Розділ 13-1: Дистанційне засідання ради адвокатів

 



Розділ 13-1: Дистанційне засідання ради адвокатів 



У зв’язку з інформацією про можливе планування обґрунтування «підроблення» окремих колегіальних рішень членів ради адвокатів — головою Ради адвокатів Закарпатської області Олексієм #Фазекош посиланнями на нібито проведені дистанційні засідання Ради звертаємо увагу на наступне. 



Більш того, стало відомо, що у разі допитів голова О. Фазекош та секретар І. Олексик планують «списати все» на свого адміністратора ЄРАУ першого рівня, в діях якого щодо внесення до ЄРАУ відомостей про видані свідоцтва адвокатів на підставі неіснуючих колегіальних рішень членів Ради адвокатів Закарпатської області можуть вбачатися ознаки кримінально карних діянь, передбачених ст. 358 КК («Підроблення документів»), ст. 366 КК («Службове підроблення»), ст. 361 КК («Втручання в ЄРАУ»),  ст. 362 КК («Несанкціоновані дії з інформацією») та інших виявлених під час розслідування. 




Проаналізуємо Регламент ради адвокатів регіону, зокрема розділи 7, 9–13-1. 


Головний висновок: Регламент допускає проведення дистанційного засідання ради адвокатів регіону, зокрема онлайн у режимі відеоконференції, але встановлює для цього окрему процедуру. 


Водночас участь окремого члена ради у відеоконференції не тотожна проведенню всього засідання в дистанційному форматі.



1. Чи можна провести засідання ради адвокатів через відеоконференцію?


Так, можна — відповідно до пунктів 13.3 та 13-1.1 Регламенту. 


Пункт 13.3 прямо передбачає право ради приймати рішення на дистанційному засіданні, а пункт 13-1.1 встановлює два способи його проведення:


  • електронне голосування (опитування) за допомогою електронної пошти та інших засобів комунікації;
  • онлайн — голосування в режимі реального часу через інтернет, з використанням програм, відеоконференцзв’язку та інших засобів комунікації.


Отже, дистанційний формат сам по собі не робить колегіальне рішення незаконним. Але потрібно перевірити, чи було дотримано спеціальної процедури, передбаченої Регламентом.


2. Який порядок скликання дистанційного засідання?


Згідно з пунктами 13-1.1–13-1.4 Регламенту, процедура передбачає такі кроки:


  • Розпорядження або наказ голови ради. Саме на цій підставі проводиться дистанційне засідання.
  • Обґрунтування терміновості. У розпорядженні має бути описано підстави, через які потрібен терміновий розгляд питання або питань.
  • Підготовка матеріалів. Голова готує письмові матеріали щодо питань порядку денного та проєкти рішень.
  • Розсилання документів усім членам ради шляхом офіційної електронної пошти ради на офіційну електронну пошту члена ради. Секретар або секретаріат за дорученням голови надсилає електронною поштою розпорядження та матеріали для дистанційного засідання.
  • Голосування членів ради. Воно відбувається у визначений головою строк за наданими проєктами рішень.


Ці вимоги прямо випливають із пунктів 13-1.1–13-1.5 Регламенту.


Важливий нюанс: пункт 13-1.2 пов’язує дистанційне засідання з необхідністю термінового вирішення питання діяльності ради. Тобто одного факту, що членам ради зручно спілкуватися онлайн, недостатньо для підтвердження дотримання встановленої процедури.


3. Як має відбуватися голосування і скільки голосів потрібно?


Пункт 13-1.5 передбачає надсилання членами ради повідомлень із результатами голосування на електронну адресу секретаря або в інший визначений головою спосіб.


Відповідно до пункту 13-1.6:


  • голосування відбувається за наданим проєктом рішення в цілому;
  • передбачені відповіді «за» або «проти»;
  • відповідь «за» із зауваженнями за правилами цього пункту зараховується як голос «проти».


За пунктом 13-1.7 рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загальної кількості членів ради, а не просто більшість тих, хто надіслав відповідь.


Наприклад, якщо до складу ради входить 23 члени, для прийняття рішення потрібно щонайменше 12 голосів «за».


4. Якими документами має підтверджуватися проведення засідання?


Для перевірки законності дистанційного засідання потрібно насамперед вимагати такі документи:


Документ або відомості

Що саме перевіряється

Розпорядження (наказ) голови

Чи існувало рішення про проведення дистанційного засідання та чи обґрунтовано терміновість

Порядок денний

Яке конкретно питання винесено на розгляд

Письмові матеріали та проєкт рішення

Чи були вони підготовлені й офіційно надіслані членам ради

Підтвердження розсилання

Кому, коли та які саме документи надіслано на електронні пошти

Повідомлення про результати голосування

Хто з членів ради проголосував і яким був результат

Протокол засідання

Чи зафіксовано розгляд питання та результат голосування

Письмове рішення ради

Чи оформлено рішення відповідно до вимог цього Регламенту


Підстави для такого переліку містяться в пунктах 13-1.3–13-1.7, 11.9–11.10 і 13.1–13.2 Регламенту.


Уточнення: Регламент прямо не встановлює, що до кожного дистанційного рішення обов’язково має додаватися відеозапис або окремий технічний журнал підключень. Тому відсутність саме відеозапису сама по собі ще не доводить, що засідання не відбулося. Однак технічні записи, електронне листування та інші електронні дані мають значення для перевірки того, як фактично проводилося засідання і хто голосував.


5. Чи може голова одноосібно оформити рішення замість колегіального голосування?


Ні. Повноваження голови організувати засідання не означає права одноосібно підмінити волевиявлення ради.


Пункт 11.7 визначає, що розгляд і вирішення питань та прийняття рішень здійснюються радою колегіально. Пункт 13.1.5 вимагає більшості голосів від загальної кількості членів ради. За пунктом 13.1.4 рішення підписують голова та секретар, а пункт 13.2 передбачає фіксацію всіх прийнятих рішень у протоколі засідання.


Тобто підпис голови та секретаря підтверджує оформлення документа, але сам по собі не доводить, що необхідна кількість членів ради справді проголосувала за рішення.


6. Окремий нюанс: відеоконференція одного члена ради


Пункт 7.12 передбачає, що член ради адвокатів, який не може бути присутнім, може взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції. Водночас пункт 7.8 містить вимогу про безпосередню присутність більше половини членів ради для повноважності засідання.


Тут необхідно розрізняти два формати:


  • Звичайне засідання з дистанційною участю окремого члена. Регламент дозволяє таку участь, але формулювання про безпосередню присутність у пункті 7.8 породжує питання щодо врахування такого члена для кворуму.
  • Дистанційне засідання за розділом 13-1. Для нього встановлено спеціальний порядок із розпорядженням голови, матеріалами та дистанційним голосуванням.


Не варто автоматично вважати ці формати взаємозамінними. Якщо рада посилається на проведення засідання через відеоконференцію, потрібно з’ясувати, за якою саме процедурою воно проводилося.


Підсумковий аналітичний висновок


За вказаним Регламентом дистанційне засідання ради адвокатів регіону можливе, зокрема онлайн через відеоконференцзв’язок. Для підтвердження належного проведення такого засідання необхідно перевірити щонайменше:


  • Розпорядження (наказ) голови з обґрунтуванням терміновості.
  • Порядок денний, письмові матеріали та проєкти рішень.
  • Підтвердження електронних розсилання матеріалів усім членам ради з офіційної е-пошти ради на офіційну е-пошту члена ради.
  • Фактичні результати голосування та наявність більшості від загального складу ради.
  • Протокол, підписаний у порядку, визначеному Регламентом, і письмове рішення ради.


Для питання про можливе оформлення рішення без реального колегіального волевиявлення ключове значення має не лише наявність документа з назвою «рішення», а й можливість перевірити, чи справді колегіальне рішення було прийняте встановленою кількістю членів ради. 


Водночас сам факт проведення засідання дистанційно не є доказом порушення: необхідно досліджувати конкретні документи, електронні розсилання та результати голосування.


Повний текст Регламенту доступний за посиланням НААУ: https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/reglamenti/2025-06-07-reglamenti-65_687e4f84bc000.pdf⁠


Можливість проводити дистанційні засідання Ради адвокатів регіону прямо передбачена змінами від 18 червня 2020 року, рішенням Ради адвокатів України № 41. Це підтверджує офіційний документ НААУ: повний текст змін до Регламенту від 18.06.2020 № 41 (PDF)⁠ 


7. Чи можна «оформити заднім числом» онлайн-засідання Ради адвокатів і як це перевірити?


Посилання на онлайн-засідання має бути підтверджене документами та цифровими слідами, які можна перевірити незалежно.


ЧИ МОЖНА «СТВОРИТИ» ОНЛАЙН-ЗАСІДАННЯ РАДИ АДВОКАТІВ ЗАДНІМ ЧИСЛОМ?


У зв’язку з інформацією про можливе планування обґрунтування «підроблення» окремих колегіальних рішень членів ради адвокатів — головою Ради адвокатів Закарпатської області Олексієм Фазекош посиланнями на нібито проведені дистанційні засідання Ради звертаємо увагу: 


— сама по собі поява документа під назвою «рішення» або «витяг з рішення» ще не доводить, що відповідне колегіальне волевиявлення Ради справді відбулося.


Регламент дійсно дозволяє дистанційні засідання. Однак це не дозвіл заднім числом вигадувати засідання, голосування чи колегіальне волевиявлення членів Ради. Якщо рішення фактично не ухвалювалося, його неможливо легалізувати простим оформленням документів пізнішою датою.


Що має перевірятися щодо кожного такого виниклого «онлайн-засідання»?


1. Розпорядження (наказ) про проведення засідання.


Пункт 13-1.1 Регламенту передбачає проведення дистанційного засідання за розпорядженням (наказом) голови Ради. Необхідно перевірити оригінал документа, дату й час його створення, реєстрацію, підписання, підстави термінового розгляду та відповідність дати заявленому засіданню.


2. Підстави терміновості, порядок денний і матеріали.


Пункт 13-1.3 передбачає підготовку документа з описом причин термінового розгляду, письмових матеріалів та проєктів рішень. Слід витребувати саме ті матеріали, які, за твердженням Ради, існували до голосування, а не лише документи, оформлені після виникнення запитань.


3. Докази належного повідомлення всіх членів Ради.


За пунктом 13-1.4 секретар або секретаріат за дорученням голови надсилає електронною поштою всім членам Ради розпорядження та матеріали. Необхідно перевірити, кому, коли й з яких електронних адрес їх направлено, чи відповідають адреси офіційним контактам, чи є оригінали електронних листів, заголовки повідомлень, журнали поштового сервера та підтвердження доставки. Самого роздрукованого списку адресатів недостатньо для повної перевірки фактичного електронного надсилання.


4. Реальність онлайн-підключення та участі членів Ради.


Якщо заявляється про голосування в режимі реального часу, слід з’ясувати, яку саме платформу використовували, хто був підключений, у який час відбувалося засідання, чи підтверджується участь зазначених осіб технічними журналами, листуванням та іншими доступними даними. Регламент не встановлює, що кожне засідання обов’язково має бути записане на відео, тому відсутність відеозапису сама по собі не доводить фальсифікації. Але за наявності інших даних технічні журнали можуть мати істотне доказове значення.


5. Особисте волевиявлення кожного члена Ради.


Пункт 13-1.5 передбачає направлення членами Ради результатів голосування секретарю на електронну адресу або іншим визначеним головою способом. Потрібно перевірити оригінали повідомлень із результатами голосування, час їх надходження, відправників, зміст голосів і відповідність конкретному проєкту рішення.


6. Необхідна кількість голосів.


За пунктом 13-1.7 рішення приймається більшістю голосів від загальної кількості членів Ради. Якщо склад Ради становив 23 особи, необхідно перевірити наявність щонайменше 12 голосів «за». Підпис голови та секретаря не замінює необхідної кількості голосів членів колегіального органу.


7. Протокол засідання.


Пункт 13.2 передбачає фіксацію всіх прийнятих рішень у протоколі. Необхідно витребувати повний протокол, а не лише витяг: дату, час, порядок денний, перелік учасників, питання, поставлені на голосування, результати голосування та ухвалену резолютивну частину. Слід також перевірити, коли протокол фактично був складений, підписаний і зареєстрований.


8. Оригінал рішення та історія його створення.


Потрібно зіставити повний текст рішення, його номер і дату з протоколом, проєктом рішення, матеріалами засідання та даними реєстрації. Якщо надано лише витяг, слід вимагати документ, із якого цей витяг зроблено, і перевірити, чи існував він до видачі витягу.


9. Незалежна перевірка електронних доказів.


За необхідності можна витребувати оригінали електронних повідомлень, журнали поштового сервера, відомості про електронні підписи, метадані файлів та інші дані, які збереглися у відповідних системах. Важливо досліджувати не лише роздруківки, а й первинні електронні дані та їх походження.


10. Зіставлення з іншими документами та подіями.


Дату й обставини засідання потрібно зіставити з реєстрацією рішення, подальшою видачею свідоцтва адвоката, внесенням даних до ЄРАУ, листуванням Ради та іншими документами. Суперечності не доводять підроблення автоматично, але вимагатимуть окремої перевірки.


Головний висновок: формально скласти документ із датою минулих років можливо, але це не означає, що заднім числом можна створити реальне колегіальне волевиявлення, якого не було. Якщо є сумніви щодо справжності рішення, перевіряти необхідно всю послідовність його виникнення — від розпорядження та офіційного електронного повідомлення членів Ради до голосування, протоколу й оригіналу колегіального рішення.


Тому в ситуації, коли законність видачі адвокатського свідоцтва обґрунтовують посиланням на дистанційне засідання, належна перевірка має охоплювати не тільки підписані документи, а й первинні матеріали та доступні незалежні електронні підтвердження.


Це не твердження про доведену підробку конкретного документа. Це перелік обставин, які мають бути перевірені компетентними органами, якщо існують обґрунтовані сумніви в тому, що колегіальне рішення справді було ухвалене.


Що особливо важливо 


У Регламенті закріплено не лише можливість дистанційного засідання, а й конкретний процедурний ланцюг: розпорядження → матеріали й порядок денний → електронні розсилання членам Ради → голосування → протокол → рішення.


Якщо щодо певного адвокатського свідоцтва нададуть лише витяг із зазначенням номера та дати рішення, це ще не відповість на ключове запитання: чи існувало насправді рішення колегіального органу, ухвалене з дотриманням процедури?


Водночас відсутність одного окремого виду доказів — наприклад, відеозапису — не доводить, що засідання не було. Вирішальним буде сукупний аналіз документів, первинних електронних даних, голосів членів Ради та протоколу.


ДО УВАГИ АДВОКАТІВ https://13istina66.blogspot.com/2026/10/blog-post_584.html 


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

У мародерів Івано-Франківщини — обшуки?

Чорний день Львівської митниці

Чорний день Чернівецької митниці