Апеляційна скарга у справі 260/2748/25
Апеляційна скарга у справі 260/2748/25
ХАБІБУЛЛІН ОСКАРЖУЄ РІШЕННЯ СУДУ: КДКА ЗАКАРПАТТЯ ВТРАТИЛА ПОВНОВАЖЕННЯ ЩЕ У 2022 РОЦІ
27 травня 2025 року Вадим Хабібуллін подав апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду на рішення Закарпатського окружного адмінсуду у справі №260/2748/25. Суть позову — встановлення факту юридичної відсутності повноважень у КДКА Закарпатської області після 2022 року, коли закінчився 5-річний строк їх дії, визначений законом.
Позивач наголосив: він діє як громадянин, не адвокат, і не оскаржує жодного рішення КДКА щодо себе. Його інтерес — публічно-правовий, а саме: чи має право орган, що виконує делеговані державні функції, діяти після завершення строку повноважень.
Суд першої інстанції, однак, помилково ототожнив позивача з адвокатом і розглянув справу як дисциплінарну. Ба більше, рішення ухвалив суддя Юрій Дору, який сам є чинним адвокатом із діючим свідоцтвом адвокатури Закарпаття, що становить явний конфлікт інтересів. Самовідвід не було заявлено. Хабібуллін вже звернувся з дисциплінарною скаргою до Вищої ради правосуддя.
Суд також проігнорував практику Верховного Суду та ЄСПЛ, які визнають, що КДКА виконує функції квазісудового органу, підзвітного державі, а отже, підлягає адміністративному контролю. Тому позов, поданий на підставі публічного інтересу, є цілком законним.
Хабібуллін вимагає визнати незаконним рішення суду першої інстанції, скасувати його та задовольнити позов. Хабібуллін наполягає: правова процедура має бути справедливою, незалежно від персональних інтересів, і не може порушуватися навіть під виглядом адвокатського самоврядування.
Далі буде з Божою милістю,- Хабібуллін
+++ ПОВНИЙ ТЕКСТ +++
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА 260/2748/25
+ + + + + + + + + + + + +
ХАБІБУЛЛІН / KHABIBULLIN
+ + + + + + + + + + + + +
27.05.2025 року
№ 2705 (АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА 260/2748/25 - Дору - НЛ)
До Восьмого апеляційного адміністративного суду
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду
від 26.05.2025 року у справі №260/2748/25 (суддя Дору Ю.Ю.)
Позивач (е-Суд):
ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ
1975istina1975@gmail.com / 672096660
Відповідач (е-Суд): Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області (код 37784267), 505039513, p.nemesh@vkdka.org / 88018, м. Ужгород, вул. Лінтура Петра, буд. 10б, к. 2 / Веб-сайт: https://opendatabot.ua/c/37784267
Третя особа (е-Суд): Національна асоціація адвокатів України (НААУ) в особі Ради адвокатів України (РАУ), 04070, Київ, вул. Борисоглібська, 3, 5-й пов. (код 38488439) / 443927371 / info@unba.org.ua / https://unba.org.ua / https://opendatabot.ua/c/38488439
Високошановний суд!
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду�від 26.05.2025 року у справі № 260/2748/25 (суддя Дору Ю.Ю.)
I. ВСТУП
Позивач, Хабібуллін Вадим Монев’ярович, звернувся до адміністративного суду як громадянин України, реалізуючи гарантоване Конституцією право на судовий контроль за владою (статті 5, 55), з позовом про встановлення юридичного факту відсутності повноважень у субʼєкта владних повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (КДКА).
Суть позову — встановлення факту, що з 2022 року, після спливу 5-річного строку повноважень (ч. 4 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), цей орган втратив правову можливість здійснювати будь-які владні повноваження.
Позивач не є адвокатом і не вимагав поновлення свідоцтва чи оскарження окремого рішення КДКА. Його вимога — чисто юридична та публічно-правова.
Однак суддя Закарпатського окружного адміністративного суду помилково ототожнив позивача з адвокатом, який оскаржує своє дисциплінарне переслідування, неправильно кваліфікував правовідносини, відмовив у задоволенні позову, а сам розгляд відбувся за участю судді, який виявилося, що є адвокатом із дійсним свідоцтвом № 21/3 51 який обліковується в органі адвокатського самоврядування Закарпатської області.
Суддею не було заявлено самовідвід, що є грубим процесуальним порушенням.
27.05.2025 року до Вищої ради правосуддя подано дисциплінарну скаргу щодо судді Закарпатського окружного адміністративного суду ДОРУ Ю.Ю. щодо порушення обов’язку самовідводу у справі № 260/2748/25 за позовом позивача Хабібулліна Вадима Монев'яровича до відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа на стороні відповідача - "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України про встановлення відсутності компетенції (повноважень). Оскільки суддя виявився адвокатом із свідоцтвом адвоката № 21/3 51, яке обліковується в органі адвокатського самоврядування Закарпатської області).
ВРП зареєструвала дисциплінарну скаргу та присвоїла номер справи (ВРП справа №Х-651/10/7-25, пр. № 115068 від 27.05.2025 року - додається).
II. Короткий зміст справи
Позов стосується встановлення відсутності повноважень (компетенції) у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (КДКА) як суб’єкта владних повноважень.
Позивач діє виключно як громадянин України, реалізуючи право на контроль за законністю діяльності публічного суб’єкта відповідно до ст. 5 КАС України.
Позовна вимога спрямована на встановлення юридичного факту відсутності в КДКА будь-яких повноважень із 2022 року у зв’язку із завершенням строку їх дії.
III. Підстави для скасування рішення
1. Невірне розуміння правового статусу позивача
Суд безпідставно припустив, що позивач діє як особа, зацікавлена в поновленні статусу адвоката. Це прямо суперечить змісту позову, в якому немає жодної згадки про адвокатську діяльність позивача.
Позивач діє виключно як громадянин, користуючись правом на оскарження дій суб’єкта владних повноважень, який, на його переконання, втратив компетенцію діяти від імені держави, оскільки КДКА - субʼєкт владних повноважень (субʼєкт публічних відносин).
2. Неправильна правова кваліфікація правовідносин
Суд не визнав публічно-правової природи спору.
Однак КДКА є суб’єктом, що здійснює делеговану державну функцію, має повноваження щодо притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності — тобто виконує публічну владну діяльність, яка підлягає судовому контролю.
Висновок суду про «виключно самоврядний характер» діяльності КДКА порушує конституційні гарантії та відступає від позицій Верховного Суду.
КДКА - субʼєкт владних повноважень (субʼєкт публічних відносин)
Враховуючи незалежність адвокатського самоврядування (пункт 3 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), існування юридичної визначеності та легітимних очікувань особи щодо реалізації державою гарантій по відношенню до людини (стаття 3 Конституції України), а саме права на звернення наприклад до кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, як субʼєкта публічних відносин, (частина перша статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), обумовлює в рамках Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» унормованої справедливої процедури ним самим.
Верховний Суд неодноразово висловлювався з приводу важливості принципу правової (справедливої) процедури (постанова від 16 квітня 2020 року у справі No495/5105/17, постанова від 13 березня 2020 року у справі No805/2340/17-а, постанова від 4 червня 2020 року No460/354/19), яка є невідʼємною частиною верховенства права. Вказаний принцип спрямований на забезпечення справедливого ставлення до особи під час прийняття актів субʼєктом владних повноважень. Правова (справедлива) процедура встановлює стандарти у процесі прийняття актів субʼєктами владних повноважень, які відображені в рішеннях Європейського суду з прав людини, у яких здійснюється застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка передбачає дотримання процесуальних (процедурних) гарантій у судовому провадженні. Втім, наприклад, указані гарантії поширюються і на адміністративні процедури за участі субʼєкта владних повноважень (субʼєкта публічних відносин).
Згідно зі статтею 6 Конвенції має бути забезпечене право особи: бути поінформованим; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника; ознайомитися з матеріалами справи; вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення; обґрунтувати органом влади прийняття несприятливих актів; визначити порядок їх оскарження, відшкодувати заподіяну шкоду. Основна мета правової (справедливої) процедури - щоб субʼєкти владних повноважень (субʼєкта публічних відносин), діяли правомірно, тобто належно, згідно з визначеними нормами права, але такими нормами права, які відповідають критеріям природного права, моральності, розумності, справедливості, а також загальноправовим принципам, що встановлені органами правосуддя.
Оскільки публічна влада в Україні представлена розгалуженою системою субʼєктів владних повноважень (субʼєктів публічних відносин), або субʼєктів адміністрування, які різняться організаційно-правовою формою, обсягом повноважень та метою діяльності, які у розумінні КАС України можуть залучатися до адміністративного процесу як відповідач, відповідна вимога здійснення справедливої процедури органами адвокатського самоврядування під час прийняття владних рішень, особливо, коли йдеться про реалізацію процедурних гарантій «права особи на звернення», зокрема, до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (субʼєкта публічних відносин), має бути обовʼязково дотримана.
У пунктах 30 та 31 постанови від 13 травня 2025 року у справі № 260/6699/24 (пр. № К/990/2475/25, https://reyestr.court.gov.ua/Review/127308577) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е. сформував правову позицію, про те, що:
- 30. Також, позивачка послалась на пункт 64 постанови від 08 жовтня 2020 року у справі № 826/3443/18, де Верховний Суд підкреслив, що досліджуючи правову природу діяльності відповідача, відповідно до завдань, які визначенні в статті 50 Закону № 5076-VI з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (рішення «Срамек проти Австрії» Sramek v. Austria п. 36) КДКА має всі ознаки «суду» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції. Під час виконання своїх функцій є належним судом, встановленим законом, саме як квазісудовий орган в системі Національної асоціації адвокатів України. 31. У зв`язку з цим, позивачка вважає, що ознаки квазісудового органу має КДКА Закарпатської області і в розумінні частини першої статті 6 Конвенції має бути судом встановленим законом.
3. Факт відсутності повноважень у КДКА
Відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», строк повноважень членів КДКА — 5 років. Склад КДКА Закарпатської області не переобрано з 2017 року, відповідно, з 2022 року повноваження цього органу припинились.
Будь-яке "автоматичне продовження" повноважень на основі рішення РАУ № 69 не має сили, адже:
* це нормативно-правовий акт;
* суперечить Конституції та профільному закону;
* є внутрішнім розпорядчим документом, що не може змінити межі публічної компетенції.
4. Незаконний склад суду
Суддя Дору Юрій Юрійович, який ухвалив оскаржуване рішення, виявилося, що є адвокатом із дійсним свідоцтвом № 21/3 51 який обліковується в органі адвокатського самоврядування Закарпатської області.
Суддею не було заявлено самовідвід, що є грубим процесуальним порушенням.
27.05.2025 року до Вищої ради правосуддя подано дисциплінарну скаргу щодо судді Закарпатського окружного адміністративного суду ДОРУ Ю. Ю. щодо порушення обов’язку самовідводу у справі № 260/2748/25 за позовом позивача Хабібулліна Вадима Монев'яровича до відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа на стороні відповідача - "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України про встановлення відсутності компетенції (повноважень). Оскільки суддя виявився адвокатом із свідоцтвом адвоката № 21/3 51, яке обліковується в органі адвокатського самоврядування Закарпатської області).
ВРП зареєструвала дисциплінарну скаргу та присвоїла номер справи (ВРП справа №Х-651/10/7-25, пр. № 115068 від 27.05.2025 року - додається).
Це є конфліктом інтересів і підставою для обов’язкового самовідводу (ст. 36 КАС України).
Незаявлення самовідводу — істотне порушення, що автоматично робить склад суду незаконним і підлягає скасуванню рішення.
IV. Додатково: Судом помилково встановлено відсутність порушення прав позивача
Суд стверджує, що права позивача не порушено, оскільки відсутній «індивідуально виражений» інтерес. Така позиція суперечить КАС, Конституції та практиці ЄСПЛ.
1. Позов подано як громадянином — на захист публічного інтересу
Позовна вимога базується на п. 5 ч. 1 ст. 5 КАС України. Для встановлення відсутності компетенції не потрібно доводити персональне порушення права — достатньо наявності публічного інтересу в легітимності владного органу.
У пункті 46 постанови від 13 травня 2025 року у справі № 260/6699/24 (пр. № К/990/2475/25, https://reyestr.court.gov.ua/Review/127308577) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е. сформував правову позицію, про те, що:
- «Суд повинен враховувати, що позивачка у своїй позовній заяві виклала зміст дій відповідачів, описала, у чому полягало порушення її прав, сформулювала наслідки, які, з її погляду, настали внаслідок дій відповідачів, як змогла пояснила, яким чином і чому дії відповідачів зачіпають її права.».
Тобто, у цій справі Суд не врахував, що позивач у своїй позовній заяві виклав зміст дій відповідача, описав, у чому полягало порушення його прав як громадянина, а не адвоката, сформулював наслідки, які, з його погляду, настали внаслідок дій відповідача, як зміг пояснив, яким чином і чому дії відповідача зачіпають його права.
2. Адвокатура — конституційна частина системи правосуддя
Згідно зі ст. 131-2 Конституції України, адвокатура є незалежним інститутом у системі правосуддя. Якщо КДКА діє без повноважень, це підриває легітимність дисциплінарної юрисдикції і впливає на кожного громадянина, який має право на ефективний юридичний захист.
3. Підтвердження у практиці ЄСПЛ
У справі «Trnase v. Moldova» ЄСПЛ вказав: кожна особа має право на судовий захист проти органів, які впливають на систему правосуддя, незалежно від прямого статусу в цьому органі.
4. Суд фактично заборонив контроль за владою
Фактично суд створив ситуацію, коли жоден громадянин не може оскаржити діяльність органу, навіть якщо той діє без повноважень, без компетенції. Це порушення:
* ст. 5 Конституції (влада — від народу);
* ст. 55 (право на захист);
* ст. 19 (влада діє лише в межах закону).
V. Висновки
Суд першої інстанції:
* викривив суть позову, ототожнивши позивача з адвокатом;
* не визнав публічно-правового спору;
* фактично визнав орган повноважним всупереч закону;
* допустив участь судді з конфліктом інтересів;
* фактично унеможливив громадський контроль за владою.
VI. Принципова конституційна проблема: обмеження права громадян на звернення до суду у справах публічного інтересу про відсутність компетенції (повноважень)
Одним із головних аспектів справи є не лише порушення конкретного права позивача, а й унеможливлення судового захисту публічного інтересу, який безпосередньо пов'язаний із легітимністю органів, що реалізують публічну владу.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що:
«не встановлено персоналізованого порушення прав, свобод чи інтересів позивача», тобто не було “індивідуального” інтересу, як того нібито вимагає п. 5 ч. 1 ст. 5 КАС України.
Таке тлумачення, по суті, позбавляє громадянина права звертатися до суду заради захисту публічного (суспільного) інтересу, навіть у ситуації, коли йдеться про відсутність повноважень (компетенції) у державного або квазідержавного органу, який продовжує діяти всупереч прямій нормі закону.
Це створює системну конституційну проблему, що суперечить фундаментальним положенням Конституції України:
1. Народ — єдине джерело влади. Конституційний обов’язок громадянина — здійснювати контроль
Стаття 5 Конституції України встановлює:
«Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.»
�«Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.»
Це положення гарантує, що будь-який громадянин має право звернутися до суду, щоби перевірити, чи діє орган влади в межах своїх повноважень (компетенції).
Позов про встановлення відсутності компетенції не є особистим позовом — це засіб інституційного контролю громадянина над публічною владою, що і є суттю демократії за Конституцією України.
2. Доступ до суду як елемент верховенства права
Стаття 8 Конституції України закріплює принцип верховенства права як основу правової системи України.
Цей принцип вимагає:
* щоб влада діяла виключно в межах закону;
* щоб кожен мав доступ до суду, якщо вважає, що будь-який орган діє поза межами компетенції (без повноважень), — незалежно від того, чи порушено його особисті права.
Судовий захист публічного інтересу є реалізацією цього принципу, і обмеження такого захисту тлумаченням п. 5 ч. 1 ст. 5 КАС України викривлює саму суть державності.
3. Судове обмеження — антиконституційне
Якщо українські суди трактують ст. 5 КАС України виключно як інструмент для захисту індивідуалізованого інтересу, то це:
* перекручує п. 5 ч. 1 ст. 5 КАС, який прямо передбачає можливість звернення у зв’язку з можливим порушенням прав — у тому числі потенційним, і тим більше, якщо це стосується суспільно важливих інституцій, а особливо таких як органи адвокатського самоврядування;
* протиставляється міжнародній практиці, де громадяни визнаються суб’єктами контролю за легітимністю державної влади;
* суперечить статті 55 Конституції, яка не містить жодної вимоги про "індивідуалізований інтерес", а гарантує захист "прав і свобод" — що включає право на захист системного суспільного правопорядку.
4. Європейська практика: публічний інтерес як підстава звернення до суду
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі "Trnase v. Moldova" визнав:
«Доступ до правосуддя не може бути обмежений лише тими випадками, коли йдеться про персоналізоване порушення прав. Якщо особа вказує на порушення базових інституційних гарантій, держава має забезпечити їй судовий захист.»
В Україні аналогічна ситуація: КДКА Закарпатської області вийшла за межі своїх повноважень, продовживши діяльність після завершення 5-річного строку повноважень на підставі неконституційного рішення Ради адвокатів України № 69, про яке наданий Висновок Дослідницької служби Верховної Ради України від 30.01.2025 року (https://surl.li/vzdhjz), яким фактично встановлено та підтверджується відсутність компетенції (повноважень) відповідача суб’єкта владних повноважень. А так само відсутність компетенції (повноважень) також підтверджується і рішенням ЄСПЛ у справі "AFGAN MAMMADOV v. AZERBAIJAN" (Application no. 43327/14 (http://surl.li/mjcypq) та «Afgan Mammadov v. Azerbaijan» + переклад (https://surl.li/vdapmc).
Якщо це не може бути оскаржено у суді громадянином, тоді:
* немає ефективного способу зупинити узурпацію публічної влади;
* втрачається контроль з боку суспільства над легітимністю державних утворень.
5. Наявність предмету для звернення до Конституційного Суду України
У зв’язку з наведеним, у цій справі фактично створено правову позицію, яка:
* не дозволяє громадянину ініціювати перевірку законності дій державного органу, якщо немає індивідуального порушення;
* суперечить ст. 5, 8, 19, 55 Конституції України;
* створює небезпеку для принципу верховенства права, контролю за владою та демократії як форми правління.
Таким чином, питання конституційності тлумачення п. 5 ч. 1 ст. 5 КАС України є предметом в тому числі для:
* апеляційного та касаційного перегляду,
* звернення до Конституційного Суду України в тому числі через Уповноваженого ВРУ або суб’єктів права конституційного подання.
Встановлення факту, що орган публічної влади діє без законних повноважень, є не лише правом конкретної особи, а й конституційним обов’язком суспільства.
�Спроба заблокувати таке звернення до суду через "відсутність персонального порушення" — є прямим викликом принципам народного суверенітету та верховенства права і є неконституційним.
Враховуючи наведене вище та з урахуванням принципу «IURA NOVIT CURIA» — (суд знає право), -
ПРОШУ:
1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду, перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції із врахуванням, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права
2. Скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року у справі № 260/2748/25.
3. Ухвалити нове рішення — про задоволення позову в повному обсязі та встановити відсутність компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень відповідача у порядку пункту 5 частини 1 статті 5 КАС України із застосуванням принципу прямої дії норм Конституції України.
4. Надіслати окрему ухвалу до Вищої ради правосуддя щодо порушення суддею Дору Ю. Ю. обов’язку самовідводу.
5. Задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору, з метою недопущення обмеження прав позивача на судовий захист у справі та враховуючи, що позов в тому числі стосується захисту трудових (соціальних) прав громадянина та в тому числі як адвоката.
6. Надати належну оцінку всім викладеним доводам та аргументам, і зазначити в судовому рішенні (ухвалі) мотиви прийняття або відхилення наведених аргументів.
7. Надіслати (надсилати) всі судові рішення у справі через е-Суд та в тому числі - в паперовому вигляді на офіційну поштову адресу (03146, Київ-146, а/с № 13, Вадиму Хабібулліну, номер для реєстру пошти +380 672096660).
Додатки: приєднано в е-Суд
З повагою і вдячністю і щирим сподіванням на всебічне, повне та належне реагування, справедливий і неупереджений та об’єктивний і законний і обґрунтований та оперативний розгляд, увагу, а також сподіванням, що і далі буде з Божою милістю.
Наперед вдячний Вам та Вашим співробітникам! Благослови Україну і помилуй Господи Всевишній! Слава БОГУ! Слава УКРАЇНІ/Народу! Слава ЗСУ!
ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН
Коментарі
Дописати коментар