Скарга ВРП щодо суддів Києва-Таргоній, Борисова, Голуб

 

Скарга ВРП щодо суддів Києва-Таргоній, Борисова, Голуб 

+ХАБІБУЛЛІН 6/9 KHABIBULLIN+

20.06.2026 року № 20.06 ВРП 16398 Таргоній Борисова Голуб 759-16398-25

Кому: ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ (ЄСІКС)

Від: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ (ЄСІКС)

ДИСЦИПЛІНАРНА СКАРГА ЩОДО СУДДІВ 

КОЛЕГІЯ СУДДІВ КИЇВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ 

ТАРГОНІЙ ДАРʼЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

БОРИСОВА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

ГОЛУБ СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА

(Постанова від 27.05.2026 у справі №759/16398/25 (№22-ц/824/5797/2026), Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: ТАРГОНІЙ Дарʼя Олександрівна, БОРИСОВА Олена Василівна, ГОЛУБ Світлана Анатоліївна) 

1. Інформація про скаржника:

1.1. Скаржник*: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ (ЄСІКС)

-(прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи)

1.2. Адреса місця проживання (перебування) фізичної особи: Київ,  

-(поштовий індекс, область, населений пункт, вулиця, номер будинку, квартири)

1.3. Номери засобів зв’язку*: +380672096660 /// 1975istina1975@gmail.com 

-(номер домашнього, робочого або мобільного телефону, електронна адреса)

1.4. Статус скаржника: Право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа: БУДЬ-ЯКА ОСОБА.

-(сторона, третя особа, представник сторони (адвокат), інші учасники судового процесу)

2. Інформація про СУДДІВ*: 

Київський апеляційний суд, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ ТАРГОНІЙ Дарʼя Олександрівна, БОРИСОВА Олена Василівна, ГОЛУБ Світлана Анатоліївна (Постанова від 27.05.2026 у справі №759/16398/25, №22-ц/824/5797/2026)

-(прізвище, ім’я, по батькові та посада судді, щодо якого подається дисциплінарна скарга)

3. Інформація у судовій справі:

-(якщо неналежна поведінка судді мала місце ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ, за наявності інформації зазначити номер справи, сторони у справі, предмет судового розгляду; за наявності судового рішення – його дату та номер)

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ

ПІДСТАВИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ ДО ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ

Право на звернення до Вищої ради правосуддя має будь-яка особа.

+++ ДО ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ +++

СКАРГА ДО ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ
про наявність ознак дисциплінарного проступку

(ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»)

Заявник (скаржник): ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ.

ДИСЦИПЛІНАРНА СКАРГА

щодо наявності у діях колегії суддів Київського апеляційного суду 

ознак дисциплінарного проступку

I. СУТЬ ЗВЕРНЕННЯ

Ця дисциплінарна скарга не є спробою оскарження судового рішення по суті та не ставить перед Вищою радою правосуддя питання про перегляд чи переоцінку висновків суду.

Скаржник усвідомлює, що Вища рада правосуддя не є судом апеляційної чи касаційної інстанції та не уповноважена перевіряти правильність застосування норм матеріального права виключно з підстав незгоди сторони з ухваленим рішенням.

Предметом даної скарги є інше.

На думку скаржника, під час розгляду справи № 759/16398/25 вказаною колегією суддів Київського апеляційного суду були допущені дії та бездіяльність, які мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме:

• неналежне виконання обов’язку щодо надання мотивованої оцінки істотним доводам сторони;
• фактичне ігнорування наведених учасником справи аргументів, які могли вплинути на результат вирішення спору;
• відсутність будь-якої правової оцінки ключових норм законодавства, на які прямо посилався позивач;
• відсутність оцінки актуального правового висновку Верховного Суду, на який прямо зверталась увага суду (від 28.01.2026 у справі №524/2748/24);
• ненаведення мотивів відхилення доводів та доказів сторони - В.Хабібулліна.

Фактично скаржник звертається до Вищої ради правосуддя не через зміст постановленого рішення як такого, а через спосіб здійснення правосуддя та невиконання судом обов’язку надати належну правову оцінку ключовим аргументам сторони.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У провадженні Київського апеляційного суду перебувала справа № 759/16398/25.

Під час апеляційного розгляду скаржником були подані:

• апеляційні заперечення;
• письмові пояснення;
• додаткові письмові пояснення;
• письмова усна промова для приєднання до матеріалів справи;
• посилання на актуальну судову практику Верховного Суду (від 28.01.2026 у справі №524/2748/24);
• посилання на рішення Київського апеляційного суду та суду першої інстанції, що набрали законної сили.

Всі зазначені документи були прийняті судом та перебували у матеріалах справи.

Проте під час ухвалення постанови колегія суддів фактично не надала правової оцінки ключовим аргументам позивача — Вадима Хабібулліна.

III. ІГНОРУВАННЯ КЛЮЧОВОГО ДОВОДУ 

ЩОДО ПОСТАНОВИ ВЕРХОВНОГО СУДУ 

ВІД 28.01.2026 У СПРАВІ № 524/2748/24

Одним із центральних доводів позивача було посилання на релевантну постанову Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 524/2748/24.

Саме ця постанова була наведена як актуальний правовий висновок Верховного Суду щодо ефективного способу захисту прав споживача у спорах, пов’язаних із житлово-комунальними нарахуваннями.

Позивач прямо звертав увагу суду, що Верховний Суд фактично визнав право особи звертатися до суду для захисту свого права без необхідності очікувати роками пред’явлення до неї позову про стягнення заборгованості.

Натомість у постанові Київського апеляційного суду відсутня будь-яка правова оцінка зазначеного ключового доводу.

Суд:

• не проаналізував зазначену постанову Верховного Суду (від 28.01.2026 у справі №524/2748/24);
• не пояснив причин її незастосування;
• не навів мотивів відступу від наведеної правової позиції;
• взагалі не згадав її у мотивувальній частині.

Фактично один із ключових аргументів сторони залишився без будь-якої відповіді суду.

IV. ПОВНЕ ІГНОРУВАННЯ ПУНКТІВ 3 ТА 3-1 

РОЗДІЛУ VI ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ 

ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ»

Окремим самостійним блоком аргументації позивача були положення пунктів 3 та 3-1 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Саме ці норми, на думку позивача, мали визначальне значення для вирішення спору.

У своїх письмових поясненнях позивач неодноразово наголошував на необхідності їх застосування та детально обґрунтовував їх вплив на спірні правовідносини.

Проте в постанові апеляційного суду відсутня будь-яка оцінка зазначених норм.

Суд не пояснив:

• чи підлягають вони застосуванню;
• чому вони не застосовуються;
• яким чином вони співвідносяться зі спірними правовідносинами.

Таким чином, наведений довід був фактично повністю проігнорований.

V. ВІДСУТНІСТЬ ОЦІНКИ СУДОВИХ РІШЕНЬ, 

НА ЯКІ ПОСИЛАВСЯ ПОЗИВАЧ

Позивач надав суду посилання на низку рішень Київського апеляційного суду та суду першої інстанції, які набрали законної сили та стосувалися аналогічних правовідносин між тими самими сторонами.

Зокрема, були наведені рішення у справах:

759/3139/25;

759/18208/25;

759/27411/24;

інші рішення, що набрали законної сили.

Суд не навів мотивів їх відхилення.

Не було надано відповіді:

• чи є встановлені в них обставини преюдиційними;
• чи враховував суд наведені висновки;
• чому вони не впливають на вирішення спору.

Фактично суд обмежився їх ігноруванням.

VI. НЕВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКУ СУДУ 

ЩОДО МОТИВУВАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Європейський суд з прав людини у своїй усталеній практиці неодноразово наголошував, що судове рішення повинно містити відповідь на суттєві та вирішальні доводи сторони.

Суд не зобов’язаний відповідати на кожен аргумент.

Однак він зобов’язаний надати відповідь на ті доводи, які є визначальними для результату справи.

У даному випадку суд фактично не надав відповіді на:

• довід щодо постанови Верховного Суду №524/2748/24 від 28.01.2026;
• довід щодо пунктів 3 та 3-1 Прикінцевих положень Закону № 2189-VIII;
• довід щодо преюдиційних обставин;
• довід щодо існуючої судової практики у спорах між тими самими сторонами.

Така поведінка не може бути пояснена звичайною суддівською дискрецією, оскільки йдеться не про незгоду суду з аргументами сторони, а про відсутність будь-якої їх оцінки.

VII. ОЗНАКИ ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОСТУПКУ

На переконання скаржника, наведені обставини свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме неналежного виконання суддями своїх обов’язків щодо здійснення правосуддя та мотивування судового рішення.

Скаржник не стверджує, що будь-яка судова помилка автоматично тягне дисциплінарну відповідальність.

Проте повне ігнорування ключових доводів сторони, відсутність оцінки актуальної постанови Верховного Суду та відсутність мотивів відхилення наведених аргументів виходять за межі звичайної юридичної помилки та потребують перевірки дисциплінарним органом.

VIII. ПРОШУ

1. Прийняти дану дисциплінарну скаргу до розгляду.
2. Провести перевірку викладених у ній обставин.
3. Надати оцінку діям колегії суддів Київського апеляційного суду під час розгляду справи № 759/16398/25 щодо дотримання вимог статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
4. У разі встановлення підстав — відкрити дисциплінарну справу та притягнути винних суддів до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому законом.

Додатки: Справа № 759/16398/25 е е-Суду

+++ ДОДАТКОВА АРГУМЕНТАЦІЯ +++

ЩОДО ПЕРЕВІРКИ ВРП: ЧИ НАЯВНІ МОТИВИ 

ПРИЙНЯТТЯ АБО ВІДХИЛЕННЯ АРГУМЕНТІВ 

Закон України «Про судоустрій і статус суддів»

Підпункт «б» пункту 1 частини першої ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає дисциплінарну відповідальність судді за незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. Підпункт «а» цього пункту передбачає відповідальність за істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасником процесу його процесуальних прав.

Практика ВРП та Великої Палати Верховного Суду

У рішенні Першої Дисциплінарної палати ВРП від 12.05.2025 № 983/1дп/15-25 щодо судді Томилка В.П. ВРП виходила з того, що відсутність у судовому рішенні дійсних мотивів, якими керувався суддя, може утворювати дисциплінарний проступок. Ця логіка прямо релевантна вказаній справі: наявні висновки, але немає дійсних мотивів, які пояснюють відхилення доводів Вадима Хабібулліна.

В акті ВРП від 22.04.2026 (документ № 58557 на офіційному сайті ВРП) сформульовано підхід, що ненаведення судом мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, може бути кваліфіковано як дисциплінарний проступок. Це особливо важливо для цієї скарги, оскільки йдеться про постанову.

В акті ВРП від 27.05.2025 (документ № 52665) та у практиці Великої Палати Верховного Суду наголошено, що відсутність мотивів на обґрунтування відхилення доводів сторони безпосередньо впливає на якість судового рішення як процесуального документа, можливість його сприйняття як справедливого та такого, що може бути ефективно перевірене.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.09.2021 у провадженні № 11-21сап21 роз’яснила, що підпункт «б» пункту 1 частини першої ст. 106 Закону № 1402-VIII застосовується до судових рішень незалежно від того, чи використовує відповідний процесуальний закон формальні поняття «сторона» та «суть спору». Водночас у практиці Великої Палати також підкреслено, що ВРП не є «четвертою інстанцією» і не перевіряє законність судового рішення по суті; проте ВРП має перевірити, чи наявні мотиви прийняття або відхилення аргументів сторін.

У матеріалах Верховного Суду щодо дисциплінарної відповідальності суддів наведено позицію, за якою ВП ВС погоджувалась із ВРП, коли суддя не навів мотивів неврахування доказів та доводів сторони; водночас наголошувала, що дисциплінарний орган не вирішує питання достовірності доказів, а оцінює саме наявність/відсутність мотивів.

Практика ЄСПЛ та європейські стандарти якості судових рішень

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. У справах «Серявін та інші проти України» та «Проніна проти України» ЄСПЛ сформулював стандарт: суд не зобов’язаний детально відповідати на кожен аргумент, але повинен належно зазначити підстави рішення і відповісти на суттєві, релевантні та здатні вплинути на результат доводи сторони.

Висновок № 11 (2008) Консультативної Ради Європейських суддів щодо якості судових рішень також виходить із того, що мотиви рішення мають давати сторонам змогу зрозуміти логіку суду; не досить процитувати закон і оголосити результат — суддя повинен пов’язати закон із фактами конкретної справи.

Підтвердження правдивості відомостей

Усі зазначені мною відомості та подані матеріали є правдивими. Я обізнаний з тим, що у разі поширення неправдивої інформації мене може бути притягнуто до встановленої законом відповідальності.

Усі зазначені відомості та подані матеріали є правдивими. Заявник обізнаний з тим, що у разі поширення неправдивої інформації може бути притягнутий до відповідальності.

Вдячний Вам, Вашим співробітникам! 

Божої милості при прийнятті рішень! 

Благослови Україну і помилуй Господи! 

З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН

4. Зазначте одну або декілька підстав для дисциплінарної відповідальності судді відповідно до частини першої статті 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»*:

• ⁃Умисне або внаслідок недбалості:
• ⁃НЕЗАКОННА ВІДМОВА В ДОСТУПІ ДО ПРАВОСУДДЯ (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше ІСТОТНЕ ПОРУШЕННЯ НОРМ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ЩОДО ЮРИСДИКЦІЇ або складу суду;
• ⁃НЕ ЗАЗНАЧЕННЯ В СУДОВОМУ РІШЕННІ МОТИВІВ ПРИЙНЯТТЯ АБО ВІДХИЛЕННЯ АРГУМЕНТІВ СТОРІН ЩОДО СУТІ СПОРУ;
• ⁃порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
• ⁃порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
• ⁃незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
• ⁃порушення правил щодо відводу (самовідводу);
• ⁃безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; 
• ⁃ДОПУЩЕННЯ СУДДЕЮ ПОВЕДІНКИ, ЩО ПОРОЧИТЬ ЗВАННЯ СУДДІ АБО ПІДРИВАЄ АВТОРИТЕТ ПРАВОСУДДЯ, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, ДОТРИМАННЯ ІНШИХ НОРМ СУДДІВСЬКОЇ ЕТИКИ ТА СТАНДАРТІВ ПОВЕДІНКИ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ СУСПІЛЬНУ ДОВІРУ ДО СУДУ, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
• ⁃умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або ІНШЕ ГРУБЕ ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ, ЩО ПРИЗВЕЛО ДО ІСТОТНИХ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ;
• ⁃розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці ухвалення судового рішення, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
• ⁃неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
• ⁃неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
• ⁃втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
• ⁃неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
• ⁃зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
• ⁃використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
• ⁃допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
• ⁃ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
• ⁃непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
• ⁃непроходження суддею початкової підготовки, передбаченої статтею 89 цього Закону;
• ⁃визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
• ⁃неподання або несвоєчасне подання суддею декларації родинних зв’язків у порядку, визначеному цим Законом;
• ⁃подання суддею у декларації родинних зв’язків завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
• ⁃неподання або несвоєчасне подання суддею декларації доброчесності в порядку, визначеному цим Законом;
• ⁃декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

Таким чином, вбачаються підстави для дисциплінарної відповідальності судді, а саме:

4. Зазначте одну або декілька підстав для дисциплінарної відповідальності судді (суддів) відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»*

[X] незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками процесу наданих їм процесуальних прав — у тій частині, в якій ухвала слідчої судді фактично не забезпечила реального судового контролю за постановою про закриття кримінального провадження та не містить відповіді на суттєві доводи скарги потерпілої;

[X] незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

[ ] інші підстави з пункту 1 частини першої статті 106 Закону — не є основними в цій скарзі, однак наведені нижче обставини додатково прошу оцінити з точки зору пункту 4 частини першої статті 106 Закону як можливе порушення права на справедливий розгляд унаслідок щонайменше грубої недбалості.

5. Зазначте конкретні відомості про наявність у поведінці, діях чи бездіяльності судді (суддів) ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді (суддів)*: 

-(день, місяць, рік або період часу, коли суддею допущено неналежну поведінку, зазначте факти з цього приводу)

ПОВНІСТЮ ВИКЛАДЕНО В РОЗДІЛІ «3. Інформація у судовій справі»

6. Посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені у дисциплінарній скарзі відомості*: 

-(зокрема, судові рішення судів вищої інстанції, які свідчать про порушення норм права суддею нижчої інстанції, інші документи, що підтверджують зазначені у дисциплінарній скарзі факти)

ПОВНІСТЮ ВИКЛАДЕНО В РОЗДІЛІ «3. Інформація у судовій справі»

З ОГЛЯДУ НА ВИКЛАДЕНЕ,- ПРОШУ:

1) ПРОШУ ПРИТЯГТИ СУДДІВ ДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: 

КОЛЕГІЯ СУДДІВ КИЇВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ 

ТАРГОНІЙ ДАРʼЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

БОРИСОВА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

ГОЛУБ СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА

(Постанова від 27.05.2026 у справі №759/16398/25 (№22-ц/824/5797/2026), Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: ТАРГОНІЙ Дарʼя Олександрівна, БОРИСОВА Олена Василівна, ГОЛУБ Світлана Анатоліївна)

2) ПРОШУ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВНЕСЕННЯ ВСІХ ДОКУМЕНТІВ, МАТЕРІАЛІВ, ПОЯСНЕНЬ СУДДІ ТА ІН. ПОВІДОМЛЕНЬ У ЕЛЕКТРОННУ СИСТЕМУ Е-СУДУ. 

До дисциплінарної скарги додаю додатки, які приєднано в ЄСІКС.

 

УСІ ЗАЗНАЧЕНІ МНОЮ ВІДОМОСТІ ТА ПОДАНІ МАТЕРІАЛИ Є ПРАВДИВИМИ. Я ОБІЗНАНИЙ ІЗ ТИМ, ЩО У РАЗІ ПОШИРЕННЯ НЕПРАВДИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ МЕНЕ МОЖЕ БУТИ ПРИТЯГНУТО ДО ВСТАНОВЛЕНОЇ ЗАКОНОМ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

Відомості, викладені у цій дисциплінарній скарзі, подаються в МІНІМАЛЬНО НЕОБХІДНОМУ обсязі виключно з метою реалізації КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА на звернення до ВРП та ініціювання дисциплінарного провадження. Отже, ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ МАЄ ВИТРЕБУВАТИ З СУДУ ПОВНІ МАТЕРІАЛИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

З повагою і вдячністю і щирим сподіванням на всебічне, повне та належне реагування, справедливий і неупереджений та об’єктивний і законний і обґрунтований та оперативний розгляд, увагу, а також сподіванням, що і далі буде з Божою милістю,    

 

Вдячний Вам, Вашим співробітникам!  

Божої милості при прийнятті рішень!  

Благослови Україну і помилуй Господи!  

З повагою, ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН

«20» червня 2026 року *                                                    

   (підпис скаржника)*

*заповнюється обов’язково

ЗАЯВА

ПРО ОЗНАЙОМЛЕННЯ З МАТЕРІАЛАМИ СПРАВИ, 

поясненнями судді, тощо в електронному вигляді 

(внесення ІПН до додаткових відомостей учасника справи 

та НАДАННЯ ДОСТУПУ ДО ЕЛЕКТРОННОЇ СПРАВИ) 

ПРОШУ ЗАБЕЗПЕЧИТИ РЕАЛІЗАЦІЮ МОГО ПРАВА НА ДОСТУП ДО МАТЕРІАЛІВ 

ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОВАДЖЕННЯ, ВІДПОВІДНО ДО: 

• статей 2, 7, 43, 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»;

• статей 7, 55, 129 Конституції України;

• частини 6 статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

• пунктів 38–40 Положення про ЄСІТС;

• практики Конституційного Суду щодо обов’язку державних органів забезпечувати доступ до інформації, що стосується особи.

ПРОШУ ВИЩУ РАДУ ПРАВОСУДДЯ:

1. Внести мій ІПН до додаткових відомостей учасника провадження у ВРП, щоб забезпечити мою повну ідентифікацію в ЄСІТС та коректне НАДАННЯ ТЕХНІЧНОГО ДОСТУПУ до електронної справи.

2. Забезпечити мені ПОВНИЙ ДОСТУП ДО ЕЛЕКТРОННОЇ СПРАВИ у провадженні ВРП, у тому числі:

• до всіх матеріалів, які вже наявні;

• до всіх документів, ЩО БУДУТЬ НАДХОДИТИ надалі (пояснення судді, супровідні матеріали, довідки, висновки, повідомлення, дані про рух скарги тощо).

Це відповідає вимогам ст. 43, 46 Закону «Про Вищу раду правосуддя» та гарантіям права на інформацію.

3. Зобов’язати відповідальних працівників ВРП належним чином ВНОСИТИ ДО ЕЛЕКТРОННОЇ СПРАВИ ВСІ ДОКУМЕНТИ, що надходять або створюються в межах провадження, а саме:

• ПОЯСНЕННЯ СУДДІ;

• службові довідки;

• процесуальні документи;

• будь-які письмові матеріали, що стосуються перевірки скарги;

• інформацію про рух справи.

Це забезпечує прозорість провадження та гарантує рівність сторін.

4. Забезпечити автоматичне НАДСИЛАННЯ МЕНІ електронних повідомлень ПРО КОЖНЕ НОВЕ НАДХОДЖЕННЯ ДОКУМЕНТА чи зміну статусу матеріалів у ЄСІТС.

Це є частиною реалізації мого ПРАВА НА УЧАСТЬ у дисциплінарному провадженні.

Обґрунтування

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду, органи державної влади ЗОБОВ’ЯЗАНІ забезпечувати відкритість, прозорість і доступ до інформації, яка прямо стосується прав заявника. Дисциплінарне провадження у ВРП безпосередньо стосується моїх прав та поданої мною скарги.

ЄСІТС створена для забезпечення:

• відкритості;

• своєчасного доступу до документів;

• інформування учасників;

• зменшення корупційних ризиків і виключення можливості приховування матеріалів.

Внесення ідентифікаційних даних, НАДАННЯ ДОСТУПУ ДО ЕЛЕКТРОННОЇ СПРАВИ та обов’язок ВРП завантажувати ВСІ ДОКУМЕНТИ є прямим виконанням норм закону.

ПРОШУ:

1. Внести мій ІПН до додаткових відомостей учасника дисциплінарного провадження у ВРП.

2. Надати мені ПОВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ ДОСТУП до електронної справи в ЄСІТС.

3. ЗАБЕЗПЕЧИТИ СВОЄЧАСНЕ ВНЕСЕННЯ ВСІХ ДОКУМЕНТІВ, МАТЕРІАЛІВ, ПОЯСНЕНЬ СУДДІ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ У ЕЛЕКТРОННУ СИСТЕМУ.

4. Забезпечити електронне ІНФОРМУВАННЯ мене про НАДХОДЖЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ МАТЕРІАЛІВ у дисциплінарному провадженні. 

Вдячний Вам, Вашим співробітникам!  

Божої милості при прийнятті рішень!  

Благослови Україну і помилуй Господи!  

З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Вищої ради правосуддя

14 грудня 2023 року № 1313/0/15-23

ВНЕСЕНО ЗМІНИ Рішеннями Вищої ради правосуддя 

від 19 березня 2024 року № 803/0/15-24

25 лютого 2025 року № 327/0/15-25

hcj.gov.ua/page/podaty-dyscyplinarnu-skargu  

Примітки:

1. Прізвище, ім’я, по батькові скаржника і судді (суддів) у пунктах 1 і 2 дисциплінарної скарги потрібно зазначати в називному відмінку друкованими літерами. Інші відомості слід викладати чітким, розбірливим почерком.

2. Дисциплінарна скарга подається до Вищої ради правосуддя у письмовій (паперовій або електронній) формі та повинна містити відомості, передбачені частиною другою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Дисциплінарна скарга може подаватися в електронній формі на офіційну електронну адресу Вищої ради правосуддя або через модуль «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за умови її підписання кваліфікованим електронним підписом (пункт 13.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 21.11.2023
№ 1068/0/15-23).

3. Право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи – через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування – через своїх керівників або представників (абзац перший частини першої статті 107 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

4. Адвокат зобов’язаний перевірити факти, що можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (абзац другий частини першої статті 107 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

5. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя (частина четверта статті 107 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

6. За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом (частина п’ята статті 107 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

7. Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями (частина шоста статті 107 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

8. Дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо:

1) дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів»; 

2) дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді;

3) дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді;

4) дисциплінарна скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи;

5) у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені;

6) дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом (частина перша статті 44 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя»).

9. Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків (частина друга статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

 

+ХАБІБУЛЛІН 6/9 KHABIBULLIN+

Кому: Вища рада правосуддя (ЄСІКС)

Від: Хабібуллін Вадим Монев’ярович (ЄСІКС)

КЛОПОТАННЯ  

про приєднання дисциплінарної скарги щодо судді, обов’язкове врахування та узгоджене використання матеріалів дисциплінарної скарги під час здійснення Вищою радою правосуддя всіх конституційних повноважень щодо судді, включно з можливими процедурами звільнення у відставку

Це клопотання подається з метою забезпечення того, щоб жодне рішення Вищої ради правосуддя не було прийняте без врахування всіх істотних обставин, які характеризують поведінку судді та мають значення для оцінки її відповідності статусу судді, а також при поданні суддею заяви про звільнення у відставку. 

Вступ 

Це клопотання подається не як формальне доповнення до дисциплінарної скарги, а як принципова процесуальна заява, спрямована на забезпечення цілісності та невідворотності конституційного контролю за статусом судді. Його зміст виходить за межі окремої процедури та стосується ключового питання: щоб жодне рішення Вищої ради правосуддя — незалежно від його форми чи стадії — не було ухвалене без повного врахування вже встановлених і заявлених обставин, які характеризують поведінку судді.

Фактично мова йде про недопущення ситуації, коли дисциплінарна оцінка може бути обійдена процесуальною дією — зокрема поданням заяви про звільнення у відставку. 

Заявник не ставить питання обмеження права судді на відставку, однак наполягає на іншому фундаментальному принципі: реалізація цього права не може відбуватись у відриві від уже ініційованого дисциплінарного провадження та без оцінки відповідних матеріалів. 

Інакше виникає ризик, що сама процедура відставки перетвориться на інструмент уникнення правової оцінки.

Саме тому це клопотання спрямоване на забезпечення узгодженості дій Вищої ради правосуддя: щоб дисциплінарні матеріали не існували окремо від рішень щодо статусу судді, а враховувалися у повному обсязі в усіх без винятку процедурах. 

Йдеться про єдиний процес оцінки, в якому факти, доводи та обставини не можуть бути «обнулені» або проігноровані залежно від обраної процесуальної форми.

1. Загальна правова позиція та мета клопотання

Це клопотання подається у зв’язку з тим, що Вища рада правосуддя є єдиним конституційним органом, який одночасно:

- здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів;

- ухвалює рішення про їх звільнення.

У зв’язку з цим заявник ставить перед ВРП не питання обмеження прав судді, а питання:

— узгодженості, повноти та несуперечливості реалізації цих повноважень

Метою цього клопотання є не втручання у дискрецію ВРП, а:

- забезпечення того, щоб усі релевантні матеріали були: 

  - приєднані,

  - враховані,

  - і оцінені у сукупності;

- а також запобігання ситуації, коли:

  - різні рішення ВРП щодо однієї особи

  - приймаються без взаємного врахування.

2. Чітке визначення предмета клопотання

Це клопотання:

не містить вимог про: 

- зупинення відставки;

- обмеження прав судді;

- втручання у процедури.

Натомість воно містить виключно процесуально допустимі вимоги: 

1. про приєднання цього клопотання до матеріалів дисциплінарної скарги;

2. про врахування викладених обставин:

   - при вирішенні питання про відкриття дисциплінарної справи;

   - при її розгляді;

3. про врахування цих самих обставин:

   - під час розгляду будь-яких заяв або подань судді про відставку  

   (як поданих, так і потенційно можливих);

4. про приєднання та врахування пояснень судді, які можуть бути подані у відповідь.

3. Конституційна єдність функцій ВРП

Стаття 131 Конституції України встановлює не просто перелік повноважень, а єдину систему контролю за статусом судді.

З цього випливає:

- дисциплінарна оцінка та звільнення — це не ізольовані явища;

- вони є різними формами реалізації одного конституційного контролю.

Тому ВРП не може:

- розглядати дисциплінарну скаргу “окремо”;

- а питання відставки — “окремо від усього”.

Такий підхід призвів би до:

- внутрішньої суперечливості рішень;

- втрати логічного зв’язку між поведінкою судді та наслідками.

4. Спростування ключового аргументу: «відсутність прямої норми»

Можливе заперечення судді:

> закон не передбачає механізму зупинення або обмеження відставки

є юридично нерелевантним, оскільки:

- заявник не просить зупиняти відставку;

- не просить обмежувати право;

- не просить створювати нову норму.

Заявник просить лише:

— врахувати обставини та матеріали, які вже існують

А це:

- не потребує спеціальної норми;

- є природним обов’язком будь-якого органу публічної влади.

5. Спростування аргументу про «самостійність процедур»

Дійсно, процедури дисциплінарного провадження та звільнення є різними.

Але:

самостійність ≠ ізольованість.

Жодна норма не забороняє:

- використовувати одні й ті самі факти;

- оцінювати поведінку судді комплексно;

- враховувати всі матеріали, які характеризують особу.

Навпаки, неврахування таких матеріалів означало б:

- штучне обмеження інформації;

- формальний підхід;

- і потенційне порушення принципу обґрунтованості рішень.

6. Спростування аргументу: «скарга не доводить порушення»

Це твердження формально вірне, але:

- дисциплінарна скарга не доводить — вона ініціює перевірку;

- вона містить фактичні дані та аргументи;

- вона створює обов’язок реагування.

Отже:

— такі матеріали не можуть бути проігноровані  

— навіть до моменту встановлення вини

7. Особливе значення викладених у скарзі обставин

Як випливає з матеріалів дисциплінарної скарги:

- наявні ознаки:

  - відсутності мотивування;

  - шаблонності судових рішень;

  - ігнорування доводів сторін 

  - інші можливі порушення.

Ці обставини:

- прямо віднесені законом до дисциплінарних проступків;

- мають значення не лише для конкретної справи;

- а характеризують стандарти здійснення правосуддя суддею.

8. Значення пояснень судді

Заявник окремо наголошує:

будь-які пояснення судді:

- не можуть розглядатись як формальна відповідь;

- є доказовим матеріалом;

- відображають правову позицію судді.

Тому вони повинні:

— бути приєднані  

— бути оцінені у сукупності  

— бути враховані також при розгляді питання про відставку

9. Принцип повноти та належного врядування

Вища рада правосуддя як конституційний орган:

зобов’язана:

- враховувати всі релевантні обставини;

- не ігнорувати надані матеріали;

- забезпечувати обґрунтованість своїх рішень.

Ігнорування цього клопотання:

- створить ризик формальності;

- поставить під сумнів повноту розгляду;

- і може вплинути на легітимність рішення.

10. Ризик взаємного нівелювання рішень

Без врахування цього клопотання можливий сценарій:

- дисциплінарна скарга розглядається формально або із затримкою;

- суддя подає заяву про відставку;

- питання вирішуються без взаємного врахування.

У такому випадку:

— дисциплінарна функція ВРП втрачає ефективність  

— формується практика уникнення оцінки поведінки

11. Публічний інтерес

У цій справі йдеться не лише про права заявника.

Йдеться про:

- довіру до суду;

- стандарти мотивування рішень;

- якість судового контролю.

Саме тому:

— повнота та узгодженість розгляду є питанням публічного інтересу.

12. Узагальнюючий висновок

Це клопотання:

- не обмежує прав судді;

- не створює нових норм;

- не втручається у дискрецію ВРП;

але:

— встановлює обов’язок діяти послідовно  

— зобов’язує врахувати всі матеріали  

— формує правову рамку для оцінки рішень

11. Прохальна частина

Враховуючи наведене та з урахуванням дисциплінарної скарги щодо судді,- 

ПРОШУ:

1. Приєднати це клопотання до матеріалів дисциплінарної скарги.

2. Приєднати це клопотання до матеріалів особової справи судді.

3. Врахувати викладені у ньому обставини:

   - при вирішенні питання про відкриття дисциплінарної справи;

   - при її розгляді.

4. У разі подання суддею заяви про звільнення у відставку:

   - приєднати це клопотання та матеріали скарги до відповідних матеріалів;

   - врахувати їх при прийнятті рішення.

5. Приєднати та врахувати будь-які пояснення судді, подані у зв’язку з цією скаргою.

6. Забезпечити, щоб усі рішення ВРП щодо цієї судді:

   - були узгодженими між собою;

   - ґрунтувалися на повному обсязі матеріалів.

Додаток: дисциплінарна скарга щодо судді 

Вдячний Вам, Вашим співробітникам!   

Божої милості при прийнятті рішень!  

Благослови Україну і помилуй Господи!  

З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН