Відсторонення прокурором Салтикова (кп715 Фазекош)

 



Відсторонення прокурором Салтикова у кп715 щодо Фазекоша


 

+ХАБІБУЛЛІН 6/9 KHABIBULLIN+


13.11.2026 року


№ 13.11 прокурор салтиков відсторонення фазекош кп715  



Прокурору, який здійснює процесуальне керівництво 

у кримінальному провадженні №12023078040000715


Керівнику Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області



ЗАЯВА (КЛОПОТАННЯ)


про ініціювання перед керівником органу дізнання питання щодо відсторонення дізнавача Салтикова Сергія від проведення дізнання у кримінальному провадженні №12023078040000715 та призначення іншого дізнавача на підставі пункту 2 частини другої статті 39-1 КПК України щодо неефективного здійснення дізнання, об’єктивно обґрунтованих сумнівів у неупередженості дізнавача (відводу), наявності окремого кримінального провадження № 62026140160001565 щодо його власних процесуальних дій та необхідності забезпечення належного, повного й об’єктивного розслідування у кримінальному провадженні № 12023078040000715 (12023078040000025)…



скачати https://drive.google.com/file/d/1LrW0M03dgsdMPWcdbWFdsTRJ9xh2jPKF/view?usp=drive_link





Заявник: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ

1975istina1975@gmail.com / 672096660  



Щодо кримінальних проваджень:


  • № 12023078040000715 від 06.10.2023 року;
  • № 12023078040000025 від 09.01.2025 року, об’єднаного з кримінальним провадженням № 12023078040000715 із залишенням останнього номера.




Для долучення до кримінального провадження 

№ 12023078040000715, 12023078040000025: 


Офіс генерального прокурора 

ЄСІКС 00034051, office@gp.gov.ua 

(до КП №12023078040000715, 12023078040000025)


Закарпатська обласна прокуратура 

ЄСІКС 02909967, sekretariat@zak.gp.gov.ua, zvern@zak.gp.gov.ua, e-sud@zak.gp.gov.ua 

(до КП №12023078040000715, 12023078040000025)


Ужгородська окружна прокуратура 

ЄСІКС 0290996724, zvern_uzhgorod@zak.gp.gov.ua, uzhgorod.misto@zak.gp.gov.ua  

(до КП №12023078040000715, 12023078040000025)



Копія для долучення до КП № 62026140160001565: 


Державне бюро розслідувань  

ЄСІКС 41760289 info@dbr.gov.ua, crime@dbr.gov.ua    

(до КП № 62026140160001565)


Шостий слідчий відділ ДБР 

з дислокацією у м. Ужгороді ТУ Державного бюро розслідувань у Львові  

ЄСІКС 42334907, sdz@lv.dbr.gov.ua 

(до КП № 62026140160001565)



Копія: 


СІКОРА СТЕПАН ІЛЛІЧ stepansikora@gmail.com 






ВСТУП


Заявник у кримінальному провадженні №12023078040000025 

ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ 1975istina1975@gmail.com


  • Правова кваліфікація кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12023078040000025: 08.01.2025 ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВʼЯРОВИЧ 09.01.2025; СТ.353 Ч. 1 Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 08.01.2025 року до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява від ХАБІБУЛЛІНА ВАДИМА про те, що ФАЗЕКОШ О.А., самовільно ПРИСВОЇВ СОБІ ВЛАДНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ГОЛОВИ РАДИ АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ та незаконно здійснює функції в органах адвокатського самоврядування (за відсутності інституційного континуїтету).


Заявник у кримінальному провадженні № 12023078040000715

СІКОРА СТЕПАН ІЛЛІЧ stepansikora@gmail.com 


  • Правова кваліфікація кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12023078040000715: СТ.358 Ч. 1 Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 05 жовтня 2023 року до Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява від СІКОРА Степана Ілліча, про те, що ним було виявлено те, що ГОЛОВА РАДИ АДВОКАТІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ФАЗЕКОШ Олексій Андрійович, користується ПІДРОБЛЕНИМ СВІДОЦТВОМ АДВОКАТА за Nº 21/575 від 21.12.2006, видане Закарпатською обласною КДКА, оскільки на момент видачі йому свідоцтва, ВІН НЕ МАВ ВИЩОЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ, окрім того ВІН НЕ СКЛАДАВ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ІСПИТІВ та НЕ ОТРИМУВАВ СВІДОЦТВА про право на заняття адвокатською діяльністю в 2006 році.



1. Щодо предмета цього звернення та його правової підстави


Цим зверненням прошу прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12023078040000715 від 06.10.2023, реалізувати передбачене кримінальним процесуальним законом повноваження щодо ініціювання перед керівником органу дізнання питання про відсторонення дізнавача Салтикова Сергія від проведення дізнання у вказаному кримінальному провадженні та призначення іншого дізнавача.


Правовою підставою звернення є пункт 2 частини другої статті 39-1 КПК України, відповідно до якого керівник органу дізнання уповноважений відсторонювати дізнавача від проведення дізнання за ініціативою прокурора або з власної ініціативи та призначати іншого дізнавача за наявності підстав, передбачених КПК України, для його відводу (самовідводу) або неефективного дізнання.


Отже, закон прямо передбачає можливість ініціювання прокурором питання про заміну дізнавача. Це не є втручанням у процесуальну самостійність дізнавача, а навпаки — реалізацією встановленого законом механізму забезпечення належного, об’єктивного та ефективного дізнання.


Звертаю увагу, що це звернення не є повторним зверненням до слідчого судді з питання відводу дізнавача і не має на меті підмінити судову процедуру. Його предметом є реалізація прокурором власного процесуального повноваження, передбаченого статтею 39-1 КПК України, з подальшим ініціюванням перед керівником органу дізнання питання про відсторонення конкретного дізнавача.


Вважаю, що наявні обставини потребують не формального реагування, а повної та об’єктивної оцінки прокурором, оскільки вони стосуються як особистої процесуальної ролі дізнавача Салтикова у кримінальному провадженні, так і належного виконання ним обов’язків щодо забезпечення повноти й ефективності дізнання.


2. Обставини, які об’єктивно ставлять під сумнів 

можливість подальшого проведення дізнання цим самим дізнавачем


У кримінальному провадженні №12023078040000715 розслідуються обставини можливого використання Фазекошем Олексієм підробленого свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №21/575 від 21.12.2006, а також можливого самовільного присвоєння ним владних повноважень голови Ради адвокатів Закарпатської області, в тому числі після закінчення його повноважень у 2022 році за відсутнім інституційним континуїтетом.


У межах цього ж кримінального провадження дізнавачем Салтиковим Сергієм 26.12.2025 було прийнято постанову про його закриття.


У подальшому зазначену постанову було скасовано ухвалою шановного слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.01.2026 у справі №308/2714/24, після чого матеріали кримінального провадження були повернуті для продовження досудового розслідування.


Сам факт скасування постанови про закриття ще не означає автоматичної наявності підстав для відсторонення дізнавача. Однак у цій ситуації він має оцінюватися разом з іншими обставинами, зокрема з тим, що згодом виникли окремі питання щодо законності та достовірності самої процесуальної діяльності Салтикова у цьому провадженні.


За наявною інформацією, 21.10.2026 Державним бюро розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №62026140160001565 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, щодо можливого службового підроблення, пов’язаного з постановою Салтикова від 26.12.2025 про закриття кримінального провадження №12023078040000715.


Зазначені відомості були оприлюднені, зокрема, у публікації від 05.11.2026:

https://www.anticor.foundation/novyny/38182/ 


При цьому я не стверджую, що сам факт реєстрації іншого кримінального провадження доводить вчинення Салтиковим кримінального правопорушення. Так само ця заява не містить твердження про встановлену винуватість будь-якої особи.


Однак наявність відомостей про окреме кримінальне провадження, предметом якого є можлива протиправність процесуального документа, складеного самим дізнавачем у тому кримінальному провадженні, яке він продовжує розслідувати, є обставиною, що не може бути проігнорована прокурором.


Фактично виникає ситуація, за якої дізнавач продовжує здійснювати дізнання у провадженні, в межах якого ним раніше було прийнято процесуальне рішення, достовірність та законність якого, за наявною інформацією, стали предметом окремого кримінального розслідування.


Це створює об’єктивну потребу перевірити, чи може подальше здійснення дізнання тією самою особою забезпечити належну неупередженість, повноту, об’єктивність та довіру до результатів розслідування.


Особливої ваги ця обставина набуває з огляду на те, що дізнавачеві доведеться оцінювати обставини, пов’язані з його власними попередніми процесуальними рішеннями, а також факти, які можуть мати значення для перевірки обґрунтованості скасованої постанови про закриття провадження.


За таких умов виникає не абстрактне припущення, а конкретний об’єктивний сумнів у тому, чи здатен дізнавач надалі здійснювати дізнання без впливу власної попередньої процесуальної позиції та без конфлікту між необхідністю об’єктивно перевіряти обставини провадження і необхідністю оцінювати законність власних попередніх дій.


3. Об’єктивний критерій неупередженості та значення 

раніше постановленої ухвали про відвід прокурора


Особливого значення для оцінки наведених обставин має ухвала шановного Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2026 у справі №308/2714/24, провадження №1-кс/308/5977/26, якою було задоволено заяву про відвід прокурора від участі у кримінальному провадженні №12023078040000715.


Повний текст судового рішення доступний за прямим посиланням:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/140248579 


У цій ухвалі шановний слідчий суддя застосував об’єктивний критерій оцінки неупередженості та зазначив, що необхідно з’ясувати, чи існують обставини, які можуть викликати у стороннього спостерігача обґрунтований сумнів у безсторонності відповідної процесуальної особи, і чи є такий сумнів об’єктивно виправданим.


Суд дійшов висновку, що обставини у своїй сукупності можуть викликати обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора, оскільки особа, щодо якої здійснювалося розслідування, була пов’язана з видачею цьому прокурору свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.


Важливим є не механічне перенесення висновку суду щодо прокурора на дізнавача, а застосування того самого принципу оцінки обставин.


У цій ситуації об’єктивний сумнів щодо дізнавача виникає з інших, але не менш конкретних обставин: дізнавач особисто приймав постанову про закриття цього провадження; зазначена постанова була скасована судом; після цього з’явилися відомості про окреме кримінальне провадження щодо можливого службового підроблення, пов’язаного саме з цією постановою; водночас той самий дізнавач продовжує здійснювати дізнання у первісному провадженні.


Таким чином, якщо у випадку з прокурором суд визнав достатніми для відводу обставини, які об’єктивно могли поставити під сумнів його безсторонність, то прокурор не повинен ігнорувати аналогічну необхідність об’єктивної оцінки обставин стосовно дізнавача.


Звертаю увагу: я не стверджую, що попередня ухвала автоматично зумовлює відсторонення Салтикова. Вона має значення як підтвердження того, що в межах цього самого кримінального провадження вже застосовувався об’єктивний критерій оцінки неупередженості процесуальної особи.


Отже, прокурор має оцінити не лише формальну наявність процесуальних повноважень дізнавача, а й те, чи забезпечують конкретні обставини можливість подальшого об’єктивного та безстороннього здійснення ним дізнання.


4. Самостійна підстава для ініціювання відсторонення 

— неефективність дізнання


Окрім обставин, які можуть викликати обґрунтований сумнів у неупередженості дізнавача, існує окрема самостійна підстава для застосування пункту 2 частини другої статті 39-1 КПК України — неефективне дізнання.


Як зазначалося вище, постанова Салтикова від 26.12.2025 про закриття кримінального провадження була скасована шановним слідчим суддею 02.01.2026.


Саме по собі скасування постанови не є безумовним доказом неефективності всього подальшого розслідування. Проте воно зобов’язує перевірити, чи були усунуті недоліки, які стали підставою для судового втручання, та чи забезпечено після повернення матеріалів реальне, а не формальне продовження дізнання.


У зв’язку з цим прошу прокурора перевірити за матеріалами кримінального провадження:


  • які саме процесуальні та слідчі (розшукові) дії були проведені після скасування постанови від 26.12.2025;
  • чи виконані висновки та вказівки, викладені в ухвалі слідчого судді від 02.01.2026;
  • чи перевірено обставини видачі свідоцтва №21/575 від 21.12.2006, зокрема наявність належного колегіального рішення органу адвокатів регіону, документів про здобуття відповідної освіти, складення кваліфікаційного іспиту та проходження інших передбачених законом процедур;
  • чи перевірено обставини фактичного та юридичного набуття Фазекошем повноважень голови Ради адвокатів Закарпатської області;
  • чи витребувано та досліджено первинні документи, які могли бути правовою підставою для видачі відповідного свідоцтва;
  • чи перевірено достовірність відомостей, на підставі яких формувалися відповідні реєстраційні записи;
  • чи надано належну процесуальну оцінку всім доказам та доводам заявників;
  • чи не залишилися без перевірки обставини, які мають істотне значення для встановлення події кримінального правопорушення та причетності відповідних осіб.


Ці питання не є втручанням у внутрішнє переконання дізнавача або нав’язуванням йому наперед визначеного результату розслідування.


Вони є предметом перевірки прокурора як процесуального керівника, оскільки саме прокурор повинен забезпечувати законність та ефективність досудового розслідування, реагувати на виявлені порушення і не допускати формального перебування кримінального провадження у стані розслідування без належного виконання необхідних процесуальних дій.


Якщо матеріали провадження підтвердять, що після скасування постанови про закриття не було забезпечено належного усунення недоліків, або що розслідування продовжує здійснюватися формально, це має бути оцінено як самостійна підстава для ініціювання перед керівником органу дізнання питання про заміну дізнавача.


5. Сукупність обставин має оцінюватися, 

а не розглядатися ізольовано


Вважаю принципово важливим, щоб прокурор не оцінював кожну із зазначених обставин окремо, відірвано від інших.


У сукупності маємо таку процесуальну ситуацію:


  1. Дізнавач Салтиков здійснював дізнання у кримінальному провадженні №12023078040000715.
  2. 26.12.2025 він прийняв постанову про закриття цього кримінального провадження.
  3. 02.01.2026 суд скасував зазначену постанову та повернув матеріали для продовження розслідування.
  4. За наявною інформацією, 21.10.2026 зареєстровано окреме кримінальне провадження №62026140160001565 за фактом можливого службового підроблення, пов’язаного з постановою Салтикова від 26.12.2025.
  5. Незважаючи на ці обставини, Салтиков продовжує здійснювати дізнання у первісному кримінальному провадженні.
  6. Раніше у цьому самому кримінальному провадженні суд уже задовольнив заяву про відвід прокурора, застосувавши критерій об’єктивно обґрунтованого сумніву в неупередженості.


Кожна із зазначених обставин має окреме значення. Але саме їх сукупність створює ситуацію, за якої подальше здійснення дізнання тією самою особою потребує особливо ретельної перевірки.


Не можна ігнорувати ризик того, що дізнавач, щодо процесуального рішення якого виникли питання в межах окремого кримінального провадження, надалі самостійно здійснюватиме перевірку обставин первісного провадження, у тому числі тих, що стосуються законності його попередніх дій.


За таких умов призначення іншого дізнавача є не покаранням для Салтикова, не констатацією його вини та не способом наперед визначити результат розслідування, а процесуальним заходом, спрямованим на усунення об’єктивних сумнівів, запобігання конфлікту процесуальних інтересів та забезпечення довіри до результатів дізнання.


6. Обов’язок прокурора забезпечити законність 

та ефективність дізнання


Відповідно до статті 36 КПК України прокурор здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та наділений повноваженнями, спрямованими на забезпечення законності й ефективності розслідування.


Водночас пункт 2 частини другої статті 39-1 КПК України прямо передбачає ініціативу прокурора як одну з підстав для відсторонення дізнавача керівником органу дізнання.


Отже, прокурор не позбавлений можливості реагувати на ситуацію, коли подальше здійснення дізнання конкретною особою створює об’єктивні сумніви в її неупередженості або коли наявні ознаки неефективного дізнання.


Навпаки, за наявності таких обставин прокурор повинен надати їм належну правову оцінку, а не обмежуватися формальним посиланням на те, що питання про відсторонення належить до компетенції керівника органу дізнання.


Саме тому звернення до прокурора має практичну процесуальну мету: отримати від нього оцінку наведених обставин та, за наявності передбачених законом підстав, ініціювати перед керівником органу дізнання відсторонення Салтикова й призначення іншого дізнавача.


Зазначений механізм не потребує встановлення вини дізнавача у кримінальному правопорушенні. Для його застосування необхідна наявність передбачених КПК України підстав для відводу або неефективного дізнання, а не обвинувальний вирок чи остаточне рішення в іншому кримінальному провадженні.


7. Прошу


На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 36, 39-1, 40-1 КПК України,


ПРОШУ:


  1. Прийняти та розглянути цю заяву як звернення про реалізацію прокурором процесуального повноваження щодо ініціювання перед керівником органу дізнання питання про відсторонення дізнавача Салтикова Сергія від проведення дізнання у кримінальному провадженні №12023078040000715.
  2. Перевірити наведені обставини в їх сукупності, зокрема обставини прийняття Салтиковим постанови від 26.12.2025 про закриття кримінального провадження, її подальшого скасування судом та відомості про реєстрацію кримінального провадження №62026140160001565 щодо можливого службового підроблення, пов’язаного із зазначеною постановою.
  3. Перевірити достовірність відомостей про реєстрацію кримінального провадження №62026140160001565, у тому числі шляхом отримання відповідного витягу з ЄРДР або офіційного підтвердження органу ДБР, та з’ясувати фактичний предмет цього розслідування.
  4. Перевірити матеріали кримінального провадження №12023078040000715 на предмет ефективності дізнання після скасування постанови про його закриття від 26.12.2025, з’ясувати, чи усунуті недоліки, які стали підставою для судового скасування цієї постанови, та чи виконані необхідні процесуальні дії.
  5. Надати правову оцінку наявності об’єктивно обґрунтованих сумнівів у неупередженості дізнавача Салтикова, враховуючи його попередні процесуальні рішення у цьому провадженні та відомості про окреме кримінальне розслідування обставин, пов’язаних із його постановою від 26.12.2025.
  6. За результатами перевірки та за наявності передбачених пунктом 2 частини другої статті 39-1 КПК України підстав — ініціювати перед керівником органу дізнання питання про відсторонення дізнавача Салтикова Сергія від проведення дізнання у кримінальному провадженні №12023078040000715 та призначення іншого дізнавача.
  7. У разі встановлення ознак неефективного дізнання вжити передбачених КПК України заходів прокурорського реагування, спрямованих на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного дослідження обставин кримінального провадження.
  8. У разі ініціювання питання про відсторонення дізнавача повідомити мене про дату, зміст та результат відповідного звернення до керівника органу дізнання.
  9. У разі відмови від ініціювання питання про відсторонення надіслати мені вмотивовану письмову відповідь із зазначенням того, які саме обставини перевірені, які матеріали досліджені та з яких конкретних правових і фактичних підстав прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для застосування пункту 2 частини другої статті 39-1 КПК України.
  10. Забезпечити долучення цієї заяви та доданих до неї документів до матеріалів кримінального провадження №12023078040000715.
  11. Дослідити ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.01.2026 року у справі № 308/2714/24, якою скасовано незаконну постанову Салтикова від 26.12.2025 року про закриття КП № 12023078040000715.
  12. Дослідити в суді — ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.11.2026 року у справі № 308/2714/24, особливо її висновки щодо застосування статті 39-1 КПК України та повноважень керівника органу дізнання у випадках неефективного дізнання.
  13. Перевірити відомості щодо реєстрації кримінального провадження № 62026140160001565 за ч. 1 ст. 366 КК, зокрема шляхом отримання або дослідження належних документів, які підтверджують його реєстрацію та предмет розслідування.
  14. Перевірити, чи є предметом кримінального провадження № 62026140160001565 можливе внесення Салтиковим завідомо неправдивих відомостей до постанови від 26.12.2025 року, винесеної ним у кримінальному провадженні № 12023078040000715.
  15. Встановити, які саме процесуальні дії були проведені після скасування постанови від 26.12.2025 року та чи усунуті недоліки, на які звернув увагу шановний слідчий суддя.
  16. Перевірити, чи здійснено належну документальну перевірку обставин отримання Фазекошем О.А. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/575 від 21.12.2006 року, зокрема щодо освіти, стажу роботи, кваліфікаційних іспитів та законності видачі свідоцтва.
  17. Перевірити, чи здійснено належну перевірку обставин законності набуття Фазекошем О.А. повноважень голови Ради адвокатів Закарпатської області та правових підстав здійснення ним відповідних функцій після спливу його повноважень у 2022 році, з урахуванням: — Висновку (додається) Дослідницької Служби Верховної Ради України Парламентського дослідження від 31 січня 2025 року «Щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою» (https://surl.li/vzdhjz), яким фактично підтверджено, що Рішення Ради адвокатів України, яким протиправно та незаконно і неконституційно та штучно продовжено повноваження органам адвокатського самоврядування, тобто Рішення РАУ від 21.09.2020 Nº 69 (http://surl.li/wxtaam) «Про затвердження роз’яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування» суперечить Конституції та закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; — Рішення (додається) Європейського суду з прав людини у справі "Afgan Mammadov v. Azerbaijan" (заява №43327/14: http://surl.li/mjcypq), яким Європейський суд аналогічно встановив та підтвердив незаконне продовження повноважень органу адвокатського самоврядування. У цій справі Європейський суд з прав людини визнав, що національні суди проігнорували факт закінчення строку повноважень органу адвокатського самоврядування та відсутність законного континуїтету, а саме: Втручання у конвенційне права адвоката з боку органів адвокатського самоврядування»: з цих причин Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що мало місце порушення статті 10 Конвенції, а саме:  - « § 66. Національні суди також не надали жодних обґрунтувань для того, чому вважали, що питання щодо законності органу адвокатського самоврядування. Крім того, національні суди проігнорували аргументи заявника (див. пункти 12 і 34 вище) про ймовірну відсутність законності органу адвокатського самоврядування — хоча ці аргументи були підкріплені відповідним національним законодавством, згідно з яким термін повноважень органу адвокатського самоврядування справді був обмежений п'ятьма роками (див. пункти 39-40 вище). Хоча орган адвокатського самоврядування не подав жодних аргументів для спростування твердження заявника про те, що термін повноважень органу адвокатського самоврядування закінчився, суди винесли рішення проти заявника з цього питання без жодного обґрунтування». Повний текст на сайті ЄСПЛ: «Case of Afgan Mammadov v. Azerbaijan (Application no. 43327/14: http://surl.li/mjcypq) та на 25 арк. (http://surl.li/zkkcvf). Переклад на українську мову: http://surl.li/mjcypq) на 28 арк. (http://surl.li/xyeqoi). — Таким чином слід зазначити, що даним Висновком Дослідницької Служби Верховної Ради України Парламентського дослідження та Рішенням Європейського суду з прав людини фактично підтверджено, що органам адвокатського самоврядування протиправно та незаконно і неконституційно та штучно продовжено повноваження з 2022 року. — При цьому, щодо вказаного помилкового рішення Ради Адвокатів України № 69 чи будь-яких інших рішень Ради адвокатів України, якими штучно і помилково продовжено повноваження органів адвокатського самоврядування та які прийнято не на основі Конституції і суперечать Закону України «Про адвокатуру» — то такі рішення не підлягають застосуванню навіть якщо вони формально є чинними незалежно від того, чи оскаржувався такий нормативно-правовий акт в суді та чи є він чинним на момент розгляду (правова позиція у справі №120/1400/23, https://reyestr.court.gov.ua/Review/111315253). Оскільки, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та Законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду. Тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є формально чинними (Постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19). Аналогічна правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06/2022 у справі № 520/2098/19.
  18. Забезпечити належну реєстрацію цього звернення, збереження всіх доданих матеріалів та надання відповіді на зазначену заявником е-адресу 1975istina1975@gmail.com  
  19. Повідомити мене про результати розгляду заяви та прийняті процесуальні рішення у встановленому законом порядку за вказаною е-адресою: 1975istina1975@gmail.com



Додатки:


  1. Копія публікації від 05.11.2026 року щодо кримінального провадження №62026140160001565: https://www.anticor.foundation/novyny/38182/ 
  2. Копія ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.01.2026 року у справі № 308/2714/24.
  3. Висновок Парламентського дослідження Верховної Ради України 26арк
  4. Рішення ЄСПЛ Afgan Mammadov+переклад 53арк

 


Вдячний Вам, Вашим співробітникам! 


Божої милості при прийнятті рішень! 

Благослови Україну і помилуй Господи! 


З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

У мародерів Івано-Франківщини — обшуки?

Чорний день Львівської митниці

Чорний день Чернівецької митниці