Зміна прокурорів у кп715 щодо Фазекоша
Зміна прокурорів у кп715 щодо Фазекоша
+ХАБІБУЛЛІН 6/9 KHABIBULLIN+
15.09.2026 року
№ 15.09-КОПРУШАК-МИРОШНИЧЕНКО-ПОПОВИЧ-КП715
Офіс генерального прокурора (до КП №12023078040000715)
ЄСІКС 00034051, office@gp.gov.ua
Закарпатська обласна прокуратура (до КП №12023078040000715)
ЄСІКС 02909967, sekretariat@zak.gp.gov.ua, zvern@zak.gp.gov.ua, e-sud@zak.gp.gov.ua
Ужгородська окружна прокуратура (до КП №12023078040000715)
ЄСІКС 0290996724, zvern_uzhgorod@zak.gp.gov.ua, uzhgorod.misto@zak.gp.gov.ua
Національна поліція України
ЄСІКС 40108578, info@police.gov.ua (до КП №12023078040000715)
Головне Управління Національної поліції в Закарпатській області
ЄСІКС 40108913, gunp@zk.police.gov.ua (до КП №12023078040000715)
Ужгородське районне управління поліції
ЄСІКС 40108913, tp11@zk.police.gov.ua (до КП №12023078040000715)
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області inbox@ug.zk.court.gov.ua
До КП №12023078040000715, № 308/2714/24, пр. 1-кс/308/7313/25
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з корупційних в правоохоронних органах
«Антикорупційний фронт ЛК» anticor.info2@gmail.com
від: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ
1975istina1975@gmail.com 672096660
Ужгородської окружної прокуратури
- Копрушак Тарас Геннадійович
- Мирошниченко Дмитро Олександрович
- Попович Роман Васильович
— та визначення нового процесуального керівництва
у кримінальному провадженні № 12023078040000715
щодо голови Ради адвокатів Закарпатської області О.Фазекош
https://drive.google.com/file/d/1fTfZfTbNM485gJ4c3lNl6a1juHJhOyob/view?usp=drive_link
0. Вступ
Окремо наголошую, що необхідність зміни групи прокурорів обумовлена також необхідністю виключення будь-якого можливого конфлікту інтересів та забезпечення об’єктивності процесуального керівництва з огляду на обставини, які безпосередньо досліджуються у кримінальному провадженні.
Зокрема, предметом кримінального провадження № 12023078040000715 є, серед іншого, обставини набуття головою Ради адвокатів Закарпатської області Олексієм Фазекош статусу адвоката та отримання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також можливого використання для цього документа та повноважень органів адвокатського самоврядування.
При цьому у публікації від 14.09.2026 року «Як поліція та прокурори Ужгорода влаштували кругову поруку навколо Олексія Фазекоша» прямо порушується питання щодо законності набуття Олексієм Фазекош статусу адвоката та обставин отримання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. У публікації наведено відомості про те, що свідоцтво № 21/575 було видане 21.12.2006, тоді як, за наведеними у публікації даними, юридичну освіту він здобув лише у 2008.
Більше того, у зазначеній публікації прямо зазначено про існування кримінального провадження № 12023078040000715, розпочатого, зокрема, за фактами можливого підроблення документів — свідоцтва адвоката та самовільного присвоєння повноважень, а також наведено обставини, які свідчать про необхідність повного та неупередженого розслідування цих фактів.
У цьому контексті особливої уваги потребує й та обставина, що особи, які звертаються за отриманням свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю або іншим чином взаємодіють із відповідними органами адвокатського самоврядування Закарпатської області, могли отримувати такі документи, у тому числі, за підписом так званого голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекош — особи, щодо якої, відповідно до матеріалів та обставин, наведених у публікації, існують обґрунтовані сумніви щодо законності набуття нею самого статусу адвоката та повноважень голови відповідного органу адвокатського самоврядування.
Тобто йдеться не про абстрактну або сторонню обставину. Питання законності набуття Олексієм Фазекош статусу адвоката, законності отримання ним відповідного свідоцтва та подальшого здійснення ним повноважень безпосередньо пов’язані з предметом кримінального провадження № 12023078040000715.
За таких обставин виникає об’єктивна необхідність забезпечити, щоб подальше процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні здійснювали прокурори, які не перебувають у будь-яких службових, професійних, організаційних чи інших взаємозв’язках із особами, обставини діяльності яких перевіряються в межах цього кримінального провадження та не отримували свідоцтв адвокатів в Раді адвокатів Закарпаття.
Особливо важливо, щоб нова група прокурорів не включала осіб, які раніше здійснювали процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, не приймали процесуальних рішень щодо його закриття та не були пов’язані з обставинами, які є предметом розслідування.
У зв’язку з цим вважаю обґрунтованим та необхідним визначити нову групу прокурорів із числа прокурорів Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури, які не брали участі у попередньому процесуальному керівництві у кримінальному провадженні № 12023078040000715, не приймали рішень щодо його закриття та не пов’язані з особами чи обставинами, що є предметом розслідування та та не отримували свідоцтв адвокатів в Раді адвокатів Закарпатської області.
Окремо наголошую: наведені у публікації відомості не пропонується сприймати як встановлені судом факти. Навпаки, саме їх наявність та серйозність поставлених у публікації питань вимагають від органів прокуратури не їх ігнорування, а належної процесуальної перевірки в установленому законом порядку.
Тим більше, що постанову про закриття цього кримінального провадження, за моєю скаргою, було скасовано слідчим суддею 02.01.2026 року, а наведені слідчим суддею у судовому рішенні висновки щодо необґрунтованості відповідних тверджень сторони обвинувачення свідчать про необхідність забезпечення належного та неупередженого подальшого процесуального керівництва.
Саме тому подальше залишення процесуального керівництва за тією самою групою прокурорів, діяльність якої фактично стала предметом критичної оцінки у зв’язку з обставинами закриття кримінального провадження та його подальшим поновленням, створює об’єктивні сумніви у здатності забезпечити повне, всебічне та неупереджене розслідування.
Вважаю, що в цій ситуації зміна групи прокурорів є не питанням доцільності чи особистої недовіри заявника, а необхідним процесуальним заходом для відновлення належного процесуального контролю за досудовим розслідуванням та усунення будь-яких об’єктивних сумнівів у його неупередженості.
1. Щодо предмета цього клопотання
У провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження № 12023078040000715, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 жовтня 2023 року за фактами можливого вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних, зокрема, з використанням документів та здійсненням повноважень у сфері адвокатури Головою Ради адвокатів Закарпатської області Олексієм Фазекош.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюють прокурори Ужгородської окружної прокуратури:
- Копрушак Тарас Геннадійович;
- Мирошниченко Дмитро Олександрович;
- Попович Роман Васильович.
Цим клопотанням порушується питання не про оцінку особистих якостей зазначених прокурорів, а про необхідність зміни процесуального керівництва з метою забезпечення реальної, ефективної, повної, всебічної та неупередженої реалізації завдань кримінального провадження після скасування постанови про його закриття слідчим суддею.
Вважаю, що за наявності викладених нижче обставин подальше здійснення процесуального керівництва саме цією групою прокурорів створює об’єктивний ризик повторення тієї самої процесуальної ситуації, яка вже призвела до судового скасування постанови про закриття кримінального провадження.
2. Судове скасування постанови про закриття кримінального провадження
За моєю скаргою на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду 02 січня 2026 року було скасовано постанову про закриття кримінального провадження № 12023078040000715 та зобов’язано відновити досудове розслідування.
Ця обставина має принципове значення для вирішення питання про подальше процесуальне керівництво.
Як зазначено в опублікованому 14 вересня 2026 року матеріалі «Як поліція та прокурори Ужгорода влаштували кругову поруку навколо Олексія Фазекоша» (https://www.anticor.foundation/novyny/36731/), слідчий суддя, скасовуючи постанову про закриття, дійшла висновку, що висновки дізнавача «мають характер узагальненого твердження та не ґрунтуються на мотивованій оцінці доказів».
Тобто питання полягає не лише у формальному скасуванні постанови.
Судовим контролем було встановлено істотний недолік досудового розслідування — відсутність належної, мотивованої оцінки доказів, що безпосередньо стосується якості та повноти здійснення процесуального керівництва.
Отже, після 02 січня 2026 року перед органом досудового розслідування та прокурорами постало обов’язкове завдання забезпечити реальне усунення недоліків, встановлених слідчим суддею, а не формальне відновлення провадження.
3. Обставини, викладені у публікації, які потребують невідкладної перевірки
14 вересня 2026 було оприлюднено публікацію «Як поліція та прокурори Ужгорода влаштували кругову поруку навколо Олексія Фазекоша» (https://www.anticor.foundation/novyny/36731/).
У ній безпосередньо зазначено, що кримінальне провадження № 12023078040000715 було розпочато 06 жовтня 2023 року за заявою щодо можливого підроблення документів (свідоцтва адвоката) та самовільного присвоєння владних повноважень. При цьому в публікації названі прокурори Т.Г. Копрушак, Д.О. Мирошниченко та В.Я. Попович як процесуальні прокурори у цьому провадженні.
Далі в публікації зазначено, що 26 грудня 2025 року було прийнято постанову про закриття кримінального провадження, яку згодом було скасовано слідчим суддею 02 січня 2026 року.
Особливої уваги заслуговує твердження автора публікації про подальший стан розслідування.
У матеріалі прямо зазначено:
«Протягом понад 8 місяців після рішення суду дізнавач Салтиков та “наглядаючі” прокурори Копрушак, Мирошниченко і Попович не зробили… ні-чо-го. Жодної слідчої дії».
Я не прошу вважати наведене твердження встановленим фактом без відповідної перевірки.
Навпаки.
Саме необхідність такої перевірки і є однією з підстав цього клопотання.
Якщо інформація публікації відповідає дійсності, йдеться про можливе невиконання судового рішення та фактичне невиконання прокурорами обов’язків процесуального керівництва після скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Якщо ж ця інформація не відповідає дійсності — саме прокурор вищого рівня має можливість витребувати матеріали провадження, перевірити проведені після 02 січня 2026 року процесуальні дії та надати їм належну правову оцінку.
В обох випадках перевірка має бути здійснена не тими самими особами, діяльність яких є предметом перевірки.
4. Об’єктивна необхідність зміни процесуального керівництва
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України та міжнародних договорів України.
Стаття 25 КПК України покладає на прокурора обов’язок здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.
Відповідно до ст. 36 КПК України прокурор при здійсненні процесуального керівництва має необхідний обсяг повноважень для організації та забезпечення належного досудового розслідування, зокрема має право мати повний доступ до матеріалів провадження, давати відповідні доручення та вказівки, перевіряти повноту, всебічність та об’єктивність розслідування та здійснювати інші передбачені законом повноваження.
Водночас питання визначення та заміни прокурора або групи прокурорів безпосередньо врегульовано ст. 37 КПК України: прокурор у конкретному кримінальному провадженні визначається керівником відповідного органу прокуратури, який за необхідності може визначити групу прокурорів та старшого прокурора такої групи.
Таким чином, законодавство передбачає механізм зміни процесуального прокурорського керівництва саме для забезпечення належної організації досудового розслідування.
У даному випадку існують достатні об’єктивні підстави застосувати цей механізм.
5. Чому продовження роботи цієї групи прокурорів створює обґрунтований ризик
Сукупність наведених обставин має принципове значення.
По-перше, зазначені прокурори вже здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, яке завершилося прийняттям постанови про закриття.
По-друге, ця постанова була оскаржена мною та скасована слідчим суддею.
По-третє, суд вказав на неналежний характер висновків дізнавача та відсутність мотивованої оцінки доказів.
По-четверте, відповідно до оприлюдненої інформації, після судового рішення фактична активність органу досудового розслідування та процесуального керівництва тривалий час була відсутня. Це твердження підлягає перевірці за матеріалами провадження.
По-п’яте, коли саме діяльність конкретних працівників правоохоронного органу та прокурорів стає предметом перевірки, проведення цієї перевірки тими самими особами об’єктивно не відповідає принципу ефективного та неупередженого процесуального керівництва.
По-шосте, після судового скасування постанови про закриття провадження необхідно забезпечити не формальне відновлення провадження, а реальне виконання висновків та вимог судового рішення — слідчого судді.
Саме тому заміна групи прокурорів у цій ситуації не є заходом покарання щодо конкретних прокурорів.
Це є процесуально-організаційним заходом для забезпечення незалежності, об’єктивності та ефективності подальшого розслідування.
6. Особливе значення має інформація про подальше звернення до Закарпатської прокуратури
У публікації також зазначено, що у вересні 2026 року автор звернувся із заявою про можливі кримінальні правопорушення, пов’язані з діями дізнавачів та прокурорів, зокрема за ст. 366, 382, 364 та 396 КК України.
За твердженням автора, замість належного реагування перший заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури Андрій Турбар направив частину звернення щодо можливого кримінального правопорушення дізнавачем до ТУ ДБР, розташованого у місті Львові.
Ця обставина також має бути перевірена.
Однак для цілей цього клопотання вона має інше, самостійне значення.
Вона свідчить про те, що діяльність осіб, які здійснювали розслідування та процесуальне керівництво у провадженні №12023078040000715, вже стала предметом публічно заявлених претензій щодо можливих кримінальних правопорушень та неналежного виконання процесуальних обов’язків.
За таких обставин залишення того самого складу прокурорів для подальшого процесуального керівництва створює очевидний ризик виникнення ситуації, за якої особи, діяльність яких підлягає перевірці, одночасно продовжуватимуть здійснювати процесуальне керівництво у провадженні, пов’язаному з цією перевіркою.
Це є достатньою підставою для застосування організаційного механізму зміни процесуального керівництва.
7. Необхідність передачі процесуального керівництва прокурорам, які не пов’язані з провадженням
Заявник не ставить питання про винуватість будь-якого прокурора.
Навпаки, саме для того, щоб така оцінка була об’єктивною, необхідно усунути потенційний конфлікт між функцією перевірки та функцією подальшого процесуального керівництва.
Найбільш ефективним способом забезпечення довіри до подальшого розслідування вбачається визначення нової групи прокурорів із числа прокурорів Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури, які не брали участі у попередньому процесуальному керівництві цим кримінальним провадженням.
Таке рішення дозволить:
- провести незалежну перевірку матеріалів кримінального провадження;
- перевірити фактичне виконання ухвали слідчого судді від 02.01.2026;
- встановити, які процесуальні та слідчі дії були проведені після скасування постанови про закриття;
- встановити, які саме дії були передбачені для виконання висновків слідчого судді;
- перевірити обґрунтованість та повноту попереднього процесуального керівництва;
- забезпечити реальне, а не формальне досудове розслідування;
- виключити обґрунтовані сумніви у зацікавленості процесуального керівництва у збереженні раніше прийнятих процесуальних рішень.
8. Щодо обов’язку надати мотивовану відповідь на це клопотання
Це клопотання подається саме як процесуальне клопотання у межах кримінального провадження.
Відповідно до ст. 220 КПК України відповідні клопотання під час досудового розслідування підлягають розгляду у строк не більше трьох днів з моменту подання, а про повну або часткову відмову у задоволенні клопотання за ст. 110 КПК України виноситься вмотивована постанова, копія якої надсилається заявнику.
Тому заявник не просить надати звичайну інформаційну відповідь чи лист-відписку.
Заявник просить здійснити процесуальний розгляд клопотання та прийняти, у строк не більше трьох днів, належне процесуальне рішення — вмотивовану постанову.
У разі відмови у зміні групи прокурорів така відмова має містити конкретне мотивування щодо кожного істотного аргументу цього клопотання, зокрема:
- щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження;
- щодо висновків слідчого судді;
- щодо фактичних процесуальних дій після 02.01.2026;
- щодо інформації, викладеної в опублікованому матеріалі;
- щодо обставин, які можуть ставити під сумнів ефективність подальшого процесуального керівництва;
- щодо причин, з яких саме нинішня група прокурорів повинна продовжувати процесуальне керівництво.
Формальне направлення цього клопотання за належністю без вирішення порушеного в ньому процесуального питання не може вважатися належним його розглядом.
ПРОШУ:
1. Витребувати та особисто перевірити всі матеріали кримінального провадження № 12023078040000715, у тому числі матеріали, що стосуються прийняття постанови про його закриття та її подальшого скасування слідчим суддею.
2. Перевірити фактичне виконання ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02 січня 2026 року, якою було скасовано постанову про закриття кримінального провадження та зобов’язано відновити досудове розслідування.
3. Встановити та документально підтвердити, які саме слідчі, розшукові та інші процесуальні дії були проведені у кримінальному провадженні після 02 січня 2026 року, із зазначенням їх дат, змісту, виконавців та процесуальних результатів.
4. З урахуванням викладених у цьому клопотанні обставин та на підставі ст. 36, 37 КПК України змінити групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12023078040000715, припинивши процесуальне керівництво цим кримінальним провадженням прокурорами Ужгородської окружної прокуратури:
- КОПРУШАКОМ ТАРАСОМ ГЕННАДІЙОВИЧЕМ;
- МИРОШНИЧЕНКОМ ДМИТРОМ ОЛЕКСАНДРОВИЧЕМ;
- ПОПОВИЧЕМ РОМАНОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ.
5. Визначити нову групу прокурорів для здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12023078040000715 із числа прокурорів Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури які раніше не здійснювали процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні.
6. Визначити старшого прокурора нової групи прокурорів, відповідального за організацію та належне здійснення процесуального керівництва.
7. Забезпечити перевірку повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, зокрема з урахуванням висновків слідчого судді, викладених в ухвалі від 02.01.2026.
8. Надати належну правову оцінку інформації, викладеній у публікації від 14.09.2026 «Як поліція та прокурори Ужгорода влаштували кругову поруку навколо Фазекоша», у частині можливого невиконання ухвали слідчого судді від 02.01.2026, бездіяльності органу досудового розслідування та неналежного здійснення процесуального керівництва.
9. У разі підтвердження викладених обставин забезпечити вирішення питання про відповідальність осіб, дії або бездіяльність яких призвели до неналежного виконання вимог кримінального процесуального законодавства та судового рішення, у порядку, встановленому законом.
10. У разі встановлення ознак кримінальних правопорушень у діях відповідних службових осіб забезпечити прийняття передбачених КПК України процесуальних рішень та направлення матеріалів до компетентного органу досудового розслідування за належністю.
11. Розглянути це клопотання у порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України, та за результатами його розгляду згідно ст. 110 КПК України — прийняти вмотивоване процесуальне рішення — постанову.
12. У разі повної або часткової відмови у задоволенні цього клопотання винести вмотивовану постанову відповідно до ст. 110, 220 КПК України із наданням оцінки кожному істотному доводу заявника та надіслати її заявнику.
13. За результатами розгляду надіслати постанову на: 1975istina1975@gmail.com
Додатки:
- Публікація «Як поліція та прокурори влаштували кругову поруку навколо Фазекоша».
- Копія ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.01.2026.
Вдячний Вам, Вашим співробітникам!
Божої милості при прийнятті рішень!
Благослови Україну і помилуй Господи!
З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН
Коментарі
Дописати коментар