Хабібуллін-320/13003/24 (3особа)

 





+++ ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН +++ 

sites.google.com/view/istina999





23.07. 2024​,   №​ 2307 - 13003/24 - МЕДВЕДЧУКІВСЬКА АДВОКАТУРА - хабібуллін 



Суд: КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/13003/24 (П/320/13006/24)


Позивач: адвокати ОСОБА_1   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5


Відповідач: НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (НААУ) 

(Недержавна некомерційна професійна організація Національна асоціація адвокатів України в особі РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ) код: (38488439), E-mail: info@unba.org.ua / Сайт: unba.org.ua Адреса: 04070, Київ, Борисоглібська, 3, 5пов. / Зв’язок:  443927371 


3-я особа: ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ




ЗАЯВА ВАДИМА ХАБІБУЛЛІНА 

ПРО ВСТУП У СПРАВУ ЯК ТРЕТЬОЇ ОСОБИ 



23.07.2024 Заява 13003_24 3особа 28арк+Дод165арк.pdf https://drive.google.com/file/d/1l-u6O1YSrznbcqNL02HzHglQn7Rng_2C/view?usp=sharing




Високошановний Суд, шановні сторони, учасники!



СПРАВА


Стало відомо про справу: Справа № 320/13003/24, Київський окружний адміністративний суд за позовом до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просять суд: ВИЗНАТИ протиправними дії Недержавної некомерційної професійної організації «Національної асоціації адвокатів України» в особі Ради адвокатів України щодо неналежного розгляду заяв адвокатів про надання відкритого доступу до ГЕНЕРАЦІЇ БЛАНКІВ ОРДЕРІВ на надання правничої допомоги, згідно затвердженої типової форми, на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua для використання в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з персональними даними заявників; ЗОБОВ`ЯЗАТИ відкрити адвокатам доступ до ГЕНЕРАЦІЇ БЛАНКІВ ОРДЕРІВ на надання правничої допомоги, згідно затвердженої типової форми, на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua для використання в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з персональними даними заявників (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119137639). 


Враховуючи наведене, Вадим Хабібуллін подає «Заяву про вступ у справу як третьої особи» та надає до уваги шановного суду та сторін і учасників справи наступні додаткові пояснення для прийняття до уваги і врахування, оскільки суд ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ надати правову оцінку.


СУД ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ


Згідно КАСУ: Ст. 42. Склад учасників справи (1) Учасниками справи є сторони, треті особи. Ст. 49. (5) Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу. Ст. 51. Права та обов’язки третіх осіб (1) Крім прав та обов’язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають права позивача. 2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов’язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.


Отже, враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність та ОБОВ’ЯЗОК СУДУ сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи, а також необхідність вмотивованості рішення суду на засадах верховенства права, яку необхідно розглядати як самостійну вимогу, яка не є тотожною вимогам законності й обґрунтованості, вбачаючи, що в Україні з 2022р діють НЕПОВНОВАЖНІ, НЕЛЕГІТИМНІ і НЕДІЄДАТНІ з 2022р ОРГАНИ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ (ОАС), які обрані в 2017р тільки на 5р і, відповідно, з 2022р адвокатура України діє БЕЗ ПОВНОВАЖЕНЬ і БЕЗ КОНТИНУЇТЕТУ, який НЕ РОЗПОЧАВСЯ, ПОРУШУЮЧИ Конституцію і Закони України, ПОРУШУЮЧИ права громадян і адвокатів, а також враховуючи принцип IURA NOVIT CURIA — (Суд знає право) згідно якого СУД ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ в тому числі і в цій справі НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ правомірності та ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ і відсутності інституційного КОНТИНУЇТЕТУ у ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ, а саме. 


Крім того, ШОСТИМ апеляційним адміністративним судом у справі № 640/ 6 348 /22 зроблено ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК: «Крім того, правове обґрунтування всіх позовних вимог базується на ВІДСУТНОСТІ ЗАКОНОМ ВИЗНАЧЕНИХ ФУНКЦІЙ ТА ПОВНОВАЖЕНЬ у Голови та членів РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ приймати оскаржувані рішення, які є предметом даного позову. Отже, фізична особа, законні права та інтереси було ПОРУШЕНО рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень - Голови РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ та/або РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ, звернувся до адмінсуду задля їх захисту та відновлення. З урахуванням вищевикладеного, КОЛЕГІЯ СУДДІВ 6ААС доходить ВИСНОВКУ, що суд першої інстанції МАВ З`ЯСУВАТИ НАЯВНІСТЬ ПОРУШЕНОГО ПРАВА позивача в межах публічно-правових відносин ПО КОЖНІЙ ПОЗОВНІЙ ВИМОЗІ та ДОСЛІДИТИ оскаржувані рішення, дії та бездіяльність РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ, Голови РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ… Однак, крім цих позовних вимог, позов містить ряд інших вимог, яким Київським окружним адміністративним судом НЕ БУЛА НАДАНА НАЛЕЖНА ПРАВОВА ОЦІНКА.» (справа № 640/ 6 348 /22, Постанова Шостого апеляційного адмінсуду від 09.07.2024, Зареєстровано 13.07.2024, Доступ: 15.07.2024, ЄДРСР № 1203 49 27 6, https://reyestr.court.gov.ua/Review/120349276). 


ЩОДО ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ 

ТА ВІДСУТНОСТІ ІНСТИТУЦІЙНОГО КОНТИНУЇТЕТУ

У ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ з 2022


Враховуючи принцип IURA NOVIT CURIA — (СУД ЗНАЄ ПРАВО) СУД ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ правомірності та ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ і відсутності інституційного КОНТИНУЇТЕТУ ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ (ОАС), про що зазначаю наступне. 


Юридична особа, яка Є НЕДІЄЗДАТНОЮ у зв’язку із ЗАКІНЧЕННЯМ її ПОВНОВАЖЕНЬ та відсутності інституційного КОНТИНУЇТЕТУ НЕ МОЖЕ БУТИ стороною у суді. Дієздатність юридичної особи визначається її статутом або законом, що її створив. Юридична особа може бути дієздатною ЛИШЕ ПРОТЯГОМ СТРОКУ ПОВНОВАЖЕНЬ, НА ЯКІ ВОНА БУЛА ОБРАНА.


Станом на 2022р чинний склад ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ (ОАС) ЗАКІНЧИВ СВІЙ СТРОК ПОВНОВАЖЕНЬ, який закінчився саме 2022р. Згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" СТРОК ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ становить п'ять років. Цей СТРОК ЗАКІНЧИВСЯ у 2022р. У зв'язку з цим, ОРГАНИ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ВТРАТИЛИ СВОЇ ПОВНОВАЖЕННЯ саме 2022р. 


НЕМОЖЛИВО ПРОДОВЖИТИ ПОВНОВАЖЕННЯ юридичної особи, ЯКІ ВЖЕ ЗАКІНЧИЛИСЯ. Таким чином, ОРГАН АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ - Є НЕДІЄЗДАТНОЮ юридичною особою, оскільки СТРОК ПОВНОВАЖЕНЬ ЗАКІНЧИВСЯ, а КОНТИНУЇТЕТ НЕ РОЗПОЧАВСЯ, тобто у ВІДСУТНІЙ інституційний КОНТИНУЇТЕТ. 


У контексті рішень Європейського суду з прав людини та Європейського суду, НЕДІЄЗДАТНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ ЇЇ ПОВНОВАЖЕНЬ ТА ВІДСУТНОСТІ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ КОНТИНУЇТЕТУ також є підставою того, що суд ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ правомірності та ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ і відсутності інституційного КОНТИНУЇТЕТУ.


Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кондрашов проти України" від 27 червня 2002 року Суд зазначив, що "статус юридичної особи є динамічним і може змінюватися з часом. Якщо юридична особа втрачає право на існування, вона ВТРАЧАЄ І ПРАВО НА СУДОВИЙ ЗАХИСТ". У рішенні Європейського суду у справі "Ассонанс проти Франції" від 13 липня 2007 року Суд зазначив, що "коли юридична особа втрачає право на існування, вона ВТРАЧАЄ І ПРАВО НА СУДОВИЙ ЗАХИСТ". У рішенні Європейського суду у справі "Інтернешнл Лімітед проти Нідерландів" від 15 листопада 2010 року Суд зазначив, що "коли юридична особа ВТРАЧАЄ ПРАВО на існування, вона ВТРАЧАЄ І ПРАВО НА СУДОВИЙ ЗАХИСТ". 


Таким чином, як українські, так і міжнародні суди визнають, що НЕДІЄЗДАТНІСТЬ юридичної особи у зв’язку із ЗАКІНЧЕННЯМ ЇЇ ПОВНОВАЖЕНЬ та відсутності інституціональної КОНТИНУЇТЕТУ є підставою того, що суд ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ правомірності та ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ і відсутності інституційного КОНТИНУЇТЕТУ. 


На прикладі інституційного КОНТИНУЇТЕТУ ПРЕЗИДЕНТА голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадим Хабібуллін послідовно доводить і переконує, що у всіх ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ (ОАС) в Україні на жаль, але ВІДСУТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ та ВІДСУТНІЙ інституційний КОНТИНУЇТЕТ з 2022 року. 


Оскільки всі ОРГАНИ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ обрані в 2017 році тільки на 5 років. І, відповідно, з 2022 року АДВОКАТУРА УКРАЇНИ ДІЄ БЕЗ ПОВНОВАЖЕНЬ і КОНТИНУЇТЕТУ, який НЕ РОЗПОЧАВСЯ, ПОРУШУЮЧИ Конституцію і Закони України, ПОРУШУЮЧИ права громадян і адвокатів. 


Отже, Вадим Хабібуллін надає відповідні пояснення про ВІДСУТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ у ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ та відсутній інституційний КОНТИНУЇТЕТ додатково НА ПРИКЛАДІ КОНТИНУЇТЕТУ ПРЕЗИДЕНТА: 


  • У разі ЗАКІНЧЕННЯ СТРОКУ ПОВНОВАЖЕНЬ Президента України під час дії воєнного чи надзвичайного стану його ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОДОВЖУЮТЬСЯ до вступу на пост НОВООБРАНОГО Президента України після скасування воєнного чи надзвичайного стану. Саме так має виглядати ЮРИДИЧНА ПОЗИЦІЯ з означеного питання, оскільки це і є інституційний КОНТИНУЇТЕТ ПРЕЗИДЕНТА адже про це є ПРЯМА ВКАЗІВКА У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ.


  • Наприклад у ст. 19 закону «Про правовий режим воєнного стану», Гарантії законності в умовах воєнного стану: В умовах воєнного стану ЗАБОРОНЯЮТЬСЯ: зміна Конституції України; зміна Конституції Автономної Республіки Крим; ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування; проведення всеукраїнських та місцевих референдумів; проведення страйків, масових зібрань та акцій.


  • Якщо такої ВКАЗІВКИ У ЗАКОНІ НЕМАЄ то і жодного інституційного КОНТИНУЇТЕТУ НЕ ВИНИКАЄ ані у Президента ані у будь-кого чи навіть ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ і це очевидно. Тобто, ані закон «Про адвокатуру» ані будь-які інші закони ПРЯМО НЕ ЗАБОРОНЯЮТЬ проведення ВИБОРІВ В АДВОКАТУРІ.


  • Оскільки інші органи і посадові особи, щодо яких ЗАКОНОДАВЕЦЬ таких прямих норм про їх ІНСТИТУЦІЙНІ КОНТИНУЇТЕТИ НЕ ВИЗНАЧИВ, вимушені і нажаль мають навіть в умовах воєнного стану на виконання вимог ст. 64 КОНСТИТУЦІЇ України НЕ ДОПУСКАТИ ОБМЕЖЕНЬ прав і свобод людини тобто ВИМУШЕНІ ПРОВОДИТИ ВИБОРИ, як це наприклад відбувалося формуванням конституційного органу - ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ з’їздом науковців та з’їздом суддів в умовах воєнного стану. 


  • До Вашої уваги: 21.08.2023 року, Звернення голови «ФОНДУ СВЯТОГО ГАВРИЇЛА УРГЕБАДЗЕ» Вадима Хабібулліна до ВЕРХОВНОГО СУДУ, АПЕЛЯЦІЙНИХ СУДІВ «Щодо окремих питань ВІДСУТНОСТІ з 17.11.2022 року інституційного КОНТИНУЇТЕТУ у всіх органів адвокатського самоврядування», про недієздатність юридичної особи «Національна асоціація адвокатів України» (НААУ), «Рада адвокатів України» (РАУ), оскільки строк їх повноважень, як і інших майже всіх органів адвокатського самоврядування та їх керівників і членів і в регіонах України закінчився 17.11.2022, а у деяких раніше: (https://drive.google.com/file/d/1zxC83eZOwkZ3ls14ocnbcd6IjmpU-KyZ/view?usp=sharing). 


  • До Вашої уваги: 06.09.2023 року Звернення голови «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадима Хабібулліна до ПРЕЗИДЕНТА, СБУ, ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ «Щодо окремих питань ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ та інституційного КОНТИНУЇТЕТУ з 17.11.2022 року у всіх органів адвокатського самоврядування в Україні», про недієздатність юридичної особи «Національна асоціація адвокатів України» (НААУ), «Рада адвокатів України» (РАУ), оскільки строк їх повноважень, як і інших майже всіх органів адвокатського самоврядування та їх керівників і членів і в регіонах України закінчився 17.11.2022, а у деяких раніше. (https://drive.google.com/file/d/1L7ZOAYEuQQywzBOsNmiQxT8wDjsydDid/view?usp=sharing). 


  • Тобто, у цій справі можливим є ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК, що у всіх ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ВІДСУТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ та ВІДСУТНІЙ інституційний КОНТИНУЇТЕТ з 2022р, оскільки про це ЗАКОНОДАВЕЦЬ НЕ ЗРОБИВ ПРЯМОЇ ВКАЗІВКИ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ, ані у Законі «Про адвокатуру», ані в інших законах. 


  • Натомість ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА України ПРОДОВЖУЮТЬСЯ, оскільки інституційний КОНТИНУЇТЕТ ПРЕЗИДЕНТА України ЗАКОНОДАВЕЦЬ ВИЗНАЧИВ ПРЯМОЮ ВКАЗІВКОЮ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ - у статті 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану». 


Тобто, враховуючи принцип IURA NOVIT CURIA — (Суд знає право) СУД ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ правомірності та ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ і відсутності інституційного КОНТИНУЇТЕТУ ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ.


Враховуючи наведене щодо КОНТИНУЇТЕТІВ, прошу прийняти до уваги наступне: 


- прошу прийняти до уваги, що подальші ПОВНОВАЖЕННЯ та ЛЕГІТИМНІСТЬ ПРЕЗИДЕНТА, тобто інституційний КОНТИНУЇТЕТ ПРЕЗИДЕНТА МОЖУТЬ БУТИ ПІДТВЕРДЖЕНІ, враховуючи ПРАВОВУ ПОЗИЦІЮ голови «ФОНДУ СВЯТОГО ГАВРИЇЛА УРГЕБАДЗЕ» Вадима Хабібулліна, про те, що ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА ПРОДОВЖУЮТЬСЯ, оскільки інституційний КОНТИНУЇТЕТ ПРЕЗИДЕНТА України ЗАКОНОДАВЕЦЬ ВИЗНАЧИВ ПРЯМОЮ ВКАЗІВКОЮ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ - у статті 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану».


- прошу прийняти до уваги, що ПОВНОВАЖЕННЯ та ЛЕГІТИМНІСТЬ всіх ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ в Україні, тобто інституційний КОНТИНУЇТЕТ ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ НЕ МОЖУТЬ БУТИ ПІДТВЕРДЖЕНІ, оскільки у всіх ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ВІДСУТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ та ВІДСУТНІЙ інституційний КОНТИНУЇТЕТ з 2022р, оскільки про це ЗАКОНОДАВЕЦЬ НЕ ЗРОБИВ ПРЯМОЇ ВКАЗІВКИ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ, ані у Законі «Про адвокатуру», ані в інших законах, а ОБРАНІ ВОНИ у 2017р тільки на 5 років до 2022р і є НЕЛЕГІТИМНИМИ.


При цьому, слід не забувати, що НЕ МОЖЕ БУТИ ПРОІГНОРОВАНО ВИМОГУ НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ОЦІНКИ ВІДСТУНОСТІ вже з 2022р повноважень у ОРГАНУ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ, у якого відсутній інституціональний КОНТИНУЇТЕТ. Тобто вказана особа ОРГАН АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ - є НЕЛЕГІТИМНИМ, НЕПОВНОВАЖНИМ та у ОАС не розпочався інституціональний КОНТИНУЇТЕТ, а тому є НЕДІЄЗДАТНИМ у зв’язку із закінченням повноважень саме 2022р та відсутності інституціонального КОНТИНУЇТЕТУ, який НЕ РОЗПОЧАВСЯ навіть за помилковим рішенням РАУ № 69. 


21.08.2023 року, з цього приводу, головою «ФОНДУ СВЯТОГО ГАВРИЇЛА УРГЕБАДЗЕ» Вадимом Хабібулліним подано ЗВЕРНЕННЯ до ВЕРХОВНОГО СУДУ та всіх АПЕЛЯЦІЙНИХ СУДІВ, тощо «Щодо окремих питань ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ та інституціонального КОНТИНУЇТЕТУ з 17.11.2022 року у всіх ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ в Україні»: (https://drive.google.com/file/d/1zxC83eZOwkZ3ls14ocnbcd6IjmpU-KyZ/view?usp=sharing). 


06.09.2023 року, з цього приводу, головою «ФОНДУ СВЯТОГО ГАВРИЇЛА УРГЕБАДЗЕ» Вадимом Хабібулліним подано ЗВЕРНЕННЯ до ПРЕЗИДЕНТА, СБУ, ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ «Щодо окремих питань ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ та інституційного КОНТИНУЇТЕТУ з 17.11.2022 року у всіх ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ в Україні», про НЕДІЄЗДАТНІСТЬ юридичної особи «Національна асоціація адвокатів України» (НААУ), «Рада адвокатів України» (РАУ), оскільки строк їх повноважень, як і інших майже всіх ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ та їх керівників і членів і в регіонах України закінчився 17.11.2022, а у деяких раніше. (https://drive.google.com/file/d/1L7ZOAYEuQQywzBOsNmiQxT8wDjsydDid/view?usp=sharing).


Крім того, слід прийняти до уваги, що на «верхівці адвокатури» України і на 3 рік війни ДОТЕПЕР тіньовими покровителями, господарами і кураторами та адвокатами України є МЕДВЕДЧУК (зрадник українського народу, агент ФСБ росії), ІЗОВІТОВА, КІВАЛОВ, ПОРТНОВ, КУЗЬМІН, МОНТЯН, ЛАВРИНОВИЧ, КИВА та інша «ПРОРОСІЙСЬКА АГЕНТУРА» в адвокатурі України (27.08.2023, «АГЕНТУРА КРЕМЛЯ ВСЮДИ! ДРУГИЙ ФРОНТ: ПРОРОСІЙСЬКА АГЕНТУРА»: (https://13istina66.blogspot.com/). 


Тобто, «адвокатура України» на сьогодні, на 3 рік війни це - «ВЕРХІВКА АДВОКАТУРИ», господарем, куратором і покровителем якої на 3 рік війни є зрадник українського народу і агент ФСБ рф і кум терориста путіна Віктор МЕДВЕДЧУК, поплічник екс-голови (2012-2022) НААУ РАУ Лідії ІЗОВІТОВА, завдяки якій дотепер, УЯВІТЬ, «адвокатами України» дотепер є: 


  • МЕДВЕДЧУК (ФСБ, свідоцтво адвоката України 001) - ІЗОВІТОВА (свідоцтво адвоката 003) - КІВАЛОВ (свідоцтво адвоката 608) - ПОРТНОВ (свідоцтво адвоката 340) - КУЗЬМІН (свідоцтво адвоката 926) - МОНТЯН (свідоцтво адвоката 793) - ЛАВРИНОВИЧ, КИВА (страчений) та інша ПРОРОСІЙСЬКА АГЕНТУРА у якої відкрито вбачається РОСІЙСЬКИЙ СЛІД 




Вказані особи екс-голова (2012-2022) НААУ, РАУ Лідія ІЗОВІТОВА та її екс-заступник (2012-2022) Валентин ГВОЗДІЙ з 2022 року не мають жодних законних повноважень. 


Ба більше, СУД ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ і тому факту, що переважна більшість керівників ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ в Україні чи окремо взятий керівник ОАС в цій справі - обіймали посади «ДВА СТРОКИ ПІДРЯД», а значить, що навіть якщо б і була б законодавча норма про інституційний КОНТИНУЇТЕТ, тобто про продовження повноважень то на них навіть КОНТИНУЇТЕТ не розповсюджувався би, оскільки вони обіймали посади «ДВА СТРОКИ ПІДРЯД», а в законі «Про адвокатуру» ЗАБОРОНА обіймати посади «ДВА СТРОКИ ПІДРЯД» є ІМПЕРАТИВНОЮ і розширеному трумаченню не підлягає. 


КОНТИНУЇТЕТ І ПОВНОВАЖЕННЯ

ТА АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ І АНАЛОГІЯ ПРАВА


Рішенням Київського окружного адміністративного суду (Леонтович А.М.) у справі №320/17765/23 від 26 лютого 2024 року !!! ПОМИЛКОВО !!! ЗАЗНАЧЕНО: 


  • «Рішенням Ради адвокатів України №69 від 21 вересня 2020 року «Про затвердження !!! РОЗʼЯСНЕННЯ !!! щодо інституційного КОНТИНУЇТЕТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ та організаційних форм адвокатського самоврядування» !!! РОЗʼЯСНЕНО !!!, що задля недопущення інституційного дисконтинуїтету в адвокатурі, доцільним та обґрунтованим є застосування принципу інституційного КОНТИНУЇТЕТУ Національної асоціації адвокатів України та відповідних організаційних форм адвокатського самоврядування. Тобто, вони ПРОДОВЖУЮТЬ виконувати свої повноваження до початку роботи НОВООБРАНОГО складу. Отже, суд вважає, що з урахуванням АНАЛОГІЇ Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з питань неприпустимості припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану, а також продовження строку ПОВНОВАЖЕНЬ під час дії воєнного стану до вступу на посаду іншої особи, обраної після припинення або скасування воєнного стану, з метою забезпечення БЕЗПЕРЕРВНОСТІ діяльності органів адвокатського самоврядування, стверджує, що задля недопущення інституційного дисконстинуїтету в адвокатурі, доцільним та обґрунтованим є застосування принципу інституційного КОНТИНУЇТЕТУ Національної асоціації адвокатів України та відповідних організаційних форм адвокатського самоврядування (члени органів адвокатського самоврядування, у разі ЗАКІНЧЕННЯ СТРОКУ ОБРАННЯ, продовжують виконувати свої ПОВНОВАЖЕННЯ до першого засідання НОВООБРАНИХ членів органів адвокатського самоврядування після скасування чи припинення воєнного стану). Законодавча вимога наступності (послідовності, тяглості, неперервності) повноважень органів адвокатського самоврядування обумовлює, що органи адвокатського самоврядування та їх члени ПРОДОВЖУЮТЬ виконувати свої ПОВНОВАЖЕННЯ до початку вступу на посади НОВООБРАНИХ членів органів адвокатського самоврядування (до першого засідання таких органів після скасування чи припинення воєнного стану). Відтак, доводи позивача про НЕПОВНОВАЖНИЙ склад ВКДКА є хибним. (26.02.2024, Рішення №320/17765/23, https://reyestr.court.gov.ua/Review/117279636).


При цьому ВЕРХОВНИЙ СУД неодноразово РОЗ’ЯСНЮВАВ, коли АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ та АНАЛОГІЯ ПРАВА !!! НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ !!! 


У цьому випадку, приймаючи оспорювані рішення суб'єкт владних повноважень ДІЯВ НЕ НА ПІДСТАВІ ТА НЕ В ПОРЯДКУ, ПЕРЕДБАЧЕНОМУ ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ, оскільки відповідних підстав та порядку реалізації спірних ПОВНОВАЖЕНЬ на час виникнення спірних правовідносин між сторонами ЗАКОНОМ ВИЗНАЧЕНО НЕ БУЛО, а відтак оскаржувані рішення суб'єктів владних повноважень, підставою прийняття яких є виключно АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ, НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ КРИТЕРІЯМ, визначеним у статті 2 КАС України. 


У такий спосіб застосувавши до спірних правовідносин АНАЛОГІЮ ЗАКОНУ, СУД ПОРУШИВ НОРМИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА, а саме положення частини 6 статті 7 КАС України, згідно з якою, зокрема, АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ та АНАЛОГІЯ ПРАВА НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСТАВ, МЕЖ ПОВНОВАЖЕНЬ та способу дій суб'єкта владних повноважень. Тобто ВЕРХОВНИЙ СУД (Справа №640/23179/19) зазначив, що АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ та АНАЛОГІЯ ПРАВА НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСТАВ, МЕЖ ПОВНОВАЖЕНЬ та способу дій СВП. 



  • До уваги: Хабібуллін - №320/17765/23 (3особа) / АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ ТА АНАЛОГІЯ ПРАВА НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСТАВ, МЕЖ ПОВНОВАЖЕНЬ / https://13istina66.blogspot.com/2024/03/3201776523.html 



Тобто, Верховний Суд РОЗ’ЯСНИВ, що АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ та АНАЛОГІЯ ПРАВА НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСТАВ, МЕЖ ПОВНОВАЖЕНЬ та способу дій суб'єкта владних повноважень. 


РІШЕННЯ ОАС Є НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМИ АКТАМИ І  МОЖУТЬ 

БУТИ ОСКАРЖЕНИМИ ПРОТЯГОМ ВСЬОГО СТРОКУ ЧИННОСТІ


Всі рішення ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ (ОАС) - Недержавної некомерційної професійної організації Національна асоціація адвокатів України в особі Ради адвокатів України та інших є НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМИ АКТАМИ і МОЖУТЬ БУТИ ОСКАРЖЕНИМ ПРОТЯГОМ ВСЬОГО СТРОКУ ЧИННОСТІ. 


Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до ст. 19 КАСУ належить до юрисдикції адмінсудів і підлягає розгляду у порядку адмінсудочинства. Так, ст. 4 КАСУ визначено, що: НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ (НПА) - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання відносин, і який розрахований на ДОВГОСТРОКОВЕ та НЕОДНОРАЗОВЕ застосування. Верховний Суд у Постанові від 07.06.2021 року у справі №296/10605/16-а (ЄДРСР №974948 66) зазначив, що юридична наука визначає, що НПА - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. НПА містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на ТРИВАЛЕ ЗАСТОСУВАННЯ. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на ДОВГОСТРОКОВЕ та БАГАТОРАЗОВЕ їх застосування. Цей висновок узгоджується з ПРАВОВОЮ ПОЗИЦІЄЮ, що міститься у постановах ВЕРХОВНОГО СУДУ від 21.10.2019 року у справі №522/22780/16-а, від 26.11.2019 року у справах №826/4630/18 та №183/6195/17, від 11.12.2019 року у справі №369/7296/16-а, від 21.12.2019 року у справі №826/14366/15, від 04.03.2020 №450/1236/17. 


Аналогічна ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ щодо визначення поняття НПА викладена у рішеннях КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ від 27.12.2001 року №20-рп/2001 у справі «про укази Президії ВРУ щодо Компартії України», зареєстрованої 22.07.1991 (абз. 1 п. 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 року № 2-зп у справі «про акти органів ВРУ» (абз. 4 п. 1 мотивувальної частини), від 16.04.2009 року №7-рп/2009 у справі про СКАСУВАННЯ АКТІВ органів місцевого самоврядування (п. 4 мотивувальної частини). 


Зважаючи на викладене, рішення ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ (ОАС) - Недержавної некомерційної професійної організації Національна асоціація адвокатів України в особі Ради адвокатів України та інших є НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМ АКТОМ. 


Особливості провадження щодо оскарження НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ врегульовано ст. 264 КАС. Відповідно до ч. 3 ст. 264 КАС: «НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ можуть бути ОСКАРЖЕНІ до адмінсуду ПРОТЯГОМ ВСЬОГО СТРОКУ їх чинності». 


Отже, ВСІ Рішення ОАС можуть бути оскаржені ПРОТЯГОМ ВСЬОГО СТРОКУ чинності.


ЩОДО ЗЛОВЖИВАННЯ СУБ’ЄКТИВНИМ ПРАВОМ 

ОРГАНАМИ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ


Щодо позиції ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ (ОАС) - Недержавної некомерційної професійної організації Національна асоціація адвокатів України в особі Ради адвокатів України та інших про так назване ними «законодавство НЕ забороняє…». Коли ними ПОМИЛКОВО наголошується, що «ЗАКОНОДАВСТВО НЕ ЗАБОРОНЯЄ…». Але ж вони ЗАБУВАЮТЬ, що !!! НЕ ЗАБОРОНА - НЕ Є ДОЗВІЛ !!! 


Не забороне цього мало бо це класичне ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ. 


Цьому питанню ПРИСВЯЧЕНО навіть стор. 33 9 § 6. ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ, підручника «Загальна теорія права»: § 6. Зловживання правом, стор. 33 9, підручник / [О. В. Петришин, Д. В. Лук’янов, С. І. Максимов, В. С. Смородинський та ін.] ; за ред. О. В. Петришина. – Харків : Право, 2020. – 568 с. § 6. Зловживання правом, стор. 33 9, а саме: 


  • «Феномен ЗЛОВЖИВАННЯ СУБ’ЄКТИВНИМ ПРАВОМ має багатовікову історію. Римські юристи заперечували можливість ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ у твердженні: «ніхто не вважається таким, що вчиняє зловмисно, якщо він користується своїм правом», доповнивши з часом судженням: «зловживання непробачне». Цей термін використовується, починаючи з французької Декларації прав людини і громадянина 1789 р. і відтворюється: в Кодексі Наполеона 1804 р. – «той, хто використовує своє право в межах правових, не відповідає за шкоду, що випливає для інших осіб»; в германському Цивільному уложенні 1896 р. Введення загаль- нодозвільного принципу правового регулювання і формальної юридичної рівності, диспозитивності і свободи вибору цілей здійснення свого права створили передумови для застосовування таких способів правокористування, за яких закон не заважає особі отримати вигоду, переваги за рахунок порушення прав інших осіб. Таке використання права не є соціально допустимим, хоча зловживання ним проявляється в усіх сферах відносин. Ця категорія складна, що передбачає теоретичного осмислення її ознак та відмінностей від інших видів юридично значущої поведінки, а також встановлення меж використання суб’єктивного права. ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ (злостиве правокористування) – діяння правомочного суб’єкта, спрямоване на задоволення ним інтересу в межах свого суб’єктивного права (тобто в рамках юридично забезпеченої можливості), АЛЕ В СУПЕРЕЧНОСТІ з призначенням суб’єктивного права та з використанням таких способів його реалізації, які ВИХОДЯТЬ ЗА ЗАКОННІ МЕЖІ здійснення і завдають шкоди іншим особам, порушуючи їх суб’єктивні права. Це самостійний вид неправомірної поведінки, який не збігається із класичним складом правопорушення: при зовнішній схожості вони різні за сутнісними ознаками. Легальне визначення поняття «ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ», його способів та видів відсутні в законодавстві, що потребує кваліфікувати його прояви за сукупністю ознак, бо це поняття залишається оцінним. До того ж у науці відсутнє єдине розуміння цього феномену. Його аналіз дозволяє визначити головні ознаки зловживання правом: 1.Наявність у особи суб’єктивного права, владного чи посадового повноваження. Воно може бути передбачене законом або договором (трудовим, цивільно-правовим), є можливим в будь-якій галузі права – матеріальній й процесуальній, публічній чи приватній. 2. Можливість ЗЛОВЖИВАННЯ суб’єктивним правом тільки під час його здійснення особою шляхом її безпосередніх діянь: лише однієї наявності в особи суб’єктивного права ще не достатньо для того, щоб констатувати факт його зловживання. 3.Використання виключно свого, а не чужого суб’єктивного права, як інструмента, яким особа недозволено зловживає. Такими особами є суб’єкти конституційних прав і свобод (громадяни, політичні партії, ЗМІ); фізичні і юридичні особи (наприклад, підприємство-монополіст, яке зловживає домінуючим станом на ринку); посадові особи органів влади, і інших структур. 4. Здійснення суб’єктивного права забороненими законом спосо- бами, але в суперечності з його прямим призначенням або з виходом за встановлені законом межі його використання. Сутність суб’єктивного права утворюють єдність правової мети та законного способу його реалізації особою. Вибрані способи свідчать про наміри суб’єкта. Незаконні способи й засоби здійснення права суперечать його меті (благо, законний інтерес). Тому ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ є діянням особи без законного інтересу та з метою, протилежною змісту права та принципам його здійснення, тобто є ПОРУШЕННЯМ правомірної моделі здійснення права. Таку модель становлять ПРИНЦИПИ Й МЕЖІ ВИКОРИСТАННЯ ПРАВА. Принципи права формують загальну спрямованість правомірної поведінки та показують, як саме треба реалізувати право, а МЕЖІ ВИКОРИСТАННЯ ПРАВА вказують на зобов’язання особи при здійсненні нею суб’єктивного права та заборонені способи його використання, охороняючи права інших осіб від порушень. ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ опирається на такі способи його здійснення, які ПОРУШУЮТЬ ПРИНЦИПИ добросовісності, розумності, домірності здійснення права. Наприклад, добросовісність – принцип здійснення права, а заборона певного способу його реалізації – межа здійснення права. Добросовісність вимагає від суб’єкта здійснювати свої права, як це прийнято розумною особою в правових відносинах (наприклад, при виконанні договорів) і, як цього очікують від нього інші особи; його дії не повинні вводити третіх осіб в оману, але повинні: давати їм можливість здійснювати свої права; привносити у відносини стабільність і передбачуваність. При зловживанні правом особа: порушує «своєрідний обов’язок», що міститься в її суб’єктивному праві – використовувати його добросовісно, тобто не зловживати ним; ІГНОРУЄ Й НЕ ПОВАЖАЄ ПРАВА ІНШИХ ОСІБ, проявляє стосовно них «злу» волю. Тому для правомочних суб’єктів установлені межі здійснення їх суб’єктивних прав – внутрішні, суб’єктивні кордони їх дозволених дій, які визначаються категоріями добросовісності й розумності. Розрізняють межі здійснення права: закріплені в законі та закріплені в договорах (цивільно-правових, трудових та ін.). Зміст ЗАБОРОН ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ-в усуненні неприпустимих цілей і способів здійснення прав. 5. Переслідування особою свого інтересу. Інтерес є незаконним, якщо він спрямований на досягнення цілей, які не відповідають вимогам домірності, добросовісності, розумності при здійсненні права. Показниками неправомірності інтересу також є СПОСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО ПРАВА. 6. Наявність в особи мети, яка СУПЕРЕЧИТЬ законним цілям використання права. При ЗЛОВЖИВАННІ ПРАВОМ порушуються юридично встановлені законом або договором цілі. Призначення права – мінімізувати можливість заподіяння шкоди, збитків однією особою – іншій за допомогою захисту інтересів осіб, установлення рівності їх правових можливостей. Зле правокористування веде до несправедливого применшення інтересів інших осіб. У випадку ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ особа переслідує цілі: ПЕРЕШКОДИТИ ЗДІЙСНЕННЮ ПРАВ ІНШИМИ правомочними суб’єктами або обмежити їх права; одержати необґрунтовані переваги перед іншими правомочними особами («гіпертрофований» інтерес); заподіяти шкоду правам третіх осіб. При цьому заподіяння шкоди останнім відбувається навмисно або за відсутності наміру (заподіює шкоду фактично). 7. Відсутність ФОРМАЛЬНОГО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ при зловживанні суб’єктивним правом, тобто його конкретних юридичних заборон чи зобов’язань. Цим ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ відрізняється від правопорушення. Діяння особи виступає як таке здійснення ним свого права чи владного повноваження, яке зовні виглядає як акт підпорядкування його волі формальному дозволу правової норми. Складність кваліфікації ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ у тому, що його зовнішня сторона, форма, у якій воно себе проявляє, завжди представлена як проформа, «легальна видимість». Однак визнавати такі дії формою реалізації права не можна, оскільки реалізація права – втілення принципів права та приписів правових норм саме у правомірній поведінці суб’єкта. Проте ЗЛОВЖИВАННЯ СУБ’ЄКТИВНИМ ПРАВОМ містить лише зовнішні ознаки його реалізації в формах використання, виконання чи застосування його норм. Крім того, для ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ не характерні властивості правомірної поведінки – її суспільна корисність та гарантованість державою. Будучи зовні легальним, діяння особи є неправомірним за своєю функціональною суттю, оскільки правова мета зведена особою до формального засобу. Тому кожне ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ – завжди неправомірне діяння (дія, бездіяльність, правозасто- совне рішення), оскільки вони завжди ПОРУШУЮТЬ ПРИНЦИП НЕПРИПУСТИМОСТІ ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ. 8.Заподіяння шкоди (або створення реальної загрози її заподіяння) іншим правомочним суб’єктам. Незважаючи на спосіб ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ і наявність або відсутність наміру заподіяти шкоду іншій особі, таке діяння завжди заподіює зло. В юриспруденції під злом (залежно від галузі права) розуміють шкоду (збитки). Шкода – знищення або применшення матеріальних і нематеріальних благ, що заподіюється ПУБЛІЧНИМ АБО ПРИВАТНИМ ІНТЕРЕСАМ. Збитки – реальні, а також упущена вигода (наприклад, у цивільному праві). В результаті ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ страждає юридично визнана і гарантована свобода, надана та гарантована кожному в рівному обсязі. 9. Настання юридичних наслідків для особи, незалежно від способу її неправомірного користування суб’єктивним правом. У разі ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ відсутня юридична відповідальність, що характерна для правопорушення. Але ЗАКОН ПЕРЕДБАЧАЄ НАСТАННЯ ІНШИХ НЕГАТИВНИХ ЮРИДИЧНИХ НАСЛІДКІВ. Наприклад, при здійсненні цивільних прав, відповідно до ЦК України, який не допускає дій особи, вчинених «з наміром спричинення шкоди іншій особі, а також ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ в інших формах» (ч. 3 ст. 13), і передбачаються наслідки недодержання меж здійснення цивільних прав, які полягають у можливості суду своїм рішенням зобов’язати особу ПРИПИНИТИ ЗЛОВЖИВАННЯ СВОЇМИ ПРАВАМИ (ч. 6 ст. 13 ЦК України), а також застосувати інші наслідки, встановлені законом, наприклад, відмовити в захисті прав такій особі. Така відмова не є заходом юридичної відповідальності, виконує превентивну функцію, спрямована на недо- пущення неправомірної поведінки особи та запобігання настанню шкоди від ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ. Якщо здійснення особою належного їй цивільного права призвело до заподіяння шкоди майну та (або) майновим інтересам третіх осіб, то суд може таку особу не тільки зобов’язати до УТРИМАННЯ В ПОДАЛЬШОМУ ВІД ЗЛОВЖИВАННЯ СВОЇМИ ПРАВАМИ, але й відшкодувати заподіяні збитки (наприклад, згідно зі ст. 22 ЦК України). Залежно від мети ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ ці діяння поділяються на: а) вчинені з єдиним наміром заподіяти шкоду іншій особі («шикана»); б) вчинені в інших формах (коли заподіяння шкоди іншим суб’єктам права не є самоціллю) та з іншими цілями: ЗБАГАЧЕННЯ (ОТРИМАННЯ МАЙНОВОЇ ВИГОДИ – НАЖИВИ); отримання пільг, необґрунтованих переваг перед іншими особами; з метою уникнути виконання своїх обов’язків. Вказівка пп. «а», «б» ст. 13 ЦК України на форми ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ є наслідком поєднання в них німецького та швейцарського підходів: в німецькому праві наявність умислу на заподіяння шкоди є ознакою шикани; швейцарське законодавство, встановлюючи заборону ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ, передбачає лише його об’єктивну невідповідність принципу добросовісності. Наприклад, особи можуть зловживати: правами власності – у сфері відносин майнового права; інтелектуальної власності (наприклад, порушення виняткових прав на товарний знак, включаючи рекламу, продаж, пропозиції до продажу, імпорт продукції з використанням за- реєстрованого товарного знака, маркування); зловживання домінуючим станом з метою обмеження конкуренції, встановлення монопольної ціни на товар; спадковими правами, наприклад, отримання у спадок квартири особою, яка подає заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини, але реально ухиляється від прийняття спадщини і від реєстрації права власності на квартиру з метою уникнути стягнення на його квартиру за виконавчим листом; корпоративними правами, наприклад, корисливе ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ (заволодіння активами господарського товариства, корпоративний шантаж, збагачення з використанням участі в діяльності господарського товариства); зловживання правом з метою вилучення іншої непрямої вигоди (усунення конкурента шляхом його поглинання або розорення в процесі конку- ренції; перемога в публічних торгах); ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ акціонера з метою перешкоджання здійсненню товариством господарської діяльності; сімейними правами: фіктивні шлюби без наміру створити сім’ю (їх наслідок – визнання їх недійсними); зловживання батьківськими правами в цілях, які суперечать їхнім призначенням (батьків позбавляють цього права судовим рішенням); процесуальними правами, наприклад: а) у цивільному процесі – ЗЛОВЖИВАННЯ ОСОБОЮ ПРАВОМ на подачу позову до суду; неявка особи в судове засідання (всупереч права суду визнавати явку таких осіб обов’язковою); неподання доказів, які витребують від учасників цивільної справи за запитом суду; зловживання правом на подачу апеляційної скарги; ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ СУДДІВСЬКОГО РОЗСУДУ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ПРАВОСУДДЯ; зловживання правом на захист; б) у кримінальному процесі – здійснення особою свого суб’єктивного процесуального права на відмову від дачі показань щодо родичів; явно недобросовісна поведінка учасника процесу з метою штучного створення обставин, які перешкоджають реалізації прав іншими учасниками; обрання слідчим запобіжним заходом утримання під вартою особи, яка вперше вчинила нетяжкий злочин. Крім названих видів, ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ також іноді трактується в правовій науці в більш широкому сенсі, як поведінка, в якій домінують ознаки або правомірної поведінки, або правопорушення. Рекомендована література. При «правомірному» зловживанні особа не порушує правових приписів і не зазіхає на чиїсь права, а ускладнює й обмежує їх здійснення іншими суб’єктами (наприклад, пересування автомобіля з низькою швидкістю створює затор, водій чинить недоцільно, але в межах свого права; зловживання свободою віросповідання представниками релігійних сект, під впливом яких громадяни добровільно кидають навчання, роботу, сім’ї, майно і т. п. на користь релігійної організації). При цьому суб’єкт дотримується заборонних норм, не здійснює правопорушень і не підлягає юридичній відповідальності. Натомість деякі види ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ, по суті, є способом вчинення окремих правопорушень, спеціально визначених законом. Такі ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ переходять межі дозволеного, є порушенням заборон на їх вчинення, МІСТЯТЬ ОЗНАКИ ПРОТИПРАВНИХ ДІЯНЬ – правопорушень, проявляються у формах: злочинів (зловживання посадовим становищем, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, незаконне затримання особи та ін.) чи адміністративних правопорушень (самоуправство, незаконне вилучення посадовими особами паспортів, дрібні зловживання правом посадової особи (дис- циплінарний проступок), чи інших правопорушень (цивільних, сімей- них, екологічних та ін.). Правові МЕЖІ органів влади, посадових осіб, державних службовців та їх діяльності – це законодавчо визначені вимоги до ПРОЦЕДУР та умов їх створення, правового статусу, змісту повноважень та компетенції, функціонування та підстав відповідальності, які передбачають застосування засобів та прийомів спеціально-дозвільного публічно-правового типу регулювання («ДОЗВОЛЕНО ТЕ, ЩО ПРЯМО ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОМ»). Існує декілька важливих КЛАСИФІКАЦІЙ типових норм права (норм-правил поведінки). За способом правового регулювання виокремлюють: 1) УПОВНОВАЖУВАНІ – це норми, які встановлюють дозволи на здійснення особою певної активної поведінки з метою реалізації своїх правомірних інтересів і потреб. Саме уповноважувані норми втілюють право в суб’єктивному значенні, надаючи своїм адресатам юридичні можливості та свободу розпоряджатися своїми суб’єктивним правами. Їх особливістю є те, що надані права можуть реалізовуватися на розсуд уповноваженої особи, тобто невикористання цих прав не тягтиме юридичної відповідальності. Упізнати їх в нормативних актах можна за словами «МАЄ ПРАВО», «ДОЗВОЛЕНО», «МОЖЕ» та ін. Наприклад, у ч. 6 ст. 34 Закону України «Про вищу освіту» зазначається, що керівник може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам і керівникам структурних підрозділів; 2)ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНІ – передбачають юридичний обов’язок особи вчинити певні активні дії. Для формулювання норм цього виду використовуються такі слова, як «ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ», «МАЄ ОБОВ’ЯЗОК», «ПОВИНЕН» тощо. Так, у ч. 1 ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов’язані, зокрема, виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання; 3)заборонні – встановлюють заборони діяти певним чином. Іншими словами, вони накладають на адресата юридичний обов’язок утримуватися від певних дій, діяти пасивно. У них використовуються терміни «НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ», «ЗАБОРОНЕНО», «НЕ ПОВИННЕ», «НЕ МОЖЕ БУТИ» та ін. Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 40 Закону України «Про вищу освіту» керівник студентського самоврядування та його заступники можуть перебувати на посаді не більш як два строки. Тобто цьому питанню навіть ПРИСВЯЧЕНО стор. 33 9 § 6. Зловживання правом, підручника «Загальна теорія права»: § 6. ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ, стор. 33 9, ПІДРУЧНИК / [О. В. Петришин, Д. В. Лук’янов, С. І. Максимов, В. С. Смородинський та ін.] ; за ред. О. В. Петришина. – Харків : Право, 2020. – 568 с. § 6. ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ, стор 33 9 § 6.».


ПРО ІНШУ ПРОТИПРАВНУ СИСТЕМАТИЧНУ 

«НОРМОТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ» НААУ РАУ 


Протиправна «нормотворча діяльність» ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ (ОАС) - Недержавної некомерційної професійної організації Національна асоціація адвокатів України в особі Ради адвокатів України та інших, останнім часом носить СИСТЕМНО-ПРОТИПРАВНИЙ ХАРАКТЕР про що СВІДЧАТЬ наступні рішення, а саме. 


Судами України масово визнано ПРОТИПРАВНИМИ та НЕЧИННИМИ З ДНЯ ПРИЙНЯТТЯ і СКАСОВАНО ряд НЕЗАКОННИХ нормативно-правових актів Національної асоціації адвокатів України (НААУ), Ради адвокатів України (РАУ), тобто Рішення №203, №37, №144 та інш., на підставі яких з громадян «вимагалися і отримувалися» з 2017 по 2024 рік незаконні грошові кошти як плата за подання скарг, яку СУДИ та Уповноважений ВРУ (Лист Уповноваженого ВРУ з прав людини до Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, народному депутату України та Вадима Хабібулліна №21990 від 20.04/2023, 6арк: https://drive.google.com/file/d/1ou01j2lgBpd4JUAZmzkcMaZ5PgSs-d42/view?usp=share_link) - суди визнали ПРОТИПРАВНИМИ та НЕЧИННИМИ З ДНЯ ПРИЙНЯТТЯ. 


  • (№816/2353/17 ): У справі №816/2353/17 СКАСОВАНО Рішення РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ №203 від 23.09.2017, на підставі якого «вимагалися та незаконно отримувалися» грошові кошти - ВИЗНАНО ПРОТИПРАВНИМ та НЕЧИННИМ З ДНЯ ПРИЙНЯТТЯ та незаконне збагачення верхівки адвокатури припинятиметься (справа №816/2353/17, 09.06/2020 - Шостий апеляційний адмінсуд (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89728140) - 21.12/2020, Верховний Суд, колегія суддів КАС: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93708666) + повно (https://verdictum.ligazakon.net/document/93749503). 


  • (№640/28561/20): У справі №640/28561/20 СКАСОВАНО Рішення РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ №37 від 18.06.2020, на підставі якого «вимагалися та незаконно отримувалися» грошові кошти - визнано ПРОТИПРАВНИМ та НЕЧИННИМ З ДНЯ ПРИЙНЯТТЯ та незаконне збагачення верхівки адвокатури припинятиметься (справа №640/28561/20, 24.01.2022, Окружний адмінсуд Києва (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103455342) - Набрало законної сили 14.02.2023, Шостий апеляційний адмінсуд: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109115247). 


  • (№320/9411/23): У справі №320/9411/23 СКАСОВАНО Рішення Ради адвокатів України №144 від 16-17.11/2022, на підставі якого «вимагалися та незаконно отримувалися» грошові кошти - визнано ПРОТИПРАВНИМ та НЕЧИННИМ і СКАСОВАНО та незаконне збагачення «верхівки адвокатури» припинено (справа №320/9411/23, Київський окружний адмінсуд https://reyestr.court.gov.ua/Review/111132390, Позов Вадима Хабібулліна до НААУ РАУ по рішенню 144, додатки 111арк: https://drive.google.com/file/d/1up2xw8FqxNiZHGSymjqLWuz_CA2HlLmh/view?usp=share_link). Повідомлення НААУ РАУ про розгляд справи №320/9411/23 в Київському окружному адмінсуді https://unba.org.ua/news/8105-povidomlennya-pro-rozglyad-spravi-320-9411-23-v-kiivs-komu-okruzhnomu-administrativnomu-sudi.html). Позов ПІДТРИМАНО Уповноваженим ВРУ (Лист Уповноваженого ВРУ з прав людини до Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, народному депутату України та Вадима Хабібулліна №21990 від 20.04/2023 6арк: https://drive.google.com/file/d/1ou01j2lgBpd4JUAZmzkcMaZ5PgSs-d42/view?usp=share_link) та зазначено, що за результатами розгляду звернення Вадима Хабібулліна Уповноважений ВРУ повідомив, що АНАЛІЗ нормативно-правових актів НААУ РАУ свідчить, що їхні положення є НЕОБҐРУНТОВАНИМИ і такими, що НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ вимогам міжнародних нормативно-правових актів. З огляду на викладене, враховуючи потребу у захисті прав та інтересів громадян, Уповноважений ВРУ запропонував Верховній раді України ДОПОВНИТИ статтю 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» частиною 3 такого змісту: «3. Плата за розгляд скарг, заяв щодо поведінки адвоката, не стягується». 


  • (№120/1400/23): У справі №120/1400/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111315253) Вінницького окружного адмінсуду від 05.06.2023 «Про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії» про примусове «вимагання і стягнення» плати як «незаконне збагачення» верхівки адвокатури суд зазначив, що рішення РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ від 16-17 листопада 2022 року № 144 «Про реєстр дисциплінарних проваджень» та ВСІ ПОПЕРЕДНІ І НАСТУПНІ рішення НААУ, РАУ у разі ПОВТОРНОГО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ (протиправних рішень в ТОТОЖНІЙ, АНАЛОГІЧНІЙ, ІДЕНТИЧНІЙ, ДЗЕРКАЛЬНІЙ редакції всупереч статтям 8 та 129-1 Конституції України щодо заборони ПОВТОРНОГО запровадження правового регулювання, яке судом ВИЗНАНО таким, що ПОРУШУЄ права людини (НЕЗАКОННИМ), за якою закони та інші нормативно-правові акти приймаються НА ОСНОВІ КОНСТИТУЦІЇ України і повинні відповідати їй) - такі рішення НААУ РАУ є НЕЗАКОННИМИ, ПРОТИПРАВНИМИ І НЕЧИННИМИ і судом зазначено, що такі рішення НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ НАВІТЬ ЯКЩО ВОНИ ФОРМАЛЬНО Є ЧИННИМИ. Тобто, наведені приписи щодо необхідності надання підтвердження здійснення плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень при поданні заяви (скарги), СУПЕРЕЧАТЬ нормам Закону України «Про адвокатуру» та Закону України «Про звернення громадян», а тому НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ. Крім того, Верховний Суд НЕОДНОРАЗОВО наголошував на тому, що суди НЕ ПОВИННІ застосовувати положення нормативно-правових актів, які НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ КОНСТИТУЦІЇ та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) НЕ МОЖУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ НАВІТЬ У ВИПАДКАХ, КОЛИ ВОНИ Є ФОРМАЛЬНО ЧИННИМИ (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19). Аналогічна правова позиція була підтримана Великою Палатою ВС у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19. 


  • 21.12/2022 СКАСОВАНО ЗАХВАТ АДВОКАТУРИ КИЄВА «організованою групою зрадника українського народу і агента ФСБ росії та кума президента країни агресора терористичної росії путіна і адвоката України №001 та дотепер на 3-й рік війни тіньового куратора «верхівки адвокатури» України Віктора МЕДВЕДЧУК» в особі Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Лідії ІЗОВІТОВА, Секретаря НААУ Вадима КРАСНИК, Секретаря РАУ Ігоря КОЛЕСНИКОВ та інших: - 21.12/2022 змінено ЄДРПОУ та ЗНЯТО З ПОСАДИ «директора» Ради адвокатів Києва афе/риста але нажаль ще адвоката Вадима КРАСНИКА, який одночасно є керівником Секретаріату НААУ, РАУ оскільки 28.09.2022 Міністерством юстиції України, Міністром юстиції України ЗАДОВОЛЕНО скаргу Вадима Хабібулліна від 06.09/2022 та СКАСОВАНО «Захват адвокатури Києва» від 05.08/2022 (Висновок Колегії Мін’юста від 28.09.2022, Наказ Міністра юстиції України №5 706 /5 від 20/12.2022, 21.12/2022 та змінено ЄДРПОУ: https://drive.google.com/file/d/1QtTbGlrRe5_TWWKo5vLBJ-caHaFhcd2k/view?usp=share_link).



ЩОДО ВСІХ ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ, 

ЯКІ ВИЗНАНІ РОЗПОРЯДНИКАМИ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ


Суди неодноразово виснували, що органи адвокатського самоврядування здійснюють владні управлінські функції, а тому в розумінні пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Є РОЗПОРЯДНИКАМИ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ:


  • Суд у справі №300/4337/24 (https://13istina66.blogspot.com/2024/07/blog-post_11.html): КДКА є розпорядником публічної інформації З аналізу мети створення та кола повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, КДКА наділена владними управлінськими повноваженнями щодо набуття особою статусу адвоката, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, крайньою формою якої є припинення права на заняття адвокатською діяльністю. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 607/3128/16-ц від 07.11.2018. Отже, КДКА здійснює владні управлінські функції, а тому в розумінні пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є розпорядником публічної інформації. **ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Визнати протиправною бездіяльність КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНОЇ КОМІСІЇ АДВОКАТУРИ Івано-Франківської області, яка полягає у невиконанні обов`язку щодо оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному вебсайті (http://advokaty.if.ua/#) та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/), встановленого статтею 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 21.10.2015. Зобов`язати КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНУ КОМІСІЮ АДВОКАТУРИ Івано-Франківської області оприлюднити на офіційному вебсайті (http://advokaty.if.ua/#) та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) повну та достовірну інформацію - набори даних у формі відкритих даних, передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 21.10.2015, а саме: реєстр наборів даних, що перебувають у володінні КДКА; інформацію про структуру (організаційну структуру) КДКА; звіти, зосібна й щодо задоволення запитів на інформацію; переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийнятих КДКА, проекти нормативно-правових актів; інформацію про нормативно-правові засади діяльності КДКА; інформацію із системи обліку публічної інформації. (Івано-Франківський окружний адміністративний суд у справі №300/4337/24, https://reyestr.court.gov.ua/Review/120235605). 


  • Суд у справі №380/24401/23 (https://13istina66.blogspot.com/2024/03/blog-post_14.html): - визнати протиправною бездіяльність НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ, яка полягає у ненаданні набору даних «Єдиний реєстр адвокатів» у формі відкритих даних на запит про доступ до публічної інформації; - зобов`язати НАЦІОНАЛЬНУ АСОЦІАЦІЮ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ надати набір даних «Єдиний реєстр адвокатів» у формі відкритих даних (Львівський окружний адміністративний суд у справі №380/24401/23, https://reyestr.court.gov.ua/Review/117347259). 


ЩОДО ВМОТИВОВАНОСТІ, 

ОБҐРУНТОВАНОСТІ РІШЕННЯ СУДУ


Вмотивованість рішень суду необхідно розглядати як самостійну вимогу, яка не є тотожною вимогам законності й обґрунтованості. Згідно з імперативними вимогами рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах ВЕРХОВЕНСТВА права, бути ЗАКОННИМ і ОБҐРУНТОВАНИМ; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі ПОВНО і ВСЕБІЧНО З’ЯСОВАНИХ обставин в справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, З НАДАННЯМ ОЦІНКИ ВСІМ АРГУМЕНТАМ УЧАСНИКІВ справи. Аналогічні положення містяться у Кодексі адміністративного судочинства України, Господарському процесуальному кодексі України та Цивільному процесуальному кодексі України. Таким чином, поняття «МОТИВОВАНІСТЬ» та «ОБҐРУНТОВАНІСТЬ» судового рішення в адміністративному, господарському та цивільному судочинствах можна вважати синонімами (Я.Берназюк, суддя Верховного Суду).


У зв’язку з цим, заслуговує на увагу позиція, згідно з якою ВМОТИВОВАНІСТЬ рішень суду необхідно розглядати як самостійну вимогу, яка не є тотожною вимогам ЗАКОННОСТІ й ОБҐРУНТОВАНОСТІ. Згідно з існуючим НАУКОВИМ підходом, обґрунтованим є судове рішення, якщо воно ухвалене судом на підставі обставин у судовій справі, які ПОВНО і ВСЕБІЧНО З’ЯСОВАНІ на основі доказів, що були ДОСЛІДЖЕНІ судом. Вмотивованим є судове рішення, в якому НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ зазначені підстави, на яких воно ґрунтується. Під умотивованістю розуміється ПОВНЕ І ВСЕБІЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ В РІШЕННІ СУДУ МОТИВІВ, ЯКИМИ ВІН КЕРУВАВСЯ при ухваленні свого рішення, при ОЦІНЮВАННІ доказів для встановлення наявності або відсутності обставин, на які сторони посилалися як на ПІДҐРУНТЯ своїх вимог і заперечень, із зазначенням, чому певні докази були взяті до уваги або відхилені, й віддзеркалення мотивів щодо ПОЗИЦІЇ СУДУ при застосуванні норм матеріального і процесуального права. Таким чином, МОТИВОВАНІСТЬ є обов’язковою вимогою, відмінною від вимоги щодо ОБҐРУНТОВАНОСТІ судового рішення. Причому МОТИВОВАНІСТЬ судового рішення — це ВІДОБРАЖЕННЯ всіх мотивів та обґрунтувань судового рішення у його змісті, тобто фактично «МОТИВОВАНІСТЬ» та «ОБҐРУНТОВАНІСТЬ» судового рішення є двома взаємопов’язаними вимогами, які співвідносяться, як форма (спосіб зовнішнього відображення) та зміст.


Отже, МОТИВОВАНІСТЬ СУДОВОГО РІШЕННЯ є свідченням того, що: - доводи та міркування сторін (учасників) судового процесу були НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ОЦІНЕНІ ТА ВРАХОВАНІ або відхилені судом на підставі конкретно визначених МОТИВІВ; - усім зібраним у справі ДОКАЗАМ (зібраним судом або поданим учасникам справи) було надано НАЛЕЖНУ ПРАВОВУ ОЦІНКУ; надано ОБҐРУНТУВАННЯ прийняття (врахування) та відхилення кожного доказу; - наведені норми права, якими урегульовані спірні правовідносини, з НАДАННЯМ ОБҐРУНТУВАННЯ того, чому ті чи інші правові норми мають бути застосовані у конкретній спірній ситуації, враховуючи попередні два пункти.


Згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу ПРЕЦЕДЕНТНОЇ практики ЄСПЛ, існують такі критерії МОТИВОВАНОСТІ судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання ФАКТУ та ПРАВА, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні АРГУМЕНТИ сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені ДОВОДИ і МОТИВИ, на підставі яких ОБҐРУНТОВАНО позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що СТОРОНИ БУЛИ ПОЧУТІ судом; 5) рішення є результатом НЕУПЕРЕДЖЕНОГО вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору АРГУМЕНТІВ та прийняття доказів сторін. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути ЗРОЗУМІЛИМИ, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на АРГУМЕНТИ сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов’язок суддів наводити ПІДСТАВИ для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов’язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг ОБҐРУНТУВАННЯ залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Дійсно, низка рішень ЄСПЛ містить та розвиває такий підхід до ОБҐРУНТОВАНОСТІ судових рішень. Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять МОТИВИ, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що СТОРОНИ БУЛИ ЗАСЛУХАНІ, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, ЧИ ДОТРИМАВСЯ СУД свого обов'язку ОБҐРУНТОВУВАТИ рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29). У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору АРГУМЕНТІВ у тій чи іншій справі та прийняття доказів на ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПОЗИЦІЙ сторін. 


Ще одне призначення ОБҐРУНТОВАНОГО рішення полягає у тому, щоб ПРОДЕМОНСТРУВАТИ сторонам, що ВОНИ БУЛИ ПОЧУТІ. Крім того, ВМОТИВОВАНЕ рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.). Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути ОБҐРУНТОВАНИМИ, ЗРОЗУМІЛИМИ для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена ПРАВОВА ОЦІНКА ДОВОДІВ сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто МОТИВОВАНІСТЬ рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи. У національній судовій практиці також чимало уваги приділяється питанню МОТИВОВАНОСТІ рішення. 


Так, загальні вимоги до змісту судового рішення викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14. Згідно з п. п. 11 та 12 постанови у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх ЮРИДИЧНУ ОЦІНКУ та визначені відповідно до них правовідносини, а також ОЦІНКУ ВСІХ ДОКАЗІВ, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог; встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими ОБҐРУНТОВУВАЛИСЯ вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, СУД МАЄ СВОЇ ДІЇ МОТИВУВАТИ та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; у мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках – на норми Конституції України, на підставі яких визначено права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах, ПОСИЛАННЯ на Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини. Крім того, важливою ознакою МОТИВОВАНОСТІ судового рішення є ОБҐРУНТОВАНІСТЬ посилань на відповідні правові норми, включаючи рішення ЄСПЛ. Це означає, що посилання на практику ЄСПЛ є: належним (предмет конвенційних норм відповідає природі відносин у конкретній ситуації судового розгляду); релевантним обставинам справи; правильним (тобто без перекручування змісту конвенційних норм); виправданим та пропорційним (стан законодавства щодо певної ситуації дозволяє та/або потребує застосування конвенційних положень). 


ЩОДО ПРИЙНЯТТЯ 

НЕМОТИВОВАНОГО РІШЕННЯ


Для судді прийняття НЕМОТИВОВАНОГО РІШЕННЯ є передусім підставою для застосування до нього заходів ДИСЦИПЛІНАРНОГО впливу. Так, відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів», однією з підстав ПРИТЯГНЕННЯ судді до ДИСЦИПЛІНАРНОЇ відповідальності є незазначення в судовому рішенні МОТИВІВ прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті. Крім того, у судовій практиці непоодинокими є випадки скасування судами вищих інстанцій судових рішень внаслідок їх НЕНАЛЕЖНОЇ МОТИВОВАНОСТІ. 


Тобто СУД НЕ ЗДІЙСНИВ ЮРИДИЧНОЇ ОЦІНКИ всіх фактичних обставин справи та доводів, обмежився лише ФОРМАЛЬНИМИ висновками.


Отже, як зазначає вказаний суддя Верховного суду: підсумовуючи все вищезазначене, можна зробити наступні висновки. ОБҐРУНТУВАННЯ або пошук МОТИВІВ в юридичних процесуальних документах – це СКЛАДНА РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ, яка полягає у якісному ЛОГІЧНОМУ структуруванні власної ПРАВОВОЇ ПОЗИЦІЇ, шляхом опрацювання пов’язаного з цим масиву інформації (положень актів законодавства, судової практики, в тому числі, іноземних судів, доктринальних підходів тощо) з метою пошуку як відповіді на головні запитання для підтвердження своєї позиції, так і переконання у ній інших зацікавлених суб’єктів. Такий процес дозволяє особі об’єктивувати (продемонструвати собі та іншим) власне суб’єктивне бачення того чи іншого юридичного підходу, факту, процесу тощо. 


Мотивованість судового рішення забезпечує: - реалізацію засадничих принципів правосуддя, включаючи принцип ВЕРХОВЕНСТВА права, ЗМАГАЛЬНОСТІ учасників справи, офіційності з’ясування обставин справи та ін.; - дотримання основоположних прав та інтересів людини та громадянина у сфері правосуддя; - можливість здійснення судового контролю за законністю та обґрунтованістю рішень судів попередніх інстанцій; - можливість здійснення громадського контролю за якістю судових рішень, проведення їх моніторингу та суспільного обговорення; - захист людини та громадянина, інших учасників правовідносин від свавілля судової влади. 


Відсутність належної МОТИВОВАНОСТІ судового рішення може призвести до настання наступних негативних наслідків: - для учасників справи: порушення права на СПРАВЕДЛИВЕ і НЕУПЕРЕДЖЕНЕ вирішення спору та прийняття, відповідно, правосудного рішення; недотримання конституційних принципів правосуддя; - для судді: скасування його рішення судом вищої інстанції або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні конкретної справи судом; застосування до судді заходів ДИСЦИПЛІНАРНОГО стягнення; зниження НЕДОВІРИ до судової системи зі сторони суспільства. 


Ознаками (критеріями) МОТИВОВАНОГО судового рішення є: - дотримано чітку СТРУКТУРОВАНІСТЬ рішення, послідовність викладення обставин справи, доводів учасників, доказів та норм права, на які вони посилаються, та з урахуванням яких встановлені дійсні обставини справи, - мотивувальна частина містить усі складові елементи визначені процесуальним законодавством з урахуванням судової інстанції (обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин; докази, мотивована оцінка кожного аргументу; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування тощо);- у мотивувальній частині зазначено ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ висновків суду з посиланням на конкретні докази, прийняті судом; - резолютивна частина містить висновки, які ЛОГІЧНО слідують з мотивів, описаних у мотивувальній частині, є чітко сформульованими відносно кожної позовної вимоги (вимоги апеляційної, касаційної скарги).


Отже, враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність та обов’язок суду сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи, а також необхідність вмотивованості рішення суду на засадах верховенства права, яку необхідно розглядати як самостійну вимогу, яка не є тотожною вимогам законності й обґрунтованості, а також враховуючи принцип IURA NOVIT CURIA — (СУД ЗНАЄ ПРАВО) згідно якого СУД ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ правомірності та ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ і відсутності інституційного КОНТИНУЇТЕТУ ОАС,-


ПРОШУ:


  • 1.Прошу задовольнити цю заяву Вадима Хабібулліна про вступ у справу як ТРЕТЬОЇ ОСОБИ та винести ухвалу про це, а також ПРОШУ питання про ЗАЛУЧЕННЯ до участі у справі в якості ТРЕТЬОЇ ОСОБИ залишити відкритим та НАПРАВИТИ СТОРОНАМ цю заяву Вадима Хабібулліна і ЗАПРОПОНУВАТИ ПОЗИВАЧУ, ВІДПОВІДАЧУ, ТРЕТІМ ОСОБАМ у вказаний судом строк ВИСЛОВИТИ ПИСЬМОВО свою ДУМКУ щодо ЗАЛУЧЕННЯ до участі у справі в якості ТРЕТЬОЇ ОСОБИ шляхом надання суду відповідних ПИСЬМОВИХ ПОЯСНЕНЬ через підсистему «Електронний суд», ОСКІЛЬКИ враховуючи принцип IURA NOVIT CURIA — (Суд знає право) СУД ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ в тому числі і правомірності та ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ і відсутності інституційного КОНТИНУЇТЕТУ, який помилково НЕ РОЗПОЧАВСЯ у ОРГАНУ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ, який є стороною судової справи. 


  • 2.Прошу цю заяву НАПРАВИТИ сторонам, учасникам і ЗАПРОПОНУВАТИ позивачу, відповідачу, третім особам у вказаний судом строк ВИСЛОВИТИ ПИСЬМОВО свою ДУМКУ щодо ЗАЛУЧЕННЯ до участі у справі в якості ТРЕТЬОЇ ОСОБИ шляхом надання суду відповідних ПИСЬМОВИХ ПОЯСНЕНЬ через підсистему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД». 


  • 3.Прошу Ухвалу про НАПРАВЛЕННЯ сторонам, учасникам із ПРОПОЗИЦІЄЮ позивачу, відповідачу, третім особам у вказаний судом строк ВИСЛОВИТИ ПИСЬМОВО свою ДУМКУ щодо заяви Вадима Хабібулліна про ЗАЛУЧЕННЯ до участі у справі в якості третьої особи шляхом надання суду ПИСЬМОВИХ ПОЯСНЕНЬ через підсистему «Електронний Суд» та/або Ухвалу про залучення ТРЕТЬОЇ ОСОБИ разом з цією заявою НАПРАВИТИ сторонам, учасникам через підсистему «Електронний суд» задля ВИСЛОВЛЕННЯ ПИСЬМОВО ДУМОК та надання суду ПИСЬМОВИХ ПОЯСНЕНЬ.


  • 4.Прошу РОЗГЛЯНУТИ цю заяву та справу із УРАХУВАННЯМ також не стільки приватного інтересу, а необхідності дотримання і захисту ПУБЛІЧНОГО ІНТЕРЕСУ, СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, дотримання Конституції та Законів і НАЛЕЖНОЇ ПРАВОВОЇ ПРОЦЕДУРИ та необхідності ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНИХ (ПУБЛІЧНИХ) ІНТЕРЕСІВ, з виключенням класичного зловживання правом органами адвокатського самоврядування та із застосованням принципу Верховенства права з урахуванням Європейської Конвенції та судової практики Європейського суду, здійснюючи ПРАВОСУДДЯ незалежним судом від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання на основі Конституції і законів України та на засадах Верховенства права, підтримуючи високі стандарти з метою укріплення суспільної ДОВІРИ до суду, забезпечення впевненості суспільства в ЧЕСНОСТІ та НЕПІДКУПНОСТІ суддів, оскільки ДОТЕПЕР на 3 рік терористичної ВІЙНИ «тіньовими керманичами та покровителями» адвокатури є ЗРАДНИКИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, так названі «адвокати України»: «МЕДВЕДЧУК (свідоцтво адвоката України №001, зрадник українського народу та агент ФСБ країни агресора терористичної росії), - ІЗОВІТОВА (свідоцтво адвоката України №003) - КІВАЛОВ (свідоцтво адвоката України №608) - ПОРТНОВ (свідоцтво адвоката України №340) - КУЗЬМІН (свідоцтво адвоката України №926) - МОНТЯН (свідоцтво адвоката України №793), ЛАВРИНОВИЧ, КИВА (страчений) та інша «ПРОРОСІЙСЬКА АГЕНТУРА» на «верхівці адвокатури» України, у якої відкрито та обгрунтовано вбачається «РОСІЙСЬКИЙ СЛІД») та інші - (До уваги g-файл ВОРОГ СЕРЕД НАС-Адвокатура України-РОСІЙСЬКИЙ СЛІД (13арк): (https://drive.google.com/file/d/1d-6vrQKr8U0qOmDnF8BVPODjTqkiuep8/view?usp=sharing) та До уваги g-альбом: (https://drive.google.com/drive/folders/10cGYraC6wydee6582kKc8LoB9UJEuJ43).


  • 5.ПРОШУ ПРИЙНЯТИ ДО УВАГИ, ЩО ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН ДОВІРЯЄ СУДУ І ПРОСИТЬ І ЩИРО СПОДІВАЄТЬСЯ НА НАЛЕЖНЕ РЕАГУВАННЯ, ВСЕБІЧНИЙ, ПОВНИЙ, СПРАВЕДЛИВИЙ ТА НЕУПЕРЕДЖЕНИЙ, ОБ’ЄКТИВНИЙ І ЗАКОННИЙ І ОБГРУНТОВАНИЙ ТА ВІДКРИТИЙ І ПРОЗОРИЙ РОЗГЛЯД, УВАГУ. 


  • 6.Прошу із УРАХУВАННЯМ принципу IURA NOVIT CURIA — (СУД ЗНАЄ ПРАВО) про вмотивованість, обґрунтованість рішення суду - НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ в тому числі і НЕПРАВОМІРНОСТІ, ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ ТА ВІДСУТНОСТІ КОНТИНУЇТЕТУ, який НЕ РОЗПОЧАВСЯ, оскільки НЕПОВНОВАЖНІ, НЕЛЕГІТИМНІ І НЕДІЄЗДАТНІ з 2022р ОРГАНИ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ НЕ МОЖУТЬ БУТИ СТОРОНОЮ (УЧАСНИКОМ).


  • 7.Прошу, ЯКЩО У ПРОЦЕСІ розгляду справи суд ВИЯВИТЬ ІНШІ ДІЇ, РІШЕННЯ (нормативно-правові акти) чи ІНШІ ПОРУШЕННЯ прийняті (вчинені) НЕПОВНОВАЖНИМИ, НЕЛЕГІТИМНИМИ І НЕДІЄДАТНИМИ з 2022р ОРГАНАМИ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ чи їх окремі положення безпосередньо ВПЛИВАЮТЬ на прийняття рішення у справі і без визнання таких протиправними НЕМОЖЛИВИЙ ЕФЕКТИВНИЙ ЗАХИСТ прав - прошу ВИЯВИТИ та ВИЗНАТИ такі інші дії, рішення (нормативно-правові акти) чи ІНШІ ПОРУШЕННЯ чи їх окремі положення протиправними, НЕЧИННИМИ з дня прийняття. 


  • 8.Прошу, ПРИ НАДХОДЖЕННІ будь-яких так названих «ДОКАЗІВ», «наукових чи інших будь-яких висновків, експертиз», тощо чи будь-яких рішень від НЕПОВНОВАЖНИХ, НЕЛЕГІТИМНИХ І НЕДІЄДАТНИХ з 2022р ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ, недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», «Ради адвокатів України», «Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури», «Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури» областей України, «Рад адвокатів» областей України, тощо, у яких ДОТЕПЕР на 3 рік терористичної ВІЙНИ «тіньовими керманичами, кураторами та покровителями» адвокатури є ЗРАДНИКИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, так названі «адвокати України»: «МЕДВЕДЧУК (свідоцтво адвоката України №001), - ІЗОВІТОВА (свідоцтво адвоката України №003) - КІВАЛОВ (свідоцтво адвоката України №608) - ПОРТНОВ (свідоцтво адвоката України №340) - КУЗЬМІН (свідоцтво адвоката України №926) - МОНТЯН (свідоцтво адвоката України №793), ЛАВРИНОВИЧ, КИВА (страчений) та інша «ПРОРОСІЙСЬКА АГЕНТУРА» на верхівці адвокатури України, у якої відкрито та обгрунтовано вбачається «РОСІЙСЬКИЙ СЛІД») та інші - (До уваги файл ВОРОГ СЕРЕД НАС-Адвокатура України-РОСІЙСЬКИЙ СЛІД (13арк): (https://drive.google.com/file/d/1d-6vrQKr8U0qOmDnF8BVPODjTqkiuep8/view?usp=sharing) та До уваги G-альбом: (https://drive.google.com/drive/folders/10cGYraC6wydee6582kKc8LoB9UJEuJ43), особливо «заднім числом» чи зі «спірними датами» - ПРОШУ СТАВИТИСЯ ДО НИХ КРИТИЧНО, із врахуванням, що дотепер законодавцем НЕ ВИРІШЕНО питання про необхідність обов’язкової реєстрації рішень (нормативно-правових актів) органів адвокатського самоврядування в Міністерстві юстиції України (28.06.2023, Звернення Вадима Хабібулліна до законодавців щодо введення державної реєстрації та оприлюднення рішень (НПА) НААУ РАУ: https://drive.google.com/file/d/1v2b4lEhG0Tia3K6gOqQet6ArUJnjV1uM/view?usp=sharing) і жодного належного правового контролю за їх прийняттям, дотриманням належної правової процедури, кодифікацією, тощо НЕ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ, а останні масові ВИЗНАННЯ ПРОТИПРАВНИМИ і НЕЧИННИМИ з дня прийняття та СКАСУВАННЯ судами рішень НААУ РАУ ставлять ПІД СУМНІВ ІНШІ РІШЕННЯ НААУ РАУ чи процедури їх «прийняття», а тому ПРОШУ СТАВИТИСЯ ДО НИХ КРИТИЧНО із врахуванням, що ЖОДНІ ДОКАЗИ НЕ МАЮТЬ НАПЕРЕД ВСТАНОВЛЕНОЇ СИЛИ. Оскільки у справі № 320/9411/23 за позовом голови «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадима Хабібулліна до недержавної некомерційної професійної організації НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ, РАДА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ судом ВИЗНАНО нормативно-правий акт ПРОТИПРАВНИМ та НЕЧИННИМ і СКАСОВАНО Рішення НААУ РАУ ВКДКА № 144 та № 120 (ВАДИМОМ ХАБІБУЛЛІНИМ ПОЗБАВЛЕНО «ВЕРХІВКУ АДВОКАТУРИ» НААУ РАУ ВКДКА «НЕЗАКОННОГО ЗБАГАЧЕННЯ» НА МІЛЬЙОНИ: https://13istina66.blogspot.com/2024/03/blog-post_20.html). 20.03.2024, 13:00, Повідомлення НААУ про рішення Київського окружного адмінсуду від 13.09.2023 у справі № 320/9411/23 (https://unba.org.ua/news/8950-povidomlennya-pro-rishennya-kiivs-kogo-okruzhnogo-administrativnogo-sudu-vid-13-09-2023-u-spravi-320-9411-23.html); Постанова (20.03.2024) + Рішення (13.09.2023) 22арк.pdf у справі 320/9411/23 за позовом Вадима Хабібулліна СКАСОВАНО Рішення НААУ РАУ 144 та 120: (https://drive.google.com/file/d/1QcvWdpyDE68w2w1I2JlyZ10-GuvBSmwu/view?usp=sharing). 


  • 9.прошу ПРИЙНЯТИ ДО УВАГИ, що сторони, учасники справи мають право подати відповідну СКАРГУ до ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ щодо відкриття ДИСЦИПЛІНАРНОГО провадження стосовно судді та притягнення судді до відповідальності та відповідно до вимог статті 126 Конституції України звільнення судді з посади судді за вчинення дисциплінарного проступку у ПОРУШЕННЯ Конституції і законів у справі чи до ВККС щодо КВАЛІФОЦІНЮВАННЯ.


  • 10.Прошу ПРИЙНЯТИ ДО УВАГИ, що головою «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе»  Вадимом Хабібулліним на відкритий розгляд можуть бути ЗАПРОШЕНІ шановні представники ЗМі (МЕДІА) - AdvokatPost, Судово-юридична газета, Право-ТВ, Юридична практика, Закон і Бізнес, Рух ЧЕСНО, Українська правда, Схеми: корупція в деталях - RFERL, Радіо Свобода, BIHUS.Info, Центр Протидії Корупції, а також українські телеканали - ICTV, ТСН, СТБ, НТН, Україна 24, Прямий канал, Інтер, 1+1, УНІАН, Телеканал 1+1, Телеканал Рада, Суспільне, BBC News Україна, UA Перший, 5 канал та інші ЗМі (МЕДІА) та у разі виявлення бажання та інтересу до відкритого публічного розгляду у цій резонансній справі організованої групи ЗРАДНИКА українського народу, агента ФСБ і адвоката зі свідоцтвом адвоката України №001 Віктора МЕДВЕДЧУКА на «верхівці адвокатури» України - ці ЗМі (МЕДІА) МОЖУТЬ БУТИ ПРИСУТНІМИ та проводити фотозйомку, відео- та аудіозаписи з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів, а також пряме транслювання в соціальних мережах, по радіо і телебаченню, в мережі інтернет, тощо БЕЗ ОТРИМАННЯ будь-якого окремого дозволу.


  • 11.Щодо НЕКОНСТИТУЦІЙНОСТІ НЕ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ адвокатури НААУ, РАУ - ПРОШУ ПРИЙНЯТИ ДО УВАГИ, що у КОНСТИТУЦІЙНОМУ СУДІ України (судді: Первомайський, Головатий, Городовенко) розглядається майже історичне питання «Неконституційності не реєстрації актів адвокатури» (НЕКОНСТИТУЦІЙНІСТЬ НЕ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ АДВОКАТУРИ: https://13istina66.blogspot.com/2024/01/blog-post_91.html) у конституційному провадженні (N3-118/2023(218/23), за конституційною скаргою (ВС КАС N640/ 28 126 /20 від 22.06.2023). 13.09.2023, головою «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадимом Хабібулліним до Конституційного суду України подано юридичний висновок AMICUS CURIAE: (https://drive.google.com/file/d/1jwYJHDHgxVER2mOvcq2ybb4a7I1qKXJD/view)» у цій конституційній справі. Тобто, дотепер нажаль законодавцем не вирішено питання про необхідність обов’язкової реєстрації рішень (нормативно-правових актів) органів адвокатського самоврядування в Міністерстві юстиції України (28.06.2023, Звернення Вадима Хабібулліна до законодавців щодо введення державної реєстрації та оприлюднення рішень (НПА) НААУ РАУ: https://drive.google.com/file/d/1v2b4lEhG0Tia3K6gOqQet6ArUJnjV1uM/view?usp=sharing) і жодного належного правового контролю за їх прийняттям, дотриманням належної правової процедури, кодифікацією, тощо не здійснюється, а останні масові визнання протиправними і нечинними з дня прийняття та скасування судами рішень НААУ РАУ ставлять під сумнів інші рішення НААУ РАУ чи процедури їх «прийняття», а тому прошу ставитися до них критично. Оскільки у справі № 320/9411/23 за позовом голови «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадима Хабібулліна до недержавної некомерційної професійної організації Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів України судом ВИЗНАНО нормативно-правий акт протиправним та нечинним і СКАСОВАНО Рішення НААУ, РАУ, ВКДКА 144,120 (Вадим Хабібуллін позбавив «верхівку адвокатури» НААУ, РАУ, ВКДКА «незаконного збагачення» на мільйони: https://13istina66.blogspot.com/2024/03/blog-post_20.html). Повідомлення НААУ про рішення Київського адмінсуду від 13.09.2023 у справі № 320/9411/23 (https://unba.org.ua/news/8950-povidomlennya-pro-rishennya-kiivs-kogo-okruzhnogo-administrativnogo-sudu-vid-13-09-2023-u-spravi-320-9411-23.html). Постанова (20.03.2024) + Рішення (13.09.2023) 22арк.pdf у справі 320/9411/23 за позовом Вадима Хабібулліна СКАСОВАНО Рішення НААУ РАУ 144,120: (https://drive.google.com/file/d/1QcvWdpyDE68w2w1I2JlyZ10-GuvBSmwu/view?usp=sharing).



  • 13.Прошу ПРИЙНЯТИ ДО УВАГИ, але із врахуванням статті 62 Конституції, що відносно НЕПОВНОВАЖНИХ, НЕЛЕГІТИМНИХ І НЕДІЄДАТНИХ з 2022р органів адвокатського самоврядування РОЗСЛІДУЮТЬСЯ ряд резонансних КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕНЬ, в тому числі КРИМІНАЛЬНІ РОЗСЛІДУВАННЯ ВІДНОСНО ВИЩОГО КЕРІВНИЦТВА АДВОКАТУРИ України, а саме: 


    • Відносно цієї організованої групи осіб в НАЦІОНАЛЬНІЙ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ, РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ (Л.ІЗОВІТОВА, В.ГВОЗДІЙ, В.КРАСНИК, І.КОЛЕСНИКОВ) здійснюється майже сенсаційні кримінальні розслідування (Реєстр ЄДРСР №111578582: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111578582) за статтею 255 Кримінального кодексу України (СТВОРЕННЯ, КЕРІВНИЦТВО ЗЛОЧИННОЮ СПІЛЬНОТОЮ АБО ЗЛОЧИННОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ, А ТАКОЖ УЧАСТЬ У НІЙ), за статтею 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), за статтею 205-1 (Підроблення документів), за статтею 206-2 (Протиправне заволодіння майном), за статтею 364 (Зловживання владою або службовим становищем) та іншими статтями Кримінального кодексу України (АДВОКАТУРА І СТВОРЕННЯ ЗЛОЧИННОЇ СПІЛЬНОТИ: https://13istina66.blogspot.com/2024/01/blog-post_31.html). Тобто, пропонується прийняти до уваги, що відносно неповноважних, нелегітимних і недієдатних з 2022 року недержавної некомерційної професійної організації НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ, РАДА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ розслідується резонансне кримінальне провадження за статтею 255 Кримінального кодексу України - створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній. Оскільки стало відомо про майже сенсаційне рішення Шевченківського районного суду Києва від 15.06/2023 року (Справа № 761/19681/23, Провадження № 1-кс/761/12958/2023, Надходження: 06.06/2023 року, Оприлюднено: 19.06/2023, Рішення набрало законної сили 21.06/2023 року), яким «Зобов`язано прокурора Шевченківської окружної прокуратури Києва, який уповноважений вносити до ЄРДР заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення, внести до ЄРДР - Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості відповідно до заяви від 16.05.2023 року про вчинення кримінального правопорушення»: (ЄДРСР №111578582: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111578582). Скаргу було мотивовано тим, що 16 травня 2023 року направлено до Шевченківської окружної прокуратури Києва заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч.3 ст. 206-2, ст. 255 (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст. 356, 364, 397 КК України, вчинених Особа_7, її заступниками Особа_8, Особа_9, секретарем Ради адвокатів України РАУ Особа_10, членами Ради адвокатів України РАУ Особа_11, Особа_12 та іншими членами Ради адвокатів України РАУ, керівником Секретаріату Ради адвокатів України РАУ (НААУ Національної асоціації адвокатів України) Особа_13, адвокатом Особа_14, адвокатом Особа_15, тощо. Тобто вбачається, що відносно Національної асоціації адвокатів України (НААУ), Ради адвокатів України (РАУ) та «вищого керівництва» адвокатури України - організованої групи зрадника українського народу «МЕДВЕДЧУКА (ФСБ) - ІЗОВІТОВОЇ» здійснюється майже сенсаційне розслідування за статтею 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), за статтею 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння), за статтею 205-1 (Підроблення документів), за статтею 206-2 (Протиправне заволодіння майном), за статтею 364 (Зловживання владою або службовим становищем) та іншими статтями Кримінального кодексу України. Резонансне та майже історичне і перше в історії України розслідування такого масштабу - звичайно має відбуватися з урахуванням статті 62 Конституції України. (АДВОКАТУРА І СТВОРЕННЯ ЗЛОЧИННОЇ СПІЛЬНОТИ: https://13istina66.blogspot.com/2024/01/blog-post_31.html).


    • 21.11.2023 року, звернення голови «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадима Хабібулліна щодо забезпечення законності і неупередженості під час зміни обвинувачення (перекваліфікації з ч.1 ст. 358 КК на ч.3 та ч.4 ст. 358 КК) під час досудового РОЗСЛІДУВАННЯ у кримінальному провадженні № 1202307804.00007.15 та забезпечення уникнення і заборони корупційного втручання та впливу у будь-якій формі в діяльність працівників правоохоронного органу при розслідуванні щодо «підробки свідоцтва адвоката», тобто дій, вчинених за попередньою змовою групою осіб (головою Ради адвокатів Закарпаття Олексієм ФАЗЕКОШ (код 38533335, Рада адвокатів Закарпатської області, очолює О.ФАЗЕКОШ https://opendatabot.ua/c/38533335 - отримано тільки за останні 3 роки майже 6,6 мільйонів, які «зникли») та головою КДКА адвокатів Закарпаття Петром НЕМЕШ (код 37784267, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області, очолює П.НЕМЕШ, https://opendatabot.ua/c/37784267 - отримано тільки за останні 3 роки майже 6,6 мільйонів, які «зникли»), з використанням ними завідомо підробленого документа - свідоцтва адвоката голови Ради адвокатів Закарпаття О.ФАЗЕКОШ, 81арк: (https://drive.google.com/file/d/1SNzGsNPBGQPcWw9PY4cZXe1cmN8Fve7b/view?usp=sharing). 


    • 11.03.2024 року, заява голови «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадима Хабібулліна щодо забезпечення законного і неупередженого РОЗСЛІДУВАННЯ у резонансних кримінальних провадженнях Nº42024070000000040, Nº42024070000000041, Nº42024070000000042 та забезпечення уникнення і заборони корупційного втручання та впливу у будь-якій формі в діяльність працівників правоохоронного органу при розслідуванні щодо службових осіб Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (код 37784267, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області, П.НЕМЕШ, https://opendatabot.ua/c/37784267 - отримано тільки за останні 3 роки майже 6,6 мільйонів, які «зникли»), 175арк: (https://drive.google.com/file/d/1qgfANFpEhRSF1f5kCbh01TRR9nCz2UBk/view?usp=sharing). 


    • 04.07.2024 з відкритих публічних джерел стало відомо про РОЗСЛІДУВАННЯ резонансного кримінального провадження № 42.023000000000.807 за фактом несанкціонованого втручання, у період дії воєнного стану, невстановленими особами в роботу інформаційної (автоматизованої) системи - Єдиного реєстру адвокатів України, що призвело до підробки інформації стосовно адвоката, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, тощо щодо членів Кваліфікаційної палати КДКА Закарпатської області та голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія ФАЗЕКОШ (код 38533335, Рада адвокатів Закарпатської області, очолює О.ФАЗЕКОШ https://opendatabot.ua/c/38533335 - отримано тільки за останні 3 роки майже 6,6 мільйонів, які «зникли»), щодо якого в тому числі здійснюється досудове РОЗСЛІДУВАННЯ у кримінальному провадженні №1202307804.00007.15 за підроблення собі свідоцтва адвоката та щодо голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області Петра НЕМЕШ (код 37784267, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області, очолює П.НЕМЕШ, https://opendatabot.ua/c/37784267 - отримано тільки за останні 3 роки майже 6,6 мільйонів, які «зникли») щодо якого в тому числі здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях №42024070000000040, №42024070000000041, №42024070000000042, тощо (https://13istina66.blogspot.com/2024/07/blog-post_60.html та 04.07.2024 Заява ФСГУ до КП 42023000000000807, https://drive.google.com/file/d/19_nnJz9ET7NsE7JNPokMrOZ_bc3ZVj18/view?usp=sharing).


  • 14.Прошу ПРИЙНЯТИ ДО УВАГИ, відкриті публікації ЗМі, медіа про «медведчуківську» адвокатуру України, а саме: Відкрита публікація «Кремлівський спрут: як МЕДВЕДЧУК вибудував свою мережу «АДВОКАТУРИ» (Українська правда, https://www.pravda.com.ua/articles/2023/03/24/7394939/). При цьому, до Вашої уваги та відома надається ряд інших відкритих публічних матеріалів ЗМі, медіа (майже 500 аркушів), які також можна викачати за посиланням з відкритого google-диску: 







  • 15.Прошу, ВИЯВИВШИ під час розгляду справи в діях НЕПОВНОВАЖНИХ, НЕЛЕГІТИМНИХ І НЕДІЄДАТНИХ з 2022р ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ, недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», «Рада адвокатів України» будь-які ПОРУШЕННЯ закону, постановити ОКРЕМУ УХВАЛУ і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли ПОРУШЕННЮ закону, а також постановити ОКРЕМУ УХВАЛУ про наявність підстав для розгляду питання щодо ПРИТЯГНЕННЯ до відповідальності із врахуванням, що ОКРЕМА УХВАЛА стосовно ПОРУШЕННЯ законодавства, яке містить ознаки КРИМІНАЛЬНОГО правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування для відкриття КРИМІНАЛЬНОГО провадження, оскільки можуть вбачатися ознаки ЗЛОЧИНУ.


  • 16.Прошу підтвердити отримання і реєстрацію та відповідь надайте будь-ласка будь-яким зручним для Вас способом - на вказані (1) е-пошту та лист на (2) Укрпошту і (3) на телефон у будь-який месенджер із посиланням на вказаний номер та дату задля ідентифікації та задля уникнення будь-якого незаконного впливу, втручання та безпеки - направляється офіційно, електронно, оприлюднюється, тощо.



ДОДАТОК: згідно викладеного.



Наперед ВДЯЧНИЙ Вам, Вашим співробітникам! 


БЛАГОСЛОВИ Україну і ПМЛЙ ГСПД ВСВШН!


Слава БОГУ! Слава УКРАЇНІ/Народу! Слава ЗСУ!



З повагою і щирим сподіванням на належне реагування, справедливий і неупереджений та об’єктивний і законний і обгрунтований розгляд, увагу, 



 

ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Чорний день судді КСУ Петра Філюка

Зображення
  Чорні дні судді КСУ Петра Філюка Конфлікт інтересів чи зрада правосуддя або мафія в мантіях: від Майдану до НАБУ: темні сліди родини Філюків   НАБУ оголосило підозру адвокатам відомої фірми. Серед фігурантів — помічники   Матіоса. Але найгучніший резонанс - обшуки у адвоката Андрія Філюка — сина судді Конституційного Суду Петра Філюка.   Зв’язки, які важать      Справа Борзих, яку медіа прозвали «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів» — лише верхівка айсберга. Розслідування виявило мафіозний ланцюг:   - Андрій Філюк у 2013–2015 був слідчим і фігурував у справі про переслідування Майданівців.   - Завдяки Матіосу він уник відповідальності, перейшов у військову прокуратуру, а потім отримав адвокатське свідоцтво на Волині — разом із іншими екс-прокурорами.   - Петро Філюк, як суддя КС, у травні 2024 року відмовив у відкритті провадження за конституційною скаргою   Хабібулліна на незаконне продовження повноважень НААУ (оч...
Докладніше

Корупціонер у мантії присяжного?

Зображення
  КОРУПЦІОНЕР У МАНТІЇ ПРИСЯЖНОГО? Скандал на Івано-Франківщині: особа з Реєстру корупціонерів бере участь у здійсненні правосуддя Фонд Святого Гавриїла Ургебадзе виявив та звернувся до Голови Тисменицького райсуду з вимогою звільнити Романа Прокопів з посади присяжного через його перебування у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Прокопів — колишній депутат Чукалівської сільради, був визнаний винним у корупційному правопорушенні ще у 2021 році (справа № 352/78/21), але досі бере участь у розгляді справ у суді, юрисдикція якого охоплює ті ж території, де, за заявами Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе, він і пов'язані з ним особи можуть бути причетними до рейдерських дій так званих у медіа «Мародерів Івано-Франківщини» проти громадянки Королівства Нідерландів. «Участь корупціонера в правосудді — не лише ганьба для суду, а й загроза нацбезпеці під час війни», — заявив голова Фонду Вадим Хабібуллін.   Він також наголосив на загрозі репутації Украї...
Докладніше

Мародери Івано-Франківщини: Політик, присяжний і рейдер?

Зображення
Мародери Івано-Франківщини: Політик, присяжний і рейдер в одній особі?     Корупційний скандал у серці Івано-Франківщини: присяжний – корупціонер, декларації – фікція, нерухомість – рейдерство? У час, коли Нідерланди надають Україні мільярди євро допомоги, в тому числі на порятунок наших воїнів, на Івано-Франківщині процвітає мародерство під прикриттям державних структур.   «Фонд Святого Гавриїла Ургебадзе» виявив приголомшливі факти: присяжний Тисменицького райсуду, Роман Прокопів, уже визнаний корупціонером у 2021 році, продовжує здійснювати правосуддя, водночас приховавши у своїх деклараціях посаду голови політичної партії, яку займає ще з 2004 року. НАЗК вже отримало заяву Фонду про перевірку всіх декларацій.   Однак справа набирає ще більш скандального характеру: дружина Прокопіва – Ірина Полюганич, нині начальник земельного відділу Тисменицької міськради, може відкрито фігурувати у справі про рейдерське захоплення майна підданої Королівства Нідерландів. Саме во...
Докладніше