Заява про злочин щодо голови Госпсуду Києва В.Босий

 

 

Заява про злочин щодо голови Госпсуду Києва В.Босий

+ХАБІБУЛЛІН 6/9 KHABIBULLIN+

17.08.2026 року

№ 17.08 БОСИЙ ЄРДР / 1974-2008-чрн

Копія (до відома, прийняття до уваги та приєднання до особової справи):

Антикорупційні журналісти Bihus.Info (R40-05808) - post@bihus.info 

Вища рада правосуддя assistant@hcj.gov.ua  

Вища кваліфікаційна комісія суддів України inbox@vkksu.gov.ua  

Рада суддів України davidenko@court.gov.ua  

Державна судова адміністрація України inbox@court.gov.ua       

Тимчасова слідча комісія ВРУ з корупції tsk.anticor@rada.gov.ua 

Заявник: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ'ЯРОВИЧ 

(реєстраційні дані, код заявника, довідка «Дія» — додані)

У ПОРЯДКУ СТ. 214, 60 КПК - ВИТЯГ ЄРДР НАДІШЛІТЬ НА:

е-пошту: 1975istina1975@gmail.com /// месенджери: 0672096660 

ЗАЯВА ПРО ВЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ 

про можливе вчинення кримінального правопорушення за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ст. 366-2, ст. 209, ст. 212 Кримінального кодексу України щодо ГОЛОВИ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ МІСТА КИЄВА ВАДИМА БОСИЙ за ознаками незаконного збагачення, декларування недостовірної інформації та можливої легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, а також можливого ухилення від сплати податків, тобто щодо можливого набуття активів на орієнтовну загальну суму майже 20 мільйонів гривень що може не відповідати законним доходам, їх оформлення на близьких осіб та можливого приховування фактичного володіння і користування майном, у тому числі нерухомістю орієнтовною вартістю за оцінкою, наведеною в журналістському розслідуванні, орієнтовна ринкова вартість може становити 350 000 дол США (орієнтовно 16,6 млн грн за курсом НБУ), квартирами, паркомісцями та автомобілем Toyota Land Cruiser Prado орієнтовною вартістю до 70 000 дол США (орієнтовно 3,3 млн грн за курсом НБУ)…  

https://drive.google.com/file/d/1KpcOQncYnfbHhHdakcvxj9EeTSdXWcpR/view?usp=drive_link

Шановний уповноважений на внесення відомостей в ЄРДР!

Підстави звернення та джерело отримання інформації

Заявник, як громадянин та правозахисник і голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе», подає цю заяву на захист економічних інтересів держави, в інтересах правопорядку, суспільства та держави, а також у зв’язку з тим, що стали відомі обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ст. 214 КПК України, уповноважена особа зобов’язана невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

Підставою для подання заяви є оприлюднене журналістське антикорупційне розслідування, у якому наведено конкретні фактичні відомості, тобто існують обґрунтовані підстави перевірити, чи не є формальне оформлення активів голови Господарського суду міста Києва Вадима Босий на близьких осіб способом приховування фактичного набуття та володіння активами суддею на орієнтовну загальну суму майже 20 мільйонів гривень. 

Заявником з відкритих публічних джерел отримано інформацію, яка може свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із можливим незаконним набуттям активів, їх не декларуванням та можливим походженням і подальшим використанням коштів та іншого майна — головою Господарського суду міста Києва Вадимом Босий.

Зокрема, 13 серпня 2026 року одним з найвідоміших та найповажніших антикорупційних медіа «Bihus.Info» оприлюднено журналістське розслідування «У родини голови Госпсуду Києва знайшовся будинок під Києвом, квартири на Печерську і новенький Prado»: 

«У родини голови Госпсуду Києва знайшовся будинок під Києвом, квартири на Печерську і новенький Prado» /// Леся Іванова, 13 серпня 2026, Журналістські розслідування, що викривають корупцію-незалежна команда антикорупційників… 

Публікація (додається) — https://bihus.info/u-rodyny-golovy-gospsudu-kyyeva-znajshovsya-budynok-pid-kyyevom-kvartyry-na-pechersku-i-novenkyj-prado/ 

webarchive (додається) — https://archive.ph/X7UAM 

Відео — https://youtu.be/s-phkk1v1VA?si=CAipvaCjlc5JwgzO 

У зазначеній публікації наведено відомості щодо майнового стану голови Господарського суду міста Києва Вадима Босий та близьких йому осіб: 

До уваги Декларація — БОСИЙ ВАДИМ ПЕТРОВИЧ 

СУДДЯ, ГОЛОВА ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ МІСТА КИЄВА 

https://public.nazk.gov.ua/documents/57cc389d-684c-4f1d-8b50-500a00ee49ef 

Зокрема, за інформацією журналістського розслідування, Вадим Босий фактично проживає у приватному будинку в селі Лісники Київської області, який оформлений на його дочку.

За оцінкою журналістів, ринкова вартість зазначеного будинку може становити близько 350 000 доларів США без вартості ремонту (орієнтовно 16,6 млн грн за курсом НБУ).

При цьому, як зазначено у публікації, земельна ділянка під будинком була офіційно придбана дочкою у 2024 році, а будинок зареєстрований у 2026 році, хоча, відповідно до наведених журналістами супутникових матеріалів, будинок фактично існував ще на момент придбання земельної ділянки.

Окремо у розслідуванні зазначено, що на дочку судді також оформлена квартира на Печерську площею понад 100 кв. м, яка, за повідомленням журналістів, була подарована її бабусею — матір’ю голови Господарського суду міста Києва Вадима Босий.

Також повідомляється про іншу квартиру у житловому комплексі Jack House у Києві, яка оформлена на дружину голови Господарського суду міста Києва Вадима Босий.

За даними публікації, інвестування у зазначену квартиру здійснювалося ще у 2017 році, при цьому журналісти не встановили на той момент у дружини судді Вадима Босий офіційних доходів, співмірних із вартістю відповідного активу.

У розслідуванні також зазначено, що у 2018 році квартира була отримана від забудовника, а у 2019 році оформлена на дружину. Крім того, згадуються паркомісця, які раніше були придбані на ім’я її матері, а згодом оформлені на дружину судді.

Окрему увагу привертає інформація щодо автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 2025 року випуску, який, за даними журналістів, придбаний у 2025 році та оформлений на матір судді, яка є пенсіонеркою. Орієнтовна вартість автомобіля, за наведеною у публікації оцінкою, може становити до 70 000 доларів США (орієнтовно 3,3 мільйона грн за курсом НБУ).

При цьому журналісти зазначають, що протягом останніх десяти років суддя Вадим Босий на постійній основі користувався автомобілями, оформленими на його батьків.

Особливої уваги потребує наведене у публікації твердження про те, що зазначені активи не відображені у деклараціях судді Вадим Босий, а також інформація про невідповідність вартості окремих активів офіційним доходам та заощадженням відповідних членів сім’ї.

Зазначені відомості потребують не журналістської, а належної процесуальної перевірки із використанням можливостей досудового розслідування згідно КПК України.

Вважаю, що сукупність наведених у відкритих джерелах обставин дає достатні підстави для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та перевірки наявності в діях відповідних осіб ознак кримінальних правопорушень.

Можливі ознаки незаконного збагачення — ст. 368-5 КК

Наведені обставини потребують перевірки на предмет відповідності вартості набутого майна законним доходам особи, яка є суб’єктом декларування та спеціальним суб’єктом кримінальної відповідальності.

З огляду на повідомлену журналістами вартість лише окремих активів — приватного будинку, квартир, паркомісць та автомобіля — існують обґрунтовані підстави перевірити, чи не було здійснено набуття активів, вартість яких не відповідає законним доходам відповідної особи та перевищує встановлений законом поріг.

У зв’язку з цим у наведених обставинах вбачаються можливі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України — незаконне збагачення.

При цьому особливої перевірки потребує питання, чи не здійснювалося формальне оформлення майна на близьких осіб з метою приховування фактичного набувача, власника або користувача відповідних активів.

Можливі ознаки недостовірного декларування — ст. 366-2 КК 

У разі підтвердження інформації про фактичне набуття, володіння, користування або інший зв’язок голови Господарського суду міста Києва Вадима Босий із зазначеними активами, а також встановлення обов’язку їх декларування, підлягає перевірці питання щодо відповідності відомостей, зазначених у деклараціях, фактичним майновим обставинам.

Зокрема, необхідно перевірити відомості щодо:

• приватного будинку в с. Лісники;
• земельної ділянки під ним;
• квартири на Печерську площею понад 100 кв. м;
• квартири у ЖК Jack House;
• паркомісць;
• автомобіля Toyota Land Cruiser Prado;
• інших транспортних засобів, якими фактично користувався суддя;
• джерел фінансування набуття зазначених активів;
• фактичних витрат та джерел походження коштів.

У зв’язку з цим наявні підстави для перевірки можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України — декларування недостовірної інформації.

Можливі ознаки легалізації (відмивання) майна — ст. 209 КК 

Окремо потребують перевірки обставини можливого набуття та подальшого оформлення майна на близьких осіб, у тому числі членів сім’ї та батьків, за відсутності очевидного співвідношення між офіційними доходами таких осіб та вартістю відповідних активів.

У разі встановлення, що відповідне майно або кошти були одержані внаслідок кримінального правопорушення, а надалі щодо них здійснювалися фінансові операції чи інші дії, спрямовані на приховування або маскування їх незаконного походження, підлягає перевірці наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

При цьому перевірити необхідно не лише формальних власників майна, а й фактичних набувачів, джерела фінансування, рух коштів, взаєморозрахунки між членами сім’ї та іншими особами, які могли брати участь у придбанні або оформленні відповідних активів.

Необхідність проведення досудового розслідування

Викладені у цій заяві обставини не ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, а випливають із конкретного журналістського розслідування, оприлюдненого у відкритому доступі найвідомішім та найповажнішім антикорупційним медіа Bihus.Info.

При цьому заявник не стверджує про доведеність вини будь-якої особи.

Наведені обставини, на переконання заявника, містять достатні відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а тому відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та перевірці в межах досудового розслідування згідно КПК України.

Необхідність проведення досудового розслідування обумовлена тим, що викладені у журналістському розслідуванні відомості можуть свідчити про можливе порушення встановленої державою системи фінансового контролю, принципів відкритості та прозорості діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а також можуть створювати ризики підриву довіри суспільства до механізмів запобігання корупції та діяльності органів державної влади. 

Враховуючи, що наведені у журналістському розслідуванні відомості стосуються чинного голови Господарського суду міста Києва Вадима Босий — перевірка зазначених обставин має особливе суспільне значення та повинна бути здійснена з дотриманням принципів повноти, всебічності, об’єктивності й неупередженості.

З огляду на викладене, наведені у цій заяві обставини з відкритої публікації відомого медіа потребують всебічної, повної та неупередженої перевірки засобами кримінального процесу, а за результатами такої перевірки — прийняття законного та обґрунтованого процесуального рішення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу.

Тобто заява подається з метою забезпечення належної кримінально-процесуальної перевірки викладених обставин, надання їм правової оцінки в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, а також забезпечення виконання принципу невідворотності юридичної відповідальності у разі підтвердження відповідних фактів.

Правові підстави подання заяви

Ця заява подається відповідно до статей 3, 8, 19, 40 та 68 Конституції України, статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про запобігання корупції», а також з урахуванням принципу невідворотності кримінальної відповідальності та обов’язку держави забезпечувати ефективне реагування на будь-які відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, дізнавач або прокурор зобов’язані невідкладно, але не пізніше двадцяти чотирьох годин після подання заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якщо із заяви вбачаються обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

На цій стадії кримінального провадження закон не вимагає доведення вини конкретної особи чи подання повного комплексу доказів. Достатньою правовою підставою є наявність відомостей, які об’єктивно можуть свідчити про можливе вчинення кримінального правопорушення та потребують перевірки шляхом проведення досудового розслідування.

Саме досудове розслідування є єдиною передбаченою законом процесуальною формою встановлення того, чи мали місце відповідні фактичні обставини, чи містять вони склад кримінального правопорушення, а також чи є достатні докази для повідомлення особі про підозру або закриття кримінального провадження.

У зв’язку з цим будь-які сумніви щодо достовірності окремих фактів, викладених у заяві, не можуть бути підставою для відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки їх перевірка — є безпосереднім завданням органу досудового розслідування у порядку, передбаченому КПК України.

Корупція під час війни — це удар у спину державі

Україна вже який рік веде боротьбу за своє існування, незалежність і право на майбутнє. На фронті українські військовослужбовці щодня ризикують життям, захищаючи державу, а мільйони громадян підтримують армію коштами, працею та власними ресурсами.

У цих умовах кожна гривня державного бюджету, кожна гривня платника податків і кожен ресурс держави мають працювати на оборону, безпеку, відновлення країни та захист людини.

Саме тому корупція під час війни набуває особливої суспільної небезпеки і є мародерством.

Коли державні кошти, службове становище або владні повноваження використовуються не в інтересах держави та суспільства, а для незаконного збагачення окремих осіб, це завдає шкоди не лише бюджету чи конкретній установі. Це підриває довіру до держави, деморалізує суспільство та фактично послаблює внутрішній тил, який сьогодні є невід’ємною частиною національної оборони.

Україна має не лише зовнішній фронт, де її захищають Збройні Сили України.

Вона має і внутрішній фронт — боротьбу за те, щоб державні інституції залишалися чесними, прозорими та підзвітними суспільству.

На цьому внутрішньому фронті особливу роль відіграють журналісти-розслідувачі та незалежні антикорупційні медіа і правозахисники, які виявляють факти, що без доступу до державних механізмів контролю часто залишалися б непоміченими.

Саме завдяки такій роботі суспільство отримує можливість поставити перед правоохоронними органами конкретні питання: звідки походять кошти, за які набувається дороге майно; хто є його фактичним власником; хто здійснює платежі; чи відповідає майновий стан посадовця його законним доходам; чи належним чином декларуються активи; чи не використовується оформлення майна на близьких осіб для приховування його фактичного набувача або користувача.

Особливої ваги ці питання набувають тоді, коли вони стосуються осіб, які займають найвищі посади у державній системі та мають здійснювати правосуддя або забезпечувати функціонування державних інституцій.

Суспільство не може вимагати від громадян жертовності заради держави й водночас залишатися байдужим до інформації про можливе незаконне збагачення представників державної влади.

Водночас ця заява не є твердженням про доведеність вини будь-якої особи. 

Остаточну правову оцінку викладеним обставинам мають надати компетентні органи в установленому законом порядку.

Саме тому інформація, оприлюднена у відкритих джерелах, не повинна залишатися лише предметом журналістського розслідування чи суспільного обговорення.

Якщо наведені факти містять достатні відомості, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, вони повинні отримати належну процесуальну оцінку, бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а всі обставини — перевірені в межах повноцінного досудового розслідування згідно вимог КПК України.

Під час війни боротьба з корупцією / мародерством — це не другорядне завдання держави. 

Це складова боротьби за саму державу.

І саме тому кожен обґрунтований сигнал про можливе незаконне збагачення, приховування активів чи використання службового становища повинен бути не проігнорований, а перевірений законом.

Українське суспільство має право знати правду.

А держава має обов’язок цю правду встановити.

Заключні міркування

Зазначена у цій заяві інформація не містить категоричних тверджень про винуватість будь-якої особи у вчиненні кримінального правопорушення, з урахуванням статті 62 Конституції.

Метою подання заяви є виключно реалізація права та громадянського обов’язку повідомити компетентні правоохоронні органи про отримані з відкритих публічних джерел відомості, які можуть свідчити про можливе вчинення кримінального правопорушення та потребують перевірки виключно у порядку, передбаченому КПК України.

Наведені у журналістському антикорупційному розслідуванні відомості є достатніми для початку досудового розслідування, оскільки містять конкретний опис подій, зазначення особи, щодо якої виникли відповідні питання, посилання на відкриті джерела інформації, результати журналістського аналізу, фактичного спостереження, аналізу декларацій, державних реєстрів та інших матеріалів, які можуть бути перевірені процесуальними засобами, у порядку, передбаченому КПК України. 

Саме тому внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідатиме вимогам статті 214 КПК України, принципу верховенства права, забезпеченню невідворотності відповідальності у разі встановлення складу кримінального правопорушення, а також сприятиме зміцненню довіри суспільства до механізмів державного фінансового контролю та антикорупційної політики України.

Легітимність подання заяв в електронній формі

Легітимність подання заяв електронною поштою підтверджується п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, яким визначено, що офіційна електронна адреса органу державної влади є належним засобом подання документів, а відповідний орган зобов’язаний їх приймати та реєструвати. Подання заяв електронною поштою підтверджена і Судом справедливості Європейського Союзу та Верховним Судом в Огляді практики Суду справедливості Європейського Союзу (CJEU) у висновках за лютий 2024 (стор. 51–54, http://surl.li/mkelaq), у яких Суд справедливості Європейського Союзу підтвердив легітимність подання заяв електронною поштою та її обов’язковий розгляд державними, правоохоронними та іншими органами. Після надходження електронного листа на офіційну електронну адресу державного чи правоохоронного органу відповідальність за його отримання, обробку та реєстрацію несе виключно цей державний чи правоохоронний орган. Тому посилання на так зване «неотримання» звернення чи «відсутність доказів про отримання» не можуть покладати негативні наслідки на заявника та підлягають критичній оцінці з огляду на принцип верховенства права. Належним доказом подання є відомості-витяг електронного поштового сервісу про дату, час відправлення, адресу і приєднані додатки.

Таким чином, на підставі статей 2, 9, 22, 55 Конституції України, статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про запобігання корупції», вказаних статей Кримінального кодексу України, керуючись принципами верховенства права, законності, рівності всіх перед законом та невідворотності юридичної відповідальності та з урахуванням статті 62 Конституції України, а також з урахуванням доданої «ПАМ’ЯТКИ ЩОДО ІМПЕРАТИВНИХ ВИМОГ СТ. 214 КПК УКРАЇНИ» (https://drive.google.com/file/d/19GRy-ONi_qd5mcFoFk-6PjTIz_HZhJwd/view?usp=drive_link), -

ПРОШУ:

1. Відповідно до вимог статті 214 КПК України, ВНЕСТИ ВІДОМОСТІ до Єдиного реєстру досудових розслідувань про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого вказаними статтями КК України та при цьому прошу не порушувати імперативну норму ч. 1 ст. 214 КПК, не перенаправляти заяву та не відповідати не передбаченими кримінальним процесуальним кодексом «листами» та надіслати заявнику витяг з ЄРДР згідно ст. 60 КПК на офіційну в ЄСІКС е-пошту: 1975istina1975@gmail.com

2. Перевірити в ході досудового розслідування фактичних власників та користувачів зазначених у заяві активів, джерела їх придбання та фінансування, відповідність вартості активів законним доходам відповідних осіб, а також відповідність відомостей, внесених до декларацій, фактичним майновим обставинам.

3. Перевірити обставини придбання та оформлення:

• земельної ділянки та будинку в с. Лісники;
• квартири на Печерську площею понад 100 кв. м;
• квартири у ЖК Jack House;
• паркомісць;
• Toyota Land Cruiser Prado 2025 року;
• інших транспортних засобів, якими фактично користувався Вадим Босий та які були оформлені на його батьків або інших близьких осіб.

4. Перевірити джерела походження коштів, за рахунок яких були придбані зазначені активи, у тому числі шляхом отримання відповідної інформації від державних реєстрів, банківських установ, органів державної податкової служби, нотаріусів, забудовників, продавців майна та інших осіб і установ, які володіють відповідною інформацією.

5. Перевірити відповідність майнового стану та способу життя голови Господарського суду міста Києва Вадима Босий та членів його сім’ї їхнім законним доходам за всі періоди.

6. Надати належну правову оцінку можливому використанню близьких осіб як формальних власників активів при фактичному володінні, користуванні або фінансуванні таких активів іншою особою.

7. Перевірити наявність інших, не зазначених у цій заяві, активів, доходів, транспортних засобів, нерухомого майна та фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з викладеними обставинами.

8. Долучити до матеріалів кримінального провадження копію журналістського розслідування найвідомішої та найповажнішої команди антикорупційних журналістів Bihus.Info від 13 серпня 2026 року «У родини голови Госпсуду Києва знайшовся будинок під Києвом, квартири на Печерську і новенький Prado» та використати наведені в ньому матеріали як джерело відомостей, що підлягають перевірці в порядку, передбаченому КПК України.

9. Прийняти до уваги, що заявник, з урахуванням викладеного та згідно законодавства «ДАЄ ЗГОДУ НА ОБРОБКУ І ВИКОРИСТАННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ», а також повідомлений під розпис про відповідальність за ст. 383 КК «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину» та за ст. 384 КК «Завідомо неправдиве показання» та заявляє, що «БІЛЬШЕ НІЖ ВИКЛАДЕНО ТА ДОДАНО ДО ЗАЯВИ РАЗОМ З ДОДАТКАМИ - ЗАЯВНИКУ ДОДАТИ НЕ МАЄ ЧОГО, АНІ УСНО, АНІ ПИСЬМОВО».  

Додатки: обʼєднано в один файл з заявою / скачати файли https://surl.li/fqoprf 

1. Копія / роздруківка журналістського розслідування найвідомішої та найповажнішої команди антикорупційних журналістів Bihus.Info «У родини голови Госпсуду Києва знайшовся будинок під Києвом, квартири на Печерську і новенький Prado» від 13.08.2026 та інші матеріали на підтвердження викладених у заяві обставин. 

Вдячний Вам, Вашим співробітникам! 

Божої милості при прийнятті рішень! 

Благослови Україну і помилуй Господи! 

З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН