Доля потерпілих у Верховному

 

Доля потерпілих в руках Верховного 

Правозахисник Вадим Хабібуллін оскаржує у Верховному Суді неконституційні обмеження прав потерпілих

25 березня 2025 року у дзеркальну дату 25-3-25 Верховний Суд отримав касаційну скаргу правозахисника Вадима Хабібулліна у справі №308/2660/25 (кримінальне провадження № 41025070000000022). 

Суть оскарження стосується неконституційності положень Кримінального процесуального кодексу України, які фактично позбавляють потерпілих права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів про відмову у їх визнанні потерпілими.

Порушення конституційних прав потерпілих

Правозахисник Хабібуллін наголошує, що приписи ч. 3 ст. 309 КПК України та ст. 392 КПК України суперечать Конституції України, міжнародним стандартам захисту потерпілих та практиці Європейського суду з прав людини. 

Зокрема, вони:

• Позбавляють потерпілого можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про відмову у його визнанні потерпілим.

• Порушують ст. 55 Конституції України, яка гарантує право на судовий захист та оскарження судових рішень.

• Суперечать ст. 24 Конституції України, оскільки створюють дискримінаційний підхід до прав потерпілих у кримінальному процесі.

• Порушують принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України), адже законодавчі норми, що обмежують доступ до судового захисту, не можуть мати юридичну силу.

• Ігнорують міжнародні стандарти прав людини, зокрема ст. 13 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на ефективний засіб юридичного захисту.

Конституційний аспект та можливий розгляд у КСУ

Правозахисник Хабібуллін вважає, що це питання однозначно буде предметом конституційного розгляду, якщо Верховний Суд не наважиться вирішити доленосне для правової системи питання захисту прав потерпілих. 

Але Верховний Суд, визнавши неконституційність зазначених норм КПК України, може сам звернутися до Конституційного Суду України з поданням щодо їх невідповідності Основному Закону, на чому наполягає Хабібуллін. 

Можливий конфлікт інтересів судді

Окремо Хабібуллін звертає увагу на можливі ознаки упередженості слідчого судді та одночасно голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпаття Віктора Данко, який ухвалив рішення про відмову у визнанні потерпілим. 

Правозахисник Хабібуллін ще раніше подав дисциплінарну скаргу на цього суддю до Вищої ради правосуддя щодо позбавлення його мантії за можливу наявність іноземного паспорту, що могло вплинути на об’єктивність розгляду справи. 

Чи використав свою владу цей суддя в інтересах «афериста і мародера» і представника так званої організованої групи зрадника і агента ФСБ країни агресора терористичної росії Медведчука - голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпаття Петра Немеш, щодо якого і відкрито це кримінальне провадження за ст. 353 КПК (самовільне присвоєння повноважень) - поки не відомо. 

З огляду на важливість питання, очікується, що і ця справа Хабібулліна має всі шанси і може стати прецедентною та спричинити зміни у кримінальному процесуальному законодавстві, забезпечуючи потерпілим належний рівень судового захисту, оскільки Вадим завжди каже: «і далі буде з Божою милістю».