Крах адвокатського самоврядування

 


Крах адвокатського самоврядування 


РЕЗОНАНСНА НОВИНА: Адвокат Вадим Хабібуллін подав позов до суду про визнання відсутності повноважень у КДКА Закарпаття – подібні позови готуються по всій країні!


Київ, 14 квітня 2025 року — Відомий правозахисник та адвокат Вадим Хабібуллін звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з гучним позовом на підставі пункту 5  статті 5 КАС України щодо встановлення відсутності повноважень у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області.


Позовна заява № 1404-2025 / 37784267 від 14.04.2025 року вже зареєстрована в суді та може покласти початок масовому перегляду легітимності діяльності органів адвокатського самоврядування по всій Україні, які протиправно продовжують діяти після закінчення свого 5-річного строку повноважень у 2022.


У чому суть справи?


Хабібуллін вимагає юридично визнати, що КДКА Закарпатської області діяла без жодних законних повноважень з 2022, зокрема, коли притягувала адвокатів до дисциплінарної відповідальності та позбавляла їх права на заняття адвокатською діяльністю.


«Орган, склад якого обрали ще в 2017 році, втратив свої повноваження у 2022-му. Вибори нового складу не проводились. Їхні рішення – незаконні та нікчемні», – заявляє Хабібуллін.


Позиція Хабібулліна спирається на:


  • Статтю 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка імперативно встановлює чіткий строк повноважень – 5 років, без можливості автоматичного продовження.
  • Висновок Дослідницької служби Верховної Ради України від 30.01.2025 року, який дякуючи Народному депутату України та в тому числі і відомому правозахиснику і адвокату Ларисі Криворучко підтверджує:
    «Жодна норма Закону не передбачає можливості продовження повноважень після завершення строку без переобрання. Рішення Ради адвокатів України від 21.09.2021 №69 суперечить Конституції і закону і не має юридичної сили».

Що далі?


Хабібуллін повідомив, що це лише початок юридичної кампанії: аналогічні позови подаватимуться до всіх КДКА, Рад адвокатів регіонів та самої РАУ, які, попри закінчення повноважень, протиправно і незаконно продовжують діяти як легітимні органи, ухвалюючи рішення з доленосними наслідками для адвокатів.


«Це не просто юридична війна — це відновлення верховенства права і боротьба з узурпацією влади в медведчуківсько-ізовітовській адвокатурі!» — наголосив Хабібуллін.


Масштаби та наслідки


Юристи прогнозують, що якщо суд визнає відсутність компетенції у КДКА Закарпаття, це може мати ефект доміно по всій країні. Під загрозою опиняться сотні рішень про дисциплінарну відповідальність, ухвалених після 2022 року органами без легітимності.


Слідкуйте за новинами. Це — лише початок великого юридичного протистояння.


Але як завжди надихає Вадим Хабібуллін: «і далі буде з Божою милістю». 


До уваги: Висновок ДС ВРУ та Рішення ЄСПЛ https://surl.li/cgnhnx  



+++ 



+++ ХАБІБУЛЛІН / KHABIBULLIN +++




14.04.2025 року №​ 1404-2025 / 37784267 - КДКА ЗАКАРПАТТЯ



До Закарпатського окружного адміністративного суду  


Позивач (е-Суд): ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ 

1975istina1975@gmail.com / 672096660 


Відповідач (е-Суд): КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА КОМІСІЯ 

АДВОКАТУРИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

(код 37784267), 505039513, p.nemesh@vkdka.org  

Адреса: 88018, м. Ужгород, вул. Лінтура Петра, буд. 10б, к. 2

Веб-сайт: https://opendatabot.ua/c/37784267  



Позовна заява про встановлення відсутності компетенції (відсутності повноважень) суб’єкта владних повноважень «Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області»



1. ПІДСТАВИ ПОДАННЯ ПОЗОВУ


На підставі пункту 5 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, особа має право звернутися до адміністративного суду з позовом про встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.


1.1 Предмет позову


Вказаний позов подається з метою встановлення відсутності компетенції (відсутності повноважень) суб’єкта владних повноважень Відповідача після завершення строку повноважень, встановленого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».



2. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ


1. Відповідно до статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: Голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону … строком на п’ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд. Ця законодавча норма є імперативною.


2. Голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обрані у 2017 році строком на п’ять років. Тобто відповідач обраний до 2022 року, а відповідно з 2022 року у відповідача відсутня компетенція (повноваження).


3. Вибори нових органів адвокатського самоврядування Закарпатської області, передбачені Законом, після завершення строку повноважень відповідача не були проведені, новий склад відповідача не сформований.


4. Попри відсутність правового підґрунтя - відсутня компетенція (відсутні повноваження), відповідач продовжує діяти як орган адвокатського самоврядування: ухвалює рішення, формує офіційні позиції, втручається у діяльність адвокатів та в тому числі протиправним рішенням від 08.06.2023 року відповідачем порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката Хабібулліна В.М. та протиправним рішенням від 21.06.2023 року адвоката Хабібулліна В.М. протиправно і незаконно та з відсутньою компетенцією (повноважень) притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, що оскаржується у справі №260/5601/23.



3. ПРАВОВА АРГУМЕНТАЦІЯ


3.1 Встановлений строк повноважень


Законом прямо передбачено, що строк повноважень «Голови та членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» становить п’ять років. 


Жодна норма Закону не передбачає автоматичного продовження повноважень у разі несвоєчасного проведення виборів. Таким чином, після 2022 року відповідач не має повноважень (компетенції) діяти як орган адвокатського самоврядування.


Тобто у відповідача закінчилися повноваження, оскільки його склад був обраний у 2017 році на п’ятирічний строк. 


3.2 Позиція Дослідницької служби Верховної Ради


Згідно "Парламентського дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою", яке було проведено Дослідницькою службою Верховної Ради України (додається) від 30.01.2025 року зазначено:


  • Згідно з Висновками даного «Парламентського дослідження» Дослідницької Служби Верховної Ради України - Рішення Ради адвокатів України від 21.09.2021 №69 «Про затвердження роз’яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування», яким передбачено продовження виконання органами адвокатського самоврядування та їх членами своїх повноваження до початку діяльності новосформованих органів адвокатського самоврядування та обрання їх нових членів, знаходиться у безпосередній суперечності до положень ч.2 ст.48, ч.2 ст.50, ч.2 ст.51, ч.2 ст.52, ч.2 ст.53, ч.ч.2, 3 ст.55 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими передбачено обрання членів органів адвокатського самоврядування з чітко визначеним строком здійснення повноважень – п’ять років, але не більше ніж два строки підряд, за формою набуття повноважень такими членами виключно шляхом обрання відповідними конференціями адвокатів регіону та З’їздом адвокатів України.


  • «Отже, принцип підзвітності адвокатського самоврядування реалізується через розгляд та затвердження звітів органів адвокатського самоврядування та їх членів відповідною конференцією адвокатів регіону або З’їздом адвокатів України. Недотримання встановлених законодавством строків скликання конференції адвокатів регіону (не рідше одного разу на рік) та (або) З’їзду адвокатів України (не рідше одного разу на три роки) фактично нівелює принцип підзвітності адвокатського самоврядування.  


  • 3. Висновки  


  • Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» потребує вдосконалення для приведення його у відповідність до європейських стандартів, зокрема щодо формування та діяльності органів адвокатського самоврядування задля забезпечення прозорості та підзвітності. Водночас важливо забезпечити широке залучення спільноти адвокатів до процесу розробки та обговорення відповідних проєктів законодавчих змін як безпосередньо, так і через органи адвокатського самоврядування.  


  • Діяльність органів адвокатського самоврядування не може суперечити засадам адвокатського самоврядування та повинна ґрунтуватися на принципах виборності, гласності, обов’язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката. Невідповідність рішень, дій чи бездіяльності органів адвокатського самоврядування вказаним принципам може бути підставою для їх оскарження.  


  • Рішення Ради адвокатів України як вищої складової системи адвокатури України приймаються на основі Конституції України, і містять ознаки підзаконного нормативно-правового акта. Підзаконні нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України, законам, чинним міжнародним договорам України, а також підзаконним нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та узгоджуватися між собою.  Пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що засади організації і діяльності адвокатури визначаються виключно законами України.  


  • Порівняльний аналіз Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у цілому та рішень Ради адвокатів України від 21 вересня 2020 року № 69, від 27 жовтня 2021 року № 113 та від 21 вересня 2024 року «Про затвердження Офіційної позиції Національної асоціації адвокатів України щодо Тіньового звіту до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році» встановлено, що зазначені рішення Ради адвокатів України знаходяться у безпосередній суперечності до положень частини другої статті 48, частини другої статті 50, частини другої статті 51, частини другої та третьої статті 52, частини другої статті 53, частини другої та третьої статті 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими передбачено лише обрання членів органів адвокатського самоврядування з чітко визначеним строком здійснення повноважень – п’ять років, але не більше ніж два строки підряд, за умови набуття повноважень членами органів адвокатського самоврядування виключно шляхом обрання відповідними конференціями адвокатів регіону та З’їздом адвокатів України.  


  • Зазначені рішення Ради адвокатів України суперечать цим нормам Закону, оскільки не відповідають встановленій процедурі набуття повноважень членами органів адвокатського самоврядування та порушують обмеження щодо строків їхнього перебування на посаді.  


  • Таким чином, дотримання вимог Закону щодо порядку формування органів адвокатського самоврядування є необхідною умовою їхньої легітимності та забезпечення принципів верховенства, підзвітності та виборності в діяльності адвокатського самоврядування.»


Отже, Дослідницька служба Верховної Ради України ВИСНУВАЛА, що Рішення Ради адвокатів України (РАУ) від 21.09.2020 № 69 «Про затвердження роз`яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування» є «Рішенням Ради адвокатів України як вищої складової системи адвокатури України, яке має прийматися на основі Конституції України, і містить ознаки підзаконного нормативно-правового акта. Підзаконні нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України, законам, чинним міжнародним договорам України, а також підзаконним нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та узгоджуватися між собою. Пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що засади організації і діяльності адвокатури визначаються виключно законами України. А «зазначене рішення Ради адвокатів України знаходиться у безпосередній суперечності до положень частини другої статті 48, частини другої статті 50, частини другої статті 51, частини другої та третьої статті 52, частини другої статті 53, частини другої та третьої статті 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими передбачено лише обрання членів органів адвокатського самоврядування з чітко визначеним строком здійснення повноважень – п’ять років, але не більше ніж два строки підряд, за умови набуття повноважень членами органів адвокатського самоврядування виключно шляхом обрання відповідними конференціями адвокатів регіону та З’їздом адвокатів України. Зазначене рішення Ради адвокатів України суперечить цим нормам Закону, оскільки не відповідає встановленій процедурі набуття повноважень членами органів адвокатського самоврядування та порушує обмеження щодо строків їхнього перебування на посаді.». 


Тобто, згідно вказаного ВИСНОВКУ Дослідницької служби Верховної Ради України стало відомо, що відповідач, члени якого були обрані ще у 2017 році «з чітко визначеним строком здійснення повноважень – п’ять років», тобто до 2022 року є членами органу адвокатського самоврядування без повноважень. 


А тому, розглядати скарги на адвокатів у 2023 році не мали ані прав, ані компетенції ані повноважень.


З викладеного вбачається, що пункт 5 частини п’ятої статті 50, частина перша статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ від 5 липня 2012 року № 5076–VI (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 27, ст. 282) не відповідають Конституції України (конституційності), а саме не відповідають частині другій статті 3, статті 8, частині першій статті 9,  частині другій статті 19, частині першій статті 55, пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України „в частині, що дозволяє Раді адвокатів України без законних на те підстав продовжувати власні повноваження та повноваження інших органів адвокатського самоврядування понад встановлений законом строк“, про що суд мав і має надати правову оцінку.


Тобто рішення відповідача про притягнення Вадима Хабібулліна до дисциплінарної відповідальності та позбавлення свідоцтва адвоката (свідоцтво адвоката №2231/10 від 24.04.2003 року, видане у 2003 році згідно Рішення КДКА Київської області № 96) виявилося, що не може бути і не є у розумінні положень п.5 ч.5 ст.50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», як видане неналежним субʼєктом його видачі, оскільки виявилося, що члени органу адвокатського самоврядування відповідача діяли без повноважень, оскільки згідно вказаного вище висновку Дослідницької служби Верховної Ради України стало відомо, що відповідач, члени якого були обрані у 2017 році «з чітко визначеним строком здійснення повноважень – п’ять років» до 2022 року є членами органу адвокатського самоврядування без повноважень. 


А Рішення Ради адвокатів України (РАУ) від 21.09.2020 №69 «Про затвердження роз`яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування» не відповідає Конституції України та знаходиться у безпосередній суперечності до положень частини другої статті 48, частини другої статті 50, частини другої статті 51, частини другої та третьої статті 52, частини другої статті 53, частини другої та третьої статті 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими передбачено лише обрання членів органів адвокатського самоврядування з чітко визначеним строком здійснення повноважень – п’ять років, але не більше ніж два строки підряд, за умови набуття повноважень членами органів адвокатського самоврядування виключно шляхом обрання відповідними конференціями адвокатів регіону та З’їздом адвокатів України. Зазначене рішення Ради адвокатів України суперечить цим нормам Закону, оскільки не відповідає встановленій процедурі набуття повноважень членами органів адвокатського самоврядування та порушує обмеження щодо строків їхнього перебування на посаді.».


Тобто у Висновку Дослідницької служби Верховної Ради України прямо зазначено, що:


«Недотримання встановлених законом строків скликання конференцій адвокатів та з’їзду адвокатів України фактично нівелює принцип виборності й призводить до нелегітимності органів адвокатського самоврядування».


«Інституційний континуїтет можливий лише у випадку сформованого нового складу органу, який ще не приступив до виконання повноважень. У разі відсутності нового складу – континуїтет неможливий» .



3.3 Висновки ЄСПЛ


Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN" (заява №43327/14: http://surl.li/mjcypq) Європейський суд аналогічно надав правову оцінку, встановив та підтвердив незаконне продовження повноважень органу адвокатського самоврядування. У цій справі Європейський суд з прав людини визнав, що національні суди проігнорували факт закінчення строку повноважень органу адвокатського самоврядування та відсутність законного континуїтет, а саме - Справа «AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN: 


Втручання у конвенційне права адвоката з боку органів адвокатського самоврядування»: з цих причин Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що мало місце порушення статті 10 Конвенції, а саме: 


  • « § 66. Національні суди також не надали жодних обґрунтувань для того, чому вважали, що питання щодо законності органу адвокатського самоврядування. Крім того, національні суди проігнорували аргументи заявника (див. пункти 12 і 34 вище) про ймовірну відсутність законності органу адвокатського самоврядування — хоча ці аргументи були підкріплені відповідним національним законодавством, згідно з яким термін повноважень органу адвокатського самоврядування справді був обмежений п'ятьма роками (див. пункти 39-40 вище). Хоча орган адвокатського самоврядування не подав жодних аргументів для спростування твердження заявника про те, що термін повноважень органу адвокатського самоврядування закінчився, суди винесли рішення проти заявника з цього питання без жодного обґрунтування». Повний текст на сайті ЄСПЛ: «CASE OF AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN (Application no. 43327/14: http://surl.li/ mjcypq) та на 25 арк. (http://surl.li/zkkcvf). Переклад на українську мову «CASE OF AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN (Application no. 43327/14: http://surl.li/mjcypq) на 28 арк. (http://surl.li/xyeqoi), що в тому числі підтверджує, що органам адвокатського самоврядування в Україні протиправно та незаконно і неконституційно та штучно продовжено повноваження з 2022 року.


Тобто у рішенні «AFGAN MAMMADOV V. AZERBAIJAN» (2024) Європейський суд з прав людини визнав, що:


  • «Продовження діяльності органу адвокатського самоврядування після завершення строку його повноважень без нових виборів – порушує вимоги законності, передбачену статтею 10 Конвенції».


  • «Таке втручання є свавільним і не відповідає принципам демократичного суспільства» .


Це рішення ЄСПЛ є обов’язковим до врахування судами України відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».



Враховуючи наведене вище і на підставі КАС України,  


  • та із урахуванням принципу «IURA NOVIT CURIA» — (суд знає право), 


  • та на підставі прямої норми Конституції, пункту 5 частини п’ятої статті 50, частини першої статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», 


  • та на підставі ВИСНОВКУ Дослідницької служби Верховної Ради України «Парламентське дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою» від 30.01.2025 року, 


  • та на підставі РІШЕННЯ Європейського суду з прав людини у справі «AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN», 


  • та з урахуванням вирішення справи через призму АКТИВНОЇ РОЛІ СУДУ при розгляді справи, тобто того, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що принцип офіційного зʼясування всіх обставин у справі полягає насамперед у АКТИВНІЙ РОЛІ СУДУ при розгляді справи, а в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, бо мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та обʼєктивне рішення, з урахуванням головного принципу адміністративного процесу за ст. 77 КАСУ - у справах адміністративного процесу про протиправність ОБОВ’ЯЗОК ДОКАЗУВАННЯ ПРАВОМІРНОСТІ ПОКЛАДАЄТЬСЯ НА ВІДПОВІДАЧА,- 



4. ПРОШУ СУД:


1. Прошу встановити відсутність повноважень (відсутність компетенції) у відповідача з 2022 року як суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 2 КАС України.



5. ДОДАТКИ:


1. Копія висновку Дослідницької служби Верховної Ради України

2.    Копія рішення ЄСПЛ у справі Afgan Mammadov v. Azerbaijan (з перекладом)

3. Інші документи, що підтверджують обставини позову



З повагою і вдячністю і щирим сподіванням на всебічне, повне та належне реагування, справедливий і неупереджений та об’єктивний і законний і обґрунтований та оперативний розгляд, увагу, а також сподіванням, що «і далі буде з Божою милістю». 

Наперед вдячний Вам та Вашим співробітникам! Благослови Україну і помилуй Господи Всевишній! Слава БОГУ! Слава УКРАЇНІ/Народу! Слава ЗСУ!  



ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН 



+++ 




Адвокатура ⚡️без⚡️ повноважень   


#Немеш втратив підтримку! 


Відсутні повноваження розглянуть! 


29 квітня 2025 року Ухвалою у справі № 260/2748/25 Закарпатський окружний адміністративний суд (Ваша честь Суддя Дору Ю.Ю.)⚡️відкрив⚡️ провадження у справі за позовом Вадима Хабібулліна до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області «про встановлення ⚡️відсутності⚡️ компетенції»… 


Докладно «Крах адвокатського самоврядування» https://13istina66.blogspot.com/2025/04/blog-post_59.html?m=1 


Хабібуллін Вадим звернувся до Закарпатського окружного адмінсуду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області ( https://opendatabot.ua/c/37784267 ), у якому просить: встановити ❗️відсутність❗️ повноважень (відсутність компетенції) у відповідача з 2022 року як суб’єкта владних повноважень.


Ухвалою встановлено, що «предмет оскарження має триваючий характер і може бути виявлений не відразу, у даних спірних правовідносинах має місце продовження порушення яке триває у часі. Окрім цього, зазначено, що Верховний Суд України неодноразово вказував, що у разі триваючого порушення, строк звернення до суду починає обчислюватися не з моменту початку дії, а з моменту її завершення або моменту виявлення її протиправності.

Вказується, що факт відсутності повноважень набув очевидності лише після оприлюднення

❗️висновку❗️ Дослідницької служби Верховної Ради України від 30.01.2025 року. 


Маємо подякувати відомому правозахиснику і адвокату Ларисі Криворучко за оприлюднення резонансного висновку і бажаємо Божого благословіння при поданні аналогічних позовів до всіх аферистів з Рад та КДКА регіонів, які безкарно, протиправно і нелегітимно та без повноважень з 2022 року атакують адвокатів країни. 


Далі буде з Божою милістю,- Хабібуллін 



















Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чорний день судді КСУ Петра Філюка

Корупціонер у мантії присяжного?

Мародери Івано-Франківщини: Політик, присяжний і рейдер?