ОСТАННІЙ ШАНС НААУ РАУ

 


ОСТАННІЙ ШАНС НААУ РАУ 


КАСАЦІЯ НААУ: СПРОБА ВРЯТУВАТИ СВОЄ РІШЕННЯ, 

ЯКА МОЖЕ ЗАКІНЧИТИСЯ ЧЕРГОВОЮ ПОРАЗКОЮ


Короткий вступ до аналітичної довідки


НААУ не змирилася з тим, що Північний апеляційний господарський суд постановою від 8 вересня 2026 року відмовив у задоволенні її позову в повному обсязі у справі № 910/3536/23. 


https://drive.google.com/file/d/14X9M1cIxQM3weJ6TPH2THO9NVERs3fKL/view 



Тепер Асоціація намагається домогтися скасування цього рішення в касаційному порядку.


Однак чи здатні наведені в касаційній скарзі доводи спростувати ключові висновки апеляційного суду щодо повноважень особи, яка подавала документи для державної реєстрації, та законності дій Міністерства юстиції? Аналіз скарги свідчить: сам по собі обсяг аргументації ще не означає її переконливості. 


Саме тому перспективи НААУ в касації виглядають сумнівними.


https://www.facebook.com/share/p/1DRnPDjmxU/ 


1. Чого домагається НААУ. Асоціація просить скасувати постанову апеляційного суду та відновити результат розгляду справи в першій інстанції, за яким було скасовано пункти 1, 2, 4 наказу Мін’юсту № 5706/5 від 20.12.2022. Головна мета — усунути правові наслідки задоволення скарги Вадима Хабібулліна та скасування реєстраційної дії від 05.08.2022 щодо Ради адвокатів міста Києва.


2. Найсильніший аргумент на користь Мін’юсту, Рябенка та Хабібулліна. Апеляційний суд виходив із того, що державний реєстратор повинен перевіряти подані документи та повноваження особи, яка їх подає, а Мін’юст — законність оскаржуваної реєстраційної дії. У матеріалах справи, за висновками апеляції, встановлено відсутність належних повноважень у Красника В. В. на подання документів від імені Ради адвокатів міста Києва. Це не просто незгода сторін, а встановлена судом обставина, яка підтримує законність втручання Мін’юсту в межах його компетенції.


3. Найуразливіше місце касаційної скарги НААУ — спроба представити правову незгоду як істотне процесуальне порушення. Асоціація стверджує, що апеляція не мотивувала відхилення її доводів, не оцінила докази та не врахувала практику Верховного Суду. Проте сама по собі незгода з оцінкою доказів не є достатньою касаційною підставою: НААУ необхідно довести конкретне порушення в межах статей 287 і 300 ГПК України, яке вплинуло на законність постанови.


4. Щодо права Хабібулліна подати скаргу. НААУ наполягає, що Мін’юст мав установити конкретне суб’єктивне право заявника, яке було порушено реєстраційною дією. Це один із суттєвих аргументів Асоціації, однак він не спростовує автоматично висновків Мін’юсту щодо відсутності повноважень у особи, яка подала документи реєстратору. Тут необхідно розмежовувати право особи ініціювати адміністративний розгляд і обґрунтованість висновків за результатами перевірки реєстраційної дії.


5. Щодо неповідомлення НААУ. Це найсерйозніший аргумент касаційної скарги. НААУ посилається на статус засновника Ради адвокатів міста Києва та стверджує, що його не повідомили про розгляд скарги. Проте сам статус засновника ще не доводить, що будь-яка реєстраційна дія щодо окремої юридичної особи автоматично надає НААУ статус заінтересованої особи саме в конкретній процедурі. Водночас апеляційний суд має бути правий у своїй оцінці того, чи було повідомлення належним і чи мало заявлене порушення реальні процесуальні наслідки.


6. Щодо рішення Ради адвокатів України № 51 від 01.08.2022. НААУ стверджує, що це рішення не було скасоване судом, а тому його чинність не могла ставитися під сумнів. Однак наявність чинного рішення сама по собі не усуває обов’язку перевірити, чи мала особа повноваження подавати документи для реєстрації та чи відповідали документи законодавчим вимогам. Апеляційний суд погодився з висновком Мін’юсту про відсутність належних повноважень у Красника В. В. на подання документів саме щодо Ради адвокатів міста Києва.


7. Оцінка перспектив касації. За змістом наданих документів, позиція Мін’юсту та третіх осіб має вагомі правові аргументи. НААУ не достатньо просто повторити аргументи першої інстанції або процитувати постанови Верховного Суду — необхідно показати, що апеляційний суд неправильно застосував конкретну норму права в подібних правовідносинах або допустив істотне процесуальне порушення, передбачене ГПК України.


Висновок: касаційна скарга НААУ не виглядає безумовно переконливою; шанси на її задоволення залежать насамперед від того, чи зможе Асоціація довести істотність порушення щодо повідомлення та конкретну помилку апеляційного суду в застосуванні права. Підстав стверджувати, що касація напевно буде відхилена, немає, але сама наявність великої кількості посилань на судову практику не робить її доводи доведеними.


ХАБІБУЛЛІН МАВ ПРАВО ОСКАРЖУВАТИ 

БО НААУ РАУ НЕ МАЮТЬ ПОВНОВАЖЕНЬ


https://13istina66.blogspot.com/2026/09/blog-post_192.html 


Таким чином апеляційний суд виснував про чіткі межі повноважень та зазначив, що адвокатське самоврядування в регіоні здійснюють конференція адвокатів регіону або рада адвокатів регіону, а РАУ не може підміняти регіональний орган адвокатського самоврядування. 


Водночас постанова у справі 910/3536/23 прямо зазначає, що В.Хабібуллін мав право оскаржувати відповідну реєстраційну дію, оскільки діяв як адвокат, реалізуючи своє професійне право. 


06.09.2022 Хабібуллін звернувся до Мінюсту зі скаргою про скасування захоплення «медведчуківцями» Київської адвокатури, а вже 21.12.2022 Мінюст задовольнив скаргу та виключив з ЄДРПОУ Секретаря НААУ РАУ В. Красника, дії якого розслідуються у кримінальному провадженні №42026102020000008 за заявою В.Хабібулліна (https://13istina66.blogspot.com/2026/03/blog-post_26.html) 


Отже, ця постанова є принциповою: вона не лише підтвердила правомірність розгляду Мін’юстом  скарги, а й чітко визначила межі повноважень НААУ РАУ та право В.Хабібулліна на оскарження незаконних дій.


Але у червні 2023, після принципової позиції адвоката з 2003 та голови Київської обласної колегії адвокатів з 2007 Вадима Хабібулліна щодо цієї справи та позбавлення адвокатських свідоцтв всієї так званої «проросійської медведчуківської агентури» на верхівці адвокатури України, його самого втретє, як у 2004, 2012 так і в 2023 за підробленими скаргами (https://drive.google.com/file/d/18bj9Nvd73zgybc3fOk97LZrU74t0hyj7/view?usp=sharing) позбавили свідоцтва адвоката в логові зрадника українського народу і агента ФСБ країни агресора терористичної росії Медведчука — на Закарпатті, у Фазекоша (https://13istina66.blogspot.com/2026/04/blog-post_21.html?m=1) і Немеша (https://13istina66.blogspot.com/2026/04/blog-post_6.html?m=1).


Але це тимчасово бо: НА ВСЕ СВЯТА ВОЛЯ ГОСПОДА. 


Питання законності позбавлення Хабібулліна свідоцтва адвоката перебуває на розгляді ЄСПЛ у справі 22357/24 «Khabibullin v. Ukraine».


Отже, як завжди надихає правозахисник і голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадим Хабібуллін: «і далі буде з Божою милістю і во Славу Божу» — бо це ще не кінець і Божі «чудеса» ще будуть.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

У мародерів Івано-Франківщини — обшуки?

Чорний день Львівської митниці

Чорний день Чернівецької митниці