Хабібуллін готує конституційну пастку

Хабібуллін готує конституційну пастку 

Хабібуллін пробиває шлюз до правосуддя: боротьба за право кожного громадянина зупинити свавілля влади

«Якщо субʼєкт владних повноважень в тому числі органи самоврядування адвокатури діють без повноважень, а громадянин не може це оскаржити — це вже не правова держава, а декорація»

— Вадим Хабібуллін

Дякуючи «промедведчуківській та пропортновській» верхівці адвокатури в Україні розгортається справжня юридична битва за майбутнє громадянських свобод. Адвокат, якого ФСБ-ешна верхівка адвокатури тимчасово виключила з карманного реєстру адвокатів і правозахисник Вадим Хабібуллін не просто оскаржує незаконні дії самопроголошених органів адвокатського самоврядування — він веде боротьбу за конституційне право кожного громадянина звертатися до суду, навіть якщо людина особисто не постраждала. Це спроба прорвати бетонну стіну мовчазного свавілля, закладену в сам фундамент нинішньої судової системи.

Узурпація, яку не можна оскаржити?

З 2022 року в Україні функціонують так звані органи адвокатського самоврядування — НААУ, РАУ, ВКДКА, регіональні КДКА — у повністю нелегітимному складі. Закінчився строк повноважень, нові вибори не відбулись, а рішення приймаються, люди позбавляються статусу адвоката, ухвалюються нормативні акти — і все це без жодної юридичної підстави.

А тепер — увага: жоден громадянин не може оскаржити цю ситуацію в суді, якщо не доведе, що його особисте право порушено. Чому? Бо Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що суд може розглянути справу тільки тоді, коли є «індивідуально виражене порушене право чи інтерес».

Таким чином, субʼєкт владних повноважень може діяти без повноважень роками — і ніхто не здатен наважитися це зупинити. Всі бачать порушення, але юридично — це «ніяке не порушення», бо «нема особистого інтересу».

Конституційна пастка: як держава заблокувала контроль за владою

Цей механізм не випадковий. Це — залишок від системи, яку будували ті, хто боявся контролю з боку громадян. Суть цієї системи проста: можеш звертатися до суду — тільки якщо постраждав особисто. А якщо ні — мовчи. Навіть якщо знаєш, що рішення органу незаконне. Навіть якщо цей орган діє після закінчення своїх повноважень. Навіть якщо порушено саму Конституцію.

Саме таку ситуацію і оскаржує Вадим Хабібуллін. Він не захищає себе. Він не повертає своє свідоцтво адвоката бо вірить, що Господь Всемогутній його поверне. Він ставить головне питання: чи може орган, який втратив повноваження, продовжувати діяти?

І суд каже: “так, може — бо ваше право особисто не порушено”.

Це — судова абсурдність, яка вже перетворила Україну на державу імітації правосуддя.

Хабібуллін відкриває двері — не лише для себе

Вже сьогодні і у справі №260/2748/25 Хабібуллін готує конституційну пастку, надважливий крок — звернення до Конституційного Суду України. Якщо воно буде прийняте — це стане історичним прецедентом, який дозволить кожному громадянину України:

• оскаржити діяльність суб’єкта владних повноважень, який діє без компетенції;

• зупинити незаконні нормативно-правові акти, навіть якщо особисто не є їх «жертвою»;

• захищати законність та публічний інтерес у суді, без обов’язку доводити «індивідуальну шкоду».

Це — спроба відновити первинний сенс Конституції, яка говорить, що:

• влада — від народу (ст. 5);

• громадяни мають рівні права (ст. 24);

• право на судовий захист — без обмежень за змістом (ст. 55);

• органи влади можуть діяти лише в межах закону (ст. 19).

Це — боротьба за легітимність держави, за те, щоб більше не було органів-фантомів, які керують долями людей, будучи поза правовим полем, але захищені мовчазною процедурою, написаною не для правди, а для самозбереження.

Це не справа одного Хабібулліна — це справа кожного

Зрештою, ця історія — не про адвокатуру. Це — про громадянина, який вимагає, щоб суб’єкти владних повноважень діяли в межах закону. Про громадянина, якому суд каже: «Ми не можемо тебе почути — бо ти не довів, що страждаєш».

Це — про націю, якій штучно і не помітно заборонено контролювати свою владу, якщо вона не стала особистою жертвою її свавілля.

І якщо Конституційний Суд України почує цей голос — буде створено новий стандарт доступу до правосуддя, який більше не буде вибірковим, обмеженим, фільтрованим інтересами чиновників.

Це — вікно історичної можливості. І похоже саме Вадиму Хабібулліну Вищі сили дозволили відкрити його. 

А може, вся містика в тому, що Хабібуллін, начебто оскаржуючи протиправність і нелегітимність філії спецслужб російської федерації, ФСБ і розвідувальних органів росії «проКремлівської, проМедведчуківської, проФСБешної, проПортновської, проКіваловської» верхівки адвокатури України, насправді полює не на саму адвокатуру — а на те «зло», що її прикриває, бо іншого, раціонального пояснення, чому держава мовчить, просто не існує. А може і тому, що Хабібуллін завжди надихає словами: «і далі буде з Божою милістю».

… Матеріал підготовлено у рамках інформаційної кампанії на захист суспільного (публічного) інтересу та демократичних засад правосуддя в Україні. 

Поширення дозволене з посиланням на джерело.