Тіньова еліта Франківщини / Прокопів (Полюганич)

 

Тіньова еліта Івано-Франківщини / Прокопів (Полюганич) 

Резонанс у Тисмениці: посадовець із земельних питань — під прицілом заяви про можливі злочини на мільйони 

03.12/2025 правозахисником і головою «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадимом Хабібулліним до Офісу Генпрокурора подано заяву про можливе вчинення злочинів начальницею відділу земельних відносин Тисменицької міськради Іриною Прокопів (Полюганич). 

Заява містить попередню кваліфікацію одразу за трьома статтями КК: 366-2 (недостовірне декларування), 368-5 (незаконне збагачення) та 209 (легалізація доходів).

За даними, наведеними у заяві, вказана посадова особа та її родина володіють значним масивом майна: житловим будинком площею майже 270 м² у Чукалівці, трьома земельними ділянками загальною площею близько 35 соток, квартирою та нежитловими приміщеннями. Орієнтовна ринкова вартість цього майнового комплексу, за консервативними оцінками, становить від 9 до 13 млн грн, можливий максимум на майже мирному Прикарпатті — понад 18–24 млн грн.

Водночас, офіційні доходи, задекларовані посадовицею та членами її сім’ї, не відповідають масштабам набутого майна: у декларації немає підтверджених джерел, які могли б пояснити такі витрати — відсутні кредити, продажі майна, великі спадщини чи інші законні надходження.

Особливу увагу Хабібуллін звертає на можливу невідповідність між даними декларації та витягами з Держреєстру, а також на те, що окремі земельні ділянки, за документами, могли бути прихованими або не повністю відображеними.

Заява також містить посилання на можливе будівництво на цих ділянках комерційних об’єктів — від готельних комплексів до СТО, що підсилює ризики використання службового становища у сфері земельних ресурсів.

Хабібуллін вимагає від Генпрокурора внесення відомостей до ЄРДР та залучив аналітиків Держфінмоніторингу та НАЗК до проведення повного фінансового і майнового аналізу, включаючи банківські, договори, джерела коштів і можливі схеми легалізації та відмивання.

З огляду на суспільний резонанс і ризики корупційного впливу, заява подана офіційно, публічно та з копіями до НАЗК і Держфінмоніторингу. 

Тож як завжди надихає #Хабібуллін: «далі буде з Божою милістю». 

03.12 #Прокопів (#Полюганич) 366-2 368-5 209 https://surl.li/oijouy 

 

+++

+ ХАБІБУЛЛІН 6/9 KHABIBULLIN +

03.12.2025 року 

№ 03.12 прокопів (полюганич)_366-2_368-5_209 

...

Заявник: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ 

у порядку ст. 214, 60 КПК України - документ, що підтверджує 

прийняття і реєстрацію цієї заяви та ВИТЯГ з ЄРДР НАДІШЛІТЬ:

1. на е-пошту: 1975istina1975@gmail.com   
2. на пошту: 03146, Київ-146, а/с № 13, Вадиму Хабібулліну 
3. на месенджер: +380672096660 

ЗАЯВА ПРО КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ 

• про можливе вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-2, ст. 368-5 та ст. 209 КК України (недостовірне декларування, незаконне збагачення, легалізація доходів) субʼєктом декларування посадовою особою органу місцевого самоврядування - НАЧАЛЬНИКОМ ВІДДІЛУ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН Тисменицької міської ради Івано-Франківської області ПРОКОПІВ (ПОЛЮГАНИЧ) ІРИНА ЯРОСЛАВІВНА

Шановна особа, уповноважена на внесення відомостей в ЄРДР!

Відомості, які стали відомі, дають підстави припускати вчинення кримінального правопорушення вказаним субʼєктом декларування - посадовою особою органу місцевого самоврядування - НАЧАЛЬНИКОМ Відділу земельних відносин Тисменицької міської ради Івано-Франківської області ПРОКОПІВ (ПОЛЮГАНИЧ) ІРИНА ЯРОСЛАВІВНА. 

Такі дії можуть містити ознаки вказаного кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною КК України, які можуть бути встановлені тільки під час досудового розслідування з урахуванням ст. 62 Конституції України. 

Нижче — аргументована та процесуально оформлена заява про можливе вчинення кримінальних правопорушень. Текст складено з урахуванням вимог Кримінального процесуального кодексу України та містить дані з відкритих державних джерел (з декларації та державних витягів з Реєстру речових прав), часові прив’язки, попередню правову кваліфікацію та обґрунтування необхідності початку досудового розслідування. Всі посилання на документи (декларація, витяги) вказані в тексті — посилання на відповідні фрагменти файлів додаються у вигляді цитатних маркерів.

1. Коротка суть заяви про кримінальне правопорушення (вступ)

Прошу розпочати досудове розслідування у відношенні ПРОКОПІВ (ПОЛЮГАНИЧ) ІРИНИ ЯРОСЛАВІВНИ, посадової особи органу місцевого самоврядування НАЧАЛЬНИКА ВІДДІЛУ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ТИСМЕНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, за фактом наявності достатніх ознак кримінальних правопорушень:

* поширення/подання недостовірних відомостей в декларації (ст. 366-2 КК України),

* заволодіння необґрунтованими активами / незаконне збагачення (ст. 368-5 КК України),

* можливі операції з легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК України).

Підстави заяви випливають із зіставлення офіційної електронної декларації та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також зі співставлення реальної (орієнтовної) ринкової вартості активів та задекларованих доходів.

2. Фактичні обставини (дані з декларації та реєстру)

1. Житловий будинок (домоволодіння)

* Місце: Івано-Франківська обл., Тисменицький р., с. Чукалівка, вул. Польова, буд. 2Б.

* Площа будинку: 269,7 м²; дата набуття права: 21.07.2021. (Дані декларації). 

* Дата державної реєстрації права власності (Реєстр речових прав): 21.07.2021 11:12:29; підстава: договір купівлі-продажу №705 від 21.07.2021. 

2. Земельна ділянка (складова домоволодіння)

* Кадастровий номер: 2625888301:01:001:1192.

* Площа: 0,0669 га (669 м²). (Реєстр; опис об’єкта). 

3. Земельна ділянка — 0,1141 га 

* Кадастр: 2625888301:01:001:1416; дата набуття права: 03.08.2021. 

4. Земельна ділянка — 0,0563 га 

* Кадастр: 2625888301:01:001:1155; дата набуття права: 17.12.2020. 

5. Інші об’єкти, що фігурують у декларації/реєстрі (для аналізу сукупності)

* Ділянка 0,1200 га (26.12.2012); квартира 68 м² (набуто 25.01.2024 — частково належить членам сім’ї); нежитлове приміщення 74,85 м² (набуто 02.08.2023 — власність чоловіка). Деталі — у декларації та витягах. 

3. Оцінка ринкової вартості (орієнтовні показники, грудень 2025)

На підставі ринкових орієнтирів регіону (аналітичні оцінки ринку житла та землі у Івано-Франківській області станом на грудень 2025) та за методикою множення площі на середню ціну за 1 м² / за сотку, отримано приблизні (консервативні) ринкові оцінки:

* Житловий будинок 269,7 м² — приблизно 7 — 9 млн грн (орієнтовно ≈ 8,2 млн грн середньо). (Орієнтир — ринкова ціна за 1 м² приватного будинку в регіоні помножена на площу).

* Сукупна площа земель (в описаних ділянках) — близько 35 соток у сумі; орієнтовна загальна ринкова вартість земельного портфелю — приблизно 1,3 — 5,5 млн грн (залежно від інфраструктури, підведення мереж).

* Додаткові об’єкти (квартира 68 м², нежитлове приміщення 74,85 м² тощо) — сукупно ще приблизно 3–6 млн грн (орієнтовно).

Загальна орієнтовна сукупна ринкова вартість усіх активів сім’ї — приблизно 10–15 млн грн (консервативно), можливий максимум — 18–20+ млн грн. (Підкреслюю: наведені суми — орієнтовні, розраховані як частина аналітичної довідки і служать для виявлення непропорційності між доходами та активами). 

4. Дані про доходи та інші джерела (з декларації)

З декларації випливає, що офіційні доходи заявлені як звичайні заробітні плати/пенсії/доходи членів сім’ї (сукупні річні доходи декларанта/членів сім’ї суттєво нижчі, ніж оцінена ринкова вартість набутого майна). У декларації відсутні чітко підтверджені джерела, які б покривали придбання майна вартістю у мільйони гривень (відсутні продажі попереднього майна, великі спадщини, кредити з підтвердженням виплат, благодійні внески тощо). 

5. Юридичне обґрунтування можливих ознак вчинення кримінальних правопорушень

A. Недостовірне декларування (ст. 366-2 КК України) 

1. У декларації не повністю відображено всі об’єкти нерухомості у формуванні їх вартості / кадастрових номерів та/або джерел походження коштів на набуття (фактично відсутня детальна вказівка кадастру 2625888301:01:001:1192 як окремої земельної ділянки в розділі «об’єкти нерухомості», хоча у витягах з реєстру вона зафіксована як частина домоволодіння). 

2. Наявність невідповідності між повною фактичною ринковою вартістю майна та задекларованими джерелами доходів та заощадженнями — є типовою ознакою недостовірного декларування (внесення недостовірної інформації або навмисне приховування активів). 

B. Незаконне збагачення (ст. 368-5 КК України)

1. За логікою закону: якщо вартість активів істотно перевищує законні доходи особи/сім’ї і особа не надала належного письмового пояснення або доказів щодо законних джерел походження коштів — це формує основу підозри щодо незаконного збагачення.

2. У нашому випадку різниця між орієнтовною ринковою вартістю (мільйони грн) і офіційними доходами (сотні тисяч грн на рік) є суттєвою та вимагає перевірки походження коштів та можливих схем прихованого надходження. 

C. Легалізація (відмивання) доходів (ст. 209 КК України) 

1. Відсутність документально підтверджених законних джерел коштів при набутті дорогого майна + можливі операції з дробленням (кілька ділянок, об’єднання ділянок, передачі між членами сім’ї) + придбання майна в період несуттєвих офіційних доходів — відповідають профілю операцій, які можуть бути використані для легалізації доходів.

2. Наявність посадового статусу (з керування земельними відносинами у місцевій раді) підвищує ризик зловживань у сфері земельних відносин (конфлікт інтересів), що є додатковим індикатором ризикованих операцій у вигляді неправомірного отримання вигод. 

6. Перелік конкретних доказів, що додаються (необхідні для початку процесуальних дій)

(копії додаються/завантажені — позначаю джерела документів)

1. Копія електронної декларації вказаної особи (остання доступна версія) — витяги з документу з розділом «Об’єкти нерухомості». 

2. Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяги щодо об’єкта за адресою вул. Польова, 2Б; та щодо земельних ділянок — кадастри 1192, 1416, 1155). 

3. Аналітична попередня орієнтовна довідка з розрахунками орієнтовної ринкової вартості об’єктів (грудень 2025) та зіставлення з декларацією (надані орієнтирні розрахунки).

4. Інші підтверджуючі документи (за наявності): копії договорів купівлі-продажу (якщо у розпорядженні заявника), виписки щодо реєстраційних дій (зазначено у витягах). 

7. Прохання (процесуальні та організаційні заходи)

1. Розпочати досудове розслідування за викладеним у цій заяві, з правовою кваліфікацією щонайменше за ч. 1 ст. 366-2, ч. 1 ст. 368-5 та ч. 1 ст. 209 КК України (за наявності підстав — відповідні частини статей).

2. Надати доручення слідчим/аналітичним підрозділам провести:

   a) фінансовий моніторинг грошових надходжень та операцій вказаної особи та пов’язаних з нею осіб (2018–2025 рр.);

   b) витребувати від банків повні виписки по рахунках вказаної особи та пов’язаних осіб;

   c) витребувати документи щодо джерел походження коштів на придбання об’єктів (договори, акти, платіжні доручення, довідки про кредити/позики, документи про продаж майна тощо);

   d) отримати нотаріальні копії договорів купівлі-продажу, підписані сторони, оцінки;

   e) здійснити порівняльну аналітику (ratio) між задекларованими доходами та величиною набутого майна. 

3. У разі встановлення достатніх підстав — вжити заходів щодо забезпечення збереження доказів та активів (накладення арешту на майно/обмеження розпорядження коштами тощо) відповідно до КПК України.

4. Повідомити заявника про результати розгляду цієї заяви та про прийняті рішення у встановлені КПК строки.

5. Прийняти до уваги, що будинок в Івано-Франківській обл., Тисменицький р., с. Чукалівка, вул. Польова, буд. 2Б площею приблизно 270 м² + три ділянки землі — це об’єкт, який за ринковими цінами приблизно може становити: від 9 до 13 млн грн і більше для саме регіону Івано-Франківська (залежно від комплектації будинку). Тим більше, що за попередньою інформацією на цих обʼєктах проводиться масштабне будівництво можливих готельних комплексів та/або комплексів СТО.

8. Додаткові обґрунтування для невідкладної реакції (чому справа вимагає оперативного втручання)

1. Суттєва диспропорція між офіційними доходами та вартістю об’єктів — високий ризик виведення або консервації джерел доходів.

2. Посадове становище особи у сфері земельних відносин підвищує ризик використання службового становища для одержання неправомірних переваг або створення сприятливих умов для набуття земель/перереєстрації. 

3. Можливість знищення чи приховування документів/перенесення прав на підконтрольні структури/членів сім’ї — потребує своєчасного блокування активів і доказів.

9. Додатки (перелік документів у порядку додавання до заяви) наведено в кінці заяви. 

Примітка:

Усі наведені приблизні вартісні оцінки є орієнтовними та зроблені для цілей попередньої аналітики та формування заяви. Для остаточної доказової бази прошу ініціювати передбачену аналітичну, експертну, оціночну процедуру та долучити офіційні фінансові документи (банківські виписки, нотаріальні договори), які дають змогу встановити походження коштів.

Щодо імперативних вимог ст. 214 КПК та внесення до ЄРДР

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Аналіз указаної імперативної правової норми дає підстави стверджувати те, що приводами для внесення відомостей до ЄРДР є: заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та самостійне виявлення слідчим, дізнавачем чи прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Закон не регламентує вимог до змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також можливості інших висновків, окрім тих, які мають бути встановлені тільки після внесення відповідних відомостей до ЄРДР. 

При цьому, аналіз форми та змісту заяви Хабібулліна В.М. про вчинення кримінальних правопорушень дає підстави стверджувати те, що вона адресована особі, уповноваженій на внесення відомостей до ЄРДР, містить викладення обставин, які, на думку заявника, указують на вчинення кримінальних правопорушень, а також містить посилання на правову кваліфікацію вказаного кримінального правопорушення. Зазначене дає підстави стверджувати про те, що зазначена заява є заявою про кримінальне правопорушення, подача якої передбачає необхідність вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 214 КПК України у строк, передбачений цією нормою закону, тобто внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР протягом 24 годин після подачі цієї заяви. Невнесення таких відомостей до ЄРДР вказуватиме на допущену бездіяльність особою, уповноваженою на внесення відомостей в ЄРДР, яка оскаржуватиметься в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК.

З огляду на резонансність порушених питань, можливу навіть наявність ознак організованої злочинної діяльності та з міркувань безпеки і уникнення корупційного впливу - заява подається офіційно, публічно та оприлюднюється, оскільки відповідно до ст. 40 Конституції, кожен має право звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування, які зобов’язані надати обґрунтовану відповідь у встановлений строк. Частина друга ст. 55 Конституції гарантує право на оскарження дій, рішень чи бездіяльності посадових осіб у судовому порядку, в тому числі у порядку, передбаченому ст. 303 КПК. Кожен також має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи (ч. 5 ст. 55 Конституції). Згідно з позицією Пленуму Верховного Суду та рішенням Конституційного Суду України від 10.04.2003 № 8-рп/2003, звернення до правоохоронних органів з повідомленням про можливі правопорушення не є поширенням відомостей, що порочать особу, і не тягне правової відповідальності, оскільки мета таких звернень — перевірка фактів уповноваженими органами, які мають відбуватися з дотриманням ст. 62 Конституції.

Щодо обґрунтування необхідності внесення до ЄРДР

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК, слідчий або прокурор зобов’язані невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, внести відповідні відомості до ЄРДР, незалежно від обсягу наданих доказів, оскільки на цій стадії не вимагається їх повнота чи остаточна переконливість. Достатньо об’єктивної інформації про можливе вчинення кримінального правопорушення. Ігнорування такої заяви буде порушенням імперативного процесуального обов’язку, гарантованого ст. 214 КПК , що підтверджено численною судовою практикою, включно з постановами Верховного Суду та рішеннями ЄСПЛ.

Щодо можливого порушення імперативних вимог ст. 214 КПК 

Відповідно до імперативних законодавчих норм ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор зобов’язані невідкладно, але не пізніше 24 год. після подання заяви про кримінальне правопорушення внести відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та надати витяг.  

Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України, відмова у прийнятті та реєстрації заяви не допускається. Будь-яка затримка порушує імперативні вимоги ч. 2 ст. 113 КПК щодо невідкладного виконання процесуальних дій за КПК. При цьому ч. 5 ст. 214 КПК України визначає обов’язкові дані, які мають бути внесені до ЄРДР, включаючи попередню правову кваліфікацію правопорушення. КПК не містить вимог щодо оцінки поданої у заяві про злочин інформації перед внесенням до ЄРДР чи перенаправлення заяв до інших органів.   

Положення про ЄРДР, затверджене Наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, вимагає внесення до реєстру будь-яких відомостей про можливе кримінальне правопорушення. Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 (справа №818/1526/18) зазначив: що заявник не зобов’язаний доводити факт злочину, достатньо наявності ознак правопорушення для внесення інформації до ЄРДР згідно імперативної ст. 214 КПК.   

Згідно з ч. 7 ст. 214 КПК України, питання підслідності вирішується тільки після внесення відомостей до ЄРДР, а не до цього. Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №9-49/0/4-17 від 12.01.2017 підтверджує, що перенаправлення заяви про злочин без її реєстрації в ЄРДР суперечить КПК України.   

Таким чином, невнесення відомостей до ЄРДР або перенаправлення заяви без реєстрації в ЄРДР є протиправним, порушує засади публічності кримінального провадження (ст. 25 КПК) та підлягає оскарженню слідчому судді.

Конституційна складова імперативності ч. 1 ст. 214 КПК

При вирішенні питання щодо внесення до ЄРДР та аби виключити можливість незаконної відмови у внесенні до ЄРДР слід прийняти до уваги імперативні вимоги ст. 214 КПК, а також того, що заявником Вадимом Хабібулліним до Конституційного Суду України подано конституційну скаргу, щодо ознак не відповідності Конституції (неконституційності) окремих приписів ч. 1 ст. 214 КПК. 

При цьому, суб’єкт права на конституційну скаргу – Вадим Хабібуллін – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити із врахуванням принципу jura novit curia («суд знає право») на відповідність ст. 8, ст. 24, ст. 55, ст. 64 Конституції України (конституційність) частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI (КПК, Кодекс), яка обмежує права та свободи людини, гарантовані Конституцією України у тій частині, в якій вона дозволяє відмовляти у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі суб'єктивної оцінки обґрунтованості заяви про злочин, вимог щодо надання додаткових доказів або інформації, не передбачених прямою нормою закону, інших підстав, що не випливають із буквального тлумачення частини першої статті 214 КПК України, якою передбачено, що «Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування», оскільки таке застосування норми - обмежує та унеможливлює ефективний судовий захист прав громадян, - створює непередбачені законом перешкоди для реалізації права на звернення, - порушує принцип верховенства права (ст. 8 Конституції), - призводить до нерівності громадян перед законом (ст. 24 Конституції), - обмежує право на оскарження дій (бездіяльності) державних органів (ст. 55 Конституції), - порушує гарантовані конституційні права і свободи людини і громадянина, які не можуть бути обмежені (ст. 64 Конституції), - суперечить міжнародним зобов'язанням України, зокрема ст. 6 (право на справедливий суд) та ст. 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На думку автора клопотання Вадима Хабібулліна, внаслідок застосування судами оспорюваних приписів, порушено його права на судовий захист, гарантований частиною першою ст. 55 Основного Закону, тобто оспорюваними приписами Кодексу порушено: порушено гарантований ст. 8 Основного Закону принцип верховенства права; порушено гарантоване частиною першою ст. 55 Основного Закону право на судовий захист; порушено гарантовані ст. 64 Основного Закону конституційні права і свободи людини і громадянина, які не можуть бути обмежені.

Щодо легітимності надіслання заяв в електронній формі   

Легітимність подання заяв електронною поштою підтверджено: 

• Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, затверджено Типову інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі, яка прямо визначає, що офіційна електронна адреса органу є повноцінним і рівнозначним засобом подачі документів до органу державної влади. Ця норма зобов’язує органи влади НЕ ТІЛЬКИ ПРИЙМАТИ, АЛЕ Й НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ РЕЄСТРУВАТИ всі вхідні електронні документи.  

• Подання заяв електронною поштою підтверджена і Судом справедливості Європейського Союзу та Верховним Судом в Огляді практики Суду справедливості Європейського Союзу (CJEU) у висновках за лютий 2024 (стор. 51–54, http://surl.li/mkelaq), у яких Суд справедливості Європейського Союзу підтвердив легітимність подання заяв електронною поштою та її ОБОВ’ЯЗКОВИЙ РОЗГЛЯД державними, правоохоронними та іншими органами. 

• Будь-які посилання державних органів на так зване «неотримання» заслуговують на критичне ставлення, а відповідні заяви про це суперечать принципам правової визначеності, закріпленим у ст. 8 Конституції України, а також практиці Європейського суду з прав людини та Суду справедливості Європейського Союзу (CJEU), яка неодноразово вказувала, що державні органи НЕ МАЮТЬ ПРАВА перекладати на заявника ризики, пов’язані зі своєю організаційною або технічною неспроможністю забезпечити прийом і належний розгляд електронних звернень. А тому, з моменту надходження електронного листа на електронний поштовий сервер державного органу - ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЙОГО ОТРИМАННЯ, ОБРОБКУ ТА РЕЄСТРАЦІЮ НЕСЕ ВИКЛЮЧНО ОРГАН ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, А НЕ ЗАЯВНИК. А доказом подання заяви є офіційний витяг електронного поштового серверу Gmail про дату, час. 

Щодо корупції, яка є загрозою національній безпеці 

24 лютого 2022 країна агресор терористична росія розпочала повномасштабну війну проти мирної України. Проте сьогодні наша держава стикається із подвійною загрозою: зовнішнім ворогом на зовнішньому фронті – окупантами та внутрішніми ворогами на внутрішньому фронті – корупцією, мародерством, мафією і саботажем та «проросійською агентурою» у якої відкрито чи латентно вбачається «російський слід», які свідомо чи латентно підіграють ворогу. Україна, захищаючи свою незалежність, повинна не лише протистояти зовнішній агресії, але й активно викорінювати схеми і саботаж корупціонерів та мародерів, які підривають наш суверенітет із середини, а особливо в публічних органах задля захисту національної безпеки нашої багатостраждальної України. А тому вдячний, що в країні ще знаходяться патріотичні правоохоронці і судді, які борються і на другому внутрішньому фронті з корупцією, мародерами, мафією та саботажем яких маємо виявляти у всіх сферах держави задля захисту національної безпеки нашої багатостраждальної України. Бо корупція є однією з основних загроз національній безпеці, оскільки підриває фінансову систему, довіру населення до держави, а також спроможність захищати національні інтереси через використання посад для власного збагачення. 

Щодо вимог заявника

Заявник, діючи як громадянин України, що усвідомлює свою правову та моральну відповідальність, подає цю заяву в тому числі в інтересах правопорядку, суспільної безпеки та міжнародної правової інтеграції України. Окремі епізоди протиправної діяльності вказаної особи мають дотичність до прав та законних інтересів заявника як громадянина України, що посилює його правомірну зацікавленість, оскільки стало відомо про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до статті 1 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з метою охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства та держави від кримінальних посягань. Частина друга статті 214 КПК України зобов’язує уповноважену службову особу негайно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Подання цієї заяви про вчинення кримінального правопорушення є проявом активної громадянської позиції, виконанням морального та конституційного обов’язку кожного члена суспільства не бути байдужим до фактів порушення закону, а також реалізацією права на участь у захисті публічного (суспільного) інтересу. У демократичному суспільстві верховенство права передбачає не лише обов’язок держави реагувати на злочини, а й залучення громадян до процесу виявлення та недопущення безкарності протиправних діянь. Ігнорування фактів, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, суперечить принципам справедливості, правосвідомості та активної участі у громадському житті, які лежать в основі як українського, так і європейського та світового правопорядку.

Крім того, згідно зі статтею 3 Конституції, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував на позитивному обов’язку держави забезпечувати ефективне розслідування кожного повідомлення про можливе порушення прав або вчинення злочину, але з урахуванням ст. 62 Конституції. 

Отже, викладена інформація дає підстави вважати, що за ст. 13 КК України вбачається вчинення закінченого злочину, яким визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідними статтями Особливої частини Кримінального кодексу України, які зазначені та іншими статтями Кримінального кодексу, які мають бути виявлені під час здійснення розслідування органом досудового розслідування, задля встановлення істини та забезпечення верховенства права, але з урахуванням ст. 62 Конституції. 

Заявник просить не порушувати імперативні норми ч. 1 ст. 214 КПК та внести відповідні відомості до ЄРДР, відкрити кримінальне провадження та забезпечити проведення належного та неупередженого розслідування щодо вказаних обставин задля встановлення істини та забезпечення верховенства права, але з урахуванням ст. 62 Конституції. 

Враховуючи наведене та на підставі ч. 1 ст. 214 КПК, ст. 60 КПК,- ПРОШУ: 

1. Уповноважену особу щодо внесення відомостей до ЄРДР НЕ ПОРУШУВАТИ імперативну норму ч. 1 ст. 214 КПК, НЕ ПЕРЕНАПРАВЛЯТИ заяву та протягом 24 годин з моменту отримання цієї заяви Хабібулліна Вадима Монев’яровича про вказане кримінальне правопорушення - ВНЕСТИ ВІДОМОСТІ до ЄРДР про кримінальне правопорушення за можливою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2, ст. 368-5 та ст. 209 КК України (недостовірне декларування, незаконне збагачення, легалізація доходів) субʼєктом декларування посадовою особою органу місцевого самоврядування - НАЧАЛЬНИКОМ ВІДДІЛУ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН Тисменицької міської ради Івано-Франківської області ПРОКОПІВ (ПОЛЮГАНИЧ) ІРИНА ЯРОСЛАВІВНА.

2. Розпочати досудове розслідування та у встановлений законом строк, передбачений ст. 60 КПК України з моменту подання цієї заяви Хабібулліна Вадима Монев’яровича надіслати витяг з ЄРДР на е-пошту 1975istina1975@gmail.com та паперово на інші вказані контакти. 

3. Прийняти до уваги, що у разі порушення імперативної норми ч. 1 ст. 214 КПК України та незаконного протягом 24 годин не внесення відомостей до ЄРДР та не надіслання витягу ЄРДР - заявник вимушений буде оскаржити бездіяльність шановному слідчому судді.

4. Прийняти до уваги, що заявник, з урахуванням викладеного та згідно законодавства і відкритої інформації - дає згоду на обробку і використання персональних даних, а також повідомлений під розпис про відповідальність за ст. 383 КК України «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину» та за ст. 384 КК України «Завідомо неправдиве показання» та заявник поставив свій підпис про це під цією заявою про кримінальне правопорушення і більше ніж викладено та додано до заяви разом з додатками з відкритих та державних джерел - заявнику додати не має чого ані усно ані письмово. 

ДОДАТКИ: 

• приєднані до заяви (Аналітична довідка з орієнтовними розрахунками ринкових вартостей (грудень 2025); Декларація; Витяги з ДРРП щодо об’єктів (вул. Польова, 2Б; кадастри 1192, 1416, 1155 та ін.); Фото масштабного БУДІВНИЦТВА можливих ГОТЕЛЬНИХ комплексів та/або комплексів СТО; Заяви до Держфінмоніторингу та НАЗК; Реєстрація. 

Вдячний Вам, вашим співробітникам!

Божої милості при прийнятті рішень!

Благослови Україну і помилуй, Господи! 

З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН