Хабібуллін іде за суддями у відставці

 

Хабібуллін іде за суддями у відставці

"І вистежить той, хто шукає правди, сліди неправедних серед пустелі мантій, і викриє кривду, сховану під іменем відставки."

Відставка судді — не індульгенція: ініціатива Хабібулліна

28 квітня 2025 року правозахисник і голова Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе Вадим Хабібуллін подав до Конституційного Суду України конституційну скаргу у так званій справі щодо відповідальності «суддів у відставці», яка може стати новою віхою у реформуванні судової системи. 

Справа розглядалася Верховним судом та його Великою палатою за заявою Хабібулліна про порушення «колишнім суддею» Ужгородського міськрайонного суду Закарпаття Павлом Микуляк, який є батьком діючого судді Закарпатського окружного адмінсуду Павла Микуляк, який ухвалив рішення на користь закарпатців Петра Немеша (голови КДКА) та Олексія Фазекоша (голови Ради адвокатів), яких Хабібуллін відкрито звинувачує у відношенні до «промедведчуківських, проросійських, прокремлівських, профеєсбешних» сил. 

Йдеться про оскарження статті 39 Закону "Про Вищу раду правосуддя" у частині, яка дозволяє залишати без розгляду заяви про порушення «суддями у відставці».

Звісно, Хабібуллін із властивою йому повагою до правосуддя розуміє особливе становище суддів, у тому числі тих, хто завершив свою кар'єру. Але водночас правозахисник м’яко нагадує, що у світі, зокрема в США та Європі, статус "суддя" залишається з особою пожиттєво — як і відповідальність, а не лише привілеї.

Законодавство не передбачає імунітету для «суддів у відставці», а "відставка" не має бути захисною парасолькою для уникнення відповідальності бо це впливає на довіру до правосуддя в цілому.

Ніжно, але наполегливо, Хабібуллін ставить питання: якщо суддя залишається суддею навіть у відставці, то чому б не залишити й відповідальність?

Тепер слово за Конституційним та чи готовий він дотриматися верховенства права за міжнародними стандартами? 

Чи стане цей крок початком нової епохи в українській судовій практиці — покаже час, але так чи інакше справа правозахисника Хабібулліна вже стала знаковою в історії українського правосуддя, але Хабібуллін, як завжди, залишається на своїй принциповій позиції: "І далі буде з Божою милістю".

ДО ВАШОЇ УВАГИ: 

+ + + + + + + + + + + + +  

ХАБІБУЛЛІН / KHABIBULLIN

+ + + + + + + + + + + + +  

28.04.2025 року 

№ 2804 КСУ ВРП 185 СУДДЯ МИКУЛЯК

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ 

ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ 

КОНСТИТУЦІЙНА СКАРГА 

 

Суб’єкт права на конституційну скаргу – Хабібуллін Вадим Монев’ярович – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає статтям 8, 19, 24, 55, 64 Конституції України (є неконституційною), статтю 39 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 №1798-VIII, яку просить перевірити з урахуванням принципу JURA NOVIT CURIA ("суд знає закони") – у тій частині, яка дозволяє залишати без розгляду заяви про порушення щодо «суддів у відставці», оскільки стаття 39 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" не передбачає виключень для «суддів у відставці», а Україна має враховувати світовий, європейський та американський досвід у частині застосування дисциплінарної відповідальності до суддів навіть після їх звільнення з посади («суддів у відставці»), в тому числі у справі Хабібулліна Вадима Монев’яровича щодо порушення вимог несумісності суддею («суддею у відставці») Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Павлом Павловичем Микуляк, оскільки це обмежує та унеможливлює ефективний судовий захист прав громадян, – створює непередбачені законом перешкоди для реалізації права на звернення, – порушує принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України), – порушує правовий порядок в Україні (стаття 19 Конституції України), – призводить до нерівності громадян перед законом (стаття 24 Конституції України), – обмежує право на оскарження дій (бездіяльності) державних органів (стаття 55 Конституції України), – порушує гарантовані конституційні права і свободи людини і громадянина, які не можуть бути обмежені (стаття 64 Конституції України), – суперечить міжнародним зобов'язанням України, зокрема статті 6 (право на справедливий суд) та статті 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На думку автора клопотання Хабібулліна Вадима Монев’яровича, застосування судами оспорюваних приписів Закону України "Про Вищу раду правосуддя" (а саме статті 39 у частині, яка дозволяє залишати без розгляду заяви про порушення щодо «суддів у відставці» або звільнених суддів) порушує:

– порушує Принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України);

– порушує Правовий порядок в Україні (стаття 19 Конституції України);

– порушує Рівність громадян перед законом (стаття 24 Конституції України);

– порушує Право на оскарження дій (бездіяльності) органів державної влади та право на ефективний судовий захист (стаття 55 Конституції України), створюючи непередбачені законом перешкоди для реалізації права на звернення;

– порушує Гарантовані конституційні права і свободи людини і громадянина, які відповідно до статті 64 Конституції України не можуть бути обмежені навіть за умов надзвичайного чи воєнного стану;

– порушує Міжнародні зобов'язання України, зокрема положення:

• статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд);
• статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту).

*** 

28.04 конституційна скарга 2804 КСУ ВРП 185 СУДДЯ МИКУЛЯК-97арк.pdf https://surl.li/sriwbj 

*** 

Конституційна скарга Хабібулліна розподілена судді-доповідачу 

Конституційна скарга Хабібулліна Вадима № 18/ 136 від 28.04.2025 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини четвертої статті 39 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ - розподілена судді-доповідачу. 

28 квітня 2025 року правозахисник і голова Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе Вадим Хабібуллін подав до Конституційного Суду України конституційну скаргу у так званій справі щодо відповідальності «суддів у відставці», яка може стати новою віхою у реформуванні судової системи.

Суб’єкт права на конституційну скаргу – Вадим Хабібуллін – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає статтям 8, 19, 24, 55, 64 Конституції України (є неконституційною), статтю 39 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 №1798-VIII, яку просить перевірити з урахуванням принципу JURA NOVIT CURIA ("суд знає закони") – у тій частині, яка дозволяє залишати без розгляду заяви про порушення щодо «суддів у відставці», оскільки стаття 39 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" не передбачає виключень для «суддів у відставці», а Україна має враховувати світовий, європейський та американський досвід у частині застосування дисциплінарної відповідальності до суддів навіть після їх звільнення з посади («суддів у відставці»), в тому числі у справі Хабібулліна Вадима щодо порушення вимог несумісності суддею («суддею у відставці») Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Павлом Павловичем Микуляк, оскільки це обмежує та унеможливлює ефективний судовий захист прав громадян, – створює непередбачені законом перешкоди для реалізації права на звернення, – порушує... 

До уваги «Хабібуллін іде за суддями у відставці»https://13istina66.blogspot.com/2025/04/blog-post_28.html?m=1 

Далі буде з Божою милістю,- Хабібуллін