Про небезпечну колізію в будівельному контролі
Правозахисник про небезпечну колізію в будівельному контролі
Право без участі? Правозахисник звернувся до Уряду через небезпечну колізію в будівельному контролі
Правозахисник, голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадим Хабібуллін звернувся до Кабінету Міністрів України, Національного агентство запобігання корупції та Державної інспекції архітектури та містобудування із публічним та принциповим зверненням, у якому вказав на серйозну нормативну колізію в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Постанова КМУ №553).
Йдеться про абзаци 9 та 10 пункту 7-1 Порядку, які, за своєю суттю, взаємно виключають один одного. З одного боку, Порядок дозволяє розгляд звернення без участі сторони у разі її неявки. З іншого — фактично блокує розгляд звернення заявника, якщо той не з’явився особисто, навіть за умови його письмової згоди на розгляд у відсутності.
На думку правозахисника, така конструкція створює правову невизначеність та надмірну дискрецію для посадових осіб, коли рішення залежить не від закону і публічного інтересу, а від суб’єктивного тлумачення норм. Саме такі ситуації, наголошує правозахисник, є класичною ознакою корупціогенних факторів, які мають бути усунуті ще на рівні нормотворення.
Звернення адресоване не лише Уряду, а й НАЗК — з вимогою надати оцінку положенням Порядку на предмет корупціогенності, а також ДІАМ, САП і Вищому антикорупційному суду — у контексті вже відкритого кримінального провадження.
Окремо Хабібуллін наголошує на абсурдності ігнорування дистанційних форм участі. В умовах цифровізації, воєнного стану та практики е-суду вимога фізичної присутності виглядає не лише застарілою, а й дискримінаційною.
Правозахисник закликає Уряд негайно усунути нормативну колізію, закріпити можливість розгляду звернень без фізичної присутності заявника та впровадити дистанційну участь у процедурах контролю.
Це звернення — не про формальності. Це про те, чи служать правила людині, чи перетворюються на інструмент тиску й маніпуляцій.
А отже, як завжди надихає Хабібуллін: і далі буде з Божою милістю.
+++ПОВНИЙ ТЕКСТ ЗАЯВИ+++
+ ХАБІБУЛЛІН 6/9 KHABIBULLIN +
09.01.2026 року
№ 09.01 КМУ НАЗК - ДІАМ ПОРЯДОК 553 (9,10)
Кабінету Міністрів України
(суб’єкту нормотворення - щодо неузгодженості абз. 9 та 10 п. 7-1 Порядку № 553)
Копія: Національне агентство з питань запобігання корупції: info@nazk.gov.ua
(щодо корупціогенних факторів неузгодженості абз. 9 та 10 п. 7-1 Порядку № 553)
Копія: Державній інспекції архітектури та містобудування України (КОМІСІЇ)
commission@diam.gov.ua, office@diam.gov.ua, p.kuzyk@diam.gov.ua
Копія: Спеціалізована антикорупційна прокуратура
(до кримінального провадження № 42025000050000044)
Копія: Вищий антикорупційний суд
(слідчому судді до справи №991/12690/25)
Від: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ
ЗВЕРНЕННЯ
щодо наявності нормативної колізії та ознак корупціогенного ризику в абзацах 9 та 10 пункту 7-1 Порядку № 553 (здійснення державного архітектурно-будівельного контролю)
Шановні та найповажніші!
У процедурах, що здійснюються відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі – Порядок), звертаюся з метою звернення уваги на наявність внутрішньої помилкової нормативної колізії та потенційного корупціогенного ризику, закладених в абзацах 9 та 10 пункту 7-1 зазначеного Порядку № 553.
I. Суть нормативної проблеми та внутрішньої помилкової суперечності
Пункт 7-1 Порядку № 553 містить взаємовиключні за своїм змістом положення, а саме:
• з одного боку, прямо передбачає, що у разі неявки замовника заява розглядається без його участі, що фактично визнає допустимість розгляду звернення за відсутності сторони (абзац 9 Порядку);
• з іншого боку, встановлює, що у разі неявки заявника розгляд звернення переноситься, а у разі повторної неявки — заява залишається без розгляду (абзац 10 Порядку).
Таким чином, у межах одного пункту нормативного акта:
• допускається розгляд звернення без участі однієї сторони (абзац 9 Порядку);
• але фактично унеможливлюється розгляд звернення без фізичної присутності іншої сторони, навіть у разі її добросовісного та завчасно вираженого волевиявлення щодо розгляду звернення у її відсутність (абзац 10 Порядку).
Зазначена конструкція не є логічно узгодженою, не випливає безпосередньо з мети Порядку та створює правову невизначеність щодо можливості реалізації права на звернення.
II. Корупціогенний характер такої нормативної конструкції
Наявність у нормативному акті двох взаємовиключних підходів до питання участі сторін у процедурі розгляду звернення створює широкі дискреційні повноваження для органу, який застосовує Порядок, без чітких і передбачуваних критеріїв.
У практичному вимірі це означає, що:
• в одних випадках орган може тлумачити норму як таку, що дозволяє розгляд без особи (абзац 9 Порядку);
• в інших — як таку, що унеможливлює розгляд без фізичної присутності заявника, незалежно від його волі (абзац 10 Порядку).
Така невизначеність створює об’єктивні передумови для зловживань, вибіркового застосування норм, а також корупційного впливу на процедуру прийняття рішень, оскільки результат розгляду звернення фактично ставиться у залежність не від змісту звернення чи публічного інтересу, а від суб’єктивного підходу посадових осіб до тлумачення норми.
Саме нормативна можливість альтернативного, взаємовиключного застосування положень Порядку є класичною ознакою корупціогенного фактора, що підлягає негайному усуненню на рівні нормотворення.
У зв’язку з цим прошу Кабінет Міністрів України та Національне агентство з питань запобігання корупції надати оцінку абзацам 9 та 10 пункту 7-1 Порядку № 553 на предмет наявності корупціогенних факторів, пов’язаних з надмірною дискрецією та правовою невизначеністю.
III. Необхідність нормативного уточнення та цифровізації процедур
Окремо звертаю увагу, що Порядок № 553 використовує поняття «участі заявника», однак:
• не визначає форму такої участі;
• не містить вимоги виключно фізичної присутності;
• не враховує сучасні можливості дистанційної участі.
У сучасних умовах, з урахуванням:
• розвитку електронного урядування (е-Уряд, е-ВРУ, е-Суд);
• практики дистанційної участі у судових та адміністративних процедурах;
• воєнного стану, безпекових ризиків та перебоїв у роботі інфраструктури;
відсутність у Порядку положень про дистанційну участь (відеоконференцію) є необґрунтованою та такою, що обмежує доступ до адміністративної процедури.
Нормативне закріплення можливості участі у засіданнях Комісії шляхом відеоконференції, у тому числі з використанням електронних засобів зв’язку та месенджерів, офіційно прив’язаних до контактних даних заявника, відповідало б:
• принципам пропорційності та належного урядування;
• підходам, закріпленим у законодавстві України;
• загальним європейським стандартам доступу до процедур та права бути почутим.
IV. Прохальна частина
У зв’язку з викладеним ПРОШУ:
1. Розглянути питання внесення змін до пункту 7-1 Порядку № 553, з метою усунення внутрішньої нормативної колізії та правової невизначеності абзаців 9 та 10;
2. Виключити або переглянути положення, яке передбачає залишення звернення без розгляду у разі повторної неявки заявника, якщо заявник письмово звернувся з проханням розглянути звернення у його відсутність згідно абзацу 9 пункту 7-1 Порядку № 553;
3. Закріпити на нормативному рівні, що звернення підлягає розгляду у відсутності заявника за його письмовою згодою;
4. Передбачити у Порядку окремі положення щодо дистанційної участі заявника або його представника шляхом відеоконференції із використанням технічних засобів зв’язку, у тому числі офіційно зареєстрованих та дозволених месенджерів;
5. Надати оцінку абзацам 9 та 10 пункту 7-1 Порядку № 553 на предмет корупціогенності, у тому числі з боку НАЗК, та вжити заходів для усунення виявлених корупціогенних ризиків.
Додатки: обʼєднані в один файл.
Вдячний Вам, Вашим співробітникам!
Божої милості при прийняті рішень!
Благослови Україну і помилуй Господи!
З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН
Коментарі
Дописати коментар