і на 3 рік ВІЙНИ терористичної росії проти мирної України адвокатами України є МЕДВЕДЧУК (свідоцтво адвоката України № 001, агент ФСБ країни-агресора терористичної росії) - ІЗОВІТОВА (свідоцтво адвоката № 003) - КІВАЛОВ (свідоцтво адвоката № 608) - ПОРТНОВ (свідоцтво адвоката № 340) - КУЗЬМІН (свідоцтво адвоката № 926) - МОНТЯН (свідоцтво адвоката № 793) - ЛАВРИНОВИЧ, КИВА (страчений) та інша так названа в ЗМІ, медіа «ПРОРОСІЙСЬКА АГЕНТУРА», у якої відкрито вбачається «РОСІЙСЬКИЙ СЛІД»: (G-файл «Адвокатура - російський слід - Ворог серед нас» (13арк): https://drive.google.com/file/d/1d-6vrQKr8U0qOmDnF8BVPODjTqkiuep8/view?usp=sharing);

• родич №2 - Павло ХОТЕНЕЦЬ (брат, суддя Господарського суду Харківської області, згадується в медіа в контексті міст ТЕРОРИСТИЧНОЇ РОСІЇ - «ЄКАТЕРИНБУРГ та МАГНІТОГОРСЬК» та має також свідоцтво адвоката № 752 від 17.07.1997)». Запит Вадима Хабібулліна від 25.10.2022 щодо судді Господарського суду Харківської області Павла ХОТЕНЕЦЬ на предмет можливої наявності у судді - «РОСІЙСЬКЕ ГРОМАДЯНСТВО» та «РОСІЙСЬКИЙ ПАСПОРТ», оскільки суддя згадується в ЗМІ в контексті «міст РОСІЙСЬКОЇ федерації - ЄКАТЄРЄНБУРГ та МАГНІТОГОРСК», тобто обгрунтовано вбачається «РОСІЙСЬКИЙ СЛІД» і він є родичем ще дотепер і на жаль на 3-й рік війни «екс-лідера» адвокатури України Лідії ІЗОВІТОВА (екс-керівника Вищої ради юстиції, Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України (https://drive.google.com/file/d/1M5Hll7lmpNurv09VPe2aH4f_Dth1GDKy/view?usp=sharing). 

12.02.2024, Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) від 12.02.2024 направила до Вищої ради правосуддя ПОДАННЯ (Рішення ВККС від 18.01.2024 Nº 23/ко-24) про ЗВІЛЬНЕННЯ «Судді Майдану» ІЗОВІТОВА-ВАКІМ (також має свідоцтво адвоката № 906 від 15.12.1999) з посади судді: (https://drive.google.com/file/d/1HjqU2-HGJCRvXmyFDw8_BPqPwOZ_zKPJ/view?usp=sharing). 

18.01.2024, Вища кваліфікаційна комісія суддів України прийняла РІШЕННЯ: «Суддя ІЗОВІТОВА-ВАКІМ Олена Василівна (Харківський окружний адмінсуд, має свідоцтво адвоката № 906 від 15.12.1999) - НЕ ВІДПОВІДАЄ ЗАЙМАНІЙ ПОСАДІ СУДДІ. Внести до Вищої ради правосуддя ПОДАННЯ про ЗВІЛЬНЕННЯ О.В. ІЗОВІТОВА-ВАКІМ з посади судді» (18.01.2024, Рішення ВККС від 18.01.2024 Nº 23/ко-24, за-12, проти-2, 14арк: https://drive.google.com/file/d/1ZC8jt4j3-SuqW7qy_u6BmzPoS5JDCoxQ/view?usp=sharing), а саме: 

• 18.01.2024, Рішення ВККС, 14арк (ЗА-12, Проти-2): (https://drive.google.com/file/d/1ZC8jt4j3-SuqW7qy_u6BmzPoS5JDCoxQ/view?usp=sharing). 
• 18.01.2024, ВККС, новина «Суддя ІЗОВІТОВА-ВАКІМ НЕ ПІДТВЕРДИЛА ЗДАТНІСТЬ ЗДІЙСНЮВАТИ ПРАВОСУДДЯ»: (https://vkksu.gov.ua/news/troye-suddiv-pidtverdyly-zdatnist-zdiysnyuvaty-pravosuddya-odna-ne-pidtverdyla-0). 
• 18.01.2024, Відео: (https://vm.tiktok.com/ZM6Xe4FgB/). 
• 18.01.2024, Відео: (https://youtu.be/BywMDAJVgI8?si=I8FQDUrkizDFLUed). 
• 12.02.2024, Подання ВККС до ВРП про ЗВІЛЬНЕННЯ ІЗОВІТОВОЇ-ВАКІМ з посади судді: (https://drive.google.com/file/d/1HjqU2-HGJCRvXmyFDw8_BPqPwOZ_zKPJ/view?usp=sharing).

09.01.2024, головою «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадимом Хабібулліним подано заяву «Про ЗВІЛЬНЕННЯ 18.01.2024 судді Харківського адмінсуду ІЗОВІТОВА-ВАКІМ (також має свідоцтво адвоката № 906 від 15.12.1999), яку ЗМІ, медіа внесли до «ТОП суддів, які забороняли Майдан, Євромайдан, мирні протести» і у неї на жаль, відкрито вбачається «російський слід» і можливе відношення до так названа ЗМІ «проросійська агентура»: (https://drive.google.com/file/d/1zlm_A495vzT7sk2bDfUza6pm1vakkOEj/view?usp=sharing). 

02.12.2023,​ Вадимом Хабібулліним подано «Заяву, повідомлення за ст. 214 КПК повідомлення про вчинене КРИМІНАЛЬНЕ правопорушення, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення), передбаченого ст. 344 Кримінального кодексу України «Втручання у діяльність державного діяча», тобто НЕЗАКОННИЙ ВПЛИВ у будь-якій формі на голову чи члена ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ СУДДІВ УКРАЇНИ (ВККС), з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень, в тому числі дії, що вчинені особою з використанням свого службового становища у справі: «СУДДЯ, заступник голови Харківського окружного адміністративного суду ІЗОВІТОВА-ВАКІМ голова і члени ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ СУДДІВ УКРАЇНИ (ВККС) під час розгляду питання про підтримку рішень колегій ВККС, ухвалених у межах процедури кваліфоцінювання суддів на відповідність посаді»: (https://drive.google.com/file/d/1g4mPImcxJsc_Tszzm5egg5BbyBwilWmN/view?usp=sharing).

19.12.2023, згідно УХВАЛИ у справі №757/56815/23-к (Провадження: 1-кс-47984/23), слідчий суддя Печерського райсуду Києва - постановив: Скаргу Вадима Хабібулліна на бездіяльність Київської міської прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 02.12.2023 - задовольнити. Зобов’язати Київську міську прокуратуру внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням Вадима Хабібулліна від 02.12.2023 року про вчинення кримінального правопорушення у справі: «Судді, заступника голови Харківського окружного адміністративного суду ІЗОВІТОВА-ВАКІМ - голови і членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) під час розгляду питання про підтримку рішень колегій ВККС, ухвалених у межах процедури кваліфоцінювання суддів на відповідність посаді»: (https://drive.google.com/file/d/1hqI-cImPKkBC1t1L6AgqhxdhLKdyzjlf/view?usp=drivesdk).

30.11.2023, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККС) оприлюднено пряму трансляцію, тобто повне ВІДЕО тривалістю (03:12:06хв) згаданого засідання «Про підтримку рішень колегій Комісії, ухвалених у межах процедури кваліфоцінювання (30.11.23) щодо судді ІЗОВІТОВА-ВАКІМ»: (https://www.youtube.com/live/Xt9i0P5aYOg?si=epH_AVp-BfOv0gwX). На цьому ВІДЕО, у вказаному відкритому засіданні ВККС починаючи з (01:5 1:05 хв) член ВККС каже (цитата): «… публікації МІСТЯТЬ ІНФОРМАЦІЮ про певні ДОМОВЛЕНОСТІ між суддею (ІЗОВІТОВА-ВАКІМ) та деякими членами комісії (ВККС) щодо ПОЗИТИВНОГО РІШЕННЯ по цій справі по цьому провадженню…».  

08.11.2023, ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ листом від 08.11.2023 року N9682/0/9-23 (https://drive.google.com/file/d/1t93kxvkFVEiCcdvK-c459F3Mu6gPdjI9/view?usp=sharing) повідомила голову «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадима Хабібулліна проте, що за зверненням НАРОДНОГО ДЕПУТАТА України С. ЛАРІН та на підставі заяви Вадима Хабібулліна ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ розгляне скарги щодо судді ІЗОВІТОВА-ВАКІМ в порядку дисциплінарного провадження: (https://www.facebook.com/100010909110401/posts/pfbid0ag3R7cJgVF9TPbSvS63g7MQwKyKHMSDB9DNgH5E7tZpV847Ny48ejou3koDnyh3zl/). 

13.11.2023, ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ листом від 13.11.2023 року N10052/0/9-23 (https://drive.google.com/file/d/1RIrBY3wR5ifOwql8erkDxPwhI_WrwR_6/view?usp=sharing) повідомила голову «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадима Хабібулліна проте, що за зверненням НАРОДНОГО ДЕПУТАТА України Є. БРАГАР та на підставі заяви Вадима Хабібулліна ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ розгляне скарги щодо судді ІЗОВІТОВА-ВАКІМ в порядку дисциплінарного провадження: (https://www.facebook.com/100010909110401/posts/pfbid0LrDpZd3NQAzFMymXdJGKWdUPqELaDNTXJDT1sRiWnfnSV9YhScM9e3QgLEdXSG5Ql/).

22.11.2023, ГРОМАДСЬКОЮ РАДОЮ ДОБРОЧЕСНОСТІ ухвалено ВИСНОВОК про НЕВІДПОВІДНІСТЬ судді ІЗОВІТОВА-ВАКІМ (суддя, заступник голови Харківського окружного адмінсуду) критеріям доброчесності та професійної етики. ВИСНОВОК затверджено ГРОМАДСЬКОЮ РАДОЮ ДОБРОЧЕСНОСТІ майже ОДНОГОЛОСНО, 19 з 20 голосів: (https://grd.gov.ua/wp-content/uploads/2023/11/2023.11.30_Izovitova-Vakim_vysnovok-.pdf?fbclid=IwAR2NfHlqomiruyueL9HoVdIXqcpnOWp6P9Cu24wCxdU13m9qNXlmRqqbpIc). 

СУД ЗОБОВ’ЯЗАННИЙ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ

Згідно КАСУ: Ст. 42. Склад учасників справи (1) Учасниками справи є сторони, ТРЕТІ ОСОБИ. Ст. 49. (5) Про залучення ТРЕТІХ ОСІБ до участі у справі суд постановляє ухвалу. Ст. 51. Права та обов’язки ТРЕТІХ ОСІБ (1) Крім прав та обов’язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, ТРЕТІ ОСОБИ, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають права позивача. 2. ТРЕТІ ОСОБИ, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов’язки, визначені у статті 44 цього Кодексу. Отже, враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність та ОБОВ’ЯЗОК СУДУ сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи, а також необхідність вмотивованості рішення суду на засадах верховенства права, яку необхідно розглядати як самостійну вимогу, яка не є тотожною вимогам законності й обґрунтованості. 

НЕОБХІДНІСТЬ ВМОТИВОВАНОСТІ ТА ОБҐРУНТОВАНОСТІ РІШЕНЬ СУДУ 

Вмотивованість рішень суду необхідно розглядати як самостійну вимогу, яка не є тотожною вимогам законності й обґрунтованості. Згідно з імперативними вимогами рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах ВЕРХОВЕНСТВА права, бути ЗАКОННИМ і ОБҐРУНТОВАНИМ; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі ПОВНО і ВСЕБІЧНО З’ЯСОВАНИХ обставин в справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, З НАДАННЯМ ОЦІНКИ ВСІМ АРГУМЕНТАМ УЧАСНИКІВ справи. Аналогічні положення містяться у Кодексі адміністративного судочинства України, Господарському процесуальному кодексі України та Цивільному процесуальному кодексі України. Таким чином, поняття «МОТИВОВАНІСТЬ» та «ОБҐРУНТОВАНІСТЬ» судового рішення в адміністративному, господарському та цивільному судочинствах можна вважати синонімами (Я.Берназюк, суддя Верховного Суду).

У зв’язку з цим, заслуговує на увагу позиція, згідно з якою ВМОТИВОВАНІСТЬ рішень суду необхідно розглядати як самостійну вимогу, яка не є тотожною вимогам ЗАКОННОСТІ й ОБҐРУНТОВАНОСТІ. Згідно з існуючим НАУКОВИМ підходом, обґрунтованим є судове рішення, якщо воно ухвалене судом на підставі обставин у судовій справі, які ПОВНО і ВСЕБІЧНО З’ЯСОВАНІ на основі доказів, що були ДОСЛІДЖЕНІ судом. Вмотивованим є судове рішення, в якому НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ зазначені підстави, на яких воно ґрунтується. Під умотивованістю розуміється ПОВНЕ І ВСЕБІЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ В РІШЕННІ СУДУ МОТИВІВ, ЯКИМИ ВІН КЕРУВАВСЯ при ухваленні свого рішення, при ОЦІНЮВАННІ доказів для встановлення наявності або відсутності обставин, на які сторони посилалися як на ПІДҐРУНТЯ своїх вимог і заперечень, із зазначенням, чому певні докази були взяті до уваги або відхилені, й віддзеркалення мотивів щодо ПОЗИЦІЇ СУДУ при застосуванні норм матеріального і процесуального права. Таким чином, МОТИВОВАНІСТЬ є обов’язковою вимогою, відмінною від вимоги щодо ОБҐРУНТОВАНОСТІ судового рішення. Причому МОТИВОВАНІСТЬ судового рішення — це ВІДОБРАЖЕННЯ всіх мотивів та обґрунтувань судового рішення у його змісті, тобто фактично «МОТИВОВАНІСТЬ» та «ОБҐРУНТОВАНІСТЬ» судового рішення є двома взаємопов’язаними вимогами, які співвідносяться, як форма (спосіб зовнішнього відображення) та зміст.

Отже, МОТИВОВАНІСТЬ СУДОВОГО РІШЕННЯ є свідченням того, що: - доводи та міркування сторін (учасників) судового процесу були НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ОЦІНЕНІ ТА ВРАХОВАНІ або відхилені судом на підставі конкретно визначених МОТИВІВ; - усім зібраним у справі ДОКАЗАМ (зібраним судом або поданим учасникам справи) було надано НАЛЕЖНУ ПРАВОВУ ОЦІНКУ; надано ОБҐРУНТУВАННЯ прийняття (врахування) та відхилення кожного доказу; - наведені норми права, якими урегульовані спірні правовідносини, з НАДАННЯМ ОБҐРУНТУВАННЯ того, чому ті чи інші правові норми мають бути застосовані у конкретній спірній ситуації, враховуючи попередні два пункти.

Згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу ПРЕЦЕДЕНТНОЇ практики ЄСПЛ, існують такі критерії МОТИВОВАНОСТІ судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання ФАКТУ та ПРАВА, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні АРГУМЕНТИ сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені ДОВОДИ і МОТИВИ, на підставі яких ОБҐРУНТОВАНО позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що СТОРОНИ БУЛИ ПОЧУТІ судом; 5) рішення є результатом НЕУПЕРЕДЖЕНОГО вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору АРГУМЕНТІВ та прийняття доказів сторін. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути ЗРОЗУМІЛИМИ, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на АРГУМЕНТИ сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов’язок суддів наводити ПІДСТАВИ для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов’язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг ОБҐРУНТУВАННЯ залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Дійсно, низка рішень ЄСПЛ містить та розвиває такий підхід до ОБҐРУНТОВАНОСТІ судових рішень. Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять МОТИВИ, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що СТОРОНИ БУЛИ ЗАСЛУХАНІ, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, ЧИ ДОТРИМАВСЯ СУД свого обов'язку ОБҐРУНТОВУВАТИ рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29). У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору АРГУМЕНТІВ у тій чи іншій справі та прийняття доказів на ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПОЗИЦІЙ сторін. 

Ще одне призначення ОБҐРУНТОВАНОГО рішення полягає у тому, щоб ПРОДЕМОНСТРУВАТИ сторонам, що ВОНИ БУЛИ ПОЧУТІ. Крім того, ВМОТИВОВАНЕ рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.). Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути ОБҐРУНТОВАНИМИ, ЗРОЗУМІЛИМИ для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена ПРАВОВА ОЦІНКА ДОВОДІВ сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто МОТИВОВАНІСТЬ рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи. У національній судовій практиці також чимало уваги приділяється питанню МОТИВОВАНОСТІ рішення. Так, загальні вимоги до змісту судового рішення викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14. Згідно з п. п. 11 та 12 постанови у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх ЮРИДИЧНУ ОЦІНКУ та визначені відповідно до них правовідносини, а також ОЦІНКУ ВСІХ ДОКАЗІВ, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог; встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими ОБҐРУНТОВУВАЛИСЯ вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, СУД МАЄ СВОЇ ДІЇ МОТИВУВАТИ та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; у мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках – на норми Конституції України, на підставі яких визначено права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах, ПОСИЛАННЯ на Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини. Крім того, важливою ознакою МОТИВОВАНОСТІ судового рішення є ОБҐРУНТОВАНІСТЬ посилань на відповідні правові норми, включаючи рішення ЄСПЛ. Це означає, що посилання на практику ЄСПЛ є: належним (предмет конвенційних норм відповідає природі відносин у конкретній ситуації судового розгляду); релевантним обставинам справи; правильним (тобто без перекручування змісту конвенційних норм); виправданим та пропорційним (стан законодавства щодо певної ситуації дозволяє/потребує застосування конвенційних положень). 

ПРИЙНЯТТЯ СУДОМ НЕ МОТИВОВАНИХ РІШЕНЬ

Для судді прийняття НЕ МОТИВОВАНОГО РІШЕННЯ є передусім підставою для застосування до нього заходів ДИСЦИПЛІНАРНОГО впливу. Так, відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів», однією з підстав ПРИТЯГНЕННЯ судді до ДИСЦИПЛІНАРНОЇ відповідальності є незазначення в судовому рішенні МОТИВІВ прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті. Крім того, у судовій практиці непоодинокими є випадки скасування судами вищих інстанцій судових рішень внаслідок їх НЕНАЛЕЖНОЇ МОТИВОВАНОСТІ. Тобто СУД НЕ ЗДІЙСНИВ ЮРИДИЧНОЇ ОЦІНКИ всіх фактичних обставин справи та доводів, обмежився лише ФОРМАЛЬНИМИ висновками.

Отже, як зазначає вказаний суддя Верховного суду: підсумовуючи все вищезазначене, можна зробити наступні висновки. ОБҐРУНТУВАННЯ або пошук МОТИВІВ в юридичних процесуальних документах – це СКЛАДНА РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ, яка полягає у якісному ЛОГІЧНОМУ структуруванні власної ПРАВОВОЇ ПОЗИЦІЇ, шляхом опрацювання пов’язаного з цим масиву інформації (положень актів законодавства, судової практики, в тому числі, іноземних судів, доктринальних підходів тощо) з метою пошуку як відповіді на головні запитання для підтвердження своєї позиції, так і переконання у ній інших зацікавлених суб’єктів. Такий процес дозволяє особі об’єктивувати (продемонструвати собі та іншим) власне суб’єктивне бачення того чи іншого юридичного підходу, факту, процесу тощо. 

Мотивованість судового рішення забезпечує: - реалізацію засадничих принципів правосуддя, включаючи принцип ВЕРХОВЕНСТВА права, ЗМАГАЛЬНОСТІ учасників справи, офіційності з’ясування обставин справи та ін.; - дотримання основоположних прав та інтересів людини та громадянина у сфері правосуддя; - можливість здійснення судового контролю за законністю та обґрунтованістю рішень судів попередніх інстанцій; - можливість здійснення громадського контролю за якістю судових рішень, проведення їх моніторингу та суспільного обговорення; - захист людини та громадянина, інших учасників правовідносин від свавілля судової влади. Відсутність належної МОТИВОВАНОСТІ судового рішення може призвести до настання наступних негативних наслідків: - для учасників справи: порушення права на СПРАВЕДЛИВЕ і НЕУПЕРЕДЖЕНЕ вирішення спору та прийняття, відповідно, правосудного рішення; недотримання конституційних принципів правосуддя; - для судді: скасування його рішення судом вищої інстанції або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні конкретної справи судом; застосування до судді заходів ДИСЦИПЛІНАРНОГО стягнення; зниження НЕДОВІРИ суспільства до судової системи. 

Ознаками (критеріями) МОТИВОВАНОГО судового рішення є: - дотримано чітку СТРУКТУРОВАНІСТЬ рішення, послідовність викладення обставин справи, доводів учасників, доказів та норм права, на які вони посилаються, та з урахуванням яких встановлені дійсні обставини справи, - мотивувальна частина містить усі складові елементи визначені процесуальним законодавством з урахуванням судової інстанції (обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин; докази, мотивована оцінка кожного аргументу; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування тощо);- у мотивувальній частині зазначено ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ висновків суду з посиланням на конкретні докази, прийняті судом; - резолютивна частина містить висновки, які ЛОГІЧНО слідують з мотивів, описаних у мотивувальній частині, є чітко сформульованими відносно кожної позовної вимоги (вимоги апеляційної, касаційної скарги).

Отже, ВРАХОВУЮЧИ НАВЕДЕНЕ та беручи до уваги необхідність та обов’язок суду сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи, а також необхідність вмотивованості рішення суду на засадах верховенства права, яку необхідно розглядати як самостійну вимогу, яка не є тотожною вимогам законності й обґрунтованості, а також враховуючи принцип IURA NOVIT CURIA — (СУД ЗНАЄ ПРАВО) згідно якого СУД ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ-

ПРОШУ:

• 1.Прошу суд приєднати до матеріалів справи та задовольнити цю заяву Вадима Хабібулліна про вступ у справу як ТРЕТЬОЇ ОСОБИ та винести УХВАЛУ про це, а також ПРОШУ питання про ЗАЛУЧЕННЯ до участі у справі в якості ТРЕТЬОЇ ОСОБИ залишити відкритим та НАПРАВИТИ СТОРОНАМ цю заяву Вадима Хабібулліна і ЗАПРОПОНУВАТИ ПОЗИВАЧУ, ВІДПОВІДАЧУ, ТРЕТІМ ОСОБАМ у вказаний судом строк ВИСЛОВИТИ ПИСЬМОВО свою ДУМКУ щодо ЗАЛУЧЕННЯ до участі у справі в якості ТРЕТЬОЇ ОСОБИ шляхом надання суду відповідних ПИСЬМОВИХ ПОЯСНЕНЬ через підсистему «Електронний суд», ОСКІЛЬКИ враховуючи принцип IURA NOVIT CURIA — (Суд знає право) СУД ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ, а також ПРОШУ СУД ЗАЛУЧИТИ ТРЕТЬОЮ ОСОБОЮ та винести Ухвалу про це: ВИЩУ КВАЛІФІКАЦІЙНУ КОМІСІЮ СУДДІВ (ВККС), ГРОМАДСЬКУ РАДУ ДОБРОЧЕСНОСТІ, НАРОДНОГО ДЕПУТАТА України С. ЛАРІНА, НАРОДНОГО ДЕПУТАТА України Є. БРАГАРА. 

• 2.Прошу суд цю заяву НАПРАВИТИ сторонам, учасникам і ЗАПРОПОНУВАТИ позивачу, відповідачу, третім особам у вказаний судом строк ВИСЛОВИТИ ПИСЬМОВО свою ДУМКУ щодо ЗАЛУЧЕННЯ до участі у справі в якості ТРЕТЬОЇ ОСОБИ шляхом надання суду відповідних ПИСЬМОВИХ ПОЯСНЕНЬ через підсистему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД». 

• 3.Прошу суд УХВАЛУ про НАПРАВЛЕННЯ сторонам, учасникам із ПРОПОЗИЦІЄЮ позивачу, відповідачу, третім особам у вказаний судом строк ВИСЛОВИТИ ПИСЬМОВО ДУМКУ щодо заяви Вадима Хабібулліна про ЗАЛУЧЕННЯ до участі у справі в якості ТРЕТЬОЇ ОСОБИ шляхом надання суду ПИСЬМОВИХ ПОЯСНЕНЬ через підсистему «Електронний Суд» та/або УХВАЛУ про залучення ТРЕТЬОЇ ОСОБИ разом з цією заявою НАПРАВИТИ сторонам, учасникам через підсистему «Електронний суд» задля ВИСЛОВЛЕННЯ ПИСЬМОВО ДУМОК та надання суду ПИСЬМОВИХ ПОЯСНЕНЬ.

• 4.Прошу суд РОЗГЛЯНУТИ цю заяву та справу із УРАХУВАННЯМ також не стільки приватного інтересу, а необхідності дотримання і захисту ПУБЛІЧНОГО ІНТЕРЕСУ, СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, дотримання Конституції та Законів і НАЛЕЖНОЇ ПРАВОВОЇ ПРОЦЕДУРИ та необхідності ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНИХ (ПУБЛІЧНИХ) ІНТЕРЕСІВ, з виключенням класичного зловживання правом органами адвокатського самоврядування та із застосуванням принципу Верховенства права з урахуванням Європейської Конвенції та судової практики Європейського суду, здійснюючи ПРАВОСУДДЯ незалежним судом від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання на основі Конституції і законів України та на засадах Верховенства права, підтримуючи високі стандарти з метою укріплення суспільної ДОВІРИ до суду, забезпечення впевненості суспільства в ЧЕСНОСТІ та НЕПІДКУПНОСТІ суддів.  

• 5.ПРОШУ СУД ПРИЙНЯТИ ДО УВАГИ, ЩО ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН ДОВІРЯЄ СУДУ І ПРОСИТЬ І ЩИРО СПОДІВАЄТЬСЯ НА НАЛЕЖНЕ РЕАГУВАННЯ, ВСЕБІЧНИЙ, ПОВНИЙ, СПРАВЕДЛИВИЙ ТА НЕУПЕРЕДЖЕНИЙ, ОБ’ЄКТИВНИЙ І ЗАКОННИЙ І ОБҐРУНТОВАНИЙ ТА ВІДКРИТИЙ І ПРОЗОРИЙ РОЗГЛЯД, УВАГУ. 

• 6.Прошу суд, з УРАХУВАННЯМ принципу IURA NOVIT CURIA — (СУД ЗНАЄ ПРАВО) про вмотивованість, обґрунтованість рішення суду - НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ в тому числі і ВИКЛАДЕНОМУ ВИЩЕ у цій «ЗАЯВІ ВАДИМА ХАБІБУЛЛІНА ПРО ВСТУП У СПРАВУ ЯК ТРЕТЬОЇ ОСОБИ».

• 7.Прошу суд, ПРИ НАДХОДЖЕННІ будь-яких так названих «ДОКАЗІВ», «наукових чи інших будь-яких висновків, експертиз», тощо особливо «заднім числом» чи зі «спірними датами» - ПРОШУ СТАВИТИСЯ ДО НИХ КРИТИЧНО, із врахуванням, що ЖОДНІ ДОКАЗИ НЕ МАЮТЬ НАПЕРЕД ВСТАНОВЛЕНОЇ СИЛИ. 

• 8.Прошу суд ПРИЙНЯТИ ДО УВАГИ, що головою «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе»  Вадимом Хабібулліним на відкритий розгляд можуть бути ЗАПРОШЕНІ шановні представники ЗМІ (МЕДІА) - Судово-юридична газета, Право-ТВ, Юридична практика, Закон і Бізнес, Рух ЧЕСНО, Українська правда, Схеми: корупція в деталях - RFERL, Радіо Свобода, BIHUS.Info, Центр Протидії Корупції, а також українські телеканали - ICTV, ТСН, СТБ, НТН, Україна 24, Прямий канал, Інтер, 1+1, УНІАН, Телеканал 1+1, Телеканал Рада, Суспільне, BBC News Україна, UA Перший, 5 канал та ІНШІ ЗМІ (МЕДІА) та у разі виявлення бажання та інтересу до відкритого публічного розгляду у цій резонансній справі ці ЗМІ, медіа можуть бути присутніми та проводити фотозйомку, відео- та аудіозаписи з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів, а також пряме транслювання в соціальних мережах, по радіо і телебаченню, в мережі інтернет, тощо БЕЗ ОТРИМАННЯ будь-якого окремого дозволу шановного суду.

• 9.Прошу суд, ВИЯВИВШИ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ будь-які ПОРУШЕННЯ закону - постановити ОКРЕМУ УХВАЛУ і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли ПОРУШЕННЮ закону, а також постановити ОКРЕМУ УХВАЛУ про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності із врахуванням, що ОКРЕМА УХВАЛА стосовно ПОРУШЕННЯ законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування для відкриття кримінального провадження, оскільки можуть вбачатися ознаки злочину.

• 10.Прошу суд, сторони та учасників ПІДТВЕРДИТИ ОТРИМАННЯ і реєстрацію та відповідь надайте будь-ласка будь-яким зручним для Вас способом - на вказані (1) е-пошту та лист на (2) Укрпошту і (3) на телефон у будь-який месенджер із посиланням на вказаний номер та дату задля ідентифікації та задля уникнення будь-якого незаконного впливу, втручання та безпеки - направляється офіційно, електронно, оприлюднюється, тощо.

ДОДАТОК: згідно викладеного.

БЛАГОСЛОВИ Україну і ПМЛЙ ГСПД ВСВШН!

Слава БОГУ! Слава УКРАЇНІ/Народу! Слава ЗСУ!

З повагою і щирим сподіванням 

на належне реагування, справедливий  

і неупереджений та об’єктивний і законний 

і обґрунтований розгляд, увагу, 

ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН