Скарга до ВРП щодо одеського судді Кічмаренко 522/8193/26

Скарга до ВРП щодо судді Кічмаренко 522/8193/26

У СПРАВІ: 

Викриття схем підроблених Сертифікатів EUR.1 на 11 млрд 

https://13istina66.blogspot.com/2026/04/eur1-11.html 

ДОДАТКИ: 

https://drive.google.com/file/d/1Uw_SJ7tZQRv8vwf59XCuBVxWNk_IC_QA/view?usp=drive_link 

+ХАБІБУЛЛІН 6/9 KHABIBULLIN+

23.05.2026 року 

№ 23.05 ВРП-23.05 одс-ооп-522/8193/26-КІЧМАРЕНКО-ЄРДР сертифікати-EUR.1 

Кому: ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ (ЄСІКС)

Від: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ (ЄСІКС)

ДИСЦИПЛІНАРНА СКАРГА ЩОДО СУДДІ 

КІЧМАРЕНКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

Слідчий суддя, ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ, 

Справа № 522/8193/26 Провадження 1-кс/522/2490/26

Ухвала від 20.05.2026

1. Інформація про скаржника:

1.1. Скаржник*: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ (ЄСІКС)

-(прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи)

1.2. Адреса місця проживання (перебування) фізичної особи:  

-(поштовий індекс, область, населений пункт, вулиця, номер будинку, квартири)

1.3. Номери засобів зв’язку*: +380672096660 /// 1975istina1975@gmail.com  

-(номер домашнього, робочого або мобільного телефону, електронна адреса)

1.4. Статус скаржника: Право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа: БУДЬ-ЯКА ОСОБА.

-(сторона, третя особа, представник сторони (адвокат), інші учасники судового процесу)

2. Інформація про СУДДЮ*: 

КІЧМАРЕНКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

Слідчий суддя, Приморський районний суд м. Одеси, 

Справа № 522/8193/26 Провадження 1-кс/522/2490/26

Ухвала від 20.05.2026

-(прізвище, ім’я, по батькові та посада судді, щодо якого подається дисциплінарна скарга)

3. Інформація у судовій справі:

-(якщо неналежна поведінка судді мала місце ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ, за наявності інформації зазначити номер справи, сторони у справі, предмет судового розгляду; за наявності судового рішення – його дату та номер)

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ

ПІДСТАВИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ ДО ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ

Право на звернення до Вищої ради правосуддя має будь-яка особа.

+++ ДО ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ +++

ДИСЦИПЛІНАРНА СКАРГА

щодо наявності ознак дисциплінарного проступку судді

(ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»)

I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СКАРГИ

Ця дисциплінарна скарга подається у зв’язку з наявністю у діях слідчого судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також — у разі встановлення істотних наслідків — пунктом 4 частини першої статті 106 Закону.

Підставою для звернення є постановлення ухвали, якою відмовлено у задоволенні скарги, поданої в порядку ст. 303 КПК на бездіяльність уповноважених осіб субʼєкта оскарження щодо невнесення відомостей до ЄРДР.

На переконання скаржника, слідчий суддя:

• істотно порушив норми процесуального права;
• фактично підмінив собою орган досудового розслідування;
• вийшов за межі предмета судового контролю;
• не надав оцінки суттєвим та релевантним доводам заявника;
• не навів мотивів відхилення аргументів сторони;
• не здійснив реального та ефективного судового контролю;
• постановив формально мотивоване рішення, яке не відповідає стандартам ст. 370 КПК України, практиці ЄСПЛ, Верховного Суду та Вищої ради правосуддя.

Суть дисциплінарної скарги НЕ полягає у незгоді із самим результатом судового розгляду як таким.

Скаржник усвідомлює, що Вища рада правосуддя не є «четвертою інстанцією» та не уповноважена переглядати законність судового рішення по суті.

Однак предметом цієї дисциплінарної скарги є інше:

• відсутність належної судової мотивації;
• ненаведення мотивів відхилення доводів сторони;
• формальний характер судового контролю;
• істотне порушення процесуальних гарантій;
• незастосування обов’язкових стандартів мотивованості судового рішення.

II. ОБСТАВИНИ, ЩО ПЕРЕДУВАЛИ 

ПОСТАНОВЛЕННЮ УХВАЛИ

Скаржником була подана заява про кримінальне правопорушення щодо можливого функціонування масштабної системної схеми ухилення від сплати митних платежів із використанням підроблених сертифікатів EUR.1 при імпорті транспортних засобів, тобто — з метою захисту економічних інтересів держави та недопущення багатомільярдних втрат державного бюджету, оскільки викладені факти свідчать про можливе системне завдання значної шкоди економічним інтересам держави та бюджету.

У заяві містились:

• конкретні обставини;
• опис механізму можливої злочинної діяльності;
• посилання на офіційні дані;
• матеріали медіарозслідувань;
• матеріали ТСК ВРУ;
• аналітичні документи;
• орієнтовні розрахунки збитків;
• правова кваліфікація;
• опис можливої участі службових осіб державних органів;
• посилання на джерела доказової інформації.  

Попри це, відомості до ЄРДР внесені не були.

У зв’язку із цим скаржником подано було скаргу в порядку ст. 303 КПК України.

Під час розгляду скарги слідчому судді було детально наведено та нагадано:

• межі судового контролю у таких справах;
• імперативний характер ст. 214 КПК України;
• практику Верховного Суду;
• практику апеляційних судів;
• практику ЄСПЛ;
• правову позицію щодо недопустимості попередньої оцінки заяви до внесення відомостей до ЄРДР;
• аргументи щодо предмета доказування при розгляді скарги за ст. 303 КПК.  

Однак слідчий суддя фактично проігнорував наведені доводи та аргументи.

III. ОСНОВНА ДИСЦИПЛІНАРНА КВАЛІФІКАЦІЯ 

— ПІДПУНКТ «Б» ПУНКТУ 1 ЧАСТИНИ ПЕРШОЇ СТАТТІ 106 ЗАКОНУ

1. Суддя не навів мотивів відхилення доводів заявника

Підпункт «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає дисциплінарну відповідальність судді за:

• «незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття 
• або відхилення аргументів сторін щодо суті спору».

Саме це порушення є ключовим у даному випадку.

У скарзі за ст. 303 КПК заявником було наведено значний масив аргументів щодо:

• імперативності внесення відомостей до ЄРДР;
• меж судового контролю;
• неприпустимості попередньої оцінки доказів;
• неможливості перевірки складу злочину до внесення відомостей;
• правових позицій Верховного Суду;
• практики Київського апеляційного суду;
• незаконності «фільтрації» заяв про злочини;
• недопустимості підміни функцій досудового розслідування судом.  

Проте в ухвалі:

• відсутній аналіз цих аргументів;
• відсутні мотиви їх відхилення;
• відсутній зв’язок між доводами сторони та висновками суду;
• відсутній аналіз наведеної судової практики;
• відсутнє пояснення причин неврахування правових позицій Верховного Суду;
• відсутній аналіз доданих матеріалів.

Фактично ухвала містить лише загальні декларативні формулювання типу:

• «не містить достатніх даних»;
• «має абстрактний характер»;
• «містить припущення»
• чи як правило аналогічні.

Однак такі фрази не є мотивуванням у розумінні:

• ст. 370 КПК України;
• практики ЄСПЛ;
• практики Великої Палати Верховного Суду;
• дисциплінарної практики ВРП.

IV. СУДДЯ ФАКТИЧНО УНИКНУВ 

ЗДІЙСНЕННЯ РЕАЛЬНОГО СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

Судом було встановлено:

• факт подання заяви;
• факт отримання заяви;
• факт невнесення відомостей до ЄРДР.  

Тобто обставини бездіяльності були підтверджені.

Однак замість перевірки законності невнесення відомостей до ЄРДР суд перейшов до:

• аналізу складу злочину;
• оцінки переконливості матеріалів;
• перевірки достатності доказів;
• оцінки достовірності;
• аналізу перспектив доказування.

Тобто суд фактично здійснив дії, які належать виключно до компетенції органу досудового розслідування після внесення відомостей до ЄРДР.

Таким чином слідчий суддя:

• вийшов за межі предмета розгляду;
• підмінив функцію слідчого;
• створив незаконний механізм попередньої «фільтрації» заяв про злочини.

V. ІСТОТНЕ ПОРУШЕННЯ 

ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

Підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає дисциплінарну відповідальність судді за істотне порушення норм процесуального права.

У даному випадку таке порушення полягало у фактичному позбавленні заявника ефективного судового контролю.

Слідчий суддя не здійснив перевірки предмета скарги у спосіб, передбачений КПК.

Натомість було створено процесуальну конструкцію, за якої:

• орган досудового розслідування може не вносити відомості;
• суд може погоджуватись із цим без відкриття провадження;
• перевірка викладених обставин фактично блокується ще до початку розслідування.

Такий підхід прямо суперечить імперативним нормам:

• ст. 214 КПК України;
• ст. 303 КПК України;
• принципу верховенства права;
• завданням кримінального провадження;
• практиці Верховного Суду.

VI. СУДДЯ ПРОІГНОРУВАВ 

РЕЛЕВАНТНУ СУДОВУ ПРАКТИКУ

У скарзі наведено конкретні правові позиції Верховного Суду та апеляційних судів.  

Також було долучено ухвалу іншого слідчого судді — Шевченківського районного суду м. Києва від 04.05.2026 у справі №761/16199/26 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136258311) — який за аналогічною заявою, але за іншою підслідністю — дійшов прямо протилежного висновку та визнав, що заява містить достатні відомості для внесення до ЄРДР.  

Однак в оскаржуваній ухвалі:

• відсутня оцінка цієї обставини;
• відсутнє пояснення причин відхилення;
• відсутня будь-яка реакція суду на існування протилежної судової оцінки в аналогічній ситуації.

Це свідчить про формальний характер розгляду скарги.

VII. ПРАКТИКА 

ЄСПЛ ТА ВРП

У рішеннях Європейський суд з прав людини у справах Серявін та інші проти України та Проніна проти України сформульовано стандарт, відповідно до якого суд зобов’язаний надати відповідь на суттєві та релевантні доводи сторони.

У даному випадку цього зроблено не було.

Практика Вища рада правосуддя також виходить із того, що ненаведення мотивів відхилення доводів сторони може утворювати дисциплінарний проступок.

Особливо показовими є:

• рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 12.05.2025 №983/1дп/15-25;
• акт ВРП від 22.04.2026 №58557;
• акт ВРП від 27.05.2025 №52665.

У цих рішеннях ВРП наголошувала:

• формальна наявність тексту рішення ще не означає існування належного мотивування.

VIII. НЕБЕЗПЕКА ТАКОГО ПІДХОДУ 

ДЛЯ ПРАВОСУДДЯ

Особливу небезпеку становить те, що фактично було легалізовано механізм, за якого:

• будь-яка заява про злочин може бути заблокована ще до внесення до ЄРДР;
• орган досудового розслідування отримує можливість самостійно визначати «достатність» даних;
• судовий контроль перетворюється на формальність;
• кримінальний процес втрачає механізм реагування на повідомлення про можливі злочини, тим більше коли заява про злочин та системну корупцію подається на захист економічних інтересів держави і бюджету.

Такий підхід є несумісним із принципом верховенства права та самою природою судового контролю.

IX. ПРОШУ

На підставі викладеного, керуючись ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»,

ПРОШУ:

1. Відкрити дисциплінарну справу щодо вказаного судді.

1. Надати оцінку діям судді щодо:

• незазначення мотивів відхилення доводів сторони;
• істотного порушення норм процесуального права;
• виходу за межі предмета судового контролю;
• фактичного позбавлення заявника ефективного судового контролю.

1. Визнати наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого:

• підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
• підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
• а також, у разі встановлення істотних наслідків, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону.

1. Витребувати матеріали відповідної судової справи.

1. Долучити до матеріалів дисциплінарного провадження:

• копію ухвали слідчого судді;
• копію скарги за ст. 303 КПК України;
• копію апеляційної скарги;
• копію заяви про кримінальне правопорушення;
• копію ухвали Шевченківського райсуду м. Києва у справі №761/16199/26;
• додані аналітичні та доказові матеріали.

Усі зазначені відомості та подані матеріали є правдивими. Заявник обізнаний з тим, що у разі поширення неправдивої інформації може бути притягнутий до відповідальності.

Вдячний Вам, Вашим співробітникам! 

Божої милості при прийнятті рішень! 

Благослови Україну і помилуй Господи! 

З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН

4. Зазначте одну або декілька підстав для дисциплінарної відповідальності судді відповідно до частини першої статті 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»*:

• ⁃Умисне або внаслідок недбалості:
• ⁃НЕЗАКОННА ВІДМОВА В ДОСТУПІ ДО ПРАВОСУДДЯ (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше ІСТОТНЕ ПОРУШЕННЯ НОРМ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
• ⁃НЕ ЗАЗНАЧЕННЯ В СУДОВОМУ РІШЕННІ МОТИВІВ ПРИЙНЯТТЯ АБО ВІДХИЛЕННЯ АРГУМЕНТІВ СТОРІН ЩОДО СУТІ СПОРУ;
• ⁃порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
• ⁃порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
• ⁃незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
• ⁃порушення правил щодо відводу (самовідводу);
• ⁃безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; 
• ⁃ДОПУЩЕННЯ СУДДЕЮ ПОВЕДІНКИ, ЩО ПОРОЧИТЬ ЗВАННЯ СУДДІ АБО ПІДРИВАЄ АВТОРИТЕТ ПРАВОСУДДЯ, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, ДОТРИМАННЯ ІНШИХ НОРМ СУДДІВСЬКОЇ ЕТИКИ ТА СТАНДАРТІВ ПОВЕДІНКИ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ СУСПІЛЬНУ ДОВІРУ ДО СУДУ, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
• ⁃умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або ІНШЕ ГРУБЕ ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ, ЩО ПРИЗВЕЛО ДО ІСТОТНИХ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ;
• ⁃розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці ухвалення судового рішення, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
• ⁃неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
• ⁃неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
• ⁃втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
• ⁃неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
• ⁃зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
• ⁃використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
• ⁃допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
• ⁃ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
• ⁃непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
• ⁃непроходження суддею початкової підготовки, передбаченої статтею 89 цього Закону;
• ⁃визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
• ⁃неподання або несвоєчасне подання суддею декларації родинних зв’язків у порядку, визначеному цим Законом;
• ⁃подання суддею у декларації родинних зв’язків завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
• ⁃неподання або несвоєчасне подання суддею декларації доброчесності в порядку, визначеному цим Законом;
• ⁃декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

Таким чином, вбачаються підстави для дисциплінарної відповідальності судді, а саме:

Зазначте одну або декілька підстав для дисциплінарної відповідальності судді (суддів) 

відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»*

[X] незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками процесу наданих їм процесуальних прав — у тій частині, в якій ухвала слідчої судді фактично не забезпечила реального судового контролю за постановою про закриття кримінального провадження та не містить відповіді на суттєві доводи скарги потерпілої;

[X] незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

[ ] інші підстави з пункту 1 частини першої статті 106 Закону — не є основними в цій скарзі, однак наведені нижче обставини додатково прошу оцінити з точки зору пункту 4 частини першої статті 106 Закону як можливе порушення права на справедливий розгляд унаслідок щонайменше грубої недбалості.

5. Зазначте конкретні відомості про наявність у поведінці, діях чи бездіяльності судді (суддів) ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді (суддів)*: 

-(день, місяць, рік або період часу, коли суддею допущено неналежну поведінку, зазначте факти з цього приводу)

• ВИКЛАДЕНО ПОВНІСТЮ В РОЗДІЛІ «3. ІНФОРМАЦІЯ У СУДОВІЙ СПРАВІ»

6. Посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені у дисциплінарній скарзі відомості*: 

-(зокрема, судові рішення судів вищої інстанції, які свідчать про порушення норм права суддею нижчої інстанції, інші документи, що підтверджують зазначені у дисциплінарній скарзі факти)

• ВИКЛАДЕНО ПОВНІСТЮ В РОЗДІЛІ «3. ІНФОРМАЦІЯ У СУДОВІЙ СПРАВІ»

З огляду на викладене,- ПРОШУ:

1) ПРОШУ ПРИТЯГТИ ВКАЗАНОГО СУДДЮ ДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: 

КІЧМАРЕНКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

Слідчий суддя, Приморський районний суд м. Одеси, 

Справа № 522/8193/26 Провадження 1-кс/522/2490/26

Ухвала від 20.05.2026

2) ПРОШУ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВНЕСЕННЯ ВСІХ ДОКУМЕНТІВ, МАТЕРІАЛІВ, ПОЯСНЕНЬ СУДДІ ТА ІН. ПОВІДОМЛЕНЬ У ЕЛЕКТРОННУ СИСТЕМУ Е-СУДУ. 

До дисциплінарної скарги додаю додатки, які приєднано в ЄСІКС.

 

Усі зазначені мною відомості та подані матеріали є правдивими. Я обізнаний із тим, що у разі поширення неправдивої інформації мене може бути притягнуто до встановленої законом відповідальності.

Відомості, викладені у цій дисциплінарній скарзі, подаються в мінімально необхідному обсязі виключно з метою реалізації конституційного права на звернення до ВРП та ініціювання дисциплінарного провадження. 

Отже, Вища рада правосуддя має право витребувати з суду повні матеріали розгляду справи.

З повагою і вдячністю і щирим сподіванням на всебічне, повне та належне реагування, справедливий і неупереджений та об’єктивний і законний і обґрунтований та оперативний розгляд, увагу, а також сподіванням, що «і далі буде з Божою милістю»,    

Вдячний Вам, Вашим співробітникам!  

Божої милості при прийнятті рішень!   

Благослови Україну і помилуй Господи!  

З повагою, ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН

«23» травня 2026 року *                                                    

   (підпис скаржника - ЕЦП)*

*заповнюється обов’язково

+++ ДОДАТОК 1 +++

+ХАБІБУЛЛІН 6/9 KHABIBULLIN+

Кому: ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ (ЄСІКС)

Від: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ (ЄСІКС)

ЗАЯВА

ПРО ОЗНАЙОМЛЕННЯ З МАТЕРІАЛАМИ СПРАВИ, 

поясненнями судді, тощо в електронному вигляді 

(внесення ІПН до додаткових відомостей учасника справи 

та НАДАННЯ ДОСТУПУ ДО ЕЛЕКТРОННОЇ СПРАВИ) 

ПРОШУ ЗАБЕЗПЕЧИТИ РЕАЛІЗАЦІЮ  ПРАВА ЗАЯВНИКА НА ДОСТУП ДО МАТЕРІАЛІВ 

ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОВАДЖЕННЯ, ВІДПОВІДНО ДО: 

• статей 2, 7, 43, 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»;

• статей 7, 55, 129 Конституції України;

• частини 6 статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

• пунктів 38–40 Положення про ЄСІКС;

• практики Конституційного Суду щодо обов’язку державних органів забезпечувати доступ до інформації, що стосується особи.

ПРОШУ ВИЩУ РАДУ ПРАВОСУДДЯ:

1. Внести мій ІПН до додаткових відомостей учасника провадження у ВРП, щоб забезпечити мою повну ідентифікацію в ЄСІКС та коректне НАДАННЯ ТЕХНІЧНОГО ДОСТУПУ до електронної справи.

2. Забезпечити заявнику ПОВНИЙ ДОСТУП ДО ЕЛЕКТРОННОЇ СПРАВИ у провадженні ВРП, у тому числі:

• до всіх матеріалів, які вже наявні;

• до всіх документів, ЩО БУДУТЬ НАДХОДИТИ надалі (пояснення судді, супровідні матеріали, довідки, висновки, повідомлення, дані про рух скарги тощо).

Це відповідає вимогам ст. 43, 46 Закону «Про Вищу раду правосуддя» та гарантіям права на інформацію.

3. Зобов’язати шановних відповідальних працівників ВРП належним чином ВНОСИТИ ДО ЕЛЕКТРОННОЇ СПРАВИ ВСІ ДОКУМЕНТИ, що надходять або створюються в межах провадження, а саме:

• ПОЯСНЕННЯ СУДДІ;

• службові довідки;

• процесуальні документи;

• будь-які письмові матеріали, що стосуються перевірки скарги;

• інформацію про рух справи.

Це забезпечує прозорість провадження та гарантує рівність сторін.

4. Забезпечити автоматичне НАДСИЛАННЯ МЕНІ електронних повідомлень ПРО КОЖНЕ НОВЕ НАДХОДЖЕННЯ ДОКУМЕНТА чи зміну статусу матеріалів у ЄСІКС.

Це є частиною реалізації  ПРАВА ЗАЯВНИКА НА УЧАСТЬ у дисциплінарному провадженні.

Обґрунтування

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду, органи державної влади ЗОБОВ’ЯЗАНІ забезпечувати відкритість, прозорість і доступ до інформації, яка прямо стосується прав заявника. Дисциплінарне провадження у ВРП безпосередньо стосується моїх прав та поданої мною скарги.

ЄСІКС створена для забезпечення:

• відкритості;

• своєчасного доступу до документів;

• інформування учасників;

• зменшення корупційних ризиків і виключення можливості приховування матеріалів.

Внесення ідентифікаційних даних, НАДАННЯ ДОСТУПУ ДО ЕЛЕКТРОННОЇ СПРАВИ та обов’язок ВРП завантажувати ВСІ ДОКУМЕНТИ є прямим виконанням норм закону.

Вдячний Вам, Вашим співробітникам!  

Божої милості при прийнятті рішень!  

Благослови Україну і помилуй Господи!  

З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Вищої ради правосуддя

14 грудня 2023 року № 1313/0/15-23

ВНЕСЕНО ЗМІНИ Рішеннями Вищої ради правосуддя 

від 19 березня 2024 року № 803/0/15-24

25 лютого 2025 року № 327/0/15-25

hcj.gov.ua/page/podaty-dyscyplinarnu-skargu  

Примітки:

1. Прізвище, ім’я, по батькові скаржника і судді (суддів) у пунктах 1 і 2 дисциплінарної скарги потрібно зазначати в називному відмінку друкованими літерами. Інші відомості слід викладати чітким, розбірливим почерком.

2. Дисциплінарна скарга подається до Вищої ради правосуддя у письмовій (паперовій або електронній) формі та повинна містити відомості, передбачені частиною другою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Дисциплінарна скарга може подаватися в електронній формі на офіційну електронну адресу Вищої ради правосуддя або через модуль «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за умови її підписання кваліфікованим електронним підписом (пункт 13.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 21.11.2023
№ 1068/0/15-23).

3. Право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи – через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування – через своїх керівників або представників (абзац перший частини першої статті 107 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

4. Адвокат зобов’язаний перевірити факти, що можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (абзац другий частини першої статті 107 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

5. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя (частина четверта статті 107 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

6. За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом (частина п’ята статті 107 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

7. Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями (частина шоста статті 107 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

8. Дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо:

1) дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів»; 

2) дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді;

3) дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді;

4) дисциплінарна скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи;

5) у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені;

6) дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом (частина перша статті 44 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя»).

9. Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків (частина друга статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

+++ ДОДАТОК 2 +++

+ХАБІБУЛЛІН 6/9 KHABIBULLIN+

Кому: ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ (ЄСІКС)

Від: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ (ЄСІКС)

КЛОПОТАННЯ / відставка (звільнення з посади судді) 

про приєднання дисциплінарної скарги щодо судді, обов’язкове врахування 

та узгоджене використання матеріалів дисциплінарної скарги 

під час здійснення Вищою радою правосуддя всіх конституційних повноважень 

щодо судді, включно з можливими процедурами звільнення у відставку

Це клопотання подається з метою забезпечення того, щоб жодне рішення Вищої ради правосуддя не було прийняте без врахування всіх істотних обставин, які характеризують поведінку судді та мають значення для оцінки її відповідності статусу судді, а також при поданні суддею заяви про звільнення у відставку. 

Вступ 

Це клопотання подається не як формальне доповнення до дисциплінарної скарги, а як принципова процесуальна заява, спрямована на забезпечення цілісності та невідворотності конституційного контролю за статусом судді. Його зміст виходить за межі окремої процедури та стосується ключового питання: щоб жодне рішення Вищої ради правосуддя — незалежно від його форми чи стадії — не було ухвалене без повного врахування вже встановлених і заявлених обставин, які характеризують поведінку судді.

Фактично мова йде про недопущення ситуації, коли дисциплінарна оцінка може бути обійдена процесуальною дією — зокрема поданням заяви про звільнення у відставку. 

Заявник не ставить питання обмеження права судді на відставку, однак наполягає на іншому фундаментальному принципі: реалізація цього права не може відбуватись у відриві від уже ініційованого дисциплінарного провадження та без оцінки відповідних матеріалів. 

Інакше виникає ризик, що сама процедура відставки перетвориться на інструмент уникнення правової оцінки.

Саме тому це клопотання спрямоване на забезпечення узгодженості дій Вищої ради правосуддя: щоб дисциплінарні матеріали не існували окремо від рішень щодо статусу судді, а враховувалися у повному обсязі в усіх без винятку процедурах. 

Йдеться про єдиний процес оцінки, в якому факти, доводи та обставини не можуть бути «обнулені» або проігноровані залежно від обраної процесуальної форми.

1. Загальна правова позиція та мета клопотання

Це клопотання подається у зв’язку з тим, що Вища рада правосуддя є єдиним конституційним органом, який одночасно:

- здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів;

- ухвалює рішення про їх звільнення.

У зв’язку з цим заявник ставить перед ВРП не питання обмеження прав судді, а питання:

— узгодженості, повноти та несуперечливості реалізації цих повноважень

Метою цього клопотання є не втручання у дискрецію ВРП, а:

- забезпечення того, щоб усі релевантні матеріали були: 

  - приєднані,

  - враховані,

  - і оцінені у сукупності;

- а також запобігання ситуації, коли:

  - різні рішення ВРП щодо однієї особи

  - приймаються без взаємного врахування.

2. Чітке визначення предмета клопотання

Це клопотання:

не містить вимог про: 

- зупинення відставки;

- обмеження прав судді;

- втручання у процедури.

Натомість воно містить виключно процесуально допустимі вимоги: 

1. про приєднання цього клопотання до матеріалів дисциплінарної скарги;

2. про врахування викладених обставин:

   - при вирішенні питання про відкриття дисциплінарної справи;

   - при її розгляді;

3. про врахування цих самих обставин:

   - під час розгляду будь-яких заяв або подань судді про відставку  

   (як поданих, так і потенційно можливих);

4. про приєднання та врахування пояснень судді, які можуть бути подані у відповідь.

3. Конституційна єдність функцій ВРП

Стаття 131 Конституції України встановлює не просто перелік повноважень, а єдину систему контролю за статусом судді.

З цього випливає:

- дисциплінарна оцінка та звільнення — це не ізольовані явища;

- вони є різними формами реалізації одного конституційного контролю.

Тому ВРП не може:

- розглядати дисциплінарну скаргу “окремо”;

- а питання відставки — “окремо від усього”.

Такий підхід призвів би до:

- внутрішньої суперечливості рішень;

- втрати логічного зв’язку між поведінкою судді та наслідками.

4. Спростування ключового аргументу: «відсутність прямої норми»

Можливе заперечення судді:

> закон не передбачає механізму зупинення або обмеження відставки

є юридично нерелевантним, оскільки:

- заявник не просить зупиняти відставку;

- не просить обмежувати право;

- не просить створювати нову норму.

Заявник просить лише:

— врахувати обставини та матеріали, які вже існують

А це:

- не потребує спеціальної норми;

- є природним обов’язком будь-якого органу публічної влади.

5. Спростування аргументу про «самостійність процедур»

Дійсно, процедури дисциплінарного провадження та звільнення є різними.

Але:

самостійність ≠ ізольованість.

Жодна норма не забороняє:

- використовувати одні й ті самі факти;

- оцінювати поведінку судді комплексно;

- враховувати всі матеріали, які характеризують особу.

Навпаки, неврахування таких матеріалів означало б:

- штучне обмеження інформації;

- формальний підхід;

- і потенційне порушення принципу обґрунтованості рішень.

6. Спростування аргументу: «скарга не доводить порушення»

Це твердження формально вірне, але:

- дисциплінарна скарга не доводить — вона ініціює перевірку;

- вона містить фактичні дані та аргументи;

- вона створює обов’язок реагування.

Отже:

— такі матеріали не можуть бути проігноровані  

— навіть до моменту встановлення вини

7. Особливе значення викладених у скарзі обставин

Як випливає з матеріалів дисциплінарної скарги:

- наявні ознаки:

  - відсутності мотивування;

  - шаблонності судових рішень;

  - ігнорування доводів сторін 

  - інші можливі порушення.

Ці обставини:

- прямо віднесені законом до дисциплінарних проступків;

- мають значення не лише для конкретної справи;

- а характеризують стандарти здійснення правосуддя суддею.

8. Значення пояснень судді

Заявник окремо наголошує:

будь-які пояснення судді:

- не можуть розглядатись як формальна відповідь;

- є доказовим матеріалом;

- відображають правову позицію судді.

Тому вони повинні:

— бути приєднані  

— бути оцінені у сукупності  

— бути враховані також при розгляді питання про відставку

9. Принцип повноти та належного врядування

Вища рада правосуддя як конституційний орган:

зобов’язана:

- враховувати всі релевантні обставини;

- не ігнорувати надані матеріали;

- забезпечувати обґрунтованість своїх рішень.

Ігнорування цього клопотання:

- створить ризик формальності;

- поставить під сумнів повноту розгляду;

- і може вплинути на легітимність рішення.

10. Ризик взаємного нівелювання рішень

Без врахування цього клопотання можливий сценарій:

- дисциплінарна скарга розглядається формально або із затримкою;

- суддя подає заяву про відставку;

- питання вирішуються без взаємного врахування.

У такому випадку:

— дисциплінарна функція ВРП втрачає ефективність  

— формується практика уникнення оцінки поведінки

11. Публічний інтерес

У цій справі йдеться не лише про права заявника.

Йдеться про:

- довіру до суду;

- стандарти мотивування рішень;

- якість судового контролю.

Саме тому:

— повнота та узгодженість розгляду є питанням публічного інтересу.

12. Узагальнюючий висновок

Це клопотання:

- не обмежує прав судді;

- не створює нових норм;

- не втручається у дискрецію ВРП;

але:

— встановлює обов’язок діяти послідовно  

— зобов’язує врахувати всі матеріали  

— формує правову рамку для оцінки рішень

11. Прохальна частина

Враховуючи наведене та з урахуванням дисциплінарної скарги щодо судді,- 

ПРОШУ:

1. Приєднати це клопотання до матеріалів дисциплінарної скарги.

2. Приєднати це клопотання до матеріалів особової справи судді.

3. Врахувати викладені у ньому обставини:

   - при вирішенні питання про відкриття дисциплінарної справи;

   - при її розгляді.

4. У разі подання суддею заяви про звільнення у відставку:

   - приєднати це клопотання та матеріали скарги до відповідних матеріалів;

   - врахувати їх при прийнятті рішення.

5. Приєднати та врахувати будь-які пояснення судді, подані у зв’язку з цією скаргою.

6. Забезпечити, щоб усі рішення ВРП щодо цієї судді:

   - були узгодженими між собою;

   - ґрунтувалися на повному обсязі матеріалів.

Додаток: дисциплінарна скарга щодо судді 

 

Вдячний Вам, Вашим співробітникам!  

Божої милості при прийнятті рішень!  

Благослови Україну і помилуй Господи!  

З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН