Чорний день судді Бондаренко-Легких
Чорний день судді Бондаренко-Легких
12 січня 2026 стало чорним днем для судді Господарського суду міста Києва Ганни Бондаренко-Легких. Саме цього дня Північний апеляційний господарський суд не просто скасував її рішення у справі № 910/3536/23 — він закрив провадження повністю, визнавши очевидне: господарський суд взагалі не мав права розглядати цю справу (Постанова https://surl.li/lnjbhg).
Йдеться не про тонкощі тлумачення права і не про «іншу правову позицію».
Апеляція прямо встановила: спір має публічно-правовий характер, відповідач — Міністерство юстиції України, предмет — індивідуальний акт органу влади. Тобто класична адміністративна юрисдикція. Господарський суд тут — поза законом, ultra vires.
Але суддя Бондаренко-Легких не просто відкрила провадження. Вона розглянула справу по суті, дала оцінку акту Мін’юсту і фактично підмінила собою адміністративний суд. Це не описка і не помилка — це грубе і системне ігнорування меж судової влади.
Особливий цинізм ситуації в тому, що справа стосувалася наказу Мін’юсту, яким за скаргою Вадима Хабібулліна від 06.09.2022 було скасовано (https://surl.li/ghngqk) незаконну реєстраційну дію щодо захоплення Ради адвокатів міста Києва.
Саме цей наказ, ухвалений у межах владних повноважень, і став об’єктом незаконного «перегляду» господарським судом в інтересах так званої організованої групи зрадника і агента ФСБ країни агресора терористичної росії Медведчука, який мав свідоцтво адвоката № 001 — в особі голови НААУ РАУ Ліди Ізовітова (свідоцтво адвоката № 003), керівника секретаріату НААУ РАУ Вадіка Красник, секретаря РАУ Ігоря Колесников та інших, якими було усунуто законно обраного голову Ради адвокатів Києва Петра Рябенко і призначено «тимчасового керівника» Красника, що не мав на це належних повноважень.
Апеляційний суд поставив крапку: такого процесу не мало бути взагалі бо з самого початку був незаконним.
Саме тому подана Хабібулліним дисциплінарна скарга до Вищої ради правосуддя — це не емоція і не політика. Це питання відповідальності судді за фундаментальне порушення принципу «суд, встановлений законом». Бо коли суддя виходить за межі юрисдикції, під загрозою опиняється не окрема справа — під загрозою опиняється сама довіра до правосуддя.
Ба більше — Божої справедливості не уникнути так само як і милості, як завжди надихає правозахисник і голова Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе Вадим Хабібуллін.
Ізовітова втратила судовий імунітет (відео) https://surl.li/zypapj
ДО ВАШОЇ УВАГИ ВИТЯГ ЗІ СКАРГИ ДО ВРП
+ХАБІБУЛЛІН 6/9 KHABIBULLIN+
03.02.2026 року
№ 03.02 ВРП БОНДАРЕНКО-ЛЕГКИХ 910-3536-23
Кому: ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ (ЄСІТС)
Від: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ (ЄСІТС)
ДИСЦИПЛІНАРНА СКАРГА ЩОДО СУДДІ
БОНДАРЕНКО-ЛЕГКИХ ГАННА ПАВЛІВНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
(суддя Господарського суду міста Києва у справі № 910/3536/23)
2. Інформація про СУДДЮ*: суддя Господарського суду міста Києва БОНДАРЕНКО-ЛЕГКИХ ГАННА ПАВЛІВНА у справі № 910/3536/23
-(прізвище, ім’я, по батькові та посада судді, щодо якого подається дисциплінарна скарга)
3. Інформація у судовій справі:
-(якщо неналежна поведінка судді мала місце ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ, за наявності інформації зазначити номер справи, сторони у справі, предмет судового розгляду; за наявності судового рішення – його дату та номер)
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ
Підстави дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя
+++ ДО ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ +++
СКАРГА
до Вищої ради правосуддя
про наявність ознак дисциплінарного проступку
(ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)
Судді: судді Господарського суду м. Києва
БОНДАРЕНКО-ЛЕГКИХ Г.П.
Заявник:
Хабібуллін Вадим Монев’ярович (ЄСІТС)
ВСТУП.
Суттєвість порушення та його підтвердження висновками апеляційного суду
Ця дисциплінарна скарга подається у зв’язку з істотним, очевидним та підтвердженим апеляційним судом порушенням суддею меж своєї юрисдикції, що за своїм характером і наслідками виходить далеко за межі допустимої судової помилки та містить ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі № 910/3536/23 рішення судді Господарського суду міста Києва Бондаренко-Легких Г.П. скасовано повністю, а провадження у справі закрито з підстав відсутності господарської юрисдикції.
При цьому апеляційний суд не просто не погодився з правовою оцінкою суду першої інстанції, а прямо встановив, що:
• спір має публічно-правовий характер;
• відповідачем є суб’єкт владних повноважень — Міністерство юстиції України;
• предметом спору є індивідуальний акт органу державної влади, ухвалений при здійсненні владних управлінських функцій;
• такий спір принципово не може розглядатися господарським судом.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції взагалі не мав повноважень розглядати цю справу, а розгляд її по суті був здійснений поза межами судової компетенції, тобто ultra vires.
Принципове значення цього висновку
Йдеться не про різне тлумачення норм права, не про складний юрисдикційний конфлікт і не про неоднозначну судову практику.
Юрисдикція у даній справі була:
• очевидною з огляду на суб’єктний склад;
• однозначною з огляду на предмет спору;
• усталеною в національній судовій практиці щодо оскарження актів Міністерства юстиції України.
За таких умов суддя була зобов’язана:
• або відмовити у відкритті провадження,
• або закрити провадження одразу після встановлення обставин справи.
Натомість суддя:
• прийняла справу до розгляду;
• розглянула її по суті;
• дала оцінку правомірності індивідуального акту органу виконавчої влади;
• фактично підмінила собою адміністративний суд.
Ознаки дисциплінарного проступку
Сукупність встановлених апеляційним судом обставин об’єктивно свідчить, що дії судді:
• не можуть бути пояснені простою неуважністю;
• не мають ознак добросовісної судової помилки;
• виходять за межі допустимого суддівського розсуду.
З урахуванням:
• очевидності юрисдикційної помилки;
• її фундаментального характеру;
• повного скасування рішення апеляційним судом;
• закриття провадження як такого, що не мало права на існування,
в діях судді вбачаються ознаки істотної недбалості, а також ознаки свідомого ігнорування меж судових повноважень, що прямо охоплюється диспозицією статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Саме тому дана скарга не є спробою оскаржити судове рішення по суті, а є реакцією на порушення суддею базових принципів здійснення правосуддя, підтверджене висновками апеляційного суду, який діяв у межах своїх повноважень як суд перегляду.
I. Короткі відомості про справу
Національна асоціація адвокатів України в особі Ради адвокатів України звернулася до суду з метою скасувати наказ Мін’юсту № 5706/5 (https://surl.li/ghngqk), яким за скаргою Вадима Хабібулліна було визнано незаконною реєстраційну дію щодо захоплення Ради адвокатів міста Києва.
Цією незаконною реєстрацією:
• так званою «організованою групою» зрадника і агента ФСБ країни агресора терористичної росії Віті Медведчука, який мав свідоцтво адвоката № 001 — в особі голови НААУ РАУ Ліди Ізовітова (свідоцтво адвоката № 003), керівника секретаріату НААУ РАУ Вадіка Красник, секретаря РАУ Ігоря Колесников та інших було усунуто законно обраного голову Ради адвокатів Києва Петра Рябенко,
• і призначено «тимчасового керівника», Вадіка Красника, що не мав на це належних повноважень.
ЧОМУ ПОДАНО БУЛО СКАРГУ
Хабібуллін оскаржив не внутрішнє рішення адвокатів, а державну реєстраційну дію, проведену з грубими порушеннями закону. Це — прямо компетенція Міністерства юстиції, і саме тому скарга Вадима Хабібулліна від 06.09.2022 була задоволена наказом Міністра 12.12.2022.
30.07.2024 суддя Господарського суду міста Києва Бондаренко-Легких Г.П. ухвалила рішення у справі № 910/3536/23 за позовом Національної асоціації адвокатів України до Міністерства юстиції України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 це рішення скасовано повністю, а провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України у зв’язку з відсутністю господарської юрисдикції.
II. Висновки апеляційного суду, які мають дисциплінарне значення
Апеляційний суд чітко та однозначно встановив:
1. Спір має публічно-правовий характер.
2. Відповідачем є суб’єкт владних повноважень — Міністерство юстиції України.
3. Предметом спору є індивідуальний акт органу державної влади, прийнятий при здійсненні владних управлінських функцій.
4. Такий спір належить до юрисдикції адміністративних судів, а не господарських.
5. Господарський суд взагалі не мав повноважень розглядати справу по суті.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу ultra vires, тобто поза межами своєї компетенції.
III. Правова оцінка дій судді через призму статті 106 Закону
1. Порушення правил юрисдикції (п. 1 ч. 1 ст. 106)
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.:
• не застосувала очевидні норми КАС України (ст. 2, 4, 17);
• проігнорувала усталену практику щодо оскарження актів Мін’юсту;
• всупереч закону розглянула справу по суті, хоча була зобов’язана закрити провадження.
Таке порушення не є формальним або технічним, оскільки стосується самих меж судової влади.
2. Істотна недбалість при здійсненні правосуддя (п. 2 ч. 1 ст. 106)
Неправильне визначення юрисдикції у цій справі:
• не потребувало складної правової оцінки;
• було очевидним з огляду на предмет і суб’єкт спору;
• підтверджене апеляційним судом як фундаментальна помилка.
Розгляд справи без юрисдикції є проявом істотної недбалості, оскільки призвів до:
• незаконного судового рішення;
• витрат часу та ресурсів сторін;
• підриву довіри до суду.
3. Порушення принципу верховенства права та права на “суд, встановлений законом” (п. 3 ч. 1 ст. 106)
Внаслідок дій судді було порушено:
• статтю 6 Конвенції про захист прав людини;
• принцип належного суду (tribunal established by law);
• конституційний принцип спеціалізації судів.
Особи були втягнуті у судовий процес, який не мав відбутися в цьому суді взагалі.
IV. Системний характер порушення
Суддя не обмежилася помилкою на стадії відкриття провадження, а:
• розглянула справу по суті;
• дала оцінку акту органу державної влади;
• фактично підмінила адміністративний суд.
Це свідчить не про одиничну описку, а про системне ігнорування правил юрисдикції.
V. Прохання до Вищої ради правосуддя
На підставі викладеного, керуючись ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ПРОШУ:
1. Відкрити дисциплінарне провадження щодо судді Господарського суду м. Києва Бондаренко-Легких Г.П. та надати належну правову оцінку фактам і доводам, викладеним у цій скарзі.
2. Надати правову оцінку її діям у справі № 910/3536/23 на предмет:
• істотної недбалості;
• грубого порушення правил юрисдикції;
• порушення права на суд, встановлений законом.
3. За результатами розгляду — ухвалити рішення відповідно до закону.
Додатки: приєднані в ЄСІТС
Вдячний Вам, Вашим співробітникам!
Божої милості при прийнятті рішень!
Благослови Україну і помилуй Господи!
З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН
Коментарі
Дописати коментар