Хабібуллін в Конституційному суді

Хабібуллін в Конституційному суді

Закриті двері правосуддя або Конституція і суддя Микуляк

Вступ  

Україна, яка декларує принцип верховенства права, стикається з серйозними викликами в забезпеченні доступу до правосуддя. Нещодавнє рішення судової системи України - Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та Постанова Великої Палати Верховного Суду у резонансній справі №990/137/24 (щодо порушення несумісності суддею Закарпатського окружного адміністративного суду Павлом МИКУЛЯК, оскільки суддя виявився діючим адвокатом з не зупиненим в Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ) свідоцтвом адвоката, але розглянув справу №260/5601/23 в інтересах Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (КДКА), у якій цей суддя перебуває як адвокат на обліку) поставило під сумнів реальність захисту прав громадян, гарантованих Конституцією. В основі проблеми лежать положення Кодексу адміністративного судочинства України, які унеможливлюють ефективний судовий розгляд окремих рішень органів державної влади, таких як Вища рада правосуддя (ВРП).

Суть проблеми

Справа громадянина Вадима Хабібуллін стала яскравим прикладом того, як законодавчі прогалини обмежують можливості для захисту прав громадян. Його спроба оскаржити рішення ВРП, пов’язане із несумісністю судді Закарпатського окружного адміністративного суду Павла МИКУЛЯК, наштовхнулася на закриття провадження Верховним Судом. Причина — положення Кодексу адміністративного судочинства України, які виключають можливість розгляду таких справ у суді. 

Але це «легенда прикриття», оскільки сама судова система - сама себе захищає, бо кожен з суддів може опинитися на місці судді Павла МИКУЛЯК і обмеження права на оскарження громадянами несумісності суддів-це дуже зручно. І законодавець мовчить з цього приводу бо зручні судді - ручні судді. 

Закриття провадження базувалося на:  

1. Частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка формально гарантує захист прав, але на практиці дозволяє відмовляти у розгляді.

2. Частині першій статті 5 та пункті 2 частини першої статті 5, які обмежують доступ до судового захисту, визначаючи, що рішення мають безпосередньо зачіпати права заявника.

3. Пункті 1 частини першої статті 238, який дозволяє закривати провадження, якщо справа не підлягає адміністративному судочинству.

Конституційне право під загрозою

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження рішень органів державної влади в суді. Однак через практику застосування норм Кодексу адміністративного судочинства України це право стає ілюзорним. Громадяни, як у випадку Вадима Хабібуллін, фактично позбавляються можливості довести свою позицію в суді бо розглядають теж такі самі судді, такі ж можливі порушники і це коло чи кругову поруку, як каже Хабібуллін, без Божої милості - не розірвати. 

Крім того, принцип верховенства права, закріплений у статті 8 Конституції України, також опиняється під загрозою. Якщо громадяни не можуть оскаржити дії органів влади, це підриває довіру до судової системи та держави в цілому.

Наслідки для суспільства 

1. Підрив довіри до правосуддя. Громадяни втрачають віру в те, що їхні права будуть захищені.  

2. Нерівність перед законом. Державні органи отримують привілей бути поза межами судового контролю.  

3. Зниження міжнародного авторитету. Недотримання стандартів правосуддя підриває репутацію України на міжнародній арені.  

Заклик до змін

Вирішення цієї проблеми вимагає внесення змін до законодавства. Зокрема:  

- Переглянути положення КАС України, які обмежують доступ до правосуддя.  

- Забезпечити можливість судового розгляду рішень ВРП, які мають суспільний інтерес.  

-Забезпечити можливість судового розгляду будь-яких рішень, які мають суспільний інтерес.  

- Гарантувати, що суди застосовують Конституцію як акт прямої дії, а не формальність.

Висновок

Громадяни України заслуговують на справедливе і доступне правосуддя. Ситуація зі справою Вадима Хабібуллін демонструє, що механізми захисту прав потребують негайної модернізації. Верховенство права та право на судовий захист повинні стати не просто деклараціями, а реальністю для кожного українця.

Саме тому, голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадим Хабібуллін 28 листопада 2024 року подав конституційну скаргу до Конституційного суду України. 

І хоч там такі самі судді, такі самі можливі порушники, але, як завжди каже Вадим Хабібуллін,- «ДАЛІ БУДЕ З БОЖОЮ МИЛІСТЮ».

До вашої уваги витяг з «конституційної скарги» Вадима Хабібуллін до Конституційного суду України, у якій наведено аргументи та обґрунтування неконституційності зазначених положень Кодексу адміністративного судочинства України - частини першої статті 2, частини першої статті 5, пункту 2 частини першої статті 5, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адмінсудочинства України щодо не відповідності вимогам статті 8, частини першої статті 55 Конституції України, в частині, що унеможливлює оскарження рішення Вищої ради правосуддя щодо порушення суддею несумісності, ухваленого за результатом розгляду такого звернення, що означає, що громадянин позбавлений будь-якого способу захистити свої права та інтереси в судовому порядку на підставі Конституції України як акта прямої дії, оскільки Конституція України гарантує, що всі рішення органів влади, які впливають на права особи, можуть бути оскаржені в суді. Обмеження можливості оскарження рішень Вищої ради правосуддя, як у наведеному випадку щодо судді Закарпатського окружного адміністративного суду Павла МИКУЛЯК порушує це право:

• «Конституційна скарга  Вадима Хабібуллін щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 2, частини першої статті 5, пункта 2 частини першої статті 5, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України вимогам статті 8, частини першої статті 55 Конституції України. Прошу, із врахуванням принципу JURA NOVIT CURIA («суд знає закони»), перевірити на відповідність вимогам статті 8, частини першої статті 55 Конституції України та визнати неконституційними положення частини першої статті 2, частини першої статті 5, пункта 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України в частині, що унеможливлює оскарження рішення Вищої ради правосуддя щодо порушення суддею несумісності (справа №990/137/24 щодо порушення несумісності суддею Закарпатського окружного адміністративного суду Павлом МИКУЛЯК, оскільки суддя виявився діючим адвокатом з не зупиненим в Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ) свідоцтвом адвоката, але розглянув справу №260/5601/23 в інтересах Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (КДКА), у якій цей суддя перебуває як адвокат на обліку), ухваленого за результатом розгляду такого звернення, що означає, що громадянин позбавлений будь-якого способу захистити свої права та інтереси в судовому порядку на підставі Конституції України як акта прямої дії.»

Тому у разі, якщо Конституційний суд України наважиться - справа щодо несумісності судді Закарпатського окружного адміністративного суду Павла МИКУЛЯК може стати початком кінця монополії як суддівської влади так і Вищої ради правосуддя, а суддя Павло МИКУЛЯК увійде в історію.  

*** 

КСУ: перший етап пройдено! 

До ⚡️уваги⚡️ медіа, Вищої ради правосуддя, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду (справа №990/137/24), судді Закарпатського окружного адміністративного суду  Павла МИКУЛЯК (справа №260/5601/23), громадськості, юристів, правозахисників та адвокатів і всіх небайдужих: 

• Конституційна скарга Вадима Хабібулліна щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 2, пункту 2 частини першої та частини першої статті 5, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України ⚡️зареєстрована⚡️ в Конституційному Суді України за вх. № 18/412 від 28.11.2024 року. Після попереднього перевіряння на відповідність вимогам закону їй присвоєно №405 та 28.11.2024 року конституційна скарга Хабібулліна⚡️розподілена⚡️ судді-доповідачу. 

Тому у разі, якщо Конституційний суд України наважиться розглянути конституційну скаргу Вадима Хабібулліна - то справа щодо несумісності судді Закарпатського окружного адміністративного суду Павла МИКУЛЯК може стати початком кінця монополії як суддівської влади так і Вищої ради правосуддя, а суддя Павло МИКУЛЯК увійде в історію (Більш детально: https://13istina66.blogspot.com/2024/11/blog-post_28.html?m=1). 

Далі буде з Божою милістю! 

+++

28.11.2024 конституційна скарга (микуляк-137_хабібуллін-5601) 60арк.pdf (http://surl.li/znfpsp)

***

Конституційний Суд оприлюднив резюме конституційної скарги– Вадима Хабібулліна 

Конституційний резюме https://ccu.gov.ua/sites/default/files/18_4122024.pdf 

Вх. № 18/412 від 28 листопада 2024 року (http://surl.li/mwpmjh) 

Суб’єкт права на конституційну скаргу – #ВадимХабібуллін – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 8, частині першій статті 55 Конституції України (конституційність) частину першу статті 2, абзац перший частини першої статті 5, пункт 2 частини першої статті 5, пункт 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747–IV (далі – Кодекс) „в частині, що унеможливлює оскарження рішення Вищої ради правосуддя (#ВРП) щодо порушення суддею (суддею Закарпатського окружного адміністративного суду Павла #МИКУЛЯК) несумісності, ухваленого за результатом розгляду такого звернення“. Зазначені приписи Кодексу визначають завдання адміністративного судочинства; право на звернення до суду та способи судового захисту, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; право суду закрити

провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. На думку автора  клопотання (Вадима Хабібулліна), оспорюваними приписами Кодексу порушено гарантоване частиною першою статті 55 Основного Закону України

право на судовий захист. 

Листом № 🙏 18 🙏 18 🙏 18 від 02.12.2024 року Конституційний суд України повідомив, що конституційна скарга Вадима Хабібулліна передана судді доповідачу - Судді Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного суду України Сергію #Різник. 

Конституційний резюме https://ccu.gov.ua/sites/default/files/18_4122024.pdf 

Конституційна скарга (60арк, http://surl.li/znfpsp) 

Далі буде з Божою милістю! 

#Хабібуллін /// 13 #ПМЛЙ 66