Дюжилова з ДІАМ і 366-2 (недостовірне декларування)

 

 +ФОНД СВЯТОГО ГАВРИЇЛА УРГЕБАДЗЕ+

11.07.2026 року 

№ 11.07 ЄРДР ДЮЖИЛОВА ДІАМ 366-2

 

 

Заявник: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ'ЯРОВИЧ 

(повні реєстраційні дані, код заявника, довідка «Дія» — додані)

У ПОРЯДКУ СТ. 214, 60 КПК - ВИТЯГ ЄРДР НАДІШЛІТЬ НА:

е-пошту: 1975istina1975@gmail.com /// месенджери: 0672096660 

ЗАЯВА ПРО ВЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

• про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 Кримінального кодексу України (Декларування недостовірної інформації) заступником Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України Наталією Дюжилова…

https://drive.google.com/file/d/15QPYQS7nUexj-Kw7qPWPL9hPIzyY7SCB/view?usp=drive_link

Шановний уповноважений на внесення відомостей в ЄРДР!

Вказана Дюжилова Наталія Олександрівна є чинною заступницею Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України (https://diam.gov.ua/kerivnictvo/zastupnyk-holovy-diam), призначеною Кабінетом Міністрів України, що підтверджується офіційною інформацією ДІАМ та відповіддю Голови ДІАМ на запит журналістів та Розпорядженням Кабміну від 26 січня 2022 № 83-р (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-priznachennya-dyuzhilovoyi-n-o-zastupnikom-golovi-derzhavnoyi-inspekciyi-arhitekturi-ta-t260122). 

Ця заява про можливе вчинення кримінального правопорушення подається з метою забезпечення перевірки у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, відомостей, отриманих із відкритих публічних джерел, які можуть свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 Кримінального кодексу України (Декларування недостовірної інформації).

Підставою для подання цієї заяви є оприлюднене журналістське антикорупційне розслідування, у якому наведено конкретні фактичні відомості щодо можливого внесення до декларацій недостовірної інформації посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

«ТОПНАГЛЯДАЧКА ЗА БУДІВЕЛЬНИМ РИНКОМ ВІД ДЕРЖАВИ (НАТАЛІЯ ДЮЖИЛОВА) ЖИВЕ В ДВОПОВЕРХОВИХ АПАРТАМЕНТАХ, ЯКІ НЕ ДЕКЛАРУЄ»

https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-diam-dyuzhylova-apartamenty-deklaratsiya/33797990.html

 

https://web.archive.org/web/20260707173745/https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-diam-dyuzhylova-apartamenty-deklaratsiya/33797990.html

Відео: https://youtu.be/4LezmTgg55Q?si=l0Cw6gSAcZxs2BY6 

Заява подається з метою забезпечення належної кримінально-процесуальної перевірки викладених обставин, надання їм правової оцінки в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, а також забезпечення виконання принципу невідворотності юридичної відповідальності у разі підтвердження відповідних фактів.

Необхідність проведення досудового розслідування обумовлена тим, що викладені у журналістському розслідуванні відомості можуть свідчити про можливе порушення встановленої державою системи фінансового контролю, принципів відкритості та прозорості діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а також можуть створювати ризики підриву довіри суспільства до механізмів запобігання корупції та діяльності органів державної влади.

З огляду на викладене, наведені у цій заяві обставини з відкритої публікації відомого медіа потребують всебічної, повної та неупередженої перевірки засобами кримінального процесу, а за результатами такої перевірки — прийняття законного та обґрунтованого процесуального рішення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу.

Враховуючи, що наведені у журналістському розслідуванні відомості стосуються чинного заступника Голови центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері архітектурно-будівельного контролю, наглядові та дозвільні повноваження, перевірка зазначених обставин має особливе суспільне значення та повинна бути здійснена з дотриманням принципів повноти, всебічності, об’єктивності й неупередженості.

I. Правові підстави подання заяви

Ця заява подається відповідно до статей 3, 8, 19, 40 та 68 Конституції України, статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про запобігання корупції», а також з урахуванням принципу невідворотності кримінальної відповідальності та обов’язку держави забезпечувати ефективне реагування на будь-які відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, дізнавач або прокурор зобов’язані невідкладно, але не пізніше двадцяти чотирьох годин після подання заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якщо із заяви вбачаються обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

На цій стадії кримінального провадження закон не вимагає доведення вини конкретної особи чи подання повного комплексу доказів. Достатньою правовою підставою є наявність відомостей, які об’єктивно можуть свідчити про можливе вчинення кримінального правопорушення та потребують перевірки шляхом проведення досудового розслідування.

Саме досудове розслідування є єдиною передбаченою законом процесуальною формою встановлення того, чи мали місце відповідні фактичні обставини, чи містять вони склад кримінального правопорушення, а також чи є достатні докази для повідомлення особі про підозру або закриття кримінального провадження.

У зв’язку з цим будь-які сумніви щодо достовірності окремих фактів, викладених у заяві, не можуть бути підставою для відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки їх перевірка є безпосереднім завданням органу досудового розслідування.

II. Підстави звернення та джерело отримання інформації

Підставою для подання цієї заяви стало ознайомлення із оприлюдненим журналістським антикорупційним розслідуванням (додається) програми «Схеми» (Радіо Свобода) під назвою «Це заборонено?»: топнаглядачка за будівельним ринком від держави (Наталія Дюжилова) живе в двоповерхових апартаментах, які не декларує», у якому наведено значний масив фактичних даних щодо можливого внесення недостовірних відомостей до щорічних декларацій заступницею Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України Наталією Дюжилова.

Зазначене журналістське розслідування ґрунтується не лише на припущеннях чи оціночних судженнях, а, як випливає зі змісту публікації, на комплексному аналізі відкритих державних реєстрів, відомостей із майнових декларацій, матеріалів із відкритих джерел, безпосередніх спостережень журналістів, фотографій, відеофіксації, інформації із соціальних мереж, а також інших публічно доступних джерел інформації.

Журналісти навели конкретні фактичні дані, які, у разі їх підтвердження в установленому законом порядку, можуть свідчити про можливе невідображення у деклараціях відомостей про фактичне користування нерухомим майном, можливе існування фактичних сімейних відносин із особою, яка не зазначена як член сім’ї суб’єкта декларування, а також про неподання відомостей щодо майна, яке відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» могло підлягати декларуванню.

Враховуючи суспільну значущість наведених обставин, статус посадової особи та предмет журналістського розслідування, викладені відомості не можуть залишатися без належної кримінально-процесуальної перевірки.

III. Обставини, які можуть свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення

Із журналістського розслідування вбачається, що Наталія Дюжилова є чинною заступницею Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України та належить до кола осіб, уповноважених на виконання функцій держави, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У ході журналістського розслідування наведено відомості про те, що, попри задеклароване місце проживання, журналісти протягом тривалого часу фіксували фактичне перебування посадової особи за іншою адресою, звідки вона регулярно виїжджала на роботу, куди поверталася після завершення робочого дня та біля якої користувалася транспортним засобом і паркомісцем.

Також у матеріалі наведено відомості про можливе тривале спільне проживання посадової особи з колишнім працівником органів прокуратури, що, на думку авторів журналістського розслідування, підтверджується сукупністю взаємопов’язаних доказів: тривалими особистими взаєминами, спільними фотографіями різних років, інформацією із соціальних мереж, відомостями про сімейні контакти, використанням однієї адреси, а також іншими обставинами, детально викладеними у журналістському матеріалі.

Особливу увагу заслуговує наведена журналістами інформація про те, що відповідні відомості, за їх твердженням, не відображалися у деклараціях протягом кількох років поспіль, хоча Закон України «Про запобігання корупції» покладає на суб’єкта декларування обов’язок зазначати не лише належне йому майно, а й майно, яким він користується, а також членів своєї сім’ї, у тому числі осіб, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права й обов’язки незалежно від факту державної реєстрації шлюбу.

Якщо наведені журналістами обставини підтвердяться під час досудового розслідування, вони можуть свідчити про внесення до декларацій недостовірних відомостей, що за наявності інших передбачених законом ознак може утворювати склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 Кримінального кодексу України (Декларування недостовірної інформації).

При цьому остаточне встановлення наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, визначення обсягу незадекларованих активів, перевірка вартості права користування нерухомістю, встановлення факту існування або відсутності фактичних сімейних відносин, а також дослідження суб’єктивної сторони можливого кримінального правопорушення належать виключно до компетенції органу досудового розслідування та можуть бути здійснені лише шляхом проведення повного, всебічного та неупередженого кримінального провадження.

IV. Правова оцінка наведених обставин та ознаки ст. 366-2 КК України

Відповідно до статті 366-2 Кримінального кодексу України (Декларування недостовірної інформації) кримінально караним є умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на величину, встановлену кримінальним законом.

Об’єктом зазначеного кримінального правопорушення є встановлений законом порядок здійснення фінансового контролю, відкритості, прозорості та доброчесності осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Інститут електронного декларування є одним із ключових механізмів державної антикорупційної політики, а тому будь-які відомості про можливе умисне приховування активів, майна, права користування майном чи членів сім’ї підлягають ретельній перевірці в порядку кримінального судочинства.

Об’єктивна сторона цього кримінального правопорушення полягає у внесенні до декларації недостовірних відомостей або невідображенні відомостей, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» підлягають обов’язковому декларуванню.

Як убачається із журналістського розслідування, можливе невідображення стосується одночасно декількох істотних складових фінансового контролю, а саме:

• можливого права користування нерухомим майном;
• можливого користування паркомісцем;
• можливого незазначення особи, яка відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» може бути членом сім’ї суб’єкта декларування;
• можливого невідображення майна, що належить такій особі та яке могло підлягати декларуванню.

У разі підтвердження цих відомостей під час досудового розслідування вони можуть свідчити про наявність об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 КК України (Декларування недостовірної інформації).

Суб’єктом зазначеного кримінального правопорушення є спеціальний суб’єкт — особа, яка відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язана подавати декларацію. З огляду на займану посаду заступниці Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України Наталія Дюжилова належить до категорії осіб, на яких поширюються вимоги фінансового контролю.

Щодо суб’єктивної сторони кримінального правопорушення слід зазначити, що питання наявності чи відсутності прямого умислу може бути встановлене виключно під час досудового розслідування. Водночас журналістське розслідування містить відомості про можливе систематичне невідображення відповідної інформації у деклараціях протягом декількох років, що саме по собі потребує кримінально-процесуальної перевірки.

V. Необхідність проведення повного та неупередженого досудового розслідування

Встановлення обставин, викладених у журналістському розслідуванні, потребує використання процесуальних повноважень, якими наділені виключно органи досудового розслідування та прокурор.

Лише під час кримінального провадження можливо:

• витребувати оригінали декларацій та всі матеріали їх перевірки;
• одержати інформацію з державних реєстрів;
• перевірити правові підстави користування нерухомим майном;
• встановити ринкову вартість права користування відповідними об’єктами нерухомості;
• допитати осіб, які можуть бути обізнаними із фактичними обставинами;
• витребувати документи щодо місця проживання;
• перевірити наявність або відсутність фактичних сімейних відносин у розумінні Закону України «Про запобігання корупції»;
• встановити обсяг майна, яке підлягало декларуванню;
• визначити розмір можливих розбіжностей між достовірними та задекларованими відомостями;
• призначити необхідні експертизи та провести інші процесуальні дії.

Жодна із зазначених процесуальних дій не може бути повноцінно проведена поза межами кримінального провадження.

Саме тому законодавець поклав на орган досудового розслідування безумовний обов’язок невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, яка містить відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення.

Невнесення таких відомостей фактично позбавляє державу можливості виконати покладений на неї обов’язок щодо ефективного розслідування можливих корупційних кримінальних правопорушень та суперечить вимогам статті 214 КПК України.

VI. Обґрунтування достатності журналістського розслідування як джерела 

Підставою для початку досудового розслідування відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України є не доведеність вини особи, а наявність відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

У даному випадку такі відомості викладені у журналістському антикорупційному розслідуванні, яке містить не лише припущення чи суб’єктивні оцінки, а значний обсяг фактичної інформації, отриманої з відкритих джерел, державних реєстрів, майнових декларацій, результатів безпосереднього журналістського спостереження, фото- та відеофіксації, а також інших джерел, що можуть бути перевірені процесуальними засобами.

Важливо наголосити, що журналістське розслідування не є доказом винуватості особи у кримінальному процесі. Водночас воно є джерелом суспільно значущої інформації, яка може містити достатні фактичні дані для початку кримінального провадження та проведення перевірки в установленому законом порядку.

З огляду на викладене, відсутні будь-які правові підстави залишати наведені у журналістському розслідуванні обставини без належної кримінально-процесуальної реакції.

Більше того, враховуючи статус особи, щодо якої наведено відповідні відомості, предмет можливого кримінального правопорушення та суспільний інтерес до забезпечення доброчесності державної служби, проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування відповідає принципам верховенства права, законності, рівності всіх перед законом та невідворотності юридичної відповідальності.

Саме під час досудового розслідування повинні бути перевірені всі викладені у цій заяві, заснованій на вказаній публікації відомого медіа обставини, надана їм належна правова оцінка, а також прийняте законне й обґрунтоване процесуальне рішення за результатами проведеної перевірки з урахуванням статті 62 Конституції України.

VII. Щодо визначення підслідності кримінального провадження

На момент подання цієї заяви заявник не має процесуальних повноважень та фактичної можливості остаточно визначити орган досудового розслідування, до підслідності якого належить зазначене кримінальне провадження.

Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України визначення належної підслідності кримінального провадження здійснюється уповноваженими органами державної влади після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та правової оцінки викладених у заяві обставин.

Саме тому ця заява подається з метою — забезпечити своєчасне, повне та ефективне реагування держави на отримані відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення.

У разі якщо після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань буде встановлено, що кримінальне провадження підлягає розслідуванню іншим органом досудового розслідування, прошу невідкладно забезпечити передачу кримінального провадження за належною підслідністю відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України без втрати часу та без порушення вимог статті 214 КПК.

Вважаю принципово важливим наголосити, що питання підслідності жодним чином не впливає на обов’язок держави невідкладно зареєструвати повідомлення про кримінальне правопорушення та забезпечити початок досудового розслідування.

VIII. Заключні міркування

Зазначена у цій заяві інформація не містить категоричних тверджень про винуватість будь-якої особи у вчиненні кримінального правопорушення, з урахуванням статті 62 Конституції.

Метою подання заяви є виключно реалізація права та громадянського обов’язку повідомити компетентні правоохоронні органи про отримані з відкритих публічних джерел відомості, які можуть свідчити про можливе вчинення кримінального правопорушення та потребують перевірки виключно у порядку, передбаченому КПК України.

Вважаю, що наведені у журналістському антикорупційному розслідуванні відомості є достатніми для початку досудового розслідування, оскільки містять конкретний опис подій, зазначення особи, щодо якої виникли відповідні питання, посилання на відкриті джерела інформації, результати журналістського аналізу, фактичного спостереження, аналізу декларацій, державних реєстрів та інших матеріалів, які можуть бути перевірені процесуальними засобами.

Саме тому внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідатиме вимогам статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, принципу верховенства права, забезпеченню невідворотності відповідальності у разі встановлення складу кримінального правопорушення, а також сприятиме зміцненню довіри суспільства до механізмів державного фінансового контролю та антикорупційної політики України.

IX. Щодо легітимності подання заяв в електронній формі

Легітимність подання заяв електронною поштою підтверджується п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, яким визначено, що офіційна електронна адреса органу державної влади є належним засобом подання документів, а відповідний орган зобов’язаний їх приймати та реєструвати. Подання заяв електронною поштою підтверджена і Судом справедливості Європейського Союзу та Верховним Судом в Огляді практики Суду справедливості Європейського Союзу (CJEU) у висновках за лютий 2024 (стор. 51–54, http://surl.li/mkelaq), у яких Суд справедливості Європейського Союзу підтвердив легітимність подання заяв електронною поштою та її обов’язковий розгляд державними, правоохоронними та іншими органами. Після надходження електронного листа на офіційну електронну адресу державного чи правоохоронного органу відповідальність за його отримання, обробку та реєстрацію несе виключно цей орган. Тому посилання на «неотримання» звернення не можуть покладати негативні наслідки на заявника та підлягають критичній оцінці з огляду на принцип верховенства права. Належним доказом подання є відомості електронного поштового сервісу про дату, час відправлення та адресу одержувача і приєднані додатки.

X. ПРОШУ

На підставі статей 2, 9, 22, 55 Конституції України, статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про запобігання корупції», статті 366-2 Кримінального кодексу України (Декларування недостовірної інформації), керуючись принципами верховенства права, законності, рівності всіх перед законом та невідворотності юридичної відповідальності та з урахуванням статті 62 Конституції України, а також з урахуванням доданої «ПАМ’ЯТКИ ЩОДО ІМПЕРАТИВНИХ ВИМОГ СТ. 214 КПК УКРАЇНИ» (https://drive.google.com/file/d/19GRy-ONi_qd5mcFoFk-6PjTIz_HZhJwd/view?usp=drive_link), - 

ПРОШУ:

1. Відповідно до вимог статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 Кримінального кодексу України (Декларування недостовірної інформації) при цьому прошу: не порушувати імперативну норму ч. 1 ст. 214 КПК, не перенаправляти заяву та не відповідати не передбаченими кримінальним процесуальним кодексом «листами» та надіслати заявнику витяг з ЄРДР згідно ст. 60 КПК на е-пошту: 1975istina1975@gmail.com 
2. Розпочати повне, всебічне, неупереджене та ефективне досудове розслідування із забезпеченням виконання всіх необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
3. Під час досудового розслідування перевірити всі обставини, а також усі факти, викладені у журналістському антикорупційному розслідуванні.
4. Витребувати та дослідити всі декларації особи за відповідні звітні періоди, провести їх повну правову оцінку та перевірити відповідність внесених до них відомостей фактичним обставинам.
5. Перевірити фактичне місце проживання, підстави користування нерухомим майном, правовий режим такого користування, наявність або відсутність фактичних сімейних відносин у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», а також усі інші обставини, що мають значення для правильного вирішення питання про наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення.
6. У разі необхідності витребувати від Національного агентства з питань запобігання корупції матеріали повної перевірки декларацій (якщо така проводилася), а також інші документи, що мають доказове значення.
7. У разі встановлення під час досудового розслідування ознак інших кримінальних правопорушень надати їм належну правову кваліфікацію відповідно до вимог Кримінального кодексу України.
8. Якщо після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань буде встановлено, що кримінальне провадження належить до підслідності іншого органу досудового розслідування, невідкладно забезпечити передачу кримінального провадження за належною підслідністю у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
9. Повідомити мене у встановленому законом порядку про реєстрацію кримінального провадження та надіслати витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань або інше процесуальне рішення, прийняте відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства на офіційну е-пошту в ЄСІКС: 1975istina1975@gmail.com 
10. Прийняти до уваги, що заявник, з урахуванням викладеного та закону «ДАЄ ЗГОДУ НА ОБРОБКУ І ВИКОРИСТАННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ», а також повідомлений під розпис про відповідальність за ст. 383 КК України «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину» та за ст. 384 КК України «Завідомо неправдиве показання» та заявляє, що «більше ніж викладено та додано до заяви разом з додатками з ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ - ЗАЯВНИКУ ДОДАТИ НЕ МАЄ ЧОГО, АНІ УСНО, АНІ ПИСЬМОВО».
11. Кабінет Міністрів України, у зв’язку з оприлюдненням журналістського антикорупційного розслідування, яке містить відомості про можливе вчинення заступницею Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України Наталією Дюжилова кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 Кримінального кодексу України (Декларування недостовірної інформації), а також з огляду на високий суспільний інтерес до забезпечення доброчесності посадових осіб центральних органів виконавчої влади — прошу:

• Розглянути питання про призначення службового розслідування щодо дотримання Наталією Дюжилова вимог Закону України «Про запобігання корупції» та законодавства про державну службу.
• На час проведення службового розслідування та до завершення перевірки компетентними правоохоронними органами розглянути питання щодо тимчасового відсторонення Наталії Дюжилової від виконання посадових обов’язків заступниці Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України  у порядку та у межах повноважень Кабінету Міністрів України, якщо такий захід буде відповідати вимогам законодавства.
• У разі надходження від правоохоронних органів інформації про початок досудового розслідування або інших обставин, що потребують реагування власника повноважень щодо призначення на посаду, вжити передбачених законодавством заходів для забезпечення об’єктивності перевірки, недопущення можливого впливу на її проведення та збереження довіри суспільства до діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України.
• Повідомити мене у встановлений законом строк про результати розгляду пункту 11 прохальної частини цієї заяви та прийняті за її результатами рішення на е-пошту.

 

Додатки: обʼєднано в один файл з заявою

Вдячний Вам, Вашим співробітникам! 

Божої милості при прийнятті рішень! 

Благослови Україну і помилуй Господи! 

Голова Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе

Вадим ХАБІБУЛЛІН