Чорний день Ради адвокатів Закарпаття: Фазекош у пастці

Чорні дні Ради адвокатів Закарпаття або Фазекош у пастці

У самому серці українського правничого середовища розгортається ситуація, що має всі шанси стати лакмусовим папірцем для виявлення справжнього стану справ у системі адвокатського самоврядування.

Йдеться про гучний позов Вадима Хабібулліна проти Ради адвокатів Закарпатської області — органу, який, як зазначає позивач та підтверджує Парламентський Висновок і рішення ЄСПЛ, майже три роки продовжує здійснювати свої повноваження без жодних юридичних підстав, у порушення закону та з прямою шкодою для прав адвокатів.

24 травня 2025 року позов, поданий до Закарпатського окружного адміністративного суду, стосується встановлення юридичного факту — відсутності компетенції у Ради адвокатів Закарпаття після завершення передбаченого законом п’ятирічного строку повноважень ще у 2022 році.

Аргументація ґрунтується не лише на положеннях Закону «Про адвокатуру…», а й на Висновку Дослідницької служби Верховної Ради України, яка прямо вказує на протиправність продовження дії повноважень без нових виборів, що також підтверджено рішенням ЄСПЛ (43327/14).

Особливої резонансності справі додає факт незаконного виключення адвоката Хабібулліна з Єдиного реєстру адвокатів України за публічні заклики вичистити українську адвокатуру від рашистського впливу та впливу ФСБ і позбавити свідоцтв адвокатів всю так звану медіа «проросійську, прокремлівську, промедведчуківську, пропортновську, проківаловську» верхівку адвокатури України. Незаконне виключення з ЄРАУ відбулося так званою «проросійською агентурою» в серці Закарпаття на підставі рішень, винесених нелегітимним органом, про що Європейський суд з прав людини зареєстрував заяву (справа «KHABIBULLIN v. UKRAINE», №22357/24).

Цей конфлікт не лише правовий. Він публічно-політичний, морально-етичний та системно-інституційний. У ньому поставлено питання не лише про повноваження окремого органу, а про легітимність функціонування усієї системи адвокатського самоврядування в Україні.

Докладніше

24.05 Позов до Ради адвокатів Закарпаття - 198 арк https://surl.lu/cwhpyv

ПОВНО

«Адвокатура без мандата»: чи легітимні рішення Ради адвокатів Закарпаття?

24 травня 2025

У черговому гучному виклику системі адвокатського самоврядування в Україні, відомий правозахисник і адвокат Вадим Хабібуллін подав позов до адміністративного суду з вимогою визнати Раду адвокатів Закарпатської області органом без належних повноважень. Як вказується у позовних документах, мандат цієї ради завершився ще у 2022 році, проте вона продовжує активно діяти — ухвалює рішення, впливає на долі адвокатів, навіть виключає їх із ЄРАУ.

«Це не просто справа про адвокатську етику чи процесуальну формальність. Це — виклик всій конструкції професійного самоврядування», — коментує позивач.

Хабібуллін вказує, що Рада була обрана ще в 2017 році на передбачений законом п’ятирічний строк, після закінчення якого не було обрано новий склад, а тому всі рішення після 2022 року є юридично нікчемними.

Цю позицію підтверджує Висновок Парламентського дослідження Верховної Ради, в якому прямо вказано: продовження повноважень без виборів суперечить Закону «Про адвокатуру».

Ба більше — відповідна Рада не лише перевищила свої повноваження, а й ініціювала дисциплінарну розправу проти самого Хабібулліна та виключила його з ЄРАУ. Адвокат вважає це помстою за принципову позицію та вказує на прямий конфлікт інтересів.

Юридична суть позову

Позов ґрунтується на ст. 5 КАС України і має на меті не скасування конкретного рішення, а встановлення факту відсутності повноважень у відповідача. Тобто — це справа про юридичну реальність у публічно-правовому порядку.

Закон чітко регламентує: строк повноважень членів рад адвокатів регіонів — 5 років, не більше двох строків підряд. Жодна норма не дозволяє автоматичне продовження дії мандату. Проте в НААУ посилаються на сумнівне і неконституційне рішення РАУ № 69, яке дозволяє членам рад діяти «до обрання нових», — документ, який Верховна Рада назвала таким, що суперечить закону та Конституції.

Третя сторона: НААУ під прицілом

Позивач вимагає залучення НААУ (в особі Ради адвокатів України) до справи як третьої особи. Чому? Бо саме НААУ затвердила неконституційне рішення РАУ № 69, яке стало підставою для фактичного самопродовження мандатів регіональних рад.

«НААУ мовчазно погоджується на узурпацію повноважень. Це — не просто бюрократичний дефект. Це — загроза правовій визначеності», — каже Хабібуллін.

Європейський слід

Справою вже зацікавився Європейський суд з прав людини, якій ЄСПЛ присвоїв №22357/24 «KHABIBULLIN v. UKRAINE». У ній адвокат Хабібуллін оскаржує дії органів, які, за його твердженням, виключили його з професії незаконно і нелегітимно, маючи відкрите відношення до зрадника і агента ФСБ Медведчука.

Чому це стосується кожного?

Система адвокатури — не просто профспілка юристів. Це інституція, яка має захищати право людини на правову допомогу, бути незалежною та легітимною. Якщо її органи діють без мандата, — вся система правосуддя стає вразливою.

Цей процес стане лакмусовим папірцем: чи готове українське правосуддя визнати, що правові норми важливіші за кулуарні домовленості, і чи вистачить рішучості відновити законність навіть тоді, коли йдеться про саму юридичну еліту.

Так само суди вже розглядають факти відсутності повноважень у НААУ РАУ у справі № 320/19854/25 та відсутності повноважень у КДКА Закарпаття у справі 260/2748/25 за позовами того ж Вадима Хабібулліна.

Важливо зазначити, що подання цього позову стало можливим, зокрема, завдяки зусиллям відомої правозахисниці та адвокатки Лариси Криворучко, яка в інших справах № 260/6699/24 та справі № 308/6606/25 зуміла "підловити" фактично невловимого «аф@риста» голову цієї Ради адвокатів Фазекоша, якого викрито на підроблені собі свідоцтва адвоката, та домоглася, аби суд зобов’язав Раду адвокатів Закарпаття зареєструвати електронний кабінет у системі «Електронний суд». Цей обов’язок, роками ігнорований, став ключем до відкриття першого юридичного фронту в публічно-правовому порядку.

Продовжуйте стежити за перебігом подій у резонансних справах Хабібулліна бо як він завжди надихає: «і далі буде з Божою милістю».

ПОВНИЙ ТЕКСТ ПОЗОВУ

+ + + + + + + + + + + + +

ХАБІБУЛЛІН / KHABIBULLIN

+ + + + + + + + + + + + +

24.05.2025 року

№ 2405 ПОЗОВ - РАДА АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТТЯ 38533335

до Закарпатського окружного адміністративного суду

Позовна заява про встановлення ВІДСУТНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ (ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ) суб’єкта владних повноважень - «РАДИ АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» на підставі пункту 5 частини 1 статті 5 КАС України

ПОЗИВАЧ (е-Суд ЄСІТС «Електронний суд»):

ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ

ВІДПОВІДАЧ (е-Суд ЄСІТС «Електронний суд»):

РАДА АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код 38533335, razo.org.ua@gmail.com / 504321788, 88000, Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Фединця, будинок, 14, Директор Фазекош Олексій Андрійович / https://razo.org.ua / https://opendatabot.ua/c/38533335)

ТРЕТЯ ОСОБА (е-Суд ЄСІТС «Електронний суд»):

Національна асоціація адвокатів України (НААУ) в особі РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (РАУ), код 38488439, info@unba.org.ua / 443927371 / 04070, Київ, вул. Борисоглібська, 3, 5-й пов. / Диреĸтор Ізовітова Лідія Павлівна / https://unba.org.ua / https://opendatabot.ua/c/38488439

Високошановний Суд, Ваша честь головуючий!

1. ПІДСТАВИ ПОДАННЯ ПОЗОВУ

На підставі пункту 5 частини 1 статті 5 КАС України (Кодексу адміністративного судочинства України), особа має право звернутися до адміністративного суду з позовом про ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДСУТНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ (ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ) суб’єкта владних повноважень.

Про підстави подання позову позивачу стало відомо 31 січня 2025 року з ВИСНОВКУ Дослідницької служби Верховної Ради України від 30.01.2025 року ("Парламентського дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою", яке було проведено Дослідницькою службою Верховної Ради України 30.01.2025 року, додається, https://surl.li/vzdhjz), яким фактично встановлено та ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ ВІДСУТНІСТЬ КОМПЕТЕНЦІЇ (ВІДСУТНІСТЬ ПОВНОВАЖЕНЬ) відповідача суб’єкта владних повноважень. А так само 31.01.2025 року стало відомо, що відсутність компетенції (відсутність повноважень) також ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ і рішенням Європейський суд з прав людини у справі "AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN" (ЄСПЛ, додається, Application no. 43327/14 (http://surl.li/mjcypq) та «Afgan Mammadov v. Azerbaijan» + переклад (https://surl.li/vdapmc).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ЕФЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку субʼєктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін субʼєкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субʼєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень ПОРУШЕНІ ЇЇ ПРАВА, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: - 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом ТАКОЖ В ІНШИЙ СПОСІБ, який не суперечить закону і ЗАБЕЗПЕЧУЄ ЕФЕКТИВНИЙ ЗАХИСТ ПРАВ, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

В аспекті наведених доводів слід зазначити, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути ПРЯМА ВКАЗІВКА в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. У контексті наведеного слідує, що першочерговим для суду є перевірка обґрунтованості позовної заяви, зʼясування суб`єктного складу цих відносин, предмету спору, підстав позову, змісту позовних вимог і фактичних обставин. Водночас належне з’ясування вказаних складників спірних правовідносин МОЖЛИВЕ У ХОДІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ по суті.

Суд повинен враховувати, що позивач у своїй позовній заяві виклав зміст дій відповідача, описав, у чому полягає порушення його прав, сформулював наслідки, які, з його погляду, настали внаслідок дій відповідача, як зміг пояснив, яким чином і чому дії відповідача зачіпають його права (правова позиція ВЕРХОВНОГО СУДУ у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду М.В. Білак, І.В. Желєзний, В.Е. Мацедонська у Постанові від 13 травня 2025 року у справі № 260/6699/24, провадження № К/990/2475/25).

ВІДПОВІДНО, СУД МАЄ НАДАТИ НАЛЕЖНУ ОЦІНКУ ВСІМ ВИКЛАДЕНИМ ДОВОДАМ ТА АРГУМЕНТАМ, І ЗАЗНАЧИТИ В СУДОВОМУ РІШЕННІ (УХВАЛІ) МОТИВИ ПРИЙНЯТТЯ АБО ВІДХИЛЕННЯ НАВЕДЕНИХ АРГУМЕНТІВ.

Крім того, згідно п. 49 - 57 вказаної Постанови ВЕРХОВНОГО СУДУ у справі № 260/6699/24, що стосується наприклад ПОМИЛКОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постановах від 06 травня 2020 року у справі №160/9696/18 та від 13 березня 2019 року у справі №820/3713/17, то слід зазначити таке:

- Правовою позицією Верховного Суду є ВИСНОВОК щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді КОНКРЕТНОЇ СПРАВИ, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

- При установленні ДОЦІЛЬНОСТІ ПОСИЛАННЯ на постанову Верховного Суду, кожен правовий ВИСНОВОК Суду ПОТРЕБУЄ ОЦІНКИ НА РЕЛЕВАНТНІСТЬ у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин.

- Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, обʼєкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою зʼясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ОБСТАВИНАМИ КОЖНОЇ КОНКРЕТНОЇ СПРАВИ.

- Під судовими рішеннями в ПОДІБНИХ правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (ТОТОЖНИМИ, АНАЛОГІЧНИМИ) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

- Зважаючи на викладене, а також те, що суди попередніх інстанцій у цій справі НЕ В ПОВНІЙ МІРІ ЗʼЯСУВАЛИ суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору, підстави позову, та, відповідно, НЕ ЗʼЯСУВАЛИ СУТЬ спірних відносин, то посилання на правові позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постановах від 06 травня 2020 року у справі № 160/9696/18 та від 13 березня 2019 року у справі № 820/3713/17 є ПЕРЕДЧАСНИМ.

- Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій НЕ ЗДІЙСНИЛИ АНАЛІЗ ТА ОЦІНКУ РЕЛЕВАНТНОСТІ і необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду.

- Колегія суддів звертає увагу, що ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ суб`єктного складу, предмету, підстав та змісту позову, суди можуть застосувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постановах від 06 травня 2020 року у справі № 160/9696/18 та від 13 березня 2019 року у справі № 820/3713/17, встановивши релевантність вказаних правових позиції до спірних правовідносин.

- Ураховуючи наведене, колегія суддів уважає, що висновок судів попередніх інстанцій, що на спірні правовідносини не поширюється не тільки адміністративна юрисдикція, але й компетенція судів інших юрисдикцій, ЗРОБЛЕНИЙ БЕЗ ПОВНОГО НАЛЕЖНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗУ суб`єктного складу, предмету, суб`єктного складу, предмету, підстав та суті спірних правовідносин, ТОБТО БЕЗ ПОВНОГО ЗʼЯСУВАННЯ ОБСТАВИН з якими законодавець повʼязує визначення юрисдикції суду та компентеційної належності спору, що СВІДЧИТЬ ПРО ПОРУШЕННЯ судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

На підстави вищевикладеного позивач НАПЕРЕД ВКАЗУЄ НА ПОМИЛКОВІСТЬ можливих та майбутніх тверджень відповідача, що висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 160/9696/18 та № 820/3713/17 є релевантними до спірних правовідносин у даній справі, оскільки у даній адміністративній справі йдеться про спір щодо ВСТАНОВЛЕННЯ НАЯВНОСТІ ЧИ ВІДСУТНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ (ПОВНОВАЖЕНЬ) суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС України.

1.1 Предмет позову

Вказаний позов подається на підставі пункту 5 частини 1 статті 5 КАС України з метою встановлення ВІДСУТНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ (ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ) суб’єкта владних повноважень Відповідача після завершення строку повноважень, встановленого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

2. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ

1. Відповідно до статті 48 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- Голова та члени ради адвокатів регіону ОБИРАЮТЬСЯ конференцією адвокатів регіону …, СТРОКОМ НА П’ЯТЬ РОКІВ. Одна й та сама особа НЕ МОЖЕ БУТИ головою або членом ради адвокатів регіону БІЛЬШЕ НІЖ ДВА СТРОКИ підряд.

Ця законодавча норма є ІМПЕРАТИВНОЮ.

2. Голова та члени відповідача ОБРАНІ у 2017 році СТРОКОМ НА П’ЯТЬ РОКІВ. Тобто відповідач ОБРАНИЙ до 2022 року, а відповідно з 2022 року у відповідача ВІДСУТНЯ КОМПЕТЕНЦІЯ (ПОВНОВАЖЕННЯ).

3. Вибори нових органів адвокатського самоврядування, передбачені Законом, ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ СТРОКУ ПОВНОВАЖЕНЬ відповідача НЕ БУЛИ проведені, новий склад відповідача НЕ СФОРМОВАНИЙ.

4. Попри відсутність правового підґрунтя - відсутня компетенція (ВІДСУТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ), відповідач НЕЗАКОННО ПРОДОВЖУЄ ДІЯТИ як орган адвокатського самоврядування: ухвалює рішення, формує офіційні позиції, втручається у діяльність адвокатів та в тому числі НА ПІДСТАВІ НЕЗАКОННИХ РІШЕНЬ від 08.06.2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Хабібулліна В.М. та від 21.06.2023 року про позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Хабібулліна В.М. (позбавлення свідоцтва адвоката № 2231/10 видане у 2003 році згідно Рішення КДКА Київської області № 96) і згідно статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідачем протиправно і незаконно та з відсутньою компетенцією (відсутніми повноваженнями) ВНЕСЕНО ВІДОМОСТІ до Єдиного реєстру адвокатів України та виключено адвоката Хабібулліна В.М. з ЄРАУ, що в тому числі оскаржується у справі №260/5601/23 та у справі Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ «KHABIBULLIN v. UKRAINE» № 22357/24 від 20.07/24, https://app.echr.coe.int/SOP/uk-UA/application?number=22357%2F24).

3. ПРАВОВА АРГУМЕНТАЦІЯ

3.1 Встановлений строк повноважень

Законом прямо та ІМПЕРАТИВНО передбачено, що СТРОК ПОВНОВАЖЕНЬ «Голови та членів ради адвокатів регіону» становить П’ЯТЬ РОКІВ.

Жодна норма Закону НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ автоматичного продовження повноважень у разі несвоєчасного проведення виборів. Таким чином, після 2022 року відповідач НЕ МАЄ ПОВНОВАЖЕНЬ (КОМПЕТЕНЦІЇ) діяти як орган адвокатського самоврядування.

Тобто у відповідача ЗАКІНЧИЛИСЯ ПОВНОВАЖЕННЯ, оскільки його склад був обраний у 2017 році тільки НА П’ЯТИРІЧНИЙ СТРОК.

3.2 Позиція Дослідницької служби Верховної Ради

Згідно "Парламентського дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою", яке було проведено Дослідницькою службою Верховної Ради України (додається) від 30.01.2025 року зазначено:

- Згідно з ВИСНОВКОМ даного «Парламентського дослідження» Дослідницької Служби Верховної Ради України - РІШЕННЯ Ради адвокатів України від 21.09.2021 № 69 «Про затвердження роз’яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування», яким передбачено продовження виконання органами адвокатського самоврядування та їх членами своїх повноваження до початку діяльності новосформованих органів адвокатського самоврядування та обрання їх нових членів, знаходиться у безпосередній суперечності до положень ч.2 ст.48, ч.2 ст.50, ч.2 ст.51, ч.2 ст.52, ч.2 ст.53, ч.ч.2, 3 ст.55 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими передбачено ОБРАННЯ членів органів адвокатського самоврядування з чітко визначеним строком здійснення ПОВНОВАЖЕНЬ – П’ЯТЬ РОКІВ, але НЕ БІЛЬШЕ НІЖ ДВА СТРОКИ підряд, за формою набуття повноважень такими членами ВИКЛЮЧНО ШЛЯХОМ ОБРАННЯ відповідними конференціями адвокатів регіону та З’їздом адвокатів України.

- «Отже, принцип підзвітності адвокатського самоврядування реалізується через розгляд та затвердження звітів органів адвокатського самоврядування та їх членів відповідною конференцією адвокатів регіону або З’їздом адвокатів України. Недотримання встановлених законодавством строків скликання конференції адвокатів регіону (не рідше одного разу на рік) та (або) З’їзду адвокатів України (не рідше одного разу на три роки) фактично НІВЕЛЮЄ ПРИНЦИП підзвітності адвокатського самоврядування.

- 3. ВИСНОВКИ

- Діяльність органів адвокатського самоврядування НЕ МОЖЕ СУПЕРЕЧИТИ засадам адвокатського самоврядування та повинна ґрунтуватися на принципах виборності, гласності, обов’язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, ЗАБОРОНИ ВТРУЧАННЯ органів адвокатського самоврядування У ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ АДВОКАТА. Невідповідність рішень, дій чи бездіяльності органів адвокатського самоврядування вказаним принципам може бути підставою для їх оскарження.

- Рішення Ради адвокатів України як вищої складової системи адвокатури України ПРИЙМАЮТЬСЯ НА ОСНОВІ КОНСТИТУЦІЇ України, і містять ознаки підзаконного нормативно-правового акта. Підзаконні нормативно-правові акти ПОВИННІ ВІДПОВІДАТИ КОНСТИТУЦІЇ України, законам, чинним міжнародним договорам України, а також підзаконним нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та узгоджуватися між собою. Пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що засади організації і діяльності адвокатури ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ВИКЛЮЧНО ЗАКОНАМИ України.

- Порівняльний аналіз Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у цілому та РІШЕНЬ Ради адвокатів України від 21 вересня 2020 року № 69, від 27 жовтня 2021 року № 113 та від 21 вересня 2024 року «Про затвердження Офіційної позиції Національної асоціації адвокатів України щодо Тіньового звіту до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році» встановлено, що ЗАЗНАЧЕНІ РІШЕННЯ Ради адвокатів України ЗНАХОДЯТЬСЯ У БЕЗПОСЕРЕДНІЙ СУПЕРЕЧНОСТІ до положень частини другої статті 48, частини другої статті 50, частини другої статті 51, частини другої та третьої статті 52, частини другої статті 53, частини другої та третьої статті 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими передбачено ЛИШЕ ОБРАННЯ членів органів адвокатського самоврядування З ЧІТКО ВИЗНАЧЕНИМ СТРОКОМ ЗДІЙСНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ – П’ЯТЬ РОКІВ, але НЕ БІЛЬШЕ НІЖ ДВА СТРОКИ підряд, за умови набуття повноважень членами органів адвокатського самоврядування ВИКЛЮЧНО ШЛЯХОМ ОБРАННЯ відповідними конференціями адвокатів регіону та З’їздом адвокатів України.

- Зазначені РІШЕННЯ Ради адвокатів України СУПЕРЕЧАТЬ цим нормам Закону, оскільки НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ встановленій процедурі набуття повноважень членами органів адвокатського самоврядування та ПОРУШУЮТЬ обмеження щодо строків їхнього перебування на посаді.

- Таким чином, дотримання вимог Закону щодо порядку формування органів адвокатського самоврядування є необхідною умовою їхньої ЛЕГІТИМНОСТІ та забезпечення принципів верховенства, підзвітності та ВИБОРНОСТІ в діяльності адвокатського самоврядування.»

Отже, Дослідницька служба Верховної Ради України ВИСНУВАЛА, що РІШЕННЯ Ради адвокатів України (РАУ) від 21.09.2020 № 69 «Про затвердження роз`яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування» є «Рішенням Ради адвокатів України як вищої складової системи адвокатури України, яке МАЄ ПРИЙМАТИСЯ НА ОСНОВІ КОНСТИТУЦІЇ України, і містить ознаки підзаконного нормативно-правового акта.

Підзаконні нормативно-правові акти ПОВИННІ ВІДПОВІДАТИ КОНСТИТУЦІЇ України, законам, чинним міжнародним договорам України, а також підзаконним нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та узгоджуватися між собою.

Пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що засади організації і діяльності адвокатури ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ВИКЛЮЧНО ЗАКОНАМИ України.

А «зазначене РІШЕННЯ Ради адвокатів України від 21.09.2020 № 69 ЗНАХОДИТЬСЯ У БЕЗПОСЕРЕДНІЙ СУПЕРЕЧНОСТІ до положень частини другої статті 48, частини другої статті 50, частини другої статті 51, частини другої та третьої статті 52, частини другої статті 53, частини другої та третьої статті 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими передбачено ЛИШЕ ОБРАННЯ ЧЛЕНІВ органів адвокатського самоврядування з чітко визначеним строком здійснення повноважень – П’ЯТЬ РОКІВ, але НЕ БІЛЬШЕ НІЖ ДВА СТРОКИ ПІДРЯД, за умови набуття повноважень членами органів адвокатського самоврядування ВИКЛЮЧНО ШЛЯХОМ ОБРАННЯ відповідними конференціями адвокатів регіону та З’їздом адвокатів України. Зазначене рішення Ради адвокатів України СУПЕРЕЧИТЬ цим нормам Закону, оскільки НЕ ВІДПОВІДАЄ встановленій процедурі набуття повноважень членами органів адвокатського самоврядування та ПОРУШУЄ ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО СТРОКІВ їхнього перебування на посаді.».

Тобто, згідно вказаного ВИСНОВКУ Дослідницької служби Верховної Ради України стало відомо, що відповідач, члени якого БУЛИ ОБРАНІ ще у 2017 році «з чітко визначеним строком здійснення повноважень – П’ЯТЬ РОКІВ», тобто до 2022 року є членами органу адвокатського самоврядування БЕЗ ПОВНОВАЖЕНЬ (БЕЗ КОМПЕТЕНЦІЇ).

А тому, в тому числі з 2022 року ВНОСИТИ ВІДОМОСТІ до ЄРАУ тим більше на підставі незаконних та БЕЗ ПОВНОВАЖЕНЬ (БЕЗ КОМПЕТЕНЦІЇ) рішень щодо адвокатів, а тим більше зареєстрованих в інших регіонах як наприклад позивач - у 2023 році відповідач НЕ МАВ АНІ ПРАВА, АНІ КОМПЕТЕНЦІЇ, АНІ ПОВНОВАЖЕНЬ.

З викладеного вбачається, що стаття 48, пункт 5 частини п’ятої статті 50, частина перша статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ від 5 липня 2012 року № 5076–VI (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 27, ст. 282) НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ КОНСТИТУЦІЇ України (конституційності), а саме НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ частині другій статті 3, статті 8, частині першій статті 9, частині другій статті 19, частині першій статті 55, пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України „в частині, що дозволяє Раді адвокатів України без законних на те підстав ПРОДОВЖУВАТИ ВЛАСНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ІНШИХ органів адвокатського самоврядування ПОНАД встановлений законом строк“, про що суд має НАДАТИ НАЛЕЖНУ ОЦІНКУ, в тому числі і всім викладеним ДОВОДАМ та АРГУМЕНТАМ і зазначити в судовому рішенні (ухвалі) МОТИВИ прийняття або відхилення наведених АРГУМЕНТІВ.

Тобто попри відсутність правового підґрунтя - відсутність компетенції (ВІДСУТНІСТЬ ПОВНОВАЖЕНЬ), відповідач НЕЗАКОННО ПРОДОВЖИВ ДІЯТИ як орган адвокатського самоврядування: ухвалювати рішення, формувати офіційні позиції, втручатися у діяльність адвокатів та в тому числі НА ПІДСТАВІ НЕЗАКОННИХ РІШЕНЬ БЕЗ ПОВНОВАЖЕНЬ (БЕЗ КОМПЕТЕНЦІЇ) від 08.06.2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Хабібулліна В.М. та від 21.06.2023 року про позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Хабібулліна В.М. (позбавлення свідоцтва адвоката № 2231/10 видане у 2003 році згідно Рішення КДКА Київської області № 96) і згідно статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідач протиправно і незаконно та з ВІДСУТНЬОЮ КОМПЕТЕНЦІЄЮ (ВІДСУТНІМИ ПОВНОВАЖЕННЯМИ) ВНІС ВІДОМОСТІ до ЄРАУ (Єдиного реєстру адвокатів України) та ВИКЛЮЧИВ з ЄРАУ адвоката Хабібулліна В.М. (https://erau.unba.org.ua/profile/31624), що в тому числі оскаржується у справі №260/5601/23 та у справі Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ 22357/24 від 29.11.2024, https://surl.li/eqkgvl, https://app.echr.coe.int/SOP/uk-UA/application?number=22357%2F24).

Оскільки згідно вказаного вище ВИСНОВКУ Дослідницької служби Верховної Ради України вбачається, що відповідач, члени якого БУЛИ ОБРАНІ у 2017 році «з чітко визначеним строком здійснення повноважень – П’ЯТЬ РОКІВ» до 2022 року є членами органу адвокатського самоврядування БЕЗ ПОВНОВАЖЕНЬ (БЕЗ КОМПЕТЕНЦІЇ).

А РІШЕННЯ Ради адвокатів України (РАУ) від 21.09.2020 № 69 «Про затвердження роз`яснення щодо інституціонального КОНТИНУЇТЕТУ Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування» яким прикривається відповідач - НЕ ВІДПОВІДАЄ КОНСТИТУЦІЇ України та ЗНАХОДИТЬСЯ У БЕЗПОСЕРЕДНІЙ СУПЕРЕЧНОСТІ до положень частини другої статті 48, частини другої статті 50, частини другої статті 51, частини другої та третьої статті 52, частини другої статті 53, частини другої та третьої статті 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими передбачено ЛИШЕ ОБРАННЯ членів органів адвокатського самоврядування З ЧІТКО ВИЗНАЧЕНИМ СТРОКОМ ЗДІЙСНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ – П’ЯТЬ РОКІВ, але НЕ БІЛЬШЕ НІЖ ДВА СТРОКИ підряд, ЗА УМОВИ НАБУТТЯ ПОВНОВАЖЕНЬ членами органів адвокатського самоврядування ВИКЛЮЧНО ШЛЯХОМ ОБРАННЯ відповідними конференціями адвокатів регіону та З’їздом адвокатів України. Зазначене РІШЕННЯ Ради адвокатів України № 69 СУПЕРЕЧИТЬ цим нормам Закону, оскільки НЕ ВІДПОВІДАЄ встановленій процедурі НАБУТТЯ ПОВНОВАЖЕНЬ членами органів адвокатського самоврядування та ПОРУШУЄ ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО СТРОКІВ їхнього перебування на посаді.».

Тобто у ВИСНОВКУ Дослідницької служби Верховної Ради України прямо зазначено:

«Недотримання встановлених законом строків скликання конференцій адвокатів та з’їзду адвокатів України фактично НІВЕЛЮЄ ПРИНЦИП ВИБОРНОСТІ й призводить до НЕЛЕГІТИМНОСТІ органів адвокатського самоврядування».

«Інституційний КОНТИНУЇТЕТ можливий лише у випадку сформованого нового складу органу, ЯКИЙ ЩЕ НЕ ПРИСТУПИВ до виконання повноважень. У разі ВІДСУТНОСТІ НОВОГО СКЛАДУ – КОНТИНУЇТЕТ НЕМОЖЛИВИЙ» .

Крім того, протиправне і НЕКОНСТИТУЦІЙНЕ рішення Ради адвокатів України N 69, яким прикривався в тому числі відповідач - стосувалося тільки ПАНДЕМІЇ і ось докази:

- Абзац ПЕРЕДОСТАННІЙ, останньої сторінки № 9 Рішення РАУ N 69 «Про затвердження роз’яснення щодо інституціонального КОНТИНУЇТЕТУ Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування» (Рішення РАУ N 69 http://surl.li/wxtaam): «Звідси випливає, що ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКІВ ПОВНОВАЖЕНЬ органів адвокатського самоврядування МАЄ СТАНОВИТИ ВИКЛЮЧЕННЯ і допускається лише за наявності обʼєктивних підстав, які виключають можливість проведення безперешкодного та безпечного для життя та здоровʼя осіб відповідних виборів, як-от неможливість вчасного проведення таких виборів в умовах ПАНДЕМІЇ» (тобто тільки ПАНДЕМІЇ)».

3.3 Висновки Верховного Суду

Верховний Суд НЕОДНОРАЗОВО НАГОЛОШУВАВ, що рішення, що СУПЕРЕЧАТЬ Конституції України НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ застосуванню:

- положення нормативно-правового акта (рішення), що СУПЕРЕЧАТЬ КОНСТИТУЦІЇ України, НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ, незалежно від наявності (відсутності) рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності такого положення та стадії розгляду справи; рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності положення нормативно-правового акта за підставою, що такий акт (рішення) не відповідає Конституції України, підлягають врахуванню при вирішенні справи судом НЕЗАЛЕЖНО від моменту виникнення спірних правовідносин або його ухвалення після прийняття оскарженого (оскаржених) судового рішення (Ухвала КЦС Верховного Суду від 07.08.2024 у справі №616/458/21, https://reyestr.court.gov.ua/Review/120973761).

- Аналогічна ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ зазначена у справі №120/1400/23 Вінницького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111315253) про визнання бездіяльності органу адвокатського самоврядування протиправною: протиправні рішення, ЯКІ СУПЕРЕЧАТЬ КОНСТИТУЦІЇ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ НАВІТЬ ЯКЩО ВОНИ ФОРМАЛЬНО Є ЧИННИМИ. Нормативно-правові акти мають прийматися на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

- Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що: НЕ ПОВИННІ ЗАСТОСОВУВАТИ положення рішень (нормативно-правових актів), які НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ КОНСТИТУЦІЇ та ЗАКОНАМ України, НЕЗАЛЕЖНО від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією ВЕРХОВНОГО СУДУ такі правові акти - рішення (як закони, так і підзаконні акти) НЕ МОЖУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ навіть у випадках, коли вони є формально чинними (постанови від 12.03.2019 року у справі №913/204/18, від 10.03.2020 року у справі №160/1088/19. Аналогічна правова позиція була підтримана ВЕЛИКОЮ ПАЛАТОЮ Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 року у справі № 520/2098/19).

3.4 Висновки ЄСПЛ

Рішенням ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ з прав людини у справі "AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN" (заява №43327/14: http://surl.li/mjcypq) Європейський суд аналогічно надав правову оцінку, встановив та ПІДТВЕРДИВ НЕЗАКОННЕ ПРОДОВЖЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ органу адвокатського самоврядування. У цій справі Європейський суд з прав людини визнав, що національні суди проігнорували факт ЗАКІНЧЕННЯ СТРОКУ ПОВНОВАЖЕНЬ органу адвокатського самоврядування та ВІДСУТНІСТЬ ЗАКОННОГО КОНТИНУЇТЕТ, а саме - Справа «AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN:

Втручання у конвенційне право адвоката з боку органів адвокатського самоврядування»: з цих причин ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД з прав людини одноголосно постановив, що мало місце ПОРУШЕННЯ статті 10 Конвенції, а саме:

- « § 66. Національні суди також не надали жодних обґрунтувань для того, чому вважали, що питання щодо законності органу адвокатського самоврядування. Крім того, національні суди ПРОІГНОРУВАЛИ аргументи заявника (див. пункти 12 і 34 вище) про ймовірну ВІДСУТНІСТЬ ЗАКОННОСТІ органу адвокатського самоврядування — хоча ці аргументи були підкріплені відповідним національним законодавством, згідно з яким ТЕРМІН ПОВНОВАЖЕНЬ органу адвокатського самоврядування справді був ОБМЕЖЕНИЙ П'ЯТЬМА РОКАМИ (див. пункти 39-40 вище). Хоча орган адвокатського самоврядування не подав жодних аргументів для спростування твердження заявника про те, що ТЕРМІН ПОВНОВАЖЕНЬ органу адвокатського самоврядування ЗАКІНЧИВСЯ, суди винесли рішення проти заявника з цього питання без жодного обґрунтування». Повний текст на сайті ЄСПЛ: «CASE OF AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN (Application no. 43327/14: http://surl.li/mjcypq) та на 25 арк. (http://surl.li/zkkcvf). Переклад на українську мову «CASE OF AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN (Application no. 43327/14: http://surl.li/mjcypq) на 28 арк. (http://surl.li/xyeqoi).

Що в тому числі ПІДТВЕРДЖУЄ, що органам адвокатського самоврядування в Україні протиправно та незаконно і неконституційно та штучно продовжено повноваження з 2022 року, тобто ВІДСУТНЯ КОМПЕТЕНЦІЯ (ВІДСУТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ).

Тобто у рішенні «AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN» (2024) ЄСПЛ визнав, що:

- «Продовження діяльності органу адвокатського самоврядування ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ СТРОКУ ЙОГО ПОВНОВАЖЕНЬ БЕЗ НОВИХ ВИБОРІВ – ПОРУШУЄ вимоги законності, передбачену статтею 10 Конвенції».

- «Таке втручання є СВАВІЛЬНИМ і НЕ ВІДПОВІДАЄ принципам демократичного суспільства» .

Це рішення ЄСПЛ є обов’язковим до врахування судами України відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

4. Максимальний захист прав та інтересів людини

Верховний Суд у Постанові від 10.01.2024 року у справі №240/4894/23 зазначив: Принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що СУДИ ПОВИННІ НАМАГАТИСЯ тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб МАКСИМАЛЬНО ЗАХИЩАТИ права та інтереси людини. Цей принцип також часто відомий як «IN DUBIO PRO PERSONA» або «IN DUBIO PRO HOMINE» (латинською мовою), що означає «у вагомих сумнівах - на користь людини».

5. Рада адвокатів Закарпаття, голова ФАЗЕКОШ і ст. 353 КК України

Орган досудового розслідування - Головне управління Національної поліції в Закарпатській області повідомило Хабібулліна В.М. про те, що РОЗПОЧАТО РОЗСЛІДУВАННЯ з приводу самовільного присвоєння собі владних повноважень головою РАДИ АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ та незаконне здійснення функцій в органах адвокатського самоврядування О.А. ФАЗЕКОШ за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 353 КК України (Самовільне присвоєння повноважень або звання службової особи).

Відомості про кримінальне правопорушення щодо голови РАДИ АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ за незаконне здійснення функцій в органах адвокатського самоврядування О.А. ФАЗЕКОШ відповідно до вимог ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 січня 2025 року за №12025078030000025 (витяг з ЄРДР додається: https://surl.li/wkllfw та https://surl.li/neqpzr).

6. НААУ РАУ, голова ІЗОВІТОВА і ст. 353 КК України

Орган досудового розслідування - Національна поліція України в особі Головного Управління Національної поліції у Києві повідомило Хабібулліна В.М. про те, що РОЗПОЧАТО РОЗСЛІДУВАННЯ з приводу самовільного присвоєння собі владних повноважень головою НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (НААУ), РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (РАУ) та незаконне здійснення функцій в органах адвокатського самоврядування Л.П. ІЗОВІТОВА за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 353 КК України (Самовільне присвоєння повноважень або звання службової особи).

Відомості про кримінальне правопорушення щодо голови НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (НААУ), РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (РАУ) за незаконне здійснення функцій в органах адвокатського самоврядування Л.П. ІЗОВІТОВА відповідно до вимог ст. 214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 січня 2025 року за №12025105070000031 (витяг з ЄРДР додається, https://surl.li/rhtnco).

7. Прохання до суду

Враховуючи наведене вище і на підставі КАС України,

та із урахуванням принципу «IURA NOVIT CURIA» — (суд знає право),

та на підставі прямої норми Конституції України, статті 48 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,

та на підставі ВИСНОВКУ Дослідницької служби Верховної Ради України «Парламентське дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою» від 30.01.2025 року,

та на підставі РІШЕННЯ Європейського суду з прав людини у справі «AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN»,

та з урахуванням вирішення справи через призму АКТИВНОЇ РОЛІ СУДУ при розгляді справи, тобто того, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що принцип офіційного зʼясування всіх обставин у справі полягає насамперед у АКТИВНІЙ РОЛІ СУДУ при розгляді справи, а в адміністративному процесі, НА ВІДМІНУ ВІД СУТО ЗМАГАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, бо МАЮТЬ БУТИ ПОВНІСТЮ ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ справи, щоб суд ухвалив СПРАВЕДЛИВЕ та ОБʼЄКТИВНЕ рішення, З УРАХУВАННЯМ ГОЛОВНОГО ПРИНЦИПУ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ за ст. 77 КАСУ - у справах адміністративного процесу ОБОВ’ЯЗОК ДОКАЗУВАННЯ правомірності покладається на відповідача,-

8. ПРОШУ СУД:

1. Прошу Суд у порядку пункту 5 частини 1 статті 5 КАС України ВСТАНОВИТИ ВІДСУТНІСТЬ КОМПЕТЕНЦІЇ (ПОВНОВАЖЕНЬ) суб’єкта владних повноважень РАДИ АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ з 2022 року у розумінні статті 2 КАС України.

2. Прошу Суд задовольнити КЛОПОТАННЯ про звільнення від сплати судового збору, з метою НЕДОПУЩЕННЯ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ позивача на судовий захист у справі та враховуючи, що позов в тому числі стосується ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ (СОЦІАЛЬНИХ) ПРАВ ПОЗИВАЧА ЯК АДВОКАТА.

3. Прошу Суд задовольнити ЗАЯВУ про поновлення строку.

4. Прошу Суд задовольнити КЛОПОТАННЯ про залучення третьої особи.

5. Прошу Суд НАДАТИ НАЛЕЖНУ ОЦІНКУ всім викладеним ДОВОДАМ та АРГУМЕНТАМ, і зазначити в судовому рішенні (ухвалі) МОТИВИ прийняття або відхилення наведених АРГУМЕНТІВ.

6. Прошу надіслати (надсилати) всі судові рішення у справі через е-Суд та в паперовому вигляді на офіційну поштову адресу (03146, Київ-146, а/с № 13, Вадиму Хабібулліну, номер для реєстру пошти +380 672096660).

9. ДОДАТКИ:

1. Заява про поновлення строку

2. Копія висновку Дослідницької служби Верховної Ради України

3. Копія рішення ЄСПЛ у справі Afgan Mammadov v. Azerbaijan (з перекладом)

4. Клопотання про звільнення від сплати судового збору

5. Клопотання про залучення третьої особи

6. Інші документи, що підтверджують обставини позову

З повагою і вдячністю і щирим сподіванням на всебічне, повне та належне реагування, справедливий і неупереджений та об’єктивний і законний і обґрунтований та оперативний розгляд, увагу, а також сподіванням, що «і далі буде з Божою милістю».

Наперед вдячний Вам та Вашим співробітникам! Благослови Україну і помилуй Господи Всевишній! Слава БОГУ! Слава УКРАЇНІ/Народу! Слава ЗСУ!

ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН

+++

+ + + + + + + + + + + + +

ХАБІБУЛЛІН / KHABIBULLIN

+ + + + + + + + + + + + +

24.05.2025 року

№ 2405 ЗАЯВА СТРОКИ - РАДА АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТТЯ 38533335

до Закарпатського окружного адміністративного суду

Заява про ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ звернення до адміністративного суду та обґрунтування поважності причин його пропуску

до Позовної заяви про встановлення ВІДСУТНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ (ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ) суб’єкта владних повноважень - «РАДИ АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» на підставі пункту 5 частини 1 статті 5 КАС України

ПОЗИВАЧ (е-Суд ЄСІТС «Електронний суд»):

ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ

ВІДПОВІДАЧ (е-Суд ЄСІТС «Електронний суд»):

РАДА АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТРЕТЯ ОСОБА (е-Суд ЄСІТС «Електронний суд»):

Високошановний Суд, Ваша честь головуючий!

У зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, на підставі ст. 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України подаю цю заяву та ПРОШУ ПОНОВИТИ СТРОК звернення до суду з наступних мотивів, що у своїй сукупності утворюють комплекс об’єктивно поважних, непереборних і виняткових обставин.

Крім того, ПРОШУ ПРИЙНЯТИ ДО УВАГИ, що в аналогічній справі Закарпатський окружний адміністративний суд у справі № 260/2748/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126953811) за позовною заявою до «Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області» про встановлення ВІДСУТНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ відкрив 29 квітня 2025 року провадження в адміністративній справі, вказавши, що:

від позивача надійшла ЗАЯВА ПРО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення та позивач зазначив, що предметом оскарження МАЄ ТРИВАЮЧИЙ ХАРАКТЕР і може бути виявлений позивачем не відразу, у даних спірних правовідносинах МАЄ МІСЦЕ ПРОДОВЖЕННЯ ПОРУШЕННЯ яке триває у часі та окрім цього, зазначено що Верховний Суд України неодноразово вказував, що у разі ТРИВАЮЧОГО ПОРУШЕННЯ, строк звернення до суду починає обчислюватися не з моменту початку дії, а з моменту її завершення або моменту ВИЯВЛЕННЯ її протиправності та вказує, що ФАКТ ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ НАБУВ ОЧЕВИДНОСТІ лише після оприлюднення ВИСНОВКУ Дослідницької служби Верховної Ради України від 30.01.2025 року ("Парламентського дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою", яке було проведено Дослідницькою службою Верховної Ради України 30.01.2025 року)

Нижче подаю аргументовану заяву про ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ звернення до адміністративного суду. Текст викладено максимально докладно, з урахуванням:

• Конституційного виміру проблеми;

• практики Верховного Суду та ЄСПЛ;

• концепції триваючого порушення;

• суспільного значення позову;

• виняткового характеру обставин;

• завчасної орієнтації на Верховний Суд і Конституційний Суд України.

1. Справу НЕ МОЖНА ЗВОДИТИ до простого порушення процесуального строку, адже вона СТОСУЄТЬСЯ СУСПІЛЬНО ЗНАЧУЩОГО публічно-правового питання — діяльності органу, який ДІЄ БЕЗ ПОВНОВАЖЕНЬ.

Позовна заява стосується встановлення факту ВІДСУТНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ (ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ) суб’єкта владних повноважень - «РАДИ АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» з 2022 року.

Тобто йдеться НЕ ПРО СПІР у сфері приватного права чи навіть індивідуальне адміністративне рішення, а про функціонування органу самоврядування адвокатури З ПРИПИНЕНИМИ ПОВНОВАЖЕННЯМИ, який у ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ ПРОДОВЖУЄ РЕАЛІЗОВУВАТИ ВЛАДНІ ФУНКЦІЇ.

Таке питання має публічно-правовий характер, є предметом контролю з боку громадянського суспільства та держави, а отже, є СУСПІЛЬНО ВАЖЛИВИМ. Це не тільки приватний інтерес позивача, а й реалізація ПРИНЦИПУ ПУБЛІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ органів влади, закріпленого в статті 5 Конституції України, за якою єдиним джерелом влади є народ.

2. Предметом позову є встановлення юридичного факту, А НЕ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ: це виключає автоматичне застосування строку звернення

Позовна вимога — встановити факт ВІДСУТНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ (ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ) у відповідача як суб’єкта владних повноважень — НЕ Є ФОРМОЮ ОСКАРЖЕННЯ адміністративного акта У КЛАСИЧНОМУ РОЗУМІННІ. Такий позов за своєю природою є декларативним (юрисдикційним): його мета — встановити юридичний стан речей у публічному правопорядку.

У зв’язку з цим застосування шестимісячного строку звернення, як передбачено у ст. 122 КАС України, має оцінюватися з урахуванням того, що ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ МАЄ ТРИВАЛИЙ (ПРОТЯЖНИЙ) ХАРАКТЕР і може бути виявлений позивачем не відразу. Такий позов НЕ ПІДЛЯГАЄ ВІДСІЧЕННЮ ФОРМАЛЬНИМИ СТРОКАМИ, якщо йдеться про ПРОДОВЖЕННЯ ПОРУШЕННЯ, ЯКЕ ТРИВАЄ у часі.

3. Триваючий характер порушення: кожен день дії відповідача без повноважень є новим порушенням

Відповідач здійснює свою діяльність ПІСЛЯ СПЛИВУ СТРОКУ ПОВНОВАЖЕНЬ, визначеного профільним законодавством. Така діяльність є ТРИВАЮЧИМ ПОРУШЕННЯМ, що не припиняється, а отже:

• строк звернення НЕ МОЖЕ ОБЧИСЛЮВАТИСЯ з моменту першого порушення;

• кожна дія такого органу — НОВЕ ПОРУШЕННЯ прав, принципу легітимності влади та правової визначеності.

Верховний Суд України неодноразово вказував, що у разі ТРИВАЮЧОГО ПОРУШЕННЯ, строк звернення до суду починає обчислюватися не з моменту початку дії, а з моменту її завершення або моменту ВИЯВЛЕННЯ її протиправності (наприклад, постанова ВС від 16.03.2023 у справі № 640/15700/21).

4. Факт відсутності повноважень НАБУВ ОЧЕВИДНОСТІ лише після оприлюднення ВИСНОВКУ Дослідницької служби Верховної Ради України

Ключове значення має той факт, що лише ВИСНОВОК Дослідницької служби ВРУ (ВИСНОВОК Дослідницької служби Верховної Ради України від 30.01.2025 року, »Парламентського дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою", яке було проведено Дослідницькою службою Верховної Ради України 30.01.2025 року), який з’явився нещодавно, поставив під сумнів ЛЕГІТИМНІСТЬ подальшої діяльності відповідача після 2022 року.

Цей документ має значення обставини, яка дозволила зрозуміти, що з юридичної точки зору ПОВНОВАЖЕННЯ у відповідача ПРИПИНИЛИСЬ.

До цього моменту позивач, як і інші учасники правовідносин, НЕ МАВ ОБ’ЄКТИВНОЇ МОЖЛИВОСТІ ВИЗНАЧИТИ ПРОТИПРАВНІСТЬ ДІЙ відповідача, адже відповідач продовжував діяти на підставі МОВЧАЗНОЇ згоди НААУ, РАУ та ВІДСУТНОСТІ ПУБЛІЧНОГО ОСУДУ.

5. Конституційний обов’язок держави — ГАРАНТУВАТИ ЛЕГІТИМНІСТЬ органів влади та самоврядування

Згідно зі статтями 1, 5, 6, 8 та 19 Конституції України:

• Діяльність будь-якого органу МАЄ ҐРУНТУВАТИСЯ НА ЗАКОНІ.

• Орган, строк повноважень якого сплив, ВТРАЧАЄ ЛЕГІТИМНІСТЬ.

• Право на звернення до суду (ст. 55 Конституції) є непорушним, і його НЕ МОЖНА ОБМЕЖУВАТИ формально-процесуальними рамками, якщо йдеться про ПИТАННЯ ЛЕГІТИМНОСТІ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України №17-рп/2011, у виняткових випадках ФОРМАЛЬНЕ ПОРУШЕННЯ СТРОКУ НЕ МОЖЕ БУТИ ПЕРЕШКОДОЮ ДЛЯ ДОСТУПУ ДО ПРАВОСУДДЯ, ЯКЩО ЦЕ ПОРУШУЄ СУТНІСТЬ ПРАВА на судовий захист.

6. Практика ЄСПЛ: принципи пропорційності, юридичної визначеності та захисту від свавілля

Європейський суд з прав людини у рішенні Perez de Rada Cavanilles v. Spain (1998, §45) наголошує, що ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ НЕ ПОВИННІ ЗАСТОСОВУВАТИСЬ ФОРМАЛЬНО І АВТОМАТИЧНО, якщо це призводить до відмови у правосудді у ВАЖЛИВІЙ СПРАВІ.

У нашому випадку, ЯКЩО ВІДМОВИТИ У ПОНОВЛЕННІ СТРОКУ, це означатиме:

• ЛЕГІТИМАЦІЮ діяльності органу БЕЗ ПОВНОВАЖЕНЬ;

• закріплення ФАКТИЧНОЇ УЗУРПАЦІЇ функцій, що СУПЕРЕЧИТЬ принципам демократичного устрою;

• перешкоджання громадському контролю за діяльністю публічних органів.

7. Наявність виняткових обставин — об’єктивно поважна причина пропуску строку

Позивач не мав об’єктивної можливості оцінити правову ситуацію раніше:

• відсутність публічної інформації про припинення повноважень відповідача;

• відсутність рішень Верховного Суду з аналогічних питань у 2022–2025 роках;

• поява нових доказів (висновки ВРУ, дії НААУ, рішення ЄСПЛ) — лише у 2024–2025 роках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55 Конституції України, ст.ст. 122–123, 160–161, 169, 171, 248 КАС України, статтями 6 і 13 Європейської конвенції з прав людини

та з урахуванням принципу «IURA NOVIT CURIA» — (суд знає право),

та на підставі прямої норми Конституції України, статті 48 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,

та на підставі ВИСНОВКУ Дослідницької служби Верховної Ради України «Парламентське дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою» від 30.01.2025 року,

та на підставі РІШЕННЯ Європейського суду з прав людини у справі «AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN»,

та з урахуванням вирішення справи через призму АКТИВНОЇ РОЛІ СУДУ при розгляді справи, тобто того, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що принцип офіційного зʼясування всіх обставин у справі полягає насамперед у АКТИВНІЙ РОЛІ СУДУ при розгляді справи, а в адміністративному процесі, НА ВІДМІНУ ВІД СУТО ЗМАГАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, бо МАЮТЬ БУТИ ПОВНІСТЮ ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ справи, щоб суд ухвалив СПРАВЕДЛИВЕ та ОБʼЄКТИВНЕ рішення, З УРАХУВАННЯМ ГОЛОВНОГО ПРИНЦИПУ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ за ст. 77 КАСУ - у справах адміністративного процесу ОБОВ’ЯЗОК ДОКАЗУВАННЯ правомірності покладається на відповідача,-

ПРОШУ:

1. Прошу Суд ЗАДОВОЛЬНИТИ ЗАЯВУ про поновлення строку та ПОНОВИТИ строк звернення до адміністративного суду, НАДАВШИ НАЛЕЖНУ ОЦІНКУ всім викладеним ДОВОДАМ та АРГУМЕНТАМ, із зазначенням в судовому рішенні (ухвалі) МОТИВІВ прийняття або відхилення наведених АРГУМЕНТІВ.

2. Прошу Суд прийняти до розгляду мою позовну заяву до відповідача про встановлення ВІДСУТНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ (ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ) суб’єкта владних повноважень РАДИ АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ з 2022 року у порядку пункту 5 частини 1 статті 5 КАС та у розумінні статті 2 КАС.

3. Прошу Суд ПРИЙНЯТИ ДО УВАГИ, що в аналогічній справі Закарпатський окружний адміністративний суд у справі № 260/2748/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126953811) за позовною заявою до «Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області» про встановлення ВІДСУТНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ відкрив 29 квітня 2025 року провадження в адміністративній справі, вказавши, що від позивача надійшла ЗАЯВА ПРО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення та позивач зазначив, що предметом оскарження МАЄ ТРИВАЮЧИЙ ХАРАКТЕР і може бути виявлений позивачем не відразу, у даних спірних правовідносинах МАЄ МІСЦЕ ПРОДОВЖЕННЯ ПОРУШЕННЯ яке триває у часі та окрім цього, зазначено що Верховний Суд України неодноразово вказував, що у разі ТРИВАЮЧОГО ПОРУШЕННЯ, строк звернення до суду починає обчислюватися не з моменту початку дії, а з моменту її завершення або МОМЕНТУ ВИЯВЛЕННЯ її протиправності та вказує, що ФАКТ ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ НАБУВ ОЧЕВИДНОСТІ лише після оприлюднення ВИСНОВКУ Дослідницької служби Верховної Ради України від 30.01.2025 року ("Парламентського дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою", яке було проведено Дослідницькою службою Верховної Ради України 30.01.2025 року).

4. Прошу надіслати (надсилати) всі судові рішення у справі через е-Суд та в паперовому вигляді на офіційну поштову адресу (03146, Київ-146, а/с № 13, Вадиму Хабібулліну, номер для реєстру пошти +380 672096660).

Додатки: ДОДАНІ ДО ПОЗОВУ.

ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН

+++

+ + + + + + + + + + + + +

ХАБІБУЛЛІН / KHABIBULLIN

+ + + + + + + + + + + + +

24.05.2025 року

№ 2405 КЛОПОТАННЯ 3 ОСОБА - РАДА АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТТЯ 38533335

до Закарпатського окружного адміністративного суду

КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАЛУЧЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

ПОЗИВАЧ (е-Суд ЄСІТС «Електронний суд»):

ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ

ВІДПОВІДАЧ (е-Суд ЄСІТС «Електронний суд»):

РАДА АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТРЕТЯ ОСОБА (е-Суд ЄСІТС «Електронний суд»):

Високошановний Суд, Ваша честь головуючий!

До адміністративного суду звернувся позивач з позовом до відповідача про встановлення ВІДСУТНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ (ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ), в якому просить суд: - встановити факт ВІДСУТНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ (ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ) у відповідача як cуб`єкта владних повноважень у сфері публічно правових відносин.

Подано до суду також клопотання про залучення до участі у справі у якості ТРЕТЬОЇ особи без самостійних вимог на стороні відповідача Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" в особі РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ.

Позивач вказує, що позиція Позивача по захисту своїх інтересів зумовлює залучення до участі у даній справі РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (надалі - РАУ) ТРЕТЬОЮ особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача

Так, у згаданому у позові «Парламентському дослідженні» йдеться, з поміж іншого, і про СУПЕРЕЧНІСТЬ положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рішення РАУ № 69, яким передбачено продовження виконання органами адвокатського самоврядування та їх членами своїх повноваження до початку діяльності новосформованих органів адвокатського самоврядування та обрання їх нових членів.

Отже, рішення суду за поданим позовом безумовно МОЖЕ ВПЛИНУТИ на інтереси РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ як органу, що прийняв незаконне та неконституційне Рішення № 69, правомірність якого СТАВИТЬСЯ ПІД СУМНІВ у ВИСНОВКУ «Парламентського дослідження».

Відповідно до частини 2 статті 49 КАС України ТРЕТІ особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, МОЖУТЬ ВСТУПИТИ у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі МОЖЕ ВПЛИНУТИ на їхні права, свободи, інтереси або обовʼязки. Вони МОЖУТЬ БУТИ ЗАЛУЧЕНІ до участі у справі також за КЛОПОТАННЯМ учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення МОЖЕ ВПЛИНУТИ на права та обовʼязки осіб, які не є стороною у справі, суд ЗАЛУЧАЄ таких осіб до участі в справі як ТРЕТІХ осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ ТРЕТІХ осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно з частиною 5 статті 49 КАС України про залучення ТРЕТІХ осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обовʼязки такої особи та яким чином МОЖЕ ВПЛИНУТИ рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу ТРЕТІХ осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Враховуючи що у позовній заяві на обгрунтування своїх позовних вимог позивач, серед іншого, покликається на підготовлений ВИСНОВОК Дослідницькою службою Верховної Ради України «Парламентське дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою» від 30.01.2025 №22/17-2025/24304 та згідно з ВИСНОВКАМИ такого дослідження Рішення Ради адвокатів України від 21.09.2021 № 69 «Про затвердження роз`яснення щодо інституціонального КОНТИНУЇТЕТУ Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування» (надалі Рішення № 69), яким передбачено продовження виконання органами адвокатського самоврядування та їх членами своїх повноваження до початку діяльності новосформованих органів адвокатського самоврядування та обрання їх нових членів, знаходиться у безпосередній СУПЕРЕЧНОСТІ до положень ч.2 ст.48, ч.2 ст.50, ч.2 ст.51, ч.2 ст.52, ч.2 ст.53, ч.ч.2, 3 ст.55 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими передбачено ОБРАННЯ членів органів адвокатського самоврядування з чітко визначеним строком здійснення повноважень ПʼЯТЬ РОКІВ, але НЕ БІЛЬШЕ НІЖ ДВА СТРОКИ підряд, за формою набуття повноважень такими членами виключно шляхом обрання відповідними конференціями адвокатів регіону та З`їздом адвокатів України.

Отже вважається, що рішення у даній справі за даним позовом МОЖЕ ВПЛИНУТИ на права та інтереси Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ, тому вважається за необхідне ЗАЛУЧИТИ таку до участі у справі в якості ТРЕТЬОЇ особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідно до частини 2 статті 51 КАС України ТРЕТІ особи, які не заявляють самостійних вимог, мають права та обовʼязки, визначені у статті 44 КАС.

НААУ РАУ, голова ІЗОВІТОВА і ст. 353 КК України

Разом з цим слід прийняти до уваги, що орган досудового розслідування - Національна поліція України в особі Головного Управління Національної поліції у Києві повідомило Хабібулліна В.М. про те, що РОЗПОЧАТО РОЗСЛІДУВАННЯ з приводу самовільного присвоєння собі владних повноважень головою НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (НААУ), РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (РАУ) та незаконне здійснення функцій в органах адвокатського самоврядування Л.П. ІЗОВІТОВА за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 353 КК України (Самовільне присвоєння повноважень або звання службової особи).

Отже, враховуючи наведене та викладене у позові позивача та з урахуванням принципу «IURA NOVIT CURIA» (суд знає право), -

ПРОШУ:

1. Прошу Суд ЗАДОВОЛЬНИТИ це КЛОПОТАННЯ про залучення до участі у справі у якості ТРЕТЬОЇ особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" в особі РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ, а також прошу Суд НАДАТИ НАЛЕЖНУ ОЦІНКУ всім викладеним ДОВОДАМ та АРГУМЕНТАМ і зазначити в судовому рішенні (ухвалі) МОТИВИ прийняття або відхилення наведених АРГУМЕНТІВ.

2. Прошу Суд ЗАЛУЧИТИ до участі у справі в якості ТРЕТЬОЇ особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" в особі РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (Національна асоціація адвокатів України (НААУ) в особі РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (РАУ), код 38488439, info@unba.org.ua / 443927371 / 04070, Київ, вул. Борисоглібська, 3, 5-й пов. / Диреĸтор Ізовітова Лідія Павлівна / https://unba.org.ua / https://opendatabot.ua/c/38488439)

3. Прошу Суд ПРИЙНЯТИ ДО УВАГИ, що в аналогічній справі Закарпатський окружний адміністративний суд у справі № 260/2748/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127089218) за позовною заявою до «Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області» про встановлення ВІДСУТНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ (ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ) аналогічно задовольнив клопотання.

Додатки: ДОДАНІ ДО ПОЗОВУ.

ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН

Шукати в цьому блозі

істина / istina / истина

Чорний день Ради адвокатів Закарпаття: Фазекош у пастці

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Чорний день судді КСУ Петра Філюка

Корупціонер у мантії присяжного?

Мародери Івано-Франківщини: Політик, присяжний і рейдер?