Чорний день судді Юлії Боброва

Чорний день слідчого судді Юлії Боброва: як у Львові суд перетворив право на ілюзію

12 грудня 2025 року стало «чорним» днем для репутації слідчого судді Личаківського суду Львова Юлії Боброва. Саме цього дня було постановлено ухвалу у справі № 463/11947/25, яка фактично узаконює процесуальну бездіяльність органів досудового розслідування та позбавляє громадян доступу до правосуддя.

Дисциплінарну скаргу у так званій справі «Мародерів Івано-Франківщини» до Вищої ради правосуддя подав правозахисник і голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадим Хабібуллін. 

У скарзі — не про незгоду з рішенням суду, а про системне і свідоме порушення імперативних норм Кримінального процесуального кодексу України.

Суть справи проста і водночас показова: заява про кримінальне правопорушення була подана до ТУ ДБР у Львові, який розповсюджує свою «діяльність» на Івано-Франківщину. Закон зобов’язує орган, який отримав заяву, протягом 24 годин внести відомості до ЄРДР. Без варіантів. Без «перенаправлень». Без маніпуляцій з підслідністю.

Однак слідчий суддя Юлія Боброва не розглянула скаргу по суті. Натомість вона підмінила суб’єкта оскарження на «П’ятий слідчий відділ ДБР у м. Івано-Франківську», вийшла за межі поданої скарги та повернула її, фактично створивши процесуальну пастку. У результаті — може бути втрачений строк оскарження і повна відсутність судового захисту — доступу до правосуддя. 

В ухвалі немає жодної відповіді на ключові аргументи заявника, жодної правової оцінки вимог ст. 214 КПК, жодної мотивації. Це не судове рішення — це формальний бар’єр між людиною і правом.

Такі дії, на переконання Хабібулліна, підпадають під ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів», та прямо суперечать стандартам ЄСПЛ і Конституції України.

Ця історія — не про одну ухвалу. Вона про те, як легко право на справедливий суд може бути знецінене одним підписом. І про те, чи здатна судова система очищатися, коли настає її «чорний» день.

Бо як завжди надихає Хабібуллін: далі буде — з Божою милістю. 

+++ 

ДО ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ

СКАРГА

до Вищої ради правосуддя

про вчинення дисциплінарного проступку слідчим суддею

1. Відомості про скаржника

Хабібуллін Вадим Монев’ярович

2. Відомості про суддю

Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова

БОБРОВА ЮЛІЯ ЮРІЇВНА 

(Слідчий суддя у справі № 463/11947/25, пр. № 1-кс/463/11188/25)

3. Судове рішення, що є предметом дисциплінарної скарги

Ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова

від 12 грудня 2025 року у справі № 463/11947/25, провадження № 1-кс/463/11188/25

4. Коротка суть дисциплінарної скарги 

Скарга подається не з мотивів незгоди з судовим рішенням, а у зв’язку з тим, що слідчим суддею:

• проігноровано предмет і межі судового контролю, встановлені КПК України;

• підмінено суб’єкта оскарження, визначеного заявником;

• проігноровано імперативні норми КПК, зокрема ст. 214 КПК України;

• не надано оцінки жодному з ключових доводів сторони, що прямо порушує обов’язок суду мотивувати рішення;

• створено ситуацію фактичної відмови у доступі до суду, що суперечить ст. 55 Конституції України та стандартам ЄСПЛ.

Такі дії мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 3 та 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

5. Фактичні обставини

1. Скаржником було подано заяву про кримінальне правопорушення до Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, на його офіційну електронну адресу.

2. Відповідно до ч. 1, 4 та 7 ст. 214 КПК України, саме орган, який отримав заяву, зобов’язаний:

• внести відомості до ЄРДР протягом 24 годин;

• не відмовляти у прийнятті та реєстрації;

• вирішувати питання підслідності виключно після внесення до ЄРДР.

3. У зв’язку з невнесенням відомостей до ЄРДР скаржником подано скаргу за ст. 303 КПК України на бездіяльність ТУ ДБР у м. Львові.

4. Слідчий суддя не розглянув скаргу по суті, а повернув її, мотивуючи тим, що “фактичним суб’єктом оскарження” є П’ятий слідчий відділ ДБР (м. Івано-Франківськ).

6. У чому полягає дисциплінарне порушення судді

6.1. Свідоме ігнорування імперативних норм КПК України

(п. 1 ч. 1 ст. 106 Закону)

Слідчий суддя проігнорував імперативний характер ст. 214 КПК України, яка:

• не допускає жодних винятків щодо внесення відомостей до ЄРДР;

• забороняє вирішення підслідності до реєстрації;

• покладає обов’язок саме на орган, який отримав заяву.

Ухвала судді фактично легалізує «перенаправлення» заяви без реєстрації, що прямо заборонено законом та усталеною практикою Верховного Суду.

Це є грубе порушення норм процесуального права, яке не може бути пояснене “іншою правовою позицією”.

6.2. Підміна предмета та суб’єкта судового контролю

(п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону)

Суддя:

• самостійно змінив суб’єкта оскарження, визначеного заявником;

• вийшов за межі скарги, поданої за ст. 303 КПК;

• фактично позбавив заявника права на розгляд скарги по суті.

Слідчий суддя не має повноважень формувати новий предмет скарги або нового суб’єкта оскарження, оскільки це суперечить принципу диспозитивності та процесуальної визначеності.

Такі дії мають ознаки неправомірного втручання суду у процесуальні права сторони.

6.3. Відсутність мотивованої оцінки доводів сторони

(п. 4 ч. 1 ст. 106 Закону)

В ухвалі:

• не надано жодної оцінки доводам скарги щодо:

• обов’язковості внесення відомостей до ЄРДР;

• заборони відмови у реєстрації;

• неможливості перенаправлення заяви без внесення;

• не спростовано жодного аргументу заявника;

• суд обмежився формальним посиланням на “місцезнаходження іншого підрозділу”.

Така ухвала не відповідає стандарту мотивованого судового рішення, встановленого Конституцією України, практикою ЄСПЛ та Верховного Суду.

6.4. Створення ситуації фактичної відмови у доступі до правосуддя

Наслідком дій судді стало те, що:

• заявник позбавлений ефективного судового захисту;

• створено процесуальну пастку (“подайте знову, але в інший суд”);

• держава фактично усунулася від виконання обов’язку реєстрації заяви про злочин.

Це порушує:

• ст. 55 Конституції України;

• ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

6.5. Щодо штучного затягування розгляду та позбавлення заявника права на ефективне оскарження

Окремо звертаю увагу на те, що постановивши ухвалу про повернення скарги з формальних та помилкових підстав, слідчий суддя фактично позбавив заявника права на ефективне судове оскарження, гарантоване ст. 55 Конституції України та главою 26 КПК України. 

Слідчому судді було достеменно відомо, що скарга на бездіяльність за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути подана лише в межах процесуального строку, який є обмеженим і коротким, а будь-яке повернення скарги без її розгляду по суті об’єктивно призводить до спливу такого строку. 

Водночас суд, не розглянувши скаргу по суті, помилково роз’яснив заявнику право звернення до іншого суду щодо іншого «суб’єкта оскарження», хоча заява про кримінальне правопорушення ніколи не подавалася до П’ятого слідчого відділу ДБР, а отже подання скарги за ст. 303 КПК України до іншого суду є не лише юридично беззмістовним, але й завідомо неприйнятним. 

У такий спосіб суддя створив ситуацію, за якої заявник втрачає реальну можливість судового захисту, а право на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування стає ілюзорним, що прямо суперечить стандартам ефективного доступу до правосуддя, сформульованим у практиці ЄСПЛ, та свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

7. Висновок дисциплінарного характеру

Дії слідчого судді не є просто помилковим тлумаченням норм, а мають ознаки:

• системного ігнорування імперативних норм КПК;

• нехтування межами судового контролю;

• порушення обов’язку мотивувати судове рішення;

• створення перешкод у доступі до правосуддя.

Це підпадає під ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

8. ПРОШУ ВИЩУ РАДУ ПРАВОСУДДЯ:

1. Відкрити дисциплінарне провадження щодо вказаного слідчого судді - БОБРОВА ЮЛІЯ ЮРІЇВНА.

2. Надати належну правову оцінку викладеним у скарзі обставинам.

3. За результатами розгляду — притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності, передбаченої законом.

Додатки: приєднані в ЄСІТС: 

Вдячний Вам, Вашим співробітникам! 

БОЖОЇ МИЛОСТІ ПРИ ПРИЙНЯТІ РІШЕНЬ! 

Благослови Україну і помилуй Господи! 

З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН