Чорний день судді Волині Хилюка

 



Чорний день судді Волині Хилюка 


Правозахисник, голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадим Хабібуллін подав дисциплінарну скаргу до Вища рада правосуддя щодо дій слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області (у справі 161/9863/26 щодо бездіяльності Волинська обласна прокуратура) Володимира Хилюк


Чи стане це однією з найгучніших історій навколо суддівського корпусу Волині? 


Суть справи — виявлена масштабна схема ухилення від сплати митних платежів із використанням підроблених сертифікатів EUR.1 при імпорті авто. 


За заявою правозахисника, йдеться про ймовірну системну корупцію на митниці, яка могла завдати колосальних збитків бюджету та економічним інтересам України. 


На захист державних інтересів Хабібуллін подав заяву про злочин щодо службових осіб Волинської митниці


Шевченківський суд Києва у справі 761/16199/26 вже дійшов висновку, що подані матеріали містять достатні дані для внесення відомостей до ЄРДР, та зобов’язав Бюро економічної безпеки України відкрити кримінальне провадження щодо службових осіб Державної митної служби України


Натомість слідчий суддя фактично відмовив у належному судовому контролі, заявивши, що подані матеріали нібито «не містять достатніх даних» та мають «абстрактний характер». 


У скарзі до ВРП наголошується: слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, підмінив собою орган досудового розслідування та створив небезпечний механізм «фільтрації» заяв про злочини ще до початку слідства. 


Фактично постає питання: чому один суд визнає наявність достатніх даних для розслідування масштабної «митної корупції», а інший, «сидячи біля митниці» — блокує навіть внесення до ЄРДР? 


При цьому 1 травня 2026 Волинською обласною прокуратурою відкрито кримінальне провадження № 42026032110000061 за фактом подання Волинській митниці під час проведення митного оформлення транспортних засобів з ознаками підроблення за ст. 358 ч. 4 КК.


Скарга до ВРП вже містить посилання на практику ЄСПЛ, Верховного Суду та дисциплінарну практику самої Вищої ради правосуддя. Якщо викладені факти підтвердяться — для слідчого судді це справді може стати чорним днем.


Бо як завжди надихає Хабібуллін: Далі буде з Божою милістю. 



До вашої уваги витяг з дисциплінарної скарги: 



+ХАБІБУЛЛІН 6/9 KHABIBULLIN+



09.05.2026 року 


№ 09.05 ВРП-воп-161-9863-26-хилюк  


Кому: ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ (ЄСІКС)


Від: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ (ЄСІКС)



ДИСЦИПЛІНАРНА СКАРГА ЩОДО СУДДІ 


ХИЛЮК ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ 


слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області

(у справі №161/9863/26 щодо бездіяльності Волинська обласна прокуратура)





  1. Інформація про скаржника:

1.1. Скаржник*: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ (ЄСІКС)


2. Інформація про СУДДЮ*: 


Хилюк Володимир Володимирович 


слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області

(у справі №161/9863/26 щодо бездіяльності Волинська обласна прокуратура)


-(прізвище, ім’я, по батькові та посада судді, щодо якого подається дисциплінарна скарга)


3. Інформація у судовій справі:


-(якщо неналежна поведінка судді мала місце ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ, за наявності інформації зазначити номер справи, сторони у справі, предмет судового розгляду; за наявності судового рішення – його дату та номер)



ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ

ПІДСТАВИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ ДО ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ

Право на звернення до Вищої ради правосуддя має будь-яка особа.



+++ ДО ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ +++


ДИСЦИПЛІНАРНА СКАРГА

щодо наявності ознак дисциплінарного проступку судді

(ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»)



I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СКАРГИ


Ця дисциплінарна скарга подається у зв’язку з наявністю у діях слідчого судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також — у разі встановлення істотних наслідків — пунктом 4 частини першої статті 106 Закону.


Підставою для звернення є постановлення ухвали, якою відмовлено у задоволенні скарги, поданої в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб субʼєкта оскарження щодо невнесення відомостей до ЄРДР.


На переконання скаржника, слідчий суддя:


  • істотно порушив норми процесуального права;
  • фактично підмінив собою орган досудового розслідування;
  • вийшов за межі предмета судового контролю;
  • не надав оцінки суттєвим та релевантним доводам заявника;
  • не навів мотивів відхилення аргументів сторони;
  • не здійснив реального та ефективного судового контролю;
  • постановив формально мотивоване рішення, яке не відповідає стандартам ст. 370 КПК України, практиці ЄСПЛ, Верховного Суду та Вищої ради правосуддя.


Суть дисциплінарної скарги НЕ полягає у незгоді із самим результатом судового розгляду як таким.


Скаржник усвідомлює, що Вища рада правосуддя не є «четвертою інстанцією» та не уповноважена переглядати законність судового рішення по суті.


Однак предметом цієї дисциплінарної скарги є інше:


  • відсутність належної судової мотивації;
  • ненаведення мотивів відхилення доводів сторони;
  • формальний характер судового контролю;
  • істотне порушення процесуальних гарантій;
  • незастосування обов’язкових стандартів мотивованості судового рішення.



II. ОБСТАВИНИ, ЩО ПЕРЕДУВАЛИ ПОСТАНОВЛЕННЮ УХВАЛИ


Скаржником була подана заява про кримінальне правопорушення щодо можливого функціонування масштабної системної схеми ухилення від сплати митних платежів із використанням підроблених сертифікатів EUR.1 при імпорті транспортних засобів.


У заяві містились:


  • конкретні обставини;
  • опис механізму можливої злочинної діяльності;
  • посилання на офіційні дані;
  • матеріали медіарозслідувань;
  • матеріали ТСК ВРУ;
  • аналітичні документи;
  • орієнтовні розрахунки збитків;
  • правова кваліфікація;
  • опис можливої участі службових осіб державних органів;
  • посилання на джерела доказової інформації.  


Попри це, відомості до ЄРДР внесені не були.


У зв’язку із цим скаржником подано було скаргу в порядку ст. 303 КПК України.


Під час розгляду скарги слідчому судді було детально наведено та нагадано:


  • межі судового контролю у таких справах;
  • імперативний характер ст. 214 КПК України;
  • практику Верховного Суду;
  • практику апеляційних судів;
  • практику ЄСПЛ;
  • правову позицію щодо недопустимості попередньої оцінки заяви до внесення відомостей до ЄРДР;
  • аргументи щодо предмета доказування при розгляді скарги за ст. 303 КПК.  


Однак слідчий суддя фактично проігнорував наведені доводи та аргументи.


III. ОСНОВНА ДИСЦИПЛІНАРНА КВАЛІФІКАЦІЯ 

— ПІДПУНКТ «Б» ПУНКТУ 1 ЧАСТИНИ ПЕРШОЇ СТАТТІ 106 ЗАКОНУ


1. Суддя не навів мотивів відхилення доводів заявника


Підпункт «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає дисциплінарну відповідальність судді за:


  • «незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття 
  • або відхилення аргументів сторін щодо суті спору».


Саме це порушення є ключовим у даному випадку.


У скарзі за ст. 303 КПК заявником було наведено значний масив аргументів щодо:


  • імперативності внесення відомостей до ЄРДР;
  • меж судового контролю;
  • неприпустимості попередньої оцінки доказів;
  • неможливості перевірки складу злочину до внесення відомостей;
  • правових позицій Верховного Суду;
  • практики Київського апеляційного суду;
  • незаконності «фільтрації» заяв про злочини;
  • недопустимості підміни функцій досудового розслідування судом.  


Проте в ухвалі:


  • відсутній аналіз цих аргументів;
  • відсутні мотиви їх відхилення;
  • відсутній зв’язок між доводами сторони та висновками суду;
  • відсутній аналіз наведеної судової практики;
  • відсутнє пояснення причин неврахування правових позицій Верховного Суду;
  • відсутній аналіз доданих матеріалів.


Фактично ухвала містить лише загальні декларативні формулювання:


  • «не містить достатніх даних»;
  • «має абстрактний характер»;
  • «містить припущення»
  • чи як правило аналогічні.


Однак такі фрази не є мотивуванням у розумінні:


  • ст. 370 КПК України;
  • практики ЄСПЛ;
  • практики Великої Палати Верховного Суду;
  • дисциплінарної практики ВРП.


IV. СУДДЯ ФАКТИЧНО УНИКНУВ 

ЗДІЙСНЕННЯ РЕАЛЬНОГО СУДОВОГО КОНТРОЛЮ


Судом було встановлено:


  • факт подання заяви;
  • факт отримання заяви;
  • факт невнесення відомостей до ЄРДР.  


Тобто обставини бездіяльності були підтверджені.


Однак замість перевірки законності невнесення відомостей до ЄРДР суд перейшов до:


  • аналізу складу злочину;
  • оцінки переконливості матеріалів;
  • перевірки достатності доказів;
  • оцінки достовірності;
  • аналізу перспектив доказування.


Тобто суд фактично здійснив дії, які належать виключно до компетенції органу досудового розслідування після внесення відомостей до ЄРДР.


Таким чином слідчий суддя:


  • вийшов за межі предмета розгляду;
  • підмінив функцію слідчого;
  • створив незаконний механізм попередньої «фільтрації» заяв про злочини.


V. ІСТОТНЕ ПОРУШЕННЯ 

ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА


Підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону передбачає дисциплінарну відповідальність судді за істотне порушення норм процесуального права.


У даному випадку таке порушення полягало у фактичному позбавленні заявника ефективного судового контролю.


Слідчий суддя не здійснив перевірки предмета скарги у спосіб, передбачений КПК.


Натомість було створено процесуальну конструкцію, за якої:


  • орган досудового розслідування може не вносити відомості;
  • суд може погоджуватись із цим без відкриття провадження;
  • перевірка викладених обставин фактично блокується ще до початку розслідування.


Такий підхід прямо суперечить імперативним нормам:


  • ст. 214 КПК України;
  • ст. 303 КПК України;
  • принципу верховенства права;
  • завданням кримінального провадження;
  • практиці Верховного Суду.



VI. СУДДЯ ПРОІГНОРУВАВ 

РЕЛЕВАНТНУ СУДОВУ ПРАКТИКУ


У скарзі наведено конкретні правові позиції Верховного Суду та апеляційних судів.  


Також було долучено ухвалу іншого слідчого судді — Шевченківського районного суду м. Києва від 04.05.2026 у справі №761/16199/26 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136258311) — який за аналогічною заявою дійшов прямо протилежного висновку та визнав, що заява містить достатні відомості для внесення до ЄРДР.  


Однак в оскаржуваній ухвалі:


  • відсутня оцінка цієї обставини;
  • відсутнє пояснення причин відхилення;
  • відсутня будь-яка реакція суду на існування протилежної судової оцінки в аналогічній ситуації.


Це свідчить про формальний характер розгляду скарги.



VII. ПРАКТИКА 

ЄСПЛ ТА ВРП


У рішеннях Європейський суд з прав людини у справах Серявін та інші проти України та Проніна проти України сформульовано стандарт, відповідно до якого суд зобов’язаний надати відповідь на суттєві та релевантні доводи сторони.


У даному випадку цього зроблено не було.


Практика Вища рада правосуддя також виходить із того, що ненаведення мотивів відхилення доводів сторони може утворювати дисциплінарний проступок.


Особливо показовими є:


  • рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 12.05.2025 №983/1дп/15-25;
  • акт ВРП від 22.04.2026 №58557;
  • акт ВРП від 27.05.2025 №52665.


У цих рішеннях ВРП наголошувала:


  • формальна наявність тексту рішення 
  • ще не означає існування належного мотивування.


VIII. НЕБЕЗПЕКА ТАКОГО ПІДХОДУ 

ДЛЯ ПРАВОСУДДЯ


Особливу небезпеку становить те, що фактично було легалізовано механізм, за якого:


  • будь-яка заява про злочин може бути заблокована ще до внесення до ЄРДР;
  • орган досудового розслідування отримує можливість самостійно визначати «достатність» даних;
  • судовий контроль перетворюється на формальність;
  • кримінальний процес втрачає механізм реагування на повідомлення про можливі злочини, тим більше коли заява про злочин та системну корупцію подається на захист економічних інтересів держави і бюджету.


Такий підхід є несумісним із принципом верховенства права та самою природою судового контролю.


IX. ПРОШУ


На підставі викладеного, керуючись ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»,


ПРОШУ:


  1. Відкрити дисциплінарну справу щодо вказаного судді.
  2. Надати оцінку діям судді щодо:
  • незазначення мотивів відхилення доводів сторони;
  • істотного порушення норм процесуального права;
  • виходу за межі предмета судового контролю;
  • фактичного позбавлення заявника ефективного судового контролю.


  1. Визнати наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого:


  • підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
  • підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
  • а також, у разі встановлення істотних наслідків, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону.


  1. Витребувати матеріали відповідної судової справи.
  2. Долучити до матеріалів дисциплінарного провадження:


  • копію ухвали слідчого судді;
  • копію скарги за ст. 303 КПК України;
  • копію апеляційної скарги;
  • копію заяви про кримінальне правопорушення;
  • копію ухвали Шевченківського райсуду м. Києва у справі №761/16199/26;
  • додані аналітичні та доказові матеріали.


Усі зазначені відомості та подані матеріали є правдивими. Заявник обізнаний з тим, що у разі поширення неправдивої інформації може бути притягнутий до відповідальності.


Вдячний Вам, Вашим співробітникам! 


Божої милості при прийнятті рішень! 

Благослови Україну і помилуй Господи! 


З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН



4. Зазначте одну або декілька підстав для дисциплінарної відповідальності судді відповідно до частини першої статті 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»*:


  • Умисне або внаслідок недбалості:
  • НЕЗАКОННА ВІДМОВА В ДОСТУПІ ДО ПРАВОСУДДЯ (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше ІСТОТНЕ ПОРУШЕННЯ НОРМ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ЩОДО ЮРИСДИКЦІЇ або складу суду;
  • НЕ ЗАЗНАЧЕННЯ В СУДОВОМУ РІШЕННІ МОТИВІВ ПРИЙНЯТТЯ АБО ВІДХИЛЕННЯ АРГУМЕНТІВ СТОРІН ЩОДО СУТІ СПОРУ;
  • порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
  • порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
  • незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
  • порушення правил щодо відводу (самовідводу);
  • безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; 
  • ДОПУЩЕННЯ СУДДЕЮ ПОВЕДІНКИ, ЩО ПОРОЧИТЬ ЗВАННЯ СУДДІ АБО ПІДРИВАЄ АВТОРИТЕТ ПРАВОСУДДЯ, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, ДОТРИМАННЯ ІНШИХ НОРМ СУДДІВСЬКОЇ ЕТИКИ ТА СТАНДАРТІВ ПОВЕДІНКИ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ СУСПІЛЬНУ ДОВІРУ ДО СУДУ, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
  • умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або ІНШЕ ГРУБЕ ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ, ЩО ПРИЗВЕЛО ДО ІСТОТНИХ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ;

    ...

    КЛОПОТАННЯ / відставка (звільнення з посади судді) 


    про приєднання дисциплінарної скарги щодо судді, обов’язкове врахування 

    та узгоджене використання матеріалів дисциплінарної скарги 

    під час здійснення Вищою радою правосуддя всіх конституційних повноважень 

    щодо судді, включно з можливими процедурами звільнення у відставку



    Це клопотання подається з метою забезпечення того, щоб жодне рішення Вищої ради правосуддя не було прийняте без врахування всіх істотних обставин, які характеризують поведінку судді та мають значення для оцінки її відповідності статусу судді, а також при поданні суддею заяви про звільнення у відставку. 


    Вступ 


    Це клопотання подається не як формальне доповнення до дисциплінарної скарги, а як принципова процесуальна заява, спрямована на забезпечення цілісності та невідворотності конституційного контролю за статусом судді. Його зміст виходить за межі окремої процедури та стосується ключового питання: щоб жодне рішення Вищої ради правосуддя — незалежно від його форми чи стадії — не було ухвалене без повного врахування вже встановлених і заявлених обставин, які характеризують поведінку судді.


    Фактично мова йде про недопущення ситуації, коли дисциплінарна оцінка може бути обійдена процесуальною дією — зокрема поданням заяви про звільнення у відставку. 


    Заявник не ставить питання обмеження права судді на відставку, однак наполягає на іншому фундаментальному принципі: реалізація цього права не може відбуватись у відриві від уже ініційованого дисциплінарного провадження та без оцінки відповідних матеріалів. 


    Інакше виникає ризик, що сама процедура відставки перетвориться на інструмент уникнення правової оцінки.


    Саме тому це клопотання спрямоване на забезпечення узгодженості дій Вищої ради правосуддя: щоб дисциплінарні матеріали не існували окремо від рішень щодо статусу судді, а враховувалися у повному обсязі в усіх без винятку процедурах. 


    Йдеться про єдиний процес оцінки, в якому факти, доводи та обставини не можуть бути «обнулені» або проігноровані залежно від обраної процесуальної форми.


    1. Загальна правова позиція та мета клопотання


    Це клопотання подається у зв’язку з тим, що Вища рада правосуддя є єдиним конституційним органом, який одночасно:


    - здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів;

    - ухвалює рішення про їх звільнення.


    У зв’язку з цим заявник ставить перед ВРП не питання обмеження прав судді, а питання:


    — узгодженості, повноти та несуперечливості реалізації цих повноважень


    Метою цього клопотання є не втручання у дискрецію ВРП, а:


    - забезпечення того, щоб усі релевантні матеріали були: 

      - приєднані,

      - враховані,

      - і оцінені у сукупності;


    - а також запобігання ситуації, коли:

      - різні рішення ВРП щодо однієї особи

      - приймаються без взаємного врахування.


    2. Чітке визначення предмета клопотання


    Це клопотання:


    не містить вимог про: 

    - зупинення відставки;

    - обмеження прав судді;

    - втручання у процедури.


    Натомість воно містить виключно процесуально допустимі вимоги: 


    1. про приєднання цього клопотання до матеріалів дисциплінарної скарги;


    2. про врахування викладених обставин:

       - при вирішенні питання про відкриття дисциплінарної справи;

       - при її розгляді;


    3. про врахування цих самих обставин:

       - під час розгляду будь-яких заяв або подань судді про відставку  

       (як поданих, так і потенційно можливих);


    4. про приєднання та врахування пояснень судді, які можуть бути подані у відповідь.


    3. Конституційна єдність функцій ВРП


    Стаття 131 Конституції України встановлює не просто перелік повноважень, а єдину систему контролю за статусом судді.


    З цього випливає:


    - дисциплінарна оцінка та звільнення — це не ізольовані явища;

    - вони є різними формами реалізації одного конституційного контролю.


    Тому ВРП не може:


    - розглядати дисциплінарну скаргу “окремо”;

    - а питання відставки — “окремо від усього”.


    Такий підхід призвів би до:


    - внутрішньої суперечливості рішень;

    - втрати логічного зв’язку між поведінкою судді та наслідками.


    4. Спростування ключового аргументу: «відсутність прямої норми»


    Можливе заперечення судді:


    > закон не передбачає механізму зупинення або обмеження відставки


    є юридично нерелевантним, оскільки:


    - заявник не просить зупиняти відставку;

    - не просить обмежувати право;

    - не просить створювати нову норму.


    Заявник просить лише:


    — врахувати обставини та матеріали, які вже існують


    А це:


    - не потребує спеціальної норми;

    - є природним обов’язком будь-якого органу публічної влади.


    5. Спростування аргументу про «самостійність процедур»


    Дійсно, процедури дисциплінарного провадження та звільнення є різними.


    Але:


    самостійність ≠ ізольованість.


    Жодна норма не забороняє:


    - використовувати одні й ті самі факти;

    - оцінювати поведінку судді комплексно;

    - враховувати всі матеріали, які характеризують особу.


    Навпаки, неврахування таких матеріалів означало б:


    - штучне обмеження інформації;

    - формальний підхід;

    - і потенційне порушення принципу обґрунтованості рішень.


    6. Спростування аргументу: «скарга не доводить порушення»


    Це твердження формально вірне, але:


    - дисциплінарна скарга не доводить — вона ініціює перевірку;

    - вона містить фактичні дані та аргументи;

    - вона створює обов’язок реагування.


    Отже:


    — такі матеріали не можуть бути проігноровані  

    — навіть до моменту встановлення вини


    7. Особливе значення викладених у скарзі обставин


    Як випливає з матеріалів дисциплінарної скарги:


    - наявні ознаки:

      - відсутності мотивування;

      - шаблонності судових рішень;

      - ігнорування доводів сторін 

      - інші можливі порушення.


    Ці обставини:


    - прямо віднесені законом до дисциплінарних проступків;

    - мають значення не лише для конкретної справи;

    - а характеризують стандарти здійснення правосуддя суддею.


    8. Значення пояснень судді


    Заявник окремо наголошує:


    будь-які пояснення судді:


    - не можуть розглядатись як формальна відповідь;

    - є доказовим матеріалом;

    - відображають правову позицію судді.


    Тому вони повинні:


    — бути приєднані  

    — бути оцінені у сукупності  

    — бути враховані також при розгляді питання про відставку


    9. Принцип повноти та належного врядування


    Вища рада правосуддя як конституційний орган:


    зобов’язана:


    - враховувати всі релевантні обставини;

    - не ігнорувати надані матеріали;

    - забезпечувати обґрунтованість своїх рішень.


    Ігнорування цього клопотання:


    - створить ризик формальності;

    - поставить під сумнів повноту розгляду;

    - і може вплинути на легітимність рішення.


    10. Ризик взаємного нівелювання рішень


    Без врахування цього клопотання можливий сценарій:


    - дисциплінарна скарга розглядається формально або із затримкою;

    - суддя подає заяву про відставку;

    - питання вирішуються без взаємного врахування.


    У такому випадку:


    — дисциплінарна функція ВРП втрачає ефективність  

    — формується практика уникнення оцінки поведінки


    11. Публічний інтерес


    У цій справі йдеться не лише про права заявника.


    Йдеться про:


    - довіру до суду;

    - стандарти мотивування рішень;

    - якість судового контролю.


    Саме тому:


    — повнота та узгодженість розгляду є питанням публічного інтересу.


    12. Узагальнюючий висновок


    Це клопотання:


    - не обмежує прав судді;

    - не створює нових норм;

    - не втручається у дискрецію ВРП;


    але:


    — встановлює обов’язок діяти послідовно  

    — зобов’язує врахувати всі матеріали  

    — формує правову рамку для оцінки рішень


    11. Прохальна частина


    Враховуючи наведене та з урахуванням дисциплінарної скарги щодо судді,- 


    ПРОШУ:


    1. Приєднати це клопотання до матеріалів дисциплінарної скарги.


    2. Приєднати це клопотання до матеріалів особової справи судді.


    3. Врахувати викладені у ньому обставини:

       - при вирішенні питання про відкриття дисциплінарної справи;

       - при її розгляді.


    4. У разі подання суддею заяви про звільнення у відставку:

       - приєднати це клопотання та матеріали скарги до відповідних матеріалів;

       - врахувати їх при прийнятті рішення.


    5. Приєднати та врахувати будь-які пояснення судді, подані у зв’язку з цією скаргою.


    6. Забезпечити, щоб усі рішення ВРП щодо цієї судді:

       - були узгодженими між собою;

       - ґрунтувалися на повному обсязі матеріалів.



    Додаток: дисциплінарна скарга щодо судді 

     


    Вдячний Вам, Вашим співробітникам!  


    Божої милості при прийнятті рішень!  

    Благослови Україну і помилуй Господи!  


    З повагою, Вадим ХАБІБУЛЛІН


+++ 



+ФОНД СВЯТОГО ГАВРИЇЛА УРГЕБАДЗЕ+


09.05.2026 року 


№ 09.05 запит фсгу авто-сертифікат EUR.1 ХИЛЮК

 

Національне агентство з питань запобігання корупції / info@nazk.gov.ua 

Державна судова адміністрація України / inbox@court.gov.ua 

Державна митна служба України 

zvernennya@customs.gov.ua, publishinfo@customs.gov.ua, post@customs.gov.ua 

Державна податкова служба України 

post@tax.gov.ua, zvernennya_dps@tax.gov.ua

Луцький міськрайонний суд Волинської області / inbox@lc.vl.court.gov.ua 


Від: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ 

1. е-пошта: 13istina999@gmail.com   

2. месенджери: +380672096660 



ЗАЯВА / КЛОПОТАННЯ

про здійснення перевірки законності ввезення та митного оформлення 

транспортного засобу, зазначеного у декларації особи, 

уповноваженої на виконання функцій держави



ХИЛЮК ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ 

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

https://public.nazk.gov.ua/documents/194e2fd8-a979-434c-b303-bb36f2a5cd72  

Вид майна: Автомобіль легковий / Дата набуття права: 06.05.2023 

Марка: AUDI Модель: A6 ALLROAD Рік: 2015 Вартість: 923000 


Правозахиснику і голові «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадиму Хабібулліну з відкритих державних джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про можливе використання при імпорті легкових транспортних засобів на територію України недостовірних, фіктивних або таких, що містять неправдиві відомості, сертифікатів перевезення товару EUR.1 з метою безпідставного застосування преференційного режиму митного оформлення та несплати обов’язкових митних платежів до Державного бюджету.


Водночас у відкритих державних реєстрах та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, міститься інформація про належність транспортного засобу (марка, модель, рік випуску вказано у Розділі 6 Декларації).  


З огляду на викладене, а також враховуючи суспільний інтерес, необхідність забезпечення законності, належного митного контролю та повноти сплати платежів до державного бюджету та з метою захисту економічних інтересів держави та бюджету України — 



ПРОШУ 

у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України 


1. Встановити ідентифікаційні дані вказаного транспортного засобу, зокрема VIN-код, державний номерний знак, дату ввезення на митну територію України, суб’єкта імпорту та митницю оформлення.


2. У разі наявності підстав та відповідних повноважень — направити запити до:

    — Державної митної служби України;

    — Державної податкової служби України;

    інших уповноважених органів,


щодо надання інформації про:

спосіб ввезення транспортного засобу;

режим митного оформлення;

— наявність або відсутність застосування преференційного режиму;

використання сертифіката EUR.1;

— повноту та законність сплати митних платежів, податків та зборів.


3. У разі встановлення факту використання сертифіката EUR.1ініціювати проведення повної перевірки його достовірності шляхом направлення відповідних міжнародних запитів до компетентних органів держави експорту, митних органів країни походження товару, а також виробника та/або експортера транспортного засобу щодо:



    — факту видачі сертифіката EUR.1;

    — підтвердження преференційного походження транспортного засобу;

    достовірності відомостей, зазначених у сертифікаті.


4. Врахувати правову позицію Верховного Суду (460/8509/21 / https://reyestr.court.gov.ua/Review/105693419 — витяг додається), відповідно до якої сам по собі сертифікат EUR.1 не є безумовною підставою для застосування тарифних преференцій без перевірки достовірності відомостей щодо походження товару, а митні органи мають право та обов’язок перевіряти законність застосування преференційного режиму митного оформлення.


5. У разі встановлення відсутності підтвердження преференційного походження товару, недостовірності відомостей або фіктивності сертифіката EUR.1:


— вжити заходів щодо донарахування належних митних платежів;

— забезпечити стягнення несплачених сум до Державного бюджету України;

— вирішити питання щодо застосування заходів забезпечення, у тому числі накладення арешту на транспортний засіб за VIN-кодом як на можливий речовий доказ та/або актив, щодо якого існують ознаки порушення митного та податкового законодавства;

— за наявності підстав передати відповідні матеріали до правоохоронних органів для надання правової оцінки.


6. Повідомити мене про результати розгляду, не витрачаючи ресурси держави на паперові відповіді та відповідь офіційно надіслати на офіційну е-пошту: 13istina999@gmail.com 


7. Додатково повідомляю, що питання можливого системного використання недостовірних сертифікатів EUR.1 при імпорті транспортних засобів уже стало предметом широкого публічного обговорення, журналістських розслідувань, правового аналізу та офіційних заяв представників органів державної влади, зокрема щодо необхідності перевірки VIN-кодів, сертифікатів походження товарів та повноти сплати митних платежів до бюджету України.


Зокрема, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань економічної безпеки шановний Данило Гетманцев публічно заявив, що автомобільний ринок є однією з тих сфер, у яких державні органи мають усі технічні та правові можливості для повного відстеження руху транспортних засобів, оскільки кожен автомобіль має унікальний VIN-код, а інформація про його ввезення, митне оформлення, реєстрацію та подальший обіг фактично міститься у державних реєстрах та інформаційних системах.


За змістом публічних заяв Данила Гетманцева, саме VIN-код дозволяє державі простежити походження транспортного засобу, суб’єкта імпорту, митний режим оформлення, факт застосування пільг та повноту сплати обов’язкових платежів. Більше того, ним прямо наголошувалось, що виявлення схем ухилення від сплати податків та митних платежів у сфері автобізнесу не становить складності для державних органів, оскільки «VIN-коди є, реєстрація авто є, конкретні суб’єкти є», а кожну одиницю транспортного засобу можливо ідентифікувати та перевірити (https://13istina66.blogspot.com/2026/04/vin-110.html).


Таким чином, порушені у даному зверненні питання не є припущеннями чи довільними твердженнями заявника, а ґрунтуються, зокрема, на офіційно висловленій державній позиції голови профільного парламентського комітету щодо необхідності використання VIN-кодів як інструменту встановлення фактів несплати митних платежів, перевірки законності імпорту транспортних засобів та виявлення можливих схем ухилення від оподаткування.


Більше того, оприлюднена інформація "Викрито схему підроблених сертифікатів EUR.1 на 11 млрд" (https://13istina66.blogspot.com/2026/04/eur1-11.html) щодо можливого використання фіктивних або непідтверджених сертифікатів EUR.1 при ввезенні близько 110 тисяч транспортних засобів фактично кореспондується із зазначеними публічними заявами та підтверджує необхідність проведення комплексної перевірки транспортних засобів саме через механізм VIN-ідентифікації, міжнародної верифікації сертифікатів походження та перевірки правомірності застосування преференційного режиму митного оформлення.


За таких обставин проведення відповідної державної перевірки щодо можливого використання фіктивних або непідтверджених сертифікатів EUR.1 не може розцінюватися як безпідставна ініціатива, оскільки фактично йдеться про реалізацію того механізму контролю, на необхідності якого публічно наголошують представники державної влади, відповідальні за формування та контроль фінансової, митної та податкової політики держави.


Додатки: Декларація, публікація щодо «Викриття схем підроблених сертифікатів EUR.1»

 


Вдячний Вам, Вашим співробітникам! 


Божої милості при прийнятті рішень! 

Благослови Україну і помилуй Господи! 


Голова Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе


Вадим Хабібуллін 


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

У мародерів Івано-Франківщини — обшуки?

Чорний день Львівської митниці

666 тис проти мародерів: Хабібуллін оголосив війну прикарпатській мафії