Вибори Президента (990/9 6/24)
+++ ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН +++
sites.google.com/view/istina999
28.04.2024, № 2804(96) - 990/9 6/24
ВЕРХОВНИЙ СУД (справа N 990/9 6/24)
у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Бучика, Берназюка, Кравчука, Рибачука, Стародуба
-Позивач: СЕРИК ОЛЕГ ІГОРОВИЧ
-Відповідач: ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
infzapyt@rada.gov.ua
-3 особа: ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
ЗЕЛЕНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
letter@apu.gov.ua, vidkrytist@apu.gov.ua
-3 особа: НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ
Віктор Медведчук, Лідія Ізовітова, Андрій Портнов, Сергій Ківалов
38488439 / info@unba.org.ua
Від (3 особа): ХАБІБУЛЛІН ВАДИМ МОНЕВ’ЯРОВИЧ
2739505516 / 1975istina1975@gmail.com
03146, Київ, а/с 13, Вадиму Хабібулліну
672096660 / sites.google.com/view/ISTINA999
ЗАЯВА ВАДИМА ХАБІБУЛЛІНА
ПРО ВСТУП У СПРАВУ N 990/9 6/24
ЯК ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
28.04.2024 Верховний 3 особа 990_96_24 (вибори) 109арк.pdf
https://drive.google.com/file/d/1ZQSd5tY2cMBOQj6pcQTG2x6arcEEPij_/view?usp=sharing
Високошановний Суд, Ваша честь суддя-доповідач
колегія суддів, сторони та учасники справи N 990/9 6/24
28.04.2024 року стало відомо, що ВЕРХОВНИЙ СУД ВІДКРИВ СПРАВУ N 990/9 6/24.
28.04.2024 року стало відомо, що 15 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Бучика, Берназюка, Кравчука, Рибачука, Стародуба - ВІДКРИВ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ N 990/9 6/24 за позовом від 02.04/2024 року до Верховної Ради України «про визнання протиправною бездіяльність Верховної Ради України щодо НЕПРИЗНАЧЕННЯ ВИБОРІВ Президента України на 31 березня 2024 року та ЗОБОВʼЯЗАТИ Верховну Раду України ПРИЗНАЧИТИ ВИБОРИ Президента України шляхом прийняття відповідної постанови». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що останні вибори Президента України відбулися 31.03.2019. ЗЕЛЕНСЬКИЙ В.О. склав Присягу як Глава держави 20.05.2019 та починаючи з 21.05.2019 розпочався встановлений Конституцією України відлік пʼятирічного терміну повноважень Президента України. За таких обставин, встановлений Основним Законом пʼятирічний термін повноважень Президента України спливає 21.05/2024. Однак, Верховна Рада України, яка наділена виключними повноваженнями щодо призначення чергових виборів Президента України відповідно до Конституці України, всупереч положень пункту 7 частини першої статті 85 Конституції України не призначила вибори Президента України у законодавчо визначені строки. І тому, вказану бездіяльність Верховної Ради України слід визнати протиправною та такою, що порушує права значного кола осіб брати участь у виборчому процесі. (Ухвала: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118402458).
Так само, стало відомо, про «ОКРЕМУ ДУМКУ» судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Берназюка Я.О. на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 990/9 6/24 за позовом до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправної та зобов’язання вчинити певні дії щодо «порушення права значного кола осіб» (Окрема думка Берназюка: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118367573).
Отже, вбачаючи, що у цій справі суд вимушений буде НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ як повноваженням (КОНТИНУЇТЕТУ) Президента України так і повноваженням (КОНТИНУЇТЕТУ) Верховної Ради України щодо «визнання протиправною бездіяльності Верховної Ради України щодо непризначення виборів Президента України на 31 березня 2024» вважаю необхідним подати цю заяву та зазначити, що Верховна Рада України ПРАВОМІРНО НЕПРИЗНАЧАЄ ВИБОРИ Президента, оскільки у Президента, як доречи і у Верховної Ради України, НАЯВНИЙ інституційний КОНТИНУЇТЕТ та ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОДОВЖЕНІ під час війни.
Крім того, враховуючи ПОМИЛКОВУ ПОЗИЦІЮ в «Окремій думці» судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Берназюка щодо актуального питання «ПРАВА ТА ІНТЕРЕСУ», оскільки слід розставити крапки над «і» у питаннях будь-яких ПОРУШЕНЬ суб`єктами владних повноважень - суд вимушений буде НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ і питанню захисту не тільки приватного права а й СУСПІЛЬНОГО (ПУБЛІЧНОГО) права та інтересу, тобто порушення права значного кола осіб, через призму надання можливості оскаржувати в суді будь-які ПОРУШЕННЯ суб`єктів владних повноважень не тільки при наявності «доведеності позивачами порушених їх прав та інтересів», а й порушених СУСПІЛЬНИХ (ПУБЛІЧНИХ) прав та інтересів (порушення права значного кола осіб), вчиненням дій чи рішень, які ПОРУШУЮТЬ Конституцію та закони, національну та європейську судову практику.
Питанню наявності (продовженню, КОНТИНУЇТЕТУ) ПОВНОВАЖЕНЬ Президента України з 21.05.2024 року Вадим Хабібуллін послідовно доводить на прикладі ВІДСУТНОСТІ з 2022 року ПОВНОВАЖЕНЬ та інституційного КОНТИНУЇТЕТУ у всіх органів адвокатського самоврядування в Україні, «НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ», «РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ», «ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНОЇ КОМІСІЇ АДВОКАТУРИ», «КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНИХ КОМІСІЙ АДВОКАТУРИ» ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ, «РАД АДВОКАТІВ» областей України, тощо, у яких навіть дотепер, уявіть, на 3 рік терористичної війни «тіньовими керманичами, кураторами та покровителями» адвокатури є ЗРАДНИКИ українського народу, так названі «адвокати України»: «МЕДВЕДЧУК (свідоцтво адвоката України 001), - ІЗОВІТОВА (свідоцтво адвоката України 003) - КІВАЛОВ (свідоцтво адвоката України 608) - ПОРТНОВ (свідоцтво адвоката України 340) - КУЗЬМІН (свідоцтво адвоката України 926) - МОНТЯН (свідоцтво адвоката України 793), ЛАВРИНОВИЧ, КИВА (страчений) та інша «проросійська агентура» на «ВЕРХІВЦІ АДВОКАТУРИ», у якої відкрито та обгрунтовано вбачається «російський слід».
Отже, зазначаючи про НАЯВНІСТЬ (продовження, КОНТИНУЇТЕТ) ПОВНОВАЖЕНЬ Президента України з 21.05.2024 року, а відповідно правомірність НЕПРИЗНАЧЕННЯ Верховною Радою України ВИБОРІВ Президента України на 31 березня 2024 на прикладі ВІДСУТНОСТІ з 2022 року ПОВНОВАЖЕНЬ та інституційного КОНТИНУЇТЕТУ у всіх органів адвокатського самоврядування - Вадим Хабібуллін подає заяву про вступ у справу як третьої особи та зазначає наступне щодо повноважень, КОНТИНУЇТЕТУ та СУСПІЛЬНОГО права (інтересу).
ЩОДО ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ (КОНТИНУЇТЕТУ) АДВОКАТУРИ
НА ПРИКЛАДІ НАЯВНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ (КОНТИНУЇТЕТУ)
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО
Далі наводиться ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ задля надання судом належної ПРАВОВОЇ ОЦІНКИ питанню щодо ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ та ВІДСУТНОСТІ інституційного КОНТИНУЇТЕТУ у всіх органів адвокатського самоврядування з 2022 року (Національна асоціація адвокатів України) на прикладі НАЯВНОСТІ іституційного КОНТИНУЇТЕТУ Президента України після 21.05/2024.
На прикладі інституційного КОНТИНУЇТЕТУ ПРЕЗИДЕНТА України голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадим Хабібуллін послідовно доводить і переконує, що у всіх органів адвокатського самоврядування (ОАС, НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ) в Україні на жаль, але ВІДСУТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ та відсутній інституційний КОНТИНУЇТЕТ з 2022, який НЕ РОЗПОЧАВСЯ. Тобто, можливим є ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК, що у всіх органів адвокатського самоврядування (ОАС, НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ) ВІДСУТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ та ВІДСУТНІЙ інституційний КОНТИНУЇТЕТ з 2022, оскільки про це ЗАКОНОДАВЕЦЬ НЕ ЗРОБИВ ПРЯМОЇ ВКАЗІВКИ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ (ані у Законі «Про адвокатуру», ані в інших законах), натомість ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА України ПРОДОВЖУЮТЬСЯ, оскільки інституційний КОНТИНУЇТЕТ ПРЕЗИДЕНТА ЗАКОНОДАВЕЦЬ ВИЗНАЧИВ ПРЯМОЮ ВКАЗІВКОЮ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ (стаття 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану»).
НЕ МОЖНА МАНІПУЛЮВАТИ КОНТИНУЇТЕТОМ
Континуїтет не можна використовувати як привід для уникнення проведення виборів та збереження влади у тих, чиї повноваження вже закінчилися. Континуїтет навпаки має сприяти легітимізації новосформованих органів адвокатського самоврядування, а не консервувати все це застаріле та неживе, що наразі є в адвокатурі! Існує багато причин, чому це неприпустимо: ЦЕ СУПЕРЕЧИТЬ ПРИНЦИПАМ ДЕМОКРАТІЇ.
Демократія ґрунтується на принципі народовладдя, що означає, що люди мають право обирати своїх лідерів. Це стосується й такої демократичної інституції як адвокатура. Коли Континуїтет використовується для того, щоб уникнути виборів, це позбавляє адвокатів права формувати незалежні органи адвокатського самоврядування.
Це є порушенням верховенства права. У кожній країні повинні бути закони, які визначають, скільки часу людина може перебувати на посаді. Коли КОНТИНУЇТЕТ використовується для того, щоб обійти ці закони, це підриває верховенство права.
Перешкоджання вільним виборам в адвокатурі, яка ж частиною ПРАВОСУДДЯ, є порушенням прав людини та бʼє в саме серце українського ПРАВОСУДДЯ!Перешкоджання вільним виборам в адвокатурі шкодить репутації України загалом на міжнародній арені. Країни, які не проводять вільні та чесні вибори, часто вважаються недемократичними та авторитарними. Це може призвести до ізоляції української адвокатури на міжнародній арені та ускладнити їй співпрацю з іншими країнами.
Наприклад, маніпулювання КОНТИНУЇТЕТОМ призвело до КОРУПЦІЇ в адвокатурі та ЗЛОВЖИВАННЯ владою, безконтрольному виданню/продажу свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю усім охочим, у тому числі і скоріш за все - «законсервованим агентам ФСБ» країни-агресора терористичної росії.
Коли люди перебувають на посаді занадто довго, вони стають схильними до КОРУПЦІЇ та ЗЛОВЖИВАННЯ владою. Їм все легше і легше ЗБАГАЧУВАТИСЯ за рахунок своїх посад або використовувати свою владу для того, щоб ШКОДИТИ своїм опонентам. Яскравий приклад в адвокатурі - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю адвокатів, які виступили проти правлячої верхівки адвокатури, якою керує організована група зрадника і агента ФСБ - В.МЕДВЕДЧУКА.
Це призвело до застою та нестабільності. Коли так звані «лідери» залишаються на посаді занадто довго, вони стали застарілими в прямому та переносному сенсах, та втратили будь який зв'язок не лише з потребами адвокатів, але й взагалі із реальністю.
Це призвело до застою в усіх органах адвокатського самоврядування, а також до нестабільності. В світі існує багато прикладів того, як використання КОНТИНУЇТЕТОМ для уникнення виборів призвело до негативних наслідків. Наприклад, в ЗІМБАБВЕ «президент» Роберт МУГАБЕ використовував КОНТИНУЇТЕТ, щоб залишатися на правлячих посадах понад 37 років. Це призвело до широкомасштабної КОРУПЦІЇ, економічного занепаду та політичного насильства.
Зараз українська адвокатура подарували світу ще один яскравий приклад чіпляння за владу. В нас зʼявився свій феномен - «Мугабе - кума Медведчука (ФСБ) - Ізовітова»!
Важливо, щоб усі адвокати виступили проти використання КОНТИНУЇТЕТА для уникнення виборів в адвокатуру. Ми повинні вимагати від наших «мугабе-ізовітових-фазекошей-немешей» дотримуватися законів і піти геть, а нам самим - провести вільні та чесні вибори і обов’язково ЕЛЕКТРОННІ е-вибори за сприяння ЦВК і Мінцифри.
Ми також повинні підтримувати тих, хто працюють над просуванням демократії та захистом прав людини. Тільки так ми зможемо гарантувати, що наші голоси будуть почуті, а наші доморощені «МУГАБЕ-ІЗОВІТОВИ-ФАЗЕКОШИ-НЕМЕШИ» стануть перегорнутою сторінкою ганебної історії адвокатури та України!
Тобто, можливим є ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК, що у всіх органів адвокатського самоврядування (ОАС) ВІДСУТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ та ВІДСУТНІЙ інституційний КОНТИНУЇТЕТ з 2022 року, оскільки про це ЗАКОНОДАВЕЦЬ НЕ ЗРОБИВ ПРЯМОЇ ВКАЗІВКИ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ (ані у Законі «Про адвокатуру», ані в інших законах), натомість ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА України ПРОДОВЖУЮТЬСЯ, оскільки інституційний КОНТИНУЇТЕТ ПРЕЗИДЕНТА ЗАКОНОДАВЕЦЬ ВИЗНАЧИВ ПРЯМОЮ ВКАЗІВКОЮ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ (стаття 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану»)…
Враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність та ОБОВ’ЯЗОК СУДУ сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи, а також необхідність вмотивованості рішення суду на засадах верховенства права, яку необхідно розглядати як самостійну вимогу, яка не є тотожною вимогам законності й обґрунтованості, вбачаючи, що в Україні з 17.11.2022 року діють НЕПОВНОВАЖНІ, НЕЛЕГІТИМНІ І НЕДІЄДАТНІ з 17.11.2022 року органи адвокатського самоврядування, які обрані в 2017 році тільки на 5 років і, відповідно, з 2022 року адвокатура України діє БЕЗ ПОВНОВАЖЕНЬ і БЕЗ КОНТИНУЇТЕТУ, який НЕ РОЗПОЧАВСЯ, порушуючи Конституцію і Закони України, ПОРУШУЮЧИ права громадян і адвокатів, а також враховуючи принцип IURA NOVIT CURIA — (СУД ЗНАЄ ПРАВО) згідно якого СУДИ ЗОБОВ`ЯЗАНІ НАДАВАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ правомірності та ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ і відсутності інституційного КОНТИНУЇТЕТУ органів адвокатського самоврядування (ОАС) тому голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадим Хабібуллін щодо «КОНТИНУЇТЕТУ» заявляє наступне.
ЩОДО ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ
ВІДСУТНОСТІ ІНСТИТУЦІЙНОГО КОНТИНУЇТЕТУ У ВСІХ
ОРГАНІВ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ з 2022 РОКУ
Тобто ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ, ВІДСУТНОСТІ інституційного КОНТИНУЇТЕТУ у всіх органів адвокатського самоврядування в Україні: «НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ», «РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ», «ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНОЇ КОМІСІЇ АДВОКАТУРИ», «КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНИХ КОМІСІЙ АДВОКАТУРИ» ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ, «РАД АДВОКАТІВ» областей України, тощо
Враховуючи принцип IURA NOVIT CURIA — (СУД ЗНАЄ ПРАВО) суди зобов`язані надавати ПРАВОВУ ОЦІНКУ правомірності та відсутності повноважень і відсутності інституційного КОНТИНУЇТЕТУ органів адвокатського самоврядування (ОАС), про що голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадим Хабібуллін зазначає наступне.
Юридична особа, яка Є НЕДІЄЗДАТНОЮ у зв’язку із ЗАКІНЧЕННЯМ її ПОВНОВАЖЕНЬ та відсутності інституційного КОНТИНУЇТЕТУ НЕ МОЖЕ БУТИ стороною у суді. Дієздатність юридичної особи визначається її статутом або законом, що її створив. Юридична особа може бути дієздатною ЛИШЕ ПРОТЯГОМ СТРОКУ ПОВНОВАЖЕНЬ, НА ЯКІ ВОНА БУЛА ОБРАНА.
Станом на 17 листопада 2022 року чинний склад органів адвокатського самоврядування (ОАС) ЗАКІНЧИВ СВІЙ СТРОК ПОВНОВАЖЕНЬ, який закінчився саме 17 листопада 2022 року. Згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" СТРОК ПОВНОВАЖЕНЬ органів адвокатського самоврядування становить п'ять років. Цей СТРОК ЗАКІНЧИВСЯ 17 листопада 2022 року. У зв'язку з цим, органи адвокатського самоврядування ВТРАТИЛИ СВОЇ ПОВНОВАЖЕННЯ 17 листопада 2022 року. НЕМОЖЛИВО ПРОДОВЖИТИ ПОВНОВАЖЕННЯ юридичної особи, ЯКІ ВЖЕ ЗАКІНЧИЛИСЯ. Таким чином, орган адвокатського самоврядування - є недієздатною юридичною особою, оскільки строк повноважень закінчився, а КОНТИНУЇТЕТ не розпочався, тобто у відсутній інституційний КОНТИНУЇТЕТ.
У контексті рішень Європейського суду з прав людини та Європейського суду, недієздатність юридичної особи у зв’язку із закінченням її повноважень та відсутності інституціонального КОНТИНУЇТЕТУ також є підставою того, що суди зобов`язані надавати правову оцінку правомірності та відсутності повноважень і відсутності інституційного КОНТИНУЇТЕТУ.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кондрашов проти України" від 27 червня 2002 року Суд зазначив, що "статус юридичної особи є динамічним і може змінюватися з часом. Якщо юридична особа втрачає право на існування, вона втрачає і право на судовий захист". У рішенні Європейського суду у справі "Ассонанс проти Франції" від 13 липня 2007 року Суд зазначив, що "коли юридична особа втрачає право на існування, вона втрачає і право на судовий захист". У рішенні Європейського суду у справі "Інтернешнл Лімітед проти Нідерландів" від 15 листопада 2010 року Суд зазначив, що "коли юридична особа втрачає право на існування, вона втрачає і право на судовий захист".
Таким чином, як українські, так і міжнародні суди визнають, що недієздатність юридичної особи у зв’язку із закінченням її повноважень та відсутності інституціональної КОНТИНУЇТЕТУ є підставою того, що суди зобов`язані надавати правову оцінку правомірності та відсутності повноважень і відсутності інституційного КОНТИНУЇТЕТУ.
На прикладі інституційного КОНТИНУЇТЕТУ ПРЕЗИДЕНТА голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадим Хабібуллін послідовно доводить і переконує, що у всіх органів адвокатського самоврядування (ОАС) в Україні на жаль, але ВІДСУТНІ повноваження та відсутній інституційний КОНТИНУЇТЕТ з 2022 року. Оскільки всі органи адвокатського самоврядування обрані в 2017 році тільки на 5 років. І, відповідно, з 2022 року адвокатура України діє без повноважень і КОНТИНУЇТЕТУ, який не розпочався, ПОРУШУЮЧИ Конституцію і Закони України, ПОРУШУЮЧИ права громадян і адвокатів та ПОРУШУЮЧИ ПРАВА ЗНАЧНОГО КОЛА ОСІБ.
Отже, Вадим Хабібуллін надає відповідні пояснення про відсутні повноваження у органів адвокатського самоврядування та відсутній інституційний КОНТИНУЇТЕТ додатково НА ПРИКЛАДІ інституційного КОНТИНУЇТЕТУ ПРЕЗИДЕНТА:
- У разі ЗАКІНЧЕННЯ СТРОКУ ПОВНОВАЖЕНЬ Президента України під час дії воєнного чи надзвичайного стану його ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОДОВЖУЮТЬСЯ до вступу на пост НОВООБРАНОГО Президента України після скасування воєнного чи надзвичайного стану. Саме так має виглядати юридична позиція з означеного питання, оскільки це і є інституційний КОНТИНУЇТЕТ ПРЕЗИДЕНТА адже про це є ПРЯМА ВКАЗІВКА У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ.
- Наприклад у ст. 19 закону «Про правовий режим воєнного стану», Гарантії законності в умовах воєнного стану: В умовах воєнного стану ЗАБОРОНЯЮТЬСЯ: зміна Конституції України; зміна Конституції Автономної Республіки Крим; ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування; проведення всеукраїнських та місцевих референдумів; проведення страйків, масових зібрань та акцій.
- Якщо такої ВКАЗІВКИ У ЗАКОНІ НЕМАЄ то і жодного інституційного КОНТИНУЇТЕТУ НЕ ВИНИКАЄ ані у Президента ані у будь-кого чи навіть органів адвокатського самоврядування і це очевидно. Тобто, ані закон «Про адвокатуру» ані будь-які інші закони ПРЯМО НЕ ЗАБОРОНЯЮТЬ проведення ВИБОРІВ в адвокатурі.
- Оскільки інші органи і посадові особи, щодо яких ЗАКОНОДАВЕЦЬ таких прямих норм про їх інституційні КОНТИНУЇТЕТИ не визначив, ВИМУШЕНІ і нажаль мають навіть в умовах воєнного стану на виконання вимог ст. 64 Конституції України не допускати обмежень прав і свобод людини тобто вимушені проводити вибори, як це наприклад відбувалося формуванням конституційного органу - Вищої ради правосуддя з’їздами науковців, суддів, прокурорів в умовах воєнного стану.
21.08.2023 року, голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадим Хабібуллін звернувся до Верховного Суду, апеляційних судів «Щодо окремих питань ВІДСУТНОСТІ з 17.11.2022 року інституційного КОНТИНУЇТЕТУ у всіх органів адвокатського самоврядування», про недієздатність юридичної особи «Національна асоціація адвокатів України» (НААУ), «Рада адвокатів України» (РАУ), оскільки строк їх повноважень, як і інших майже всіх органів адвокатського самоврядування та їх керівників і членів і в регіонах України закінчився 17.11.2022, а у деяких раніше: (https://drive.google.com/file/d/1zxC83eZOwkZ3ls14ocnbcd6IjmpU-KyZ/view?usp=sharing).
06.09.2023 року голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадим Хабібуллін звернувся до Президента, СБУ, правоохоронних органів «Щодо окремих питань ВІДСУТНОСТІ повноважень та інституційного КОНТИНУЇТЕТУ з 17.11.2022 року у всіх органів адвокатського самоврядування в Україні», про недієздатність юридичної особи «Національна асоціація адвокатів України» (НААУ), «Рада адвокатів України» (РАУ), оскільки строк їх повноважень, як і інших майже всіх органів адвокатського самоврядування та їх керівників і членів і в регіонах України закінчився 17.11.2022, а у деяких раніше. (https://drive.google.com/file/d/1L7ZOAYEuQQywzBOsNmiQxT8wDjsydDid/view?usp=sharing).
Тобто, можливим є ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК, що у всіх органів адвокатського самоврядування ВІДСУТНІ повноваження та ВІДСУТНІЙ інституційний КОНТИНУЇТЕТ з 2022 року, оскільки про це ЗАКОНОДАВЕЦЬ НЕ ЗРОБИВ ПРЯМОЇ ВКАЗІВКИ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ (ані у Законі «Про адвокатуру», ані в інших законах).
Натомість ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА України ПРОДОВЖУЮТЬСЯ, оскільки інституційний КОНТИНУЇТЕТ ПРЕЗИДЕНТА України ЗАКОНОДАВЕЦЬ ВИЗНАЧИВ ПРЯМОЮ ВКАЗІВКОЮ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ (стаття 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану»).
Тобто, враховуючи принцип IURA NOVIT CURIA — (СУД ЗНАЄ ПРАВО) суди зобов`язані надавати ПРАВОВУ ОЦІНКУ правомірності та ВІДСУТНОСТІ ПОВНОВАЖЕНЬ і ВІДСУТНОСТІ інституційного КОНТИНУЇТЕТУ.
Враховуючи наведене щодо КОНТИНУЇТЕТІВ, прошу прийняти до уваги наступне:
- прошу прийняти до уваги, що подальші ПОВНОВАЖЕННЯ та ЛЕГІТИМНІСТЬ ПРЕЗИДЕНТА, тобто інституційний КОНТИНУЇТЕТ ПРЕЗИДЕНТА можуть бути підтверджені, враховуючи правову позицію голови «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадима Хабібулліна, про те, що ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА продовжуються, оскільки інституційний КОНТИНУЇТЕТ ПРЕЗИДЕНТА України ЗАКОНОДАВЕЦЬ ВИЗНАЧИВ ПРЯМОЮ ВКАЗІВКОЮ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ (стаття 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану»).
- прошу прийняти до уваги, що ПОВНОВАЖЕННЯ та ЛЕГІТИМНІСТЬ всіх органів адвокатського самоврядування в Україні, тобто інституційний КОНТИНУЇТЕТ органів адвокатського самоврядування НЕ МОЖУТЬ БУТИ ПІДТВЕРДЖЕНІ, оскільки у всіх органів адвокатського самоврядування ВІДСУТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ та ВІДСУТНІЙ інституційний КОНТИНУЇТЕТ з 2022 року, оскільки про це ЗАКОНОДАВЕЦЬ НЕ ЗРОБИВ ПРЯМОЇ ВКАЗІВКИ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ (ані у Законі «Про адвокатуру», ані в інших законах), а ОБРАНІ ВОНИ у 2017 році тільки на 5 років до 2022 року і є НЕЛЕГІТИМНИМИ.
При цьому, слід не забувати, що не може бути проігноровано вимогу надання ПРАВОВОЇ ОЦІНКИ відстуності вже з 17.11.2022 року повноважень у органу адвокатського самоврядування, у якого відсутній інституціональний КОНТИНУЇТЕТ. Тобто орган адвокатського самоврядування - є НЕЛЕГІТИМНИМ, НЕПОВНОВАЖНИМ та у ОАС НЕ РОЗПОЧАВСЯ інституціональний КОНТИНУЇТЕТ, а тому є НЕДІЄЗДАТНИМ у зв’язку із закінченням повноважень саме 17.11.2022 року та ВІДСУТНОСТІ інституціонального КОНТИНУЇТЕТУ, який НЕ РОЗПОЧАВСЯ навіть за помилковим рішенням-роз’ясненням РАУ № 69.
Крім того, слід прийняти до уваги, що на «ВЕРХІВЦІ АДВОКАТУРИ» України і на 3 рік війни ДОТЕПЕР тіньовими «покровителями, господарами і кураторами» та адвокатами України є МЕДВЕДЧУК (зрадник українського народу, агент ФСБ росії), ІЗОВІТОВА, КІВАЛОВ, ПОРТНОВ, КУЗЬМІН, МОНТЯН, ЛАВРИНОВИЧ, КИВА та інша «ПРОРОСІЙСЬКА АГЕНТУРА» (27.08.2023, «АГЕНТУРА КРЕМЛЯ ВСЮДИ! ДРУГИЙ ФРОНТ-ПРОРОСІЙСЬКА АГЕНТУРА»: (https://13istina66.blogspot.com/).
Тобто, «адвокатура України» на сьогодні, уявіть, на 3 рік війни це - «верхівка адвокатури», господарем, куратором і покровителем якої на 3 рік війни є зрадник українського народу і агент ФСБ рф і кум терориста путіна Віктор МЕДВЕДЧУК, поплічник екс-голови (2012-2022) НААУ РАУ Лідії ІЗОВІТОВА, завдяки якій дотепер, УЯВІТЬ, «адвокатами України» дотепер є: МЕДВЕДЧУК (ФСБ, свідоцтво адвоката України 001) - ІЗОВІТОВА (свідоцтво адвоката 003) - КІВАЛОВ (свідоцтво адвоката 608) - ПОРТНОВ (свідоцтво адвоката 340) - КУЗЬМІН (свідоцтво адвоката 926) - МОНТЯН (свідоцтво адвоката 793) - ЛАВРИНОВИЧ, КИВА (страчений) та інша «проросійська агентура» у якої відкрито вбачається «російський слід». До уваги: (g-файл «АДВОКАТУРА - російський слід - ВОРОГ СЕРЕД НАС» (13арк) + https://drive.google.com/file/d/1d-6vrQKr8U0qOmDnF8BVPODjTqkiuep8/view?usp=sharing); До уваги: (g-альбом + https://drive.google.com/drive/folders/10cGYraC6wydee6582kKc8LoB9UJEuJ43).
Крім того, слід прийняти до уваги, що у КОНСТИТУЦІЙНОМУ СУДІ України (судді: Первомайський, Головатий, Городовенко) розглядається майже історичне питання «Неконституційності не реєстрації актів адвокатури» (НЕКОНСТИТУЦІЙНІСТЬ НЕ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ АДВОКАТУРИ: https://13istina66.blogspot.com/2024/01/blog-post_91.html) у конституційному провадженні (N3-118/2023(218/23), за конституційною скаргою (ВС КАС N640/ 28 126 /20 від 22.06.2023). 13.09.2023, головою «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадимом Хабібулліним до Конституційного суду України подано юридичний висновок AMICUS CURIAE: (https://drive.google.com/file/d/1jwYJHDHgxVER2mOvcq2ybb4a7I1qKXJD/view)» у цій конституційній справі.
Крім того, слід прийняти до уваги, що у КОНСТИТУЦІЙНОМУ СУДІ України розглядається (суддя-доповідач: Кичун, вх. N 18/356 від 10.11/2023 року, https://ccu.gov.ua/novyna/sud-pereviryt-na-konstytuciynist-zakonodavchyy-prypys-shchodo-obovyazkovogo-chlenstva) майже історичне питання «Неконституційності законодавчого припису щодо обовʼязкового членства адвокатів у Національній асоціації адвокатів України» (НЕКОНСТИТУЦІЙНІСТЬ ЧЛЕНСТВА у НААУ: (https://13istina66.blogspot.com/2024/01/blog-post_28.html). 31.01.2024, головою «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» Вадимом Хабібулліним до Конституційного суду України подано «юридичний висновок AMICUS CURIAE: (https://drive.google.com/file/d/1mjUVWJyK31hn2DDjY3qTExXq7VlI8E7v/view)» у цій конституційній справі.
Крім того, слід прийняти до уваги, що відносно неповноважних, нелегітимних і недієдатних з 17.11.2022 року недержавної некомерційної професійної організації Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів України розслідується резонансне кримінальне провадження за статтею 255 Кримінального кодексу України - створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній. Оскільки стало відомо про майже сенсаційне рішення Шевченківського районного суду Києва від 15.06/2023 року (Справа № 761/19681/23, Провадження № 1-кс/761/12958/2023, Надходження: 06.06/2023 року, Оприлюднено: 19.06/2023, Рішення набрало законної сили 21.06/2023 року), яким «Зобов`язано прокурора Шевченківської окружної прокуратури Києва, який уповноважений вносити до ЄРДР заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення, внести до ЄРДР - Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості відповідно до заяви від 16.05.2023 року про вчинення кримінального правопорушення»: (ЄДРСР №111578582: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111578582). Скаргу було мотивовано тим, що 16 травня 2023 року направлено до Шевченківської окружної прокуратури Києва заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч.3 ст. 206-2, ст. 255 (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст. 356, 364, 397 КК України, вчинених ОСОБА_7, її заступниками ОСОБА_8, ОСОБА_9, секретарем РАУ ОСОБА_10, членами РАУ ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими членами РАУ, керівником Секретаріату РАУ (НААУ) ОСОБА_13, адвокатом ОСОБА_14, адвокатом ОСОБА_15, тощо. Тобто вбачається, що відносно «Національної асоціації адвокатів України» (НААУ), «Ради адвокатів України» (РАУ) та «вищого керівництва» адвокатури України - організованої групи ЗРАДНИКА українського народу «МЕДВЕДЧУКА (ФСБ) - ІЗОВІТОВОЇ» здійснюється майже сенсаційне розслідування за статтею 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), за статтею 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння), за статтею 205-1 (Підроблення документів), за статтею 206-2 (Протиправне заволодіння майном), за статтею 364 (Зловживання владою або службовим становищем) та іншими статтями Кримінального кодексу України. Резонансне та майже історичне і перше в історії України розслідування такого масштабу - має відбуватися з урахуванням статті 62 Конституції України. (АДВОКАТУРА І СТВОРЕННЯ ЗЛОЧИННОЇ СПІЛЬНОТИ: https://13istina66.blogspot.com/2024/01/blog-post_31.html).
ПОВНОВАЖЕННЯ І КОНТИНУЇТЕТ
ТА АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ І ПРАВА
Рішенням Київського окружного адміністративного суду (Леонтович А.М.) у справі №320/17765/23 від 26 лютого 2024 року !!! ПОМИЛКОВО !!! ЗАЗНАЧЕНО:
- «Рішенням Ради адвокатів України №69 від 21 вересня 2020 року «Про затвердження !!! РОЗʼЯСНЕННЯ !!! щодо інституційного КОНТИНУЇТЕТУ «Національної асоціації адвокатів України» та організаційних форм адвокатського самоврядування» !!! РОЗʼЯСНЕНО !!!, що задля недопущення інституційного дисконтинуїтету в адвокатурі, доцільним та обґрунтованим є застосування принципу інституційного КОНТИНУЇТЕТУ Національної асоціації адвокатів України та відповідних організаційних форм адвокатського самоврядування. Тобто, вони ПРОДОВЖУЮТЬ виконувати свої повноваження до початку роботи НОВООБРАНОГО складу. Отже, суд вважає, що з урахуванням АНАЛОГІЇ Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з питань неприпустимості припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану, а також продовження строку ПОВНОВАЖЕНЬ під час дії воєнного стану до вступу на посаду іншої особи, обраної після припинення або скасування воєнного стану, з метою забезпечення БЕЗПЕРЕРВНОСТІ діяльності органів адвокатського самоврядування, стверджує, що задля недопущення інституційного дисконстинуїтету в адвокатурі, доцільним та обґрунтованим є застосування принципу інституційного КОНТИНУЇТЕТУ Національної асоціації адвокатів України та відповідних організаційних форм адвокатського самоврядування (члени органів адвокатського самоврядування, у разі ЗАКІНЧЕННЯ СТРОКУ ОБРАННЯ, продовжують виконувати свої ПОВНОВАЖЕННЯ до першого засідання НОВООБРАНИХ членів органів адвокатського самоврядування після скасування чи припинення воєнного стану). Законодавча вимога наступності (послідовності, тяглості, неперервності) повноважень органів адвокатського самоврядування обумовлює, що органи адвокатського самоврядування та їх члени ПРОДОВЖУЮТЬ виконувати свої ПОВНОВАЖЕННЯ до початку вступу на посади НОВООБРАНИХ членів органів адвокатського самоврядування (до першого засідання таких органів після скасування чи припинення воєнного стану). Відтак, доводи позивача про НЕПОВНОВАЖНИЙ склад ВКДКА є хибним. (26.02.2024, Рішення №320/17765/23, https://reyestr.court.gov.ua/Review/117279636). При цьому Верховний Суд неодноразово РОЗ’ЯСНЮВАВ, коли АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ та АНАЛОГІЯ ПРАВА !!! НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ !!!
Тобто у цьому випадку, приймаючи оспорювані рішення суб'єкт владних повноважень ДІЯВ НЕ НА ПІДСТАВІ ТА НЕ В ПОРЯДКУ, ПЕРЕДБАЧЕНОМУ ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ, оскільки відповідних підстав та порядку реалізації спірних ПОВНОВАЖЕНЬ на час виникнення спірних правовідносин між сторонами ЗАКОНОМ ВИЗНАЧЕНО НЕ БУЛО, а відтак оскаржувані рішення суб'єктів владних повноважень, підставою прийняття яких є виключно АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ, НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ КРИТЕРІЯМ, визначеним у статті 2 КАС України.
У такий спосіб застосувавши до спірних правовідносин АНАЛОГІЮ ЗАКОНУ, СУД ПОРУШИВ норми процесуального права, а саме положення частини 6 статті 7 КАС України, згідно з якою, зокрема, АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ та АНАЛОГІЯ ПРАВА НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСТАВ, МЕЖ ПОВНОВАЖЕНЬ та способу дій суб'єкта владних повноважень.
Тобто ВЕРХОВНИЙ СУД (Справа №640/23179/19) зазначив, що АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ та АНАЛОГІЯ ПРАВА НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСТАВ, МЕЖ ПОВНОВАЖЕНЬ та способу дій СВП.
- До уваги: Верховний Суд роз’яснив, коли АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ та АНАЛОГІЯ ПРАВА не застосовується / https://sud.ua/ru/news/publication/197828-vs-rozyasniv-koli-analogiya-zakonu-ta-analogiya-prava-ne-zastosovuyetsya-a20d6d
- До уваги: Хабібуллін - №320/17765/23 (3особа) / АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ ТА АНАЛОГІЯ ПРАВА НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСТАВ, МЕЖ ПОВНОВАЖЕНЬ / https://13istina66.blogspot.com/2024/03/3201776523.html
- До уваги: Заява 29.03.2024 3особа (17765) - 150арк.pdf / АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ ТА АНАЛОГІЯ ПРАВА НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСТАВ, МЕЖ ПОВНОВАЖЕНЬ / https://drive.google.com/file/d/1HSSvg0zC-pMb4VRhWP9RJ9wg_yesH-6i/view?usp=sharing
Тобто, Верховний Суд РОЗ’ЯСНИВ, що АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ та АНАЛОГІЯ ПРАВА НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСТАВ, МЕЖ ПОВНОВАЖЕНЬ та способу дій суб'єкта владних повноважень.
ПРО ВМОТИВОВАНІСТЬ,
ОБҐРУНТОВАНІСТЬ РІШЕННЯ СУДУ
Вмотивованість рішень суду необхідно розглядати як самостійну вимогу, яка не є тотожною вимогам законності й обґрунтованості. Згідно з імперативними вимогами рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах ВЕРХОВЕНСТВА права, бути ЗАКОННИМ і ОБҐРУНТОВАНИМ; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі ПОВНО і ВСЕБІЧНО З’ЯСОВАНИХ обставин в справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, З НАДАННЯМ ОЦІНКИ ВСІМ АРГУМЕНТАМ УЧАСНИКІВ справи. Аналогічні положення містяться у Кодексі адміністративного судочинства України, Господарському процесуальному кодексі України та Цивільному процесуальному кодексі України. Таким чином, поняття «МОТИВОВАНІСТЬ» та «ОБҐРУНТОВАНІСТЬ» судового рішення в адміністративному, господарському та цивільному судочинствах можна вважати синонімами (Я.Берназюк, суддя Верховного Суду).
У зв’язку з цим, заслуговує на увагу позиція, згідно з якою ВМОТИВОВАНІСТЬ рішень суду необхідно розглядати як самостійну вимогу, яка не є тотожною вимогам ЗАКОННОСТІ й ОБҐРУНТОВАНОСТІ. Згідно з існуючим НАУКОВИМ підходом, обґрунтованим є судове рішення, якщо воно ухвалене судом на підставі обставин у судовій справі, які ПОВНО і ВСЕБІЧНО З’ЯСОВАНІ на основі доказів, що були ДОСЛІДЖЕНІ судом. Вмотивованим є судове рішення, в якому НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ зазначені підстави, на яких воно ґрунтується. Під умотивованістю розуміється ПОВНЕ І ВСЕБІЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ В РІШЕННІ СУДУ МОТИВІВ, ЯКИМИ ВІН КЕРУВАВСЯ при ухваленні свого рішення, при ОЦІНЮВАННІ доказів для встановлення наявності або відсутності обставин, на які сторони посилалися як на ПІДҐРУНТЯ своїх вимог і заперечень, із зазначенням, чому певні докази були взяті до уваги або відхилені, й віддзеркалення мотивів щодо ПОЗИЦІЇ СУДУ при застосуванні норм матеріального і процесуального права. Таким чином, МОТИВОВАНІСТЬ є обов’язковою вимогою, відмінною від вимоги щодо ОБҐРУНТОВАНОСТІ судового рішення. Причому МОТИВОВАНІСТЬ судового рішення — це ВІДОБРАЖЕННЯ всіх мотивів та обґрунтувань судового рішення у його змісті, тобто фактично «МОТИВОВАНІСТЬ» та «ОБҐРУНТОВАНІСТЬ» судового рішення є двома взаємопов’язаними вимогами, які співвідносяться, як форма (спосіб зовнішнього відображення) та зміст.
Отже, МОТИВОВАНІСТЬ СУДОВОГО РІШЕННЯ є свідченням того, що: - доводи та міркування сторін (учасників) судового процесу були НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ОЦІНЕНІ ТА ВРАХОВАНІ або відхилені судом на підставі конкретно визначених МОТИВІВ; - усім зібраним у справі ДОКАЗАМ (зібраним судом або поданим учасникам справи) було надано НАЛЕЖНУ ПРАВОВУ ОЦІНКУ; надано ОБҐРУНТУВАННЯ прийняття (врахування) та відхилення кожного доказу; - наведені норми права, якими урегульовані спірні правовідносини, з НАДАННЯМ ОБҐРУНТУВАННЯ того, чому ті чи інші правові норми мають бути застосовані у конкретній спірній ситуації, враховуючи попередні два пункти.
Згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу ПРЕЦЕДЕНТНОЇ практики ЄСПЛ, існують такі критерії МОТИВОВАНОСТІ судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання ФАКТУ та ПРАВА, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні АРГУМЕНТИ сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені ДОВОДИ і МОТИВИ, на підставі яких ОБҐРУНТОВАНО позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що СТОРОНИ БУЛИ ПОЧУТІ судом; 5) рішення є результатом НЕУПЕРЕДЖЕНОГО вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору АРГУМЕНТІВ та прийняття доказів сторін. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути ЗРОЗУМІЛИМИ, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на АРГУМЕНТИ сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов’язок суддів наводити ПІДСТАВИ для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов’язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг ОБҐРУНТУВАННЯ залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Дійсно, низка рішень ЄСПЛ містить та розвиває такий підхід до ОБҐРУНТОВАНОСТІ судових рішень. Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять МОТИВИ, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що СТОРОНИ БУЛИ ЗАСЛУХАНІ, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, ЧИ ДОТРИМАВСЯ СУД свого обов'язку ОБҐРУНТОВУВАТИ рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29). У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору АРГУМЕНТІВ у тій чи іншій справі та прийняття доказів на ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПОЗИЦІЙ сторін.
Ще одне призначення ОБҐРУНТОВАНОГО рішення полягає у тому, щоб ПРОДЕМОНСТРУВАТИ сторонам, що ВОНИ БУЛИ ПОЧУТІ. Крім того, ВМОТИВОВАНЕ рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.). Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути ОБҐРУНТОВАНИМИ, ЗРОЗУМІЛИМИ для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена ПРАВОВА ОЦІНКА ДОВОДІВ сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто МОТИВОВАНІСТЬ рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи. У національній судовій практиці також чимало уваги приділяється питанню МОТИВОВАНОСТІ рішення.
Так, загальні вимоги до змісту судового рішення викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14. Згідно з п. п. 11 та 12 постанови у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх ЮРИДИЧНУ ОЦІНКУ та визначені відповідно до них правовідносини, а також ОЦІНКУ ВСІХ ДОКАЗІВ, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог; встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими ОБҐРУНТОВУВАЛИСЯ вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, СУД МАЄ СВОЇ ДІЇ МОТИВУВАТИ та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; у мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках – на норми Конституції України, на підставі яких визначено права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах, ПОСИЛАННЯ на Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини. Крім того, важливою ознакою МОТИВОВАНОСТІ судового рішення є ОБҐРУНТОВАНІСТЬ посилань на відповідні правові норми, включаючи рішення ЄСПЛ. Це означає, що посилання на практику ЄСПЛ є: належним (предмет конвенційних норм відповідає природі відносин у конкретній ситуації судового розгляду); релевантним обставинам справи; правильним (тобто без перекручування змісту конвенційних норм); виправданим та пропорційним (стан законодавства щодо певної ситуації дозволяє та/або потребує застосування конвенційних положень).
ПРО ПРИЙНЯТТЯ
НЕМОТИВОВАНОГО РІШЕННЯ
Для судді прийняття НЕМОТИВОВАНОГО рішення є передусім підставою для застосування до нього заходів ДИСЦИПЛІНАРНОГО впливу. Так, відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів», однією з підстав ПРИТЯГНЕННЯ судді до ДИСЦИПЛІНАРНОЇ відповідальності є незазначення в судовому рішенні МОТИВІВ прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті. Крім того, у судовій практиці непоодинокими є випадки скасування судами вищих інстанцій судових рішень внаслідок їх НЕНАЛЕЖНОЇ МОТИВОВАНОСТІ. Тобто СУД НЕ ЗДІЙСНИВ ЮРИДИЧНОЇ ОЦІНКИ всіх фактичних обставин справи та доводів, обмежився лише ФОРМАЛЬНИМИ висновками.
Отже, як зазначає вказаний суддя Верховного суду: підсумовуючи все вищезазначене, можна зробити наступні висновки. ОБҐРУНТУВАННЯ або пошук МОТИВІВ в юридичних процесуальних документах – це СКЛАДНА РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ, яка полягає у якісному ЛОГІЧНОМУ структуруванні власної ПРАВОВОЇ ПОЗИЦІЇ, шляхом опрацювання пов’язаного з цим масиву інформації (положень актів законодавства, судової практики, в тому числі, іноземних судів, доктринальних підходів тощо) з метою пошуку як відповіді на головні запитання для підтвердження своєї позиції, так і переконання у ній інших зацікавлених суб’єктів. Такий процес дозволяє особі об’єктивувати (продемонструвати собі та іншим) власне суб’єктивне бачення того чи іншого юридичного підходу, факту, процесу тощо.
Мотивованість судового рішення забезпечує: 1) реалізацію засадничих принципів правосуддя, включаючи принцип ВЕРХОВЕНСТВА права, ЗМАГАЛЬНОСТІ учасників справи, офіційності з’ясування обставин справи та ін.; 2) дотримання основоположних прав та інтересів людини та громадянина у сфері правосуддя; 3) можливість здійснення судового контролю за законністю та обґрунтованістю рішень судів попередніх інстанцій; 4) можливість здійснення громадського контролю за якістю судових рішень, проведення їх моніторингу та суспільного обговорення; 5) захист людини та громадянина, інших учасників правовідносин від свавілля судової влади.
Відсутність належної МОТИВОВАНОСТІ судового рішення може призвести до настання наступних негативних наслідків: 1) для учасників справи: порушення права на СПРАВЕДЛИВЕ і НЕУПЕРЕДЖЕНЕ вирішення спору та прийняття, відповідно, правосудного рішення; недотримання конституційних принципів правосуддя; 2) для судді: скасування його рішення судом вищої інстанції або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні конкретної справи судом; застосування до судді заходів ДИСЦИПЛІНАРНОГО стягнення; зниження НЕДОВІРИ до судової системи зі сторони суспільства. Ознаками (критеріями) МОТИВОВАНОГО судового рішення є: 1) дотримано чітку СТРУКТУРОВАНІСТЬ рішення, послідовність викладення обставин справи, доводів учасників, доказів та норм права, на які вони посилаються, та з урахуванням яких встановлені дійсні обставини справи, 2) мотивувальна частина містить усі складові елементи визначені процесуальним законодавством з урахуванням судової інстанції (обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин; докази, мотивована оцінка кожного аргументу; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування тощо); 3) у мотивувальній частині зазначено ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ висновків суду з посиланням на конкретні докази, прийняті судом; 4) резолютивна частина містить висновки, які ЛОГІЧНО слідують з мотивів, описаних у мотивувальній частині, є чітко сформульованими відносно кожної позовної вимоги (вимоги апеляційної, касаційної скарги).
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
МАЄ НАЙВИЩУ ЮРИДИЧНУ СИЛУ
17.04.2024 року ВЕРХОВНИЙ СУД у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П. у справі №460/20412/23 (№ К/990/10068/24) постановив:
- 49. Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має НАЙВИЩУ юридичну силу, а її норми є нормами ПРЯМОЇ ДІЇ, суди при розгляді конкретних справ мають ОЦІНЮВАТИ зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його ВІДПОВІДНОСТІ Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як АКТ ПРЯМОЇ ДІЇ. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, ЯКЕ НЕ СУПЕРЕЧИТЬ їй. Пряме застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає правомочність судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають як НЕКОНСТИТУЦІЙНИЙ в цілому або в частині. https://reyestr.court.gov.ua/Review/118464368).
- 51. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди НЕ ПОВИННІ ЗАСТОСОВУВАТИ положення нормативно-правових актів, які НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ Конституції та законам України, НЕЗАЛЕЖНО від того, ЧИ ОСКАРЖУВАЛИСЬ такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) НЕ МОЖУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ НАВІТЬ У ВИПАДКАХ, КОЛИ ВОНИ Є ЧИННИМИ (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18 та від 10.03.2020 у справі №160/1088/19). (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118464368).
Враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність та ОБОВ’ЯЗОК СУДУ сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи, оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи, а також необхідність вмотивованості рішення суду на засадах верховенства права, яку необхідно розглядати як самостійну вимогу, яка не є тотожною вимогам законності й обґрунтованості, а також враховуючи принцип IURA NOVIT CURIA — (суд знає право) згідно якого СУД МАЄ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ правомірності (протиправності), наявності (відсутності) ПОВНОВАЖЕНЬ та КОНТИНУЇТЕТУ, який розпочався (не розпочався),-
ПРОШУ:
- Прошу ВЕРХОВНИЙ СУД задовольнити заяву Вадима Хабібулліна про вступ у справу N990/9 6/24 як третьої особи за позовом від 02.04/2024 року до Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльність Верховної Ради України «Щодо НЕПРИЗНАЧЕННЯ ВИБОРІВ Президента України на 31 березня 2024 року та ЗОБОВʼЯЗАТИ Верховну Раду України ПРИЗНАЧИТИ ВИБОРИ Президента України шляхом прийняття відповідної постанови» та винести Ухвалу про це, а також ПРОШУ питання про ЗАЛУЧЕННЯ до участі у справі як третьої особи ЗАЛИШИТИ ВІДКРИТИМ та НАПРАВИТИ СТОРОНАМ цю заяву і ЗАПРОПОНУВАТИ позивачу, відповідачу, третім особам у вказаний судом строк ВИСЛОВИТИ ПИСЬМОВО СВОЮ ДУМКУ щодо ЗАЛУЧЕННЯ до участі у справі як третьої особи шляхом надання суду відповідних ПИСЬМОВИХ ПОЯСНЕНЬ через підсистему «Електронний суд», ОСКІЛЬКИ враховуючи принцип IURA NOVIT CURIA — (Суд знає право) СУД ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ правомірності чи протиправності та наявності чи відсутності ПОВНОВАЖЕНЬ та інституційного КОНТИНУЇТЕТУ, оскільки вбачається наявність (продовження, КОНТИНУЇТЕТ) повноважень Президента України з 21.05.2024 року, а відповідно правомірність непризначення Верховною Радою України виборів Президента України на 31 березня 2024 на прикладі ВІДСУТНОСТІ з 2022 року повноважень та інституційного КОНТИНУЇТЕТУ у всіх органів адвокатського самоврядування в Україні (НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ), оскільки про це ЗАКОНОДАВЕЦЬ НЕ ЗРОБИВ ПРЯМОЇ ВКАЗІВКИ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ (ані у Законі «Про адвокатуру», ані в інших законах), натомість ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА України ПРОДОВЖУЮТЬСЯ, оскільки інституційний КОНТИНУЇТЕТ ПРЕЗИДЕНТА ЗАКОНОДАВЕЦЬ ВИЗНАЧИВ ПРЯМОЮ ВКАЗІВКОЮ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ (стаття 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану»), а тому Верховна Рада України ПРАВОМІРНО НЕПРИЗНАЧАЄ ВИБОРИ Президента, оскільки у Президента, як доречи і у Верховної Ради України, НАЯВНИЙ інституційний КОНТИНУЇТЕТ та ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОДОВЖЕНІ під час війни. Але порушені при цьому не тільки і не стільки приватні інтереси позивача, а ПОРУШЕНІ СУСПІЛЬНІ (ПУБЛІЧНІ) право та інтерес, тобто ПОРУШЕНО ПРАВО ЗНАЧНОГО КОЛА ОСІБ, які мають належним чином захищатися Конституцією, законами.
- Прошу ВЕРХОВНИЙ СУД із ВРАХУВАННЯМ принципу IURA NOVIT CURIA — (Суд знає право) про вмотивованість, обґрунтованість рішення суду - НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ ПРАВОМІРНОСТІ (НЕПРАВОМІРНОСТІ), НАЯВНОСТІ (ВІДСУТНОСТІ) ПОВНОВАЖЕНЬ ТА КОНТИНУЇТЕТУ, який РОЗПОЧАВСЯ (НЕ РОЗПОЧАВСЯ) та ВСТАНОВИТИ У СПРАВІ НАЯВНІСТЬ інституційного КОНТИНУЇТЕТУ та ПРОДОВЖЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА під час війни на прикладі ВІДСУТНОСТІ з 2022 року повноважень та інституційного КОНТИНУЇТЕТУ у всіх органів адвокатського самоврядування в Україні (Національна асоціація адвокатів України), оскільки про це ЗАКОНОДАВЕЦЬ НЕ ЗРОБИВ ПРЯМОЇ ВКАЗІВКИ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ (ані у Законі «Про адвокатуру», ані в інших законах), натомість ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА ПРОДОВЖУЮТЬСЯ, оскільки інституційний КОНТИНУЇТЕТ ПРЕЗИДЕНТА ЗАКОНОДАВЕЦЬ ВИЗНАЧИВ ПРЯМОЮ ВКАЗІВКОЮ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ (стаття 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану»).
- Прошу ВЕРХОВНИЙ СУД із ВРАХУВАННЯМ принципу IURA NOVIT CURIA — (Суд знає право) про вмотивованість, обґрунтованість рішення суду - НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ ПРАВОМІРНОСТІ (НЕПРАВОМІРНОСТІ), НАЯВНОСТІ (ВІДСУТНОСТІ) ПОВНОВАЖЕНЬ ТА КОНТИНУЇТЕТУ, який РОЗПОЧАВСЯ (НЕ РОЗПОЧАВСЯ) та ВСТАНОВИТИ У СПРАВІ ПРАВОМІРНІСТЬ НЕПРИЗНАЧЕННЯ Верховною Радою України ВИБОРІВ Президента, оскільки у Президента, як доречи і у Верховної Ради України, НАЯВНИЙ інституційний КОНТИНУЇТЕТ та ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОДОВЖЕНІ під час війни, оскільки інституційний КОНТИНУЇТЕТ ПРЕЗИДЕНТА ЗАКОНОДАВЕЦЬ ВИЗНАЧИВ ПРЯМОЮ ВКАЗІВКОЮ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ЗАКОНІ (стаття 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану»).
- Прошу ВЕРХОВНИЙ СУД із ВРАХУВАННЯМ принципу IURA NOVIT CURIA — (Суд знає право) про вмотивованість, обґрунтованість рішення суду - НАДАТИ ПРАВОВУ ОЦІНКУ ПРАВОМІРНОСТІ (НЕПРАВОМІРНОСТІ), НАЯВНОСТІ (ВІДСУТНОСТІ) ПОВНОВАЖЕНЬ ТА КОНТИНУЇТЕТУ, який РОЗПОЧАВСЯ (НЕ РОЗПОЧАВСЯ) та ВСТАНОВИТИ У СПРАВІ наявний ПОРУШЕНИЙ не тільки і не стільки приватний інтерес позивача, а ПОРУШЕНІ СУСПІЛЬНІ (ПУБЛІЧНІ) право та інтерес, тобто ПОРУШЕННЯ ПРАВА ЗНАЧНОГО КОЛА ОСІБ, які мають належним чином захищатися Конституцією, законами.
- Прошу РОЗГЛЯНУТИ цю заяву та справу із ВРАХУВАННЯМ також не стільки приватного інтересу, а НЕОБХІДНОСТІ ДОТРИМАННЯ І ЗАХИСТУ ПУБЛІЧНОГО ІНТЕРЕСУ, СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, дотримання Конституції та Законів і належної ПРАВОВОЇ ПРОЦЕДУРИ та необхідності ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНИХ (ПУБЛІЧНИХ) ІНТЕРЕСІВ, з виключенням класичного зловживання правом та із застосованням принципу Верховенства права з урахуванням Європейської Конвенції та судової практики Європейського суду, здійснюючи ПРАВОСУДДЯ незалежним судом від будь-якого незаконного ВПЛИВУ, ТИСКУ або ВТРУЧАННЯ на основі Конституції і законів України та на засадах Верховенства права, підтримуючи високі стандарти з метою укріплення СУСПІЛЬНОЇ ДОВІРИ до суду, забезпечення ВПЕВНЕНОСТІ суспільства в ЧЕСНОСТІ та НЕПІДКУПНОСТІ суддів.
ДОДАТОК: згідно викладеного.
З повагою і щирим сподіванням на належне реагування, справедливий і неупереджений та об’єктивний і законний і обгрунтований розгляд, увагу,
Наперед ВДЯЧНИЙ Вам, Вашим співробітникам!
БЛАГОСЛОВИ Україну і ПМЛЙ ГСПД ВСВШН!
Слава БОГУ! Слава Україні/Народу! Слава ЗСУ!
ВАДИМ ХАБІБУЛЛІН
Коментарі
Дописати коментар